Рішення

від 14.12.2017 по справі 308/7033/16-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7033/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2017 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання - Коціпак З.П.,

з участю представника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Юліуса Юліусовича про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник за договором про надання правової допомоги - адвокат ОСОБА_4, звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

У позовній заяві представник позивача посилається на те, що 20.04.2016 року на вул. Капушанська в м. Ужгород, відповідач ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat , н/з 809-25 MA, допустив зіткнення з належним позивачеві ОСОБА_2 транспортним засобом ВАЗ-21013 , н/з НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.

Зазначає, що постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2016 року, що набрала законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні вказаної пригоди та притягнено до адміністративної відповідальності.

Мотивуючи позов нормами ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України представник позивача зазначає, що таким чином, відповідач мав би відшкодувати позивачеві в повному обсязі витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу Volkswagen Passat , н/з 809-25 MA, була застрахована ПАТ Страхова компанія Універсальна за полісом № АІ/8392255 від 02.07.2015 року обов'язкового страхування такої відповідальності.

Вказує, що враховуючи наведене позивач звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування, у зв'язку з чим страховик визначив розмір страхового відшкодування у сумі 4986,79 грн., яке 24.05.2015 року виплатив позивачеві.

Проте, вказаної суми страхового відшкодування не достатньо для повного відшкодування майнової шкоди, заподіяної позивачеві пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді його транспортного засобу.

Зауважує, що згідно з рахунком ТОВ Дріфт від 06.07.2016 року за № 26 вартість робіт та матеріалів по відновленню транспортного засобу складає 30980,00 грн. Крім того, 06.07.2016 року позивач за актом № 73 прийому-передачі транспортного засобу передав його для відновлювальних робіт вказаному товариству.

З посиланням на ст. 1194 ЦК України та правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 20.01.2016 року у справі № 6-2808цс15, вказує, що таким чином, відповідач повинен відшкодувати решту суми матеріальної шкоди в розмірі 25993,21 грн. (30980,00 - 4986,79), завданої пошкодженням транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 20.04.2016 року, а позивач вправі вимагати виконання такого зобов'язання.

Крім того, представник позивача зазначає, що за надання правової допомоги адвоката позивач сплатив 5225,00 грн., що стверджується відповідним договором з адвокатом від 07.07.2016 № 21/с, розрахунком вартості правової допомоги та квитанцією від 07.07.2016 року № 10.

На підставі наведеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25993,21 грн. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді транспортному засобу, а також 551,20 грн. судового збору та 5225,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Позивач та його представник у дане судове засідання не з'явилися, при цьому представник позивача подав письмову заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача та представника позивача, зазначивши, що позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач у дане судове засідання не з'явився. Представник відповідача - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях на позовну заяву, що долучені до матеріалів справи, зазначивши, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Зауважує, що у позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач, вчинивши ДТП, наніс шкоду його автомобілю в сумі 30980,00 грн. та розмір завданої шкоди позивач підтверджує рахунком ТОВ Дріфт на оплату № 26 від 06.07.2016 року, актом приймання-передачі від 06.07.2016 року та довідкою про зарахування коштів від 23.06.2016 року. Вважає, що відповідні докази не підтверджують заявлену позивачем шкоду, оскільки не відповідають вимогам ст. ст. 58, 59, 60 ЦПК України, що є підставою для відмови у позові. Також представник відповідача вказує, що згідно з довідкою від 23.06.2016 року, поданою позивачем, 24.05.2016 року йому здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 4986,79 грн. та вже після отримання страхового відшкодування (майже через два місяці) позивач отримує у ТОВ Дріфт рахунок на оплату ремонту свого автомобіля на суму 30980,00 грн. та не підписаний ним акт приймання-передачі транспортного засобу від 06.07.2016 року, яким і обґрунтовує розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок вищевказаної ДТП. За твердженням представника відповідача на підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано лише рахунок на придбання товарів, робіт і послуг та акт приймання-передачі транспортного засобу, які не можуть бути підставою для відшкодування шкоди в порядку ст. 1187 ЦК України, оскільки не відповідають вимогам ст. ст. 58, 59 ЦПК України. Представник відповідача також зауважує, що позивачем не доведено у відповідності до ст. 60 ЦПК України ні факту передачі транспортного засобу на ремонт, ні зв'язку між перерахованими в рахунку товарами, роботами і послугами та ушкодженнями автомобіля внаслідок ДТП від 20.04.2016 року, ні факту понесення ним відповідних витрат, що є підставою для відмови у позові. При цьому, зазначає, до позовної заяви позивачем взагалі не додано документ, який би у визначеному законом порядку визначав розмір матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля під час ДТП. Також за твердженням представника відповідача позивачем всупереч вимогам Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні не надано звіту про оцінку майна, яким визначена реальна вартість пошкодженого майна на момент розгляду справи, не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що шкода, яка завдана автомобілю НОМЕР_2, в результаті ДТП, була оцінена у встановленому законом порядку у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. З огляду на викладене вважає, що позовні вимоги позивача з визначених ним у позовній заяві підстав та у відповідному розмірі не підтверджуються належними і допустимими доказами, що є підставою для відмови у його задоволенні.

Представник відповідача у даному судовому засіданні зауважила, що відповідачем не заперечується факт заподіяння матеріальної шкоди транспортному засобу позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.04.2016 року. Представник відповідача повідомила, що у даному випадку позивач має право на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі, яка є різницею між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу згідно з розрахунком страхового відшкодування, та виплаченою сумою страхового відшкодування.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2016 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, за те, що 20.04.2016 року, о 18 год. 00 хв., він, на вул. Капушанська, 71 в м. Ужгород, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat , н/з НОМЕР_3, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21013 , н/з 19827PU, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 5, 6).

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу Volkswagen Passat , н/з НОМЕР_4, була застрахована у ПАТ Страхова компанія Універсальна , що стверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8392255 від 02.07.2015 року (а.с. 7).

Згідно з довідкою № 90347371 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою УПП у м. Ужгороді та Мукачеві, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у результаті зіткнення автомобіля НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля НОМЕР_6, що належить ОСОБА_2, зовнішнім оглядом автомобіля НОМЕР_6, встановлено, що останній отримав механічні пошкодження - задні ліва, права та центральна частини автомобіля (а.с. 4).

В силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України підставами звільнення від доказування є вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з довідкою ПАТ КБ Приватбанк від 23.06.2016 року позивачу ОСОБА_2 24.05.2016 року було здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 4986,79 грн. (а.с. 8).

Згідно з рахунком на оплату № 26 від 06.07.2016 року ТОВ Дріфт , де постачальником вказане ТОВ Дріфт , а покупцем ОСОБА_2, вартість ремонту автомобіля НОМЕР_6, а саме, вартість робіт та матеріалів щодо відновлення вказаного транспортного засобу, складає 30980,00 грн. (а.с. 9).

З наданого позивачем акту № 73 прийому-передачі транспортного засобу ТОВ Дріфт - автомобіля НОМЕР_6, вбачається, що даний акт відкритий 06.07.2016 року, дата закриття акту відсутня, сума ремонту автомобіля згідно з рахунком № 26 від 06.07.2016 року складає 30980,00 грн., яка підлягає до сплати, у акті відсутній підпис замовника (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, у якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, і особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачом є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (правові позиції Верховного Суду України у справі 6-725цс16 від 14 вересня 2016 року, № 6-2808цс15 від 20 січня 2016 року).

На обґрунтування позовних вимог та підтвердження їх розміру позивачем надано копії рахунку на оплату № 26 від 06.07.2016 року ТОВ Дріфт та акту № 73 прийому-передачі транспортного засобу ТОВ Дріфт . Суд вважає, що зазначені документи не можуть бути підставою для відшкодування позивачу шкоди, оскільки не є належними та допустимими доказами, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України позивач зобов'язаний довести саме ті обставини, на які він посилається, а відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З рахунку на оплату № 26 від 06.07.2016 року не є зрозумілим, яке відношення перелік вказаних у ньому товарів, робіт і послуг має до шкоди, завданої ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.04.2016 року, при цьому, як слідує з даного рахунку, перераховані у ньому товари (роботи та послуги) надаються лише після проведення їх оплати.

Разом з тим, як слідує з акту № 73 прийому-передачі транспортного засобу такий відкритий 06.07.2016 року, проте відомості про дату його закриття відсутні, даний документ містить лише підпис майстра СТО, при цьому не підписаний замовником.

Під час розгляду справи представником позивача подано до суду меморіальний ордер № @2PL571088 від 12.05.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 перераховано на рахунок ТОВ Дріфт 30980,00 грн., призначення платежу - ремонт автомобіля НОМЕР_7 (а.с. 114).

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01.03.2013 року № 4 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Проте, позивачем ОСОБА_2, з урахуванням наведеного, вищезазначені доводи представника відповідача не спростовано і не подано належних і допустимих доказів щодо факту передачі автомобіля НОМЕР_6, на ремонт, зв'язку між перерахованими у рахунку товарами, роботами і послугами та ушкодженнями автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.04.2016 року.

Наданий представником позивача меморіальний ордер від 12.05.2017 року, згідно з яким перерахування коштів в сумі 30980,00 грн. здійснено майже через десять місяців від дати складення рахунку на оплату № 26 та акту № 73 прийому-передачі транспортного засобу, які, як констатовано судом, не можуть бути підставою для відшкодування позивачу шкоди, у даному випадку не може слугувати єдиною та достатньою підставою для стягнення спірної суми з відповідача.

Таким чином, дослідивши наведені обставини справи, даючи оцінку доказам, які надали сторони, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законодавством підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 25993,21 грн. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді належного йому транспортного засобу, а тому в задоволенні позову у цій частині слід відмовити за недоведеністю.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Водночас, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно з розрахунком страхового відшкодування ПАТ Страхова компанія Універсальна , який є додатком до страхового акту № 22291/1, висновку про вартість транспортного засобу та величини зносу, ремонтної калькуляції, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_8, складає 6322,79 грн. (а.с. 91-93, 97-99). Позивачу було виплачено страхове відшкодування у сумі 4986,79 грн. Відтак, суд приходить до переконання, що з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_2 на підставі ст. ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України підлягає до стягнення 1336,00 грн. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (6322,79 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля - 4986,79 грн. виплаченого страхового відшкодування = 1336,00 грн.).

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову позивача.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

При зверненні з даною позовною заявою позивачем були понесені судові витрати в сумі 551,20 грн. сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу адвоката у сумі 5225,00 грн. (а.с. 1, 13, 14).

За приписами ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, у відповідності вимог до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 27,56 грн. судового збору та 261,25 грн. витрат на праву допомогу.

На підставі ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України 14.12.2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2017 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Юліуса Юліусовича про відшкодування майнової шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 Юліуса Юліусовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 1336 (одну тисячу триста тридцять шість) гривень 00 коп. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 Юліуса Юліусовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 27 (двадцять сім) гривень 56 коп. судового збору та 261 (двісті шістдесят одну) гривню 25 коп. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча О.М. Світлик