Ухвала

від 18.12.2017 по справі 711/2336/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2370/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 54, 55 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддівОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради, Черкаської обласної ради про скасування наказу та розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання прийняти рішення про переведення, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що він з серпня 1987 року перебував у трудових відносинах з ВО Кіновідеопрокат на посаді інженера, старшого інженера, провідного інженера управління кінофікації управління культури виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих.

З 1991 року по жовтень 2013 року позивач працював на посаді головного інженера ВО Кіновідеопрокат КП Черкасиоблкіно ЧОР та був звільнений на підставі його власної заяви. Наказом №45-ОС від 14.10.2013 року його було прийнято на посаду в.о. директора КП Черкасиоблкіно . Згідно наказу №37-к від 18.08.2016 року Про попередження та наступне вивільнення він був попереджений про майбутнє звільнення з посади в.о. директора КП Черкасиоблкіно у зв'язку з проведенням конкурсу на зайняття посади керівника комунального підприємства.

Під час звільнення позивача йому не було видано належно оформлену трудову книжку та не був проведений повний розрахунок при звільненні. Більше того, відповідно до внесеного запису до трудової книжки, він був звільнений з посади в зв'язку з закінченням строку трудового договору п.1 ч. 23 КЗпП України на підставі розпорядження Голови Черкаської обласної ради від 06.02.2017 року № 26-р. Розпорядженням голови від 13.02.2016 року було внесено зміни, а саме п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України замінено на п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України .

ОСОБА_6 вказує, що оскільки дана норма чітко передбачає наявність строкового трудового договору, то підприємство повинно було видати накази про припинення трудових відносин в останній день роботи працівника. У протилежному випадку трудовий договір буде вважатися укладеним на невизначений строк. Новий керівник ОСОБА_7 був призначений на посаду 03.02.2017 року, а позивача було звільнено лише 06.02.2017 року, а тому договір на підставі якого в нього виникли трудові відносини з підприємством вважається безстроковим, а звільнення незаконним.

Директором КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради не було запропоновано ОСОБА_6 посаду головного інженера на якій він працював з березня 1991 року по 2013 рік, і яка є у штатному розписі. При цьому при попередженні про вивільнення посади, позивачу не було запропоновано жодних інших вакансій чи посад, як це передбачено трудовим законодавством.

На підставі викладеного та з врахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_6 просив суд скасувати розпорядження Черкаської обласної ради №26-р від 06.02.2017 року Про звільнення ОСОБА_6В. та наказ №4-к від 07.02.2017 року Про повний розрахунок ОСОБА_6В. ; поновити на роботі в КП Черкасиоблкіно ОСОБА_6 з 06.02.2017 року та стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу; зобов'язати директора КП Черкасиоблкіно прийняти рішення про переведення ОСОБА_6 на посаду головного інженера відповідно до штатного розпису.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

У зв'язку із затримкою видачі ОСОБА_6 трудової книжки у період з 7 по 20 лютого 2017 року, стягнуто з КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради на користь ОСОБА_6, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2889, 40 грн., з відрахуванням при виплаті податків та обов'язкових платежів передбачених законодавством України.

Стягнуто з КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з серпня 1987 року ОСОБА_6 працював інженером в Черкаському управлінні кінематографії, правонаступником якого є Комунальне підприємство Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с. 10-12).

Наказом КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради №43-ОС від 10.10.2013 року ОСОБА_6 - головного інженера КП Черкасиоблкіно ЧОР було звільнено з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 11 жовтня 2013 року (а.с. 13).

Розпорядженням голови Черкаської обласної ради №228-р від 14.10.2013 року Про ОСОБА_6В. (а.с. 15) на підставі заяви ОСОБА_6 від 14.10.2013 року позивача було призначено виконуючим обов'язки директора КП Черкасиоблкіно ЧОР з 14 жовтня 2013 року до призначення керівника на постійній основі, згідно з чинним законодавством.

Наказом КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради №45-ОС від 14.10.2013 року ОСОБА_6 було прийнято на посаду виконуючого обов'язки директора КП Черкасиоблкіно ЧОР з 14 жовтня 2013 року.

Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації №37-к від 18.08.2016 року (а.с. 16) було попереджено керівників комунальних закладів культури обласного підпорядкування про наступне вивільнення у зв'язку із запровадженням контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури.

ОСОБА_6 був ознайомлений з даним наказом, що підтверджується його підписом в Додатку №1 до Наказу Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації №37-к від 18.08.2016 року.

Відповідно до протоколів засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради від 08.12.2016 року ОСОБА_6 приймав участь у даному конкурсі, однак переможцем визнано ОСОБА_7

Відповідно до рішення Черкаської обласної ради №12-19/VII від 03.02.2017 року ОСОБА_7 призначено на посаду директора КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради з 07.02.2017 року.

06 лютого 2017 року винесено розпорядження голови Черкаської обласної ради № 26-р про звільнення ОСОБА_6 з посади виконуючого обов'язки директора КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради з 06.02.2017 року у зв'язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України. Даний факт підтверджується відповідним записом в трудовій книжці ОСОБА_6

Розпорядженням голови Черкаської обласної ради № 43-р від 13.02.2017 року було внесено зміни до розпорядження голови Черкаської обласної ради №26-р від 06.02.2017 року Про звільнення ОСОБА_6В. , а саме змінено слова п.2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України на п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України .

Наказом директора КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради №4-К від 07.02.2017 року на виконання розпорядження голови Черкаської обласної ради №26-р від 06.02.2017 року було доручено головному бухгалтеру здійснити із ОСОБА_6 повний розрахунок у зв'язку із його звільненням.

Районним судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів та показів свідків встановлено, що на момент звільнення відповідач не видав належним чином оформлену трудову книжку.

Із системного аналізу ст.ст. 47, 116, ч. 4 ст. 235 КЗпП України та роз'яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06 листопада 1996 року Про практику розгляду судами трудових спорів вбачається, що коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, а суд згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно п. 5 наказу КП Черкасиоблкіно №4-к від 07.02.2017 року передбачена видача ОСОБА_6 трудової книжки після підписання актів прийому-передачі документів, справ, рухомого та нерухомого майна, печатки та оформленого і підписаного відповідальними працівниками обхідного листа (а.с. 20).

Обхідний лист ОСОБА_6 був підписаний 20 лютого 2017 року та цього ж дня йому було видано трудову книжку, а звільнено позивача було 06 лютого 2017 року, тобто трудову книжку видано з порушенням норм ст. 47 КЗпП України.

При цьому, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відомості про рух трудових книжок працівників мають відображатися у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, згідно Наказу Міністерства статистики України №277 від 27.10.1995 року. Проте відповідачем вказану Книгу для огляду судом надано не було.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зауважено, що роботодавцем не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним вищевказаних норм закону в частині вчасної видачі позивачу трудової книжки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що районний суд дав належну оцінку вказаним обставинам по справі та вірно прийшов до висновку про наявність вини КП Черкасиоблкіно як роботодавця у видачі позивачу трудової книжки та стягнення із останнього на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою у видачі трудової книжки, то в цій частині розмір вказаного стягнення сторонами не оскаржувався.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом чи фізичною особою. Працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події ( в даному випадку до призначення керівника на постійній основі).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов'язково має бути вказаний у наказі або розпорядженні про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим договором.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України встановлено, що підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

З розпорядження голови Черкаської обласної ради від 14.10.2013 року вбачається, що ОСОБА_6В призначено виконуючим обов'язки директора комунального підприємства Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради з 14 жовтня 2013 року до призначення керівника на постійній основі, згідно з чинним законодавством України (а.с. 15).

Розпорядженням голови Черкаської обласної ради №26-р від 06.02.2017 року ОСОБА_6 звільнено з посади із 06 лютого 2017 року у зв'язку із закінченням строку договору, п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України (а.с. 45).

13 лютого 2017 року розпорядженням голови Черкаської обласної ради № 43-р внесено до розпорядження №26-р від 06.02.2017 року Про звільнення ОСОБА_6В. зміни, а саме, слова п.2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України замінено словами п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 22).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що вказаний трудовий договір є строковим, тобто він укладався до призначення керівника на постійній основі.

Норми трудового законодавства та спеціальні норми, що регулюють трудові правовідносини у сфері культури, передбачають, зокрема, конкурсну процедуру призначення керівників державних та комунальних закладів культури.

Відповідно до наказу Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації №37-к від 18.08.2016 року було попереджено керівників комунальних закладів культури обласного підпорядкування про наступне вивільнення щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури (а.с. 16).

З вказаним наказом ОСОБА_6 був ознайомлений під підпис, що підтверджується відповідним додатком до наказу із списком керівників комунальних закладів культури обласного підпорядкування, які підлягають вивільненню (а.с. 17).

При цьому позивач в подальшому брав участь у конкурсному обранні за власним волевиявленням, однак його кандидатура не пройшла конкурсний відбір, що підтверджується протоколом засідання конкурсної комісії з проведення конкурсного добору на посаду директора КП Черкасиоблкіно ЧОР (а.с. 59-71).

Відповідно до рішення Черкаської обласної ради №12-19/VII від 03.02.2017 року ОСОБА_7 призначено на посаду директора КП Черкасиоблкіно Черкаської обласної ради з 07 лютого 2017 року шляхом укладення з нею контракту строком на п'ять років за результатами конкурсу (а.с. 19).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що трудові відносини з відповідачем були продовжені на невизначений строк згідно вимог ст. 391 КЗпП України, оскільки з 07 по 09 лютого 2017 року він був присутнім на роботі і виконував функції в.о. директора КП Черкасиоблкіно ЧОР, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи та показами працівників КП Черкасиоблкіно ЧОР.

При цьому, позивач зауважив, що підпис на всіх наказах робив 20.02.2017 року в момент підписання акту прийому-передачі, а дати про ознайомлення ставилися минулим числом, а саме 07.02.2017 року.

Колегія суддів, дослідивши вказані доводи апелянта не може з ними погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

У відповідності до наказу КП Черкасиоблкіно ЧОР від 07.02.2017 року Про повний розрахунок , він був виданий на виконання розпорядження голови Черкаської обласної ради від 06.02.2017 року №26-р Про звільнення ОСОБА_6В. (а.с. 20).

Позивач ОСОБА_6 власноруч підписав даний наказ з датою ознайомлення 07.02.2017 року, при цьому жодних зауважень до наказу ним не зазначено.

З огляду на викладене, колегія суддів не може взяти до уваги твердження апелянта про неповідомлення його про звільнення, оскільки це суперечить матеріалам справи та доказам наданим самим позивачем.

Посилання апелянта на те, що трудовий договір є продовженим на невизначений строк у зв'язку з тим, що він перебував з 07 по 09 лютого 2017 року на роботі, є невірними та необґрунтованими, оскільки як вище зазначалось він був належним чином повідомлений про своє звільнення та про призначення на посаду директора КП Черкасиоблкіно ЧОР ОСОБА_7, а перебування його в ці дні на роботі не може вважатися підставою для продовження трудового договору.

Щодо доводів позивача в частині того, що директором КП Черкасиоблкіно ЧОР не було запропоновано йому посаду головного інженера, на якій він працював з березня 1991 року по жовтень 2013 року, і яка є у штатному розписі, то колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_6 був звільнений з посади головного інженера з 11.10.2013 року за власним бажанням, а прийнятий на посаду виконуючого обов'язки директора КП Черкасиоблкіно ЧОР з 14.10.2013 року і був звільнений в зв'язку з прийняттям на роботу на посаду директора ОСОБА_7, а тому відсутні правові підстави пропонувати йому посаду, яку він займав до прийняття його виконуючим директора даного комунального підприємства (а.с. 13, 14, 18).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991р. № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції ( 888-09 ) і законам України.

Порядок оформлення та оплати тимчасового замісництва регламентується роз'ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. N 30/39 "Про порядок виплати тимчасового заступництва", затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. N 820/39 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 11.12.86 р. N 521/30-18). Керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття працівника на роботу надати документи для його призначення на посаду до вищого органу управління. Цей орган в місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити керівникові його результати.

Так, апелянт посилаючись на вказані роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС зазначає, що працівник не може вважатися виконуючим обов'язки більше ніж два місяці. Після закінчення цього терміну має бути ухвалено відповідне рішення. Якщо ж працівник виконує обов'язки керівника більше двох місяців, то після цього строку він вважається затвердженим на цій посаді, хоча відповідного документа видано не було.

Судова колегія вважає такі доводи безпідставними та такими, що не відповідають встановленим фактичним обставинам справи, оскільки доказами наявними в матеріалах справи підтверджено, що позивач лише тимчасово виконував обов'язки директора.

При цьому, перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки директора, із заявою про вирішення питання щодо призначення його на посаду директора КП Черкасиоблкіно ЧОР, у передбаченому діючим законодавством порядку, до уповноваженого органу управління апелянт не звертався. Уповноваженим органом управління з позивачем ОСОБА_6 контракт щодо його роботи на посаді директора КП Черкасиоблкіно ЧОР не укладався. Наказ про призначення позивача на посаду директора КП Черкасиоблкіно ЧОР уповноваженим органом управління не видавався.

Тому твердження апелянта про те, що виконання обов'язків директора протягом більше як двох місяців свідчить про набуття ним права обіймати посаду директора є безпідставними та не спростовують викладених вище висновків суду.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді :