Справа № 495/8999/17
№ провадження 2/495/3595/2017
р і ш е н н я
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
11 грудня 2017 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Савенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Випасненської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, третя особа: Білгород-Дністровська районна державна адміністрація про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Випасненської сільської ради, третя особа: Білгород-Дністровська районна державна адміністрація про визнання права власності, просить суд: визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 6,52 гектарів у межах згідно з планом, розташованої на території Випасненської сільської ради масив №22 ділянка №50, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 015710 від 26.05.2004 року, виданого на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 22.09.2003 року № 1457/2003, кадастровий номер 5120882000:01:001:0191, вказуючи на те, що на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 12.10.2007 року за ним встановлено факт прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлого 10.06.2004 року та визнано право власності на земельну частку (пай), розміром 6,7 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі, розташованої на території Випасненської сільської ради у КСГП ім. Мічуріна (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0257194. Реалізуючи своє право власності на земельну ділянку, яку він успадкував без визначення меж в натурі (на місцевості), він звернувся до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації з заявою про приведення земельної частки (пай) у відповідність до ст.55 ЗУ Про землеустрій .
20.03.2009 року ОСОБА_1 було отримано розпорядження № 487/А-2009 Білгород-Дністровської райдержадміністрації про надання дозволу на розробку технічної документації по передачі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) на території Випасненської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі даного розпорядження він звернувся до інженера землевпорядника, уклав договір про розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Проте, 12.07.2016 року державним реєстратором відділу Дежгеокадастру було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру, у зв'язку із 100% співпадінням площі, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, тобто, померлий ОСОБА_2, реалізував своє право вимоги на відведення земельного паю в натурі (на місцевості), і виділив свою частку земельного паю в натуру.
На сьогоднішній день, ОСОБА_1, як власник та спадкоємець, який фактично володіє земельною ділянкою не може в повній мірі реалізувати своє право власності та оформити його.
Вказані вище обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом
Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника надійшла заява, відповідно до якої представник позивача позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши заяву, відповідно до якої проти задоволення позовних вимог не заперечує, та просить розглядати справу у його відсутність.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, прийнявши законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.10.2007 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було винесено рішення по справі № 2-5587, відповідно до якого задоволено позов ОСОБА_1, встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1, що відкрилась після смерті ОСОБА_2, померлого 10.06.2004 року і що складається з: земельної частки (паю), розміром 6,7 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі, розташованої на території Випасненської сільської ради у КСГП ім. Мічуріна (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0257194).; визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) , розміром 6,7 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі, розташованої на території Випасненської сільської ради у КСГП ім. Мічуріна (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0257194).
У відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0257194, внесено зміни у зв'язку з передачею права власності на земельну частку (пай) до ОСОБА_1
Отже, реалізуючи своє право на земельну частку (пай) та з метою встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), позивач звернувся до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації.
У відповідності до розпорядження № 487/А-2009 Білгород-Дністровської райдержадміністрації надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації по передачі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) на території Випасненської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Так, позивачем був отриманий 30.12.2014 року акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель .
Проте, в процесі приведення земельної частки (пай) у відповідність до ст.55 ЗУ Про землеустрій , виявилось, що померлий ОСОБА_2, реалізував своє право вимоги на відведення земельного паю в натурі (на місцевості), і виділив свою частку земельного паю в натурі.
Так, відповідно до архівної копії державного акту, виданої відділом Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, розташованої на території Випасненської сільської ради, масив №22, ділянка №50, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Проте, як зазначає позивач, органи Випасненської сільської ради, органи Білгород-Дністровської районної державної адміністрації не повідомили позивачу при прийнятті спадщини та не надали інформації до суду стосовно того, що сертифікат на земельну частку (пай) серії ОД № 0257194 є недійсним, оскільки померлий ОСОБА_2 реалізував своє право вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості ).
12.07.2016 року державним реєстратором відділу Дежгеокадастру було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв'язку із 100% співпадінням площі, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки (кадастровий номер 5120882000:01:001:0191).
Таким чином, існують перешкоди в здійсненні реєстрації позивачем своїх спадкових прав.
Частиною першої статті 316 ЦК України встановлено, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України)
Згідно ч.1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 2. ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів N 2, N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Таким чином, враховуючи те, що позивачу при оформленні його спадкових прав не було відомо про існування державного акту на ім'я ОСОБА_2, оскільки сам померлий не встиг його отримати, представником сільської ради або райдержадміністрації не повідомлено в момент звернення позивача до суду з приводу його спадкових прав про те, що ОСОБА_2, реалізував своє право вимоги на відведення земельного паю в натурі (на місцевості), і виділив свою частку земельного паю в натурі, тож у сенсі розуміння ст.1216, 1218 ЦК України позивач прийняв усі належні на момент смерті права та обов'язки спадкодавця.
Вказане свідчить про набуття права власності позивачем на спірну земельну ділянку, оскільки у разі наявності державного акту в період ухвалення рішення, судом був би врахований факт того, що до позивача в порядку спадкування переходить право власності на спірну земельну ділянку, згідно державного акту.
Проте у відповідності до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0257194, ОСОБА_1 успадкував лише земельну частку (пай), розміром 6,7 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі, розташованої на території Випасненської сільської ради у КСГП ім.. Мічуріна.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Випасненської сільської ради, третя особа: Білгород-Дністровська районна державна адміністрація про визнання права власності є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 319, 321, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Випасненської сільської ради, третя особа: Білгород-Дністровська районна державна адміністрація про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 6,52 гектарів у межах згідно з планом, розташованої на території Випасненської сільської ради масив №22 ділянка №50, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 015710 від 26.05.2004 року, виданого на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 22.09.2003 року № 1457/2003, кадастровий номер 5120882000:01:001:0191.
Рішення суду набирає законної сили через десять днів з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Суд | Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2017 |
Оприлюднено | 21.12.2017 |
Номер документу | 71088237 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні