Ухвала

від 20.12.2017 по справі 543/1021/17

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

543/1021/17

2/543/410/17

У Х В А Л А

20.12.2017 селище Оржиця

Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Гришко О.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_3, Круподеринська сільська рада Оржицького району Полтавської області, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

встановив:

31.10.2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно. Ухвалою судді цього ж суду від 09.11.2017 року у справі було відкрито провадження, судове засідання призначено на 20.12.2017 року, до участі в справі в якості третьої особи було залучено Круподеринська сільська рада Оржицького району Полтавської області.

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10. 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Водночас, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року Мельник проти України право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов'язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання.

До того ж, відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому згідно ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вищезазначеними вимогами.

Обставини справи свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в загальному порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду згідно ЦПК України в порядку загального позовного провадження. Зважаючи на наявність заяви представника позивача про те, що вони підтримують своїх позовні вимоги, заяви відповідача про визнання позовних вимог, заяв представників третіх осіб про те, що вони не заперечують проти задоволення позовних вимог, заяв учасників судового розгляду про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в судовому засіданні 20.12.2017 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 274, пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України,

постановив:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_3, Круподеринська сільська рада Оржицького району Полтавської області, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно розглядати у загальному позовному провадженні.

Продовжити розгляд справи в судовому засіданні 20.12.2017 року.

Копію ухвали надіслати учасникам судового розгляду.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя