Постанова

від 15.03.2018 по справі 308/7033/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7033/16-ц

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Бисага Т.Ю.,

суддів: Готра Т.Ю., Собослой Г.Г.,

секретарі - Чучка Н.В.,

за участі - ОСОБА_1, Гончарова В.В., ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою адвоката Гончарова В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2017 року ухвалене суддею Світлик О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за договором про надання правової допомоги - адвокат Гончаров В.В., звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди.

У позовній заяві представник позивача посилається на те, що 20.04.2016 року на вул. Капушанська в м. Ужгород, відповідач ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat , н/з НОМЕР_2, допустив зіткнення з належним позивачеві ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ-21013 , н/з НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.

Зазначає, що постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2016 року, що набрала законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні вказаної пригоди та притягнено до адміністративної відповідальності.

Мотивуючи позов нормами ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України представник позивача зазначає, що таким чином, відповідач мав би відшкодувати позивачеві в повному обсязі витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу Volkswagen Passat , н/з НОМЕР_2, була застрахована ПАТ Страхова компанія Універсальна за полісом № АІ/8392255 від 02.07.2015 року обов'язкового страхування такої відповідальності.

Вказує, що враховуючи наведене позивач звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування, у зв'язку з чим страховик визначив розмір страхового відшкодування у сумі 4986,79 грн., яке 24.05.2015 року виплатив позивачеві.

Проте, вказаної суми страхового відшкодування не достатньо для повного відшкодування майнової шкоди, заподіяної позивачеві пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді його транспортного засобу.

Зауважує, що згідно з рахунком ТОВ Дріфт від 06.07.2016 року за № 26 вартість робіт та матеріалів по відновленню транспортного засобу складає 30980,00 грн. Крім того, 06.07.2016 року позивач за актом № 73 прийому-передачі транспортного засобу передав його для відновлювальних робіт вказаному товариству.

З посиланням на ст. 1194 ЦК України та правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 20.01.2016 року у справі № 6-2808цс15, вказує, що таким чином, відповідач повинен відшкодувати решту суми матеріальної шкоди в розмірі 25993,21 грн. (30980,00 - 4986,79), завданої пошкодженням транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 20.04.2016 року, а позивач вправі вимагати виконання такого зобов'язання.

Крім того, представник позивача зазначає, що за надання правової допомоги адвоката позивач сплатив 5225,00 грн., що стверджується відповідним договором з адвокатом від 07.07.2016 № 21/с, розрахунком вартості правової допомоги та квитанцією від 07.07.2016 року № 10.

На підставі наведеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 25993,21 грн. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням у дорожньо-транспортній пригоді транспортному засобу, а також 551,20 грн. судового збору та 5225,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1336 (одну тисячу триста тридцять шість) гривень 00 коп. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 27 (двадцять сім) гривень 56 коп. судового збору та 261 (двісті шістдесят одну) гривню 25 коп. витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Гончаров В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення, яким просив скасувати рішення суду, та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Згідно з п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, - постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2016 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, за те, що 20.04.2016 року, о 18 год. 00 хв., він, на вул. Капушанська, 71 в м. Ужгород, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat , н/з НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 21013 , н/з НОМЕР_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 5, 6).

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4, пов'язана з експлуатацією транспортного засобу Volkswagen Passat , н/з НОМЕР_2, була застрахована у ПАТ Страхова компанія Універсальна , що стверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/8392255 від 02.07.2015 року (а.с. 7).

Згідно з довідкою № 90347371 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою УПП у м. Ужгороді та Мукачеві, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у результаті зіткнення автомобіля Volkswagen Passat , н/з НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля ВАЗ 21013 , н/з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, зовнішнім оглядом автомобіля ВАЗ 21013 , н/з НОМЕР_1, встановлено, що останній отримав механічні пошкодження - задні ліва, права та центральна частини автомобіля (а.с. 4).

Матеріалами справи встановлено, що згідно з довідкою ПАТ КБ Приватбанк від 23.06.2016 року позивачу ОСОБА_1 24.05.2016 року було здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 4986,79 грн. (а.с. 8).

Згідно з рахунком на оплату № 26 від 06.07.2016 року ТОВ Дріфт , де постачальником вказане ТОВ Дріфт , а покупцем ОСОБА_1, вартість ремонту автомобіля ВАЗ 21013 , н/з НОМЕР_1, а саме, вартість робіт та матеріалів щодо відновлення вказаного транспортного засобу, складає 30980,00 грн. (а.с. 9).

Рішення в частині відмови у позові суд мотивував тим, що надані позивачем копії рахунку TOB Дріфт від 06.07.16 №26 та акту прийому-передачі ТЗ №73 не є належними і допустимими доказами, оскільки з цього рахунку незрозуміло, яке відношення має перелік названих у ньому товарів, робіт і послуг до шкоди, завданої внаслідок ДТП, що мала місце 20.04.16. Разом з тим з рахунку слідує, що перераховані товари, роботи і послуги надаються лише після проведення їх оплати. Акт прийому-передачі ТЗ №73 відкритий 06.07.16, проте відомості про дату його закриття відсутні, даний документ містить лише підпис майстра СТО і не підписаний замовником (Позивачем). При цьому, позивач сплатив кошти за ремонт ТЗ лише 12 травня 2017 року. Тому, меморіальний ордер від 12.05.17 про сплату позивачем коштів не може у даному випадку слугувати єдиною та достатньою підставою для стягнення спірної суми з відповідача.

Стягнена судом з відповідача сумо відшкодування у розмірі 1 336,00 грн. становить різницю між визначеним страховиком розміром заподіяної позивачеві шкоди (6 322,79 грн.) та фактично виплаченим страховим відшкодуванням (4 986,79 грн.).

Суд першої інстанції вірно встановив факти настання ДТП з вини відповідача і пошкодження внаслідок цього належного позивачеві транспортного засобу, та факт виплати позивачеві страхового відшкодування в розмірі 4 986,79 грн.

Це відшкодування виплачено ПАТ CK Універсальна , яка застрахувала цивільно-правову відповідальність відповідача за відповідним полісом на момент настання страхового випадку.

Проте, суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини у даній справі, взагалі не з'ясував розмір майнової шкоди, заподіяної позивачу внаслідок настання ДТП, а також перелік пошкоджень ТЗ позивача.

Так, у довідці ДАІ про ДТП зазначено перелік пошкоджень, яких зазнав ТЗ позивача внаслідок цієї пригоди: - задня ліва частина, задня права частина та задня центральна частина.

З перерахованих у рахунку TOB Дріфт №26 від 06.07.16 товарів, робіт і послуг слідує, що ремонт ТЗ стосувався саме вказаних вище частин автомобіля (задньої лівої, задньої правої та задньої центральної частин). У результаті ремонту ТЗ відновлено його задні ліве та праве крило, задню панель, задній правий лонжерон, паливний бак, задній бампер, полку багажника, а також геометрію кузова.

З наявних у матеріалах справи протоколу огляду ТЗ від 29.04.16, складеного аварійним комісаром страхової компанії, та складеною останньою ремонтної калькуляції від 04.05.16 слідує, що внаслідок ДТП пошкоджено праву задню боковину ТЗ позивача, задній бампер, заднє ліве крило, геометрію задньої частини кузова, паливний бак та ін.

Тобто, всі перелічені у рахунку назви повністю відповідають характеру пошкоджень, отриманих ТЗ Позивача внаслідок ДТП.

Натомість відсутність в оскаржуваному рішенні суду назви конкретного виду товару, роботи чи послуги, яка не має відношення до завданої у ДТП шкоди, додатково свідчить про необґрунтованість відповідного висновку суду, та його невідповідність обставинам справи, а також свідчить про те, що цей висновок с лише припущеннями суду, який не підтверджений будь-яким доказом.

Водночас відсутність на акті прийому-передачі №73 від 06.07.16 підпису позивача і даних про закриття цього акту жодним чином не впливають на його дійсність, так як наявність на ньому підпису майстра СТО та печатки TOB Дріфт є достатніми і належними доказами, що підтверджують передання позивачем його ТЗ на ремонт. Зазначене також підтверджується відсутністю у рішенні суду посилань на будь-які норми законодавства, які б встановлювали недійсність акту за умови наявності на ньому лише підпису і печатки однієї сторони та за одночасної умови визнання зазначеної у цьому акті обставини іншою стороною.

Отже, суд першої інстанції у порушення наведених норм процесуального закону безпідставно і невиправдано визнав надані позивачем рахунок TOB Дріфт №26 від 06.07.16 та акт прийому-передачі №73 від 06.07.16 неналежними і недопустимими доказами.

Меморіальний ордер від 12.05.17 про сплату позивачем коштів не є єдиною підставою для стягнення спірної суми з відповідача, оскільки сторонами спору надано і у матеріалах справи містяться інші докази, що підтверджують факт заподіяння відповідачем майнової шкоди позивачу, встановлюють перелік пошкоджень ТЗ та розмір суми завданої шкоди.

Час сплати позивачем коштів за відновлювальний ремонт його ТЗ у даному випадку не впливає на деліктні правовідносини сторін спору і не може виключити відповідальність відповідача по відшкодуванню завданої ним шкоди.

Згідно з ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Суд, приймаючи вказане рішення, неповно встановив обставини справи та прийшов до хибних висновків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи та суперечать матеріальному закону, що відповідно до ст. 376 ЦПК є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.268, 374,376, ЦПК України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Гончарова В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 грудня 2017 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 25993,21 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривень 21 коп. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 826,80 грн. судового збору та 5 225,00 грн. витрат на правову допомогу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.03. 2018 року.

Головуючий:

Судді: