Рішення

від 14.12.2017 по справі 707/586/17

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/586/17

2/707/638/17

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2017 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

за участю позивача - прокурора Шмайлова О.П.

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП Черкаське лісове господарство до ОСОБА_2 треті особи ТОВ Укрспецтранс , приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації,-

встановив:

До Черкаського районного суду з позовною заявою звернулась Черкаська місцева прокуратура в інтересах ДП «Черкаське лісове господарство» з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Укрспецтранс» , приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 05.12.2014 у справі № 22-ц/793/3019/14 прокурора задоволено у повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 428 від 20.12.2007 «Про передачу земельних ділянок у власність громадян для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради» в тому числі, в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0999 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 7124986000:04:001:0200. Визнано недійсним державний акт серії ЯЕ № 633897 від 24.12.2007 на право власності на земельну ділянку площею 0,0999 га, виданий ОСОБА_4 та скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Витребувано від ОСОБА_4 спірну земельну ділянку на користь ДП «Черкаське лісове господарство» , як земельну лісову ділянку. Вказане рішення суду набрало законної сили 05.12.2014 р. Разом з тим, в ході виконання зазначеного рішення суду Черкаською місцевою прокуратурою встановлено, що речове право на спірну земельну ділянку перейшло до іншої особи.

13.02.2008 на зазначену земельну ділянку видано державний акт право власності 7124986000:05:001:0200.

Так, встановлено, що згідно договору-купівлі продажу від 08.02.2008 р. №510 право власності на зазначену земельну ділянку перейшло від ОСОБА_4 до ОСОБА_5.

На підставі свідоцтва про право власності серія та номер: САК № 317173, виданого 06.02.2015 р., реєстраційною службою Черкаського районного управління юстиції Черкаської області право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ТОВ "УКРСПЕЦ-ТРАНС".

Так, на підставі договору купівлі-продажу серії та номер 3727 від 08.12.2016 р. посвідченим нотаріусом ОСОБА_3 речове право власності на оспорювану земельну ділянку перейшло від ТОВ УКРСПЕЦ-ТРАНС до ОСОБА_2.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 79999963 від 09.02.2017 р. спірна земельна ділянка площею 0,0999 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 7124986000:04:001:0200 відчужена на користь ОСОБА_2.

Ринкова вартість земельної ділянки становить 37 340 грн. відповідно до п.3 Договору купівлі-продажу та Звіту про оцінку майна виданого ТОВ Контакт-Сервіс від 29.11.2016 р..

Як наслідок, з огляду на подальше відчуження незаконно переданої у приватну власність земельної ділянки, інтереси постійного лісокористувача в особі Державного підприємства «Черкаське лісове господарство» (далі - ДП «Черкасилісгосп» ) залишились не захищеними - спір щодо її витребування від нового власника підлягає вирішенню в судовому порядку.

Звернення прокурора до суду з даним позовом, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з державної власності у приватну та повернення постійному лісокористувачу земельної ділянки, яка незаконно вибула з його користування, що підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Оскільки спірна земельна ділянка загальною площею 0,0999 га, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, за кадастровим номером 7124986000:04:001:0200 вибула з користування ДП «Черкасилісгосп» не з його волі, остання має бути витребувана із незаконного володіння ОСОБА_2 як добросовісного набувача на користь держави в особі постійного лісокористувача.

Таким чином, враховуючи те, що незаконність передачі у приватну власність спірної земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:001:0200 була встановлена у рішенні Апеляційного суду Черкаської області від 05.12.2014 р. у справі № 22-ц/793/3019/14, яке набрало законної сили, а також те, що законом визначено спеціальний порядок скасування рішення про державну реєстрацію прав, підлягає скасуванню в судовому порядку рішення державного реєстратора, в особі приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_3 № 32792023 від 08.12.2016 р., на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано речове право на спірну земельну ділянку.

Згідно листа ДП «Черкаське лісове господарство» № 1201/03 від 08.12.2016 р. встановлено, що державне підприємство підтримує необхідність відновлення права державної власності на землі лісогосподарського призначення, які були незаконно вилучені розпорядженням голови Черкаської РДА від 06.11.2007 № 109.

Разом з тим, встановлено, що ДП «Черкаське лісове господарство» не вживатиме заходи представницького характеру щодо витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки №7124986000:04:001:0200 у зв'язку з відсутністю відповідних повноважень.

Разом з тим, ДП «Черкаське лісове господарство» , як постійний лісокористувач не вжило достатніх та належних заходів щодо повернення спірної земельної ділянки загальною площею 0,0999 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту до державної власності та не звернулось до суду з позовом про витребування цієї земельної ділянки з чужого незаконного володіння нових власників.

Зважаючи на той факт, що ДП «Черкаське лісове господарство» не вживає достатніх заходів щодо захисту інтересів держави, направлених на повернення незаконно відчуженої земельної ділянки та відсутній орган державного контролю, який вправі захистити інтереси держави, шляхом звернення до суду з позовною заявою про скасування незаконного рішення - прокурор в межах повноважень, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , набуває підстав для здійснення представництва інтересів держави в якості позивача у справі.

У зв'язку із цим, прокурор просить скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0999 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:001:0200, загальною вартістю 37 340 грн. за ОСОБА_2, винесене 08.12.2016 р. державним реєстратором в особі приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_3, індексний номер: 32792023. Витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,0999 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту за кадастровим номером 7124986000:04:001:0200, загальною вартістю 37 340 грн та яка належить останньому на підставі договору купівлі-продажу № 3727 від 08.12.2016 р. на користь держави в особі ДП «Черкаське лісове господарство» . Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Черкаської області судовий збір у розмірі 4000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові повному обсязі а просив їх задовольнити.

Представник позивача ДП «Черкаське лісове господарство» у судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву в якій позовні вимоги не підтримує, просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у запереченні, просив повністю відмовити у позовних вимогах.

У судове засідання представник третьої особи ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС» не з'явився, про час та дату слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився, надіславши листа в якому просить суд справу слухати за його відсутності та вказав, що 08 грудня 2016 року ним було проведено державну реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,0999 га, що розташована на території Свидівоцької сільської ради, Черкаського району, Черкаської області від ТОВ УКРСПЕЦ-ТРАНС до ОСОБА_6, кадастровий номер земельної ділянки 7124986000:04:001:0200. Перехід права власності зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 08 грудня 2016 року № 3727. Під час здійснення реєстрації ним було проведено усі передбачені законодавством перевірки, шляхом безпосереднього доступу до відповідних реєстрів та встановлено відсутність будь-яких зареєстрованих обтяжень, арештів або заборон вчиняти реєстраційні дії або інші правочини щодо оспорюваної земельної ділянки, тому підстави для відмови у здійсненні реєстрації права власності, на день здійснення реєстрації були відсутні.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 05.12.2014 у справі № 22-ц/793/3019/14 апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області від 08 жовтня 2014 року задоволено. Рішення Черкаського районного суду від 08 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Черкаського району Черкаської області задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 428 від 20.12.2007 в частині надання ум власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0999 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер 7124986000:04:001:0200. Визнано недійсним державний акт серії ЯЕ № 633897 від 20.12.2007 на право власності на земельну ділянку площею 0,0999 га, виданий ОСОБА_4. Вказане рішення суду набрало законної сили 05 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 08 грудня 2016 року відповідач придбав земельну ділянку, площею 0,0999 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7124986000:04:001:0200, у ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС » .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 лютого 2017 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 набув право власності на спірну земельну ділянку площею 0,0999 га, кадастровим номером 7124986000:04:001:0200.

Відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 08 лютого 2008 року ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0999 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7124986000:04:001:0200.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка переходила від одного власника до іншого декілька разів. Державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0999 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7124986000:04:001:0200. жодним судом ніколи не скасовувалась. Крім того, жодним рішенням суду ОСОБА_4 не зобов'язано повернути вказану земельну ділянку на користь ДП «Черкаське лісове господарство» .

Проект землевідводу ОСОБА_4 пройшов погодження в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, за таких обставин вона отримала земельну ділянку законно як добросовісній набувач, а тому наступні власники - ТОВ, «УКРСПЕЦ-ТРАНС» та ОСОБА_2 також є добросовісними набувачами, тому земельна ділянка не може бути витребувана з володіння останнього.

Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, відповідно до статей 330, 334 ЦК право власності на нерухоме майно, відчужене особою, яка не мала на це права, виникає у добросовісного набувача з моменту реєстрації права на таке майно, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу воно не може бути витребувано у нього. Оскільки власник за власною згодою відчужив належне йому майно, воно не може бути витребувано у добросовісного набувача.

Разом з цим, у постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року № 21-1306а15 встановлено, що Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Зазначена вище правова позиція Верховного суду України також застосована у постанові Верховного суду України від 29 листопада 2016 року у справі № 21-2516а16, 823/1945/13-а.

Тому, скасування спірного розпорядження, яке вичерпало свою дію шляхом його виконання, на думку суду, не тягне будь-яких юридичних наслідків, що узгоджується з правовими позиціями викладеними у вищенаведених постановах Верховного суду України та не може слугувати підставою для витребування земельної ділянки в порядку п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Разом з цим, Європейський Суд з прав людини рішенням у справі Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року зазначив, що до Європейського Суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявник скаржився, що його було позбавлено земельної ділянки всупереч положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Європейський суд вирішив розглядати цю справу виключно за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглянувши скаргу заявника Європейський суд встановив, що заявник отримав та володів земельною ділянкою добросовісно та відповідно до дійсного Сертифікату. Він сплачував податок на землю та користувався нею з 1997 року, як власник частки земельної ділянки, що належала колгоспу та у 2003 році отримав право приватної власності на землю. Крім цього, Європейський суд вказав, що у 2006 році заявника було позбавлено земельної ділянки без надання відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування. Європейський суд дійшов висновку, що на заявника був покладений непропорційний тягар у зв'язку з позбавленням права на землю та констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 360-7 ЦПК висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно ст. 17 ЦПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 1 ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР передбачено, що Україна повністю визнає на своїй території дію ст. 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від імені будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV передбачений обов'язок держави щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Відовідно до ч. 1 ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованого Законом N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішенням Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні ст. 1 Протоколу до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Виходячи з наведених вище обставин, суд вважає, що сам факт скасування розпорядження Черкаської РДА № 428 від 20 грудня 2007 року судом, не тягне за собою юридичних наслідків для відповідача у даній справі, а позбавлення добросовісного набувача права власності на нерухоме майно без відповідної компенсації суперечить рішенням Європейського суду з прав людини та порушує статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції, а тому за таких обставин суду вважає позов таким що задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 88, 212-215, 226 ЦПК України , суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції, а особою, яка не була присутня під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 грудня 2017 року.

Суддя: ОСОБА_7