Постанова

від 04.03.2011 по справі 2-а-566/11

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-566/11

№ б/н

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 березня 2011 року о 08-05 годин м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мельниченко С.П. при секретарі Білодід Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Новомосковську Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Новомосковську Дніпропетровській області в якому просила суд:

- поновити строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо щомісячного нарахування і виплаті позивачу пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р; з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з 01.01.2009 по 31.12.2009р., з 01.01.2010 р. по 01.11.2010 р. без урахування щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни ;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу невиплачену частину пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р; з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.; з 01.01.2009 по 31.12.2009р.; з 01.01.2010 р. по 01.11.2010 р. і по день розгляду справи в суді, з урахуванням, згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , щомісячної надбавки до пенсії за віком;

- зобов'язати відповідача в подальшому, починаючи з дня розгляду справи в суді, щомісячно нараховувати і сплачувати позивачці пенсію з урахуванням щомісячної соціальної надбавки в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Ухвалою судді від 11.11.2010 р., яка не була оскаржена сторонами та набрала законної сили, позовні вимоги позивача за періоди з 09.07.2007 р по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 10.05.2010 року залишені без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що він відповідно до ст. 1 Закону України № 2195- IV від 18 листопада 2004 року Про соціальний захист дітей війни є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року йому щомісячно повинно виплачуватися підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак у 2010 році таке підвищення йому не виплачувалась, оскільки Верховною Радою України були прийняті Закони, які призупиняли дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни або змінювали редакцію цієї норми.

Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп від 22 травня 2008 року визнав неконституційним п. 42 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції.

Розмір державної соціальної підтримки у вигляді підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни має становити 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак в порушення даної норми відповідачем не виплачується вказане підвищення, а тому позивач вимушений звернутись з позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши заперечення проти позову в яких просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне. Статтею 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Для учасників війни встановлена надбавка у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, а тому саме ця сума й виплачувалась. Крім того, в Законі України Про соціальний захист дітей війни немає визначення величини мінімальної пенсії за віком, а тому провести підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не можливо.

В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус дитини війни , що підтверджується посвідченням.

Згідно статті 6 Закону України №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказаний закон набрав чинності 01 січня 2008 року

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним, зокрема, п. 42 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції, а отже поновила свою дію первісна редакція статті 6 Закону.

В подальшому зміни у вказану норму не вносились, її дія не зупинялась, а отже позивач має право на отримання підвищення своєї пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено в судовому засіданні, що не заперечувалось сторонами в їх позові та запереченні проти позову, позивачеві з 11.05.2010 р. по теперішній час виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

Такі дії відповідача підлягають визнанню неправомірними в зв'язку з тим, що вони суперечать вимогам ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відповідач зобов'язанню здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 11.05.2010 року по 04.03.2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Посилання відповідача на те, що поняття мінімальна пенсія за віком застосовується виключно при застосуванні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття мінімальна пенсія за віком , про яке йдеться в ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті 28, мінімального розміру пенсії за віком.

Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати надбавку відповідно до Закону України Про соціальний захист дітей війни при нарахуванні пенсії, то суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Без встановлення такого порушення, а лише допускаючи можливість неправомірної поведінки суб'єкта оскарження, суд не має можливості захищати права у майбутньому, оскільки це не випливає із повноважень, визначених статтею 162 КАС України.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України Про соціальний захист дітей війни від 18.11.2004 року № 2195- IV, ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп, ст.ст. 2, 11, 69, 71, 94, 104, 158-159, 162-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Новомосковську Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що виразились у щомісячному нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 пенсії без урахування підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 11.05.2010 р. по 04.03.2011 р.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Новомосковську Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 11.05.2010 року по 04.03.2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3,40 грн.

В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області з одночасним направлення копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.

Управлінню пенсійного фонду України в м. Новомосковську Дніпропетровській області встановлюється місячний строк для подання до суду звіту про виконання постанови, перебіг якого починається з дня набрання постановою законної сили.

Суддя С.П. Мельниченко