Ухвала

від 20.12.2017 по справі 333/3833/17

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/3833/17

Провадження № 2-з/333/88/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2017 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначила, що в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним. За заявою ОСОБА_2 позовну заяву було залишено без розгляду, ухвала суду заявниці ще не видана. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2017 року по справі № 333/3833/17-ц задоволено позов ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 Про існування рішення суду ОСОБА_1 дізналася від голови ЖБК 18.12.2017 року і в цей же день подала заяву про його видачу. З текстом рішення вона ознайомилася на офіційному сайті Судова влада і дізналася, що позивач ОСОБА_3 оформив право власності на квартиру після померлої 29.12.2009 року ОСОБА_5 Між тим, зазначена особа не була власником зазначеного майна, так як відповідно до виписки з протоколу ЖБК Медик-07 від 10.10.1994 року на підставі її особистої заяви останню було виключено з членів ЖБК та пай передано її сину ОСОБА_6 Окрім того, 04.09.1996 року ОСОБА_6 було видано довідку про те, що ним сплачено пай. Зазначена довідка, відповідно до діючого на той час законодавства була документом, що підтверджує право власності. ОСОБА_6 помер та залишив заповіт на ім'я ОСОБА_1 У встановлений термін, вона звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини після померлого 05.06.2017 року ОСОБА_6, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру від 07.06.2017 року. ОСОБА_3 після оформлення у судовому порядку права власності на квартиру за вищевказаною адресою, продав її ОСОБА_2, за договором купівлі-продажу від 29.11.2017 року, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_8

ОСОБА_1 також вказує, що на теперішній час вона готує для подачі апеляційну скаргу на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2017 року по справі № 333/3833/17-ц, але вона не виключає, що до моменту розгляду її апеляційної скарги квартира може бути відчужена. 18.12.2017 року вона звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_7, із заявою про видачу постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на підставі якої вона могла б звернутися до суду, але їй призначено дату для видачі постанови лише 23.12.2017 року, до цього часу, вона не може подати до суду позовну заяву про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом та витребування майна.

Посилаючись на вище вказане, ОСОБА_1 просить суд розглянути вказане клопотання у найкоротший термін, про що повідомити її за адресою, зазначеною в заяві, розгляд заяви проводити за її участі, або за участю її представника. Вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, вважаю, що заява підлягає поверненню заявниці, виходячи з наступного.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року, відповідно до якого внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2016 року № 9 (із змінами і доповненнями) позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2016 року № 9 (із змінами і доповненнями) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При дослідженні матеріалів заяви, суддею встановлено, що заявником не виконано вимоги ст. 151 ЦПК України в частині зазначення ціни позову, про забезпечення якого просить заявник.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищезазначеного, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України слід повернути останній.

Керуючись ст. ст. 153, 258-260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявниці.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В.Б. Кулик