Рішення

від 01.06.2007 по справі 9/274/06-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/274/06-НР

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" червня 2007 р.                                                 Справа №  9/274/06-НР

Позивач           ЗАТ комерційний банк “ПриватБанк”,

вул. Набережна Перемоги, буд. 50,  м. Дніпропетровськ 49094

Відповідачі              1. Дочірнє підприємство “Міжріччя-Південь” ДП “Компанія “Міжріччя” правонаступник ДП “Міжріччя-Південь”  ТОВ “Компанія “Міжріччя”

Фактична адреса: пр-т Леніна, 67, оф. 305 , м.Миколаїв 54001

                              2. ДП “Компанія “Міжріччя” АТ “Інверсьйонес Доркі С.А.”

правонаступник ТОВ “Компанія “Міжріччя”,

вул. Кіквідзе 13,  м. Київ, 01103

суддя Дубова Т.М.

24.05.2007р.

ПРИСУТНІ:

Від позивача           –Заливчій Я.В. довіреність № 3941-П_П від 01.09.2005р.

                                Ібрагімова О.І. спеціаліст

Від відповідачів          1. Аписарев С.А., довіреність № 14  від 06.06.06  

                              2. Аписарев С.А., довіреність № 15  від 28.04.06          

01.06.2007р.

ПРИСУТНІ:

Від позивача           –Заливчій Я.В. довіреність № 3941-П_П від 01.09.2005р.

Від відповідачів          1. Сашин О.О. дов. від 14.09.2006р.  

                              2. не з”явився.           

СУТЬ СПОРУ: про  стягнення в солідарному порядку 275 324,83 грн. пені за невиконання зобов'язань по кредитному договору

Заявами від 21.03.2007р. та від 16.05.2007р. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути 236 026,95 грн., з яких: 162 832,00 грн. пені., нарахованої за прострочення повернення кредиту з 20.01.2004р. по 04.05.2005р. та 73194,95 грн. пені за несплату відсотків з 20.01.2004р. до 25.12.2006р.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявами від 21.03.2007р. та від 16.05.2007р.

Перший відповідач надав докази про заміну першим відповідачем назви на

дочірнє підприємство «Міжріччя-Південь” дочірнього підприємства “Компанія “Міжріччя», а саме: статут ДП «Міжріччя-Південь” ДП “Компанія “Міжріччя», свідоцтво про державну реєстрацію та витяг з ЄДРПОУ (а.с. 210-216). В статуті (а.с. 210 на звороті) зазначено, що ДП «Міжріччя-Південь” ДП “Компанія “Міжріччя»є правонаступником ДП “Міжріччя-Південь”  ТОВ “Компанія “Міжріччя”

Другий відповідач надав статут ДП “Компанія “Міжріччя»акціонерного товариства “Інверсьйонес Доркі С.А.”, свідоцтво про державну реєстрацію та витяг з ЄДРПОУ як докази реорганізації  шляхом перетворення ТОВ “Компанія “Міжріччя” в дочірнє підприємство “Компанія “Міжріччя” акціонерного товариства “Інверсьйонес Доркі С.А.” Статут містить відомості, що ДП “Компанія “Міжріччя” АТ “Інверсьйонес Доркі С.А.” правонаступник ТОВ “Компанія “Міжріччя”.

Суд, враховуючи викладене, здійснює заміну першого та другого відповідача їх правонаступниками.

Перший відповідач позов не визнав і просив застосувати строки позовної давності, передбачені ст. 258 ЦК України, а також строки, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Другий відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що без його згоди між позивачем та відповідачем 1 було укладено додаткові угоди до договору, якими продовжено строк дії кредитного договору, змінено відсоткову ставку. Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється в разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, в наслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідачів, суд, -  

В С Т А Н О В И В:

На підставі кредитного договору від 22.07.2003р. № 351/2003 та додаткової угоди від 23.10.2003р. позивач просить стягнути з відповідачів 162 832,00 грн. пені., нарахованої за прострочення повернення кредиту з 20.01.2004р. по 04.05.2005р. та

73 194,50 грн. пені за несплату прострочених відсотків з 20.01.2004р. до 10.07.2006р. (згідно розрахунку а.с. 167-177).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

22.07.2003р. позивач та відповідач-1 уклали кредитний договір № 351/2003 (арк.спр.7-8), згідно якого позивач був зобов'язаний надати відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом 800 000,00 грн. на строк до 22.10.2003р., а відповідач-1 був зобов'язаний повернути їх  до 22.10.2003р. та сплатити відсотки в розмірі 24% за користування кредитом.

В той же день, 22.07.2003р., між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки (а.с. 19), згідно якого 2 відповідач взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання 1 відповідачем своїх обов'язків по кредитному договору в повному обсязі в сумі 800 000,00 грн. основного боргу, а також відсотків за користування кредитом, пені, штрафів та інших, передбачених кредитним договором санкцій.

Додатковою угодою від 23.10.2003р. позивач та відповідач 1 передбачили, що за користування кредитом відповідач 1 сплачує 28% річних, при порушенні відповідачем зобов'язань з погашення кредиту –56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості та визначили кінцевий термін погашення 30.10.2003р. (а.с. 6).

Рішенням Центрального районного суду від 15.10.2004р. по справі № 2-4-764/04 було стягнуто солідарно з відповідачів суму основного боргу 800 000,00 грн., 69 901,28 грн. відсотків за користування кредитом та 26 777,20 грн. пені станом на 19.01.2004р. Визначене рішення суду приймалось без врахування додаткової угоди від 23.10.2003р. між позивачем та відповідачем 1.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.06.2005р. з 1відповідача було додатково стягнуто 78 553,41 грн. відсотків за користування кредитом станом на 11.05.2005р.

Згідно наданих позивачем розрахунків по кредитному договору (а.с. 166-177, 195) та платіжних документів (а.с. 44-46, 196-199), сума основного боргу була погашена 04.05.2005р., а остаточний розрахунок погашення відсотків відбувся 10.07.2006р. (а.с. 195).

Пунктом 5.1. кредитного договору позивач та 1 відповідач передбачили нарахування пені в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу при порушенні відповідачем якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, комісійної винагороди. (а.с. 8).

Згідно ст.1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно  до  статті  599  Цивільного  кодексу   України зобов'язання  припиняється  виконанням,   проведеним належним  чином.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що  нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано. В той же час, ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні  санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ,  за  увесь  час  користування чужими коштами.

Виходячи  з  цього,  пеня,  встановлена   чинним законодавством або  договором,  підлягає  сплаті  за  весь  період часу,  протягом  якого  не   виконано   грошове   зобов'язання, але за  6 місяців та в межах строку  позовної  давності –1 рік, встановленого ст.258 ЦК України для стягнення неустойки, штрафу, пені. При цьому, згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги (3 роки)вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки).

За  цих  обставин  строк  позовної  давності   слід обчислювати щодо кожного дня прострочки виконання зобов'язання  за попередні шість місяців з дня подання позову щодо кожного дня окремо.

Враховуючи, що позов пред'явлено до суду 15.05.06,  у заяві про зменшення позовних вимог від 21.03.2007р. та від 16.05.2007р. термін нарахування пені змінено та  пеня в сумі 162832.00 грн. за прострочку оплати основного боргу нарахована за термін з 20.01.04 до 04.05.05, пеня в сумі 73 194,50 грн.  за несплату прострочених відсотків нарахована з 20.01.2004р. до 10.07.2006р. (згідно розрахунку арк.спр.167-177), в позові на суму 162832.00 грн. за прострочку оплати основного боргу слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В частині пені за несплату прострочених відсотків у позові слід відмовити з огляду на те, що:

- позов підлягає задоволенню частково за термін з 10.01.2006р. до 10.07.2006р. в сумі 7267,80 грн., виходячи з суми залишку боргу по несплаченим відсоткам 78 553, 41 грн.;  

-          між тим, згідно розрахунку позивача (а.с. 175) відповідачем сплачено пені

14 824,66 грн., тобто більше ніж підлягає стягненню. Однак, враховуючи, що пеня була сплачена платіжним дорученням № 1 від 07.07.2006р., тобто після пред”явлення позову, провадження у справі на суму 7267,80 грн. слід припинити, в останній частині в позові відмовити.  

Крім того, щодо 2 відповідача, то згідно  ст.ст. 553, 554 ЦКУ у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою,  боржник  і  поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники у повному обсязі.

Згідно ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також в разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Додатковою угодою від 23.10.2003р. позивач та відповідач 1 збільшили відсоткові ставки за користування кредитом - 28% річних та при порушенні відповідачем зобов'язань з погашення кредиту –56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості та визначили кінцевий термін погашення 30.10.2003р. (а.с. 6).

При цьому, позивач не довів, що про зміну умов кредитного договору було належним чином повідомлено 2 відповідача.

Наданий позивачем розрахунок відсотків за термін з 20.01.2004р. по 10.01.2007р. (а.с. 195) свідчить, що до 1 відповідача застосовувалась ставка 56%.

Враховуючи викладене, в позові слід відмовити, судові витрати віднести за рахунок позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 25, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити на суму 228 759,15 грн.

Провадження у справі на суму 7267,80 грн. припинити

Замінити первісного  першого відповідача - ДП “Міжріччя-Південь”  ТОВ “Компанія “Міжріччя”  належним першим відповідачем - Дочірнє підприємство “Міжріччя-Південь” ДП “Компанія “Міжріччя”.

Замінити первісного другого відповідача -  ТОВ “Компанія “Міжріччя” належним другим відповідачем - ДП “Компанія “Міжріччя”.

Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк.

   Суддя