Рішення

від 18.05.2007 по справі 9/13-07-463

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/13-07-463

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2007 р.Справа  № 9/13-07-463

За позовом:  Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова

до відповідача: ТОВ „Університет -1”

про стягнення 162134,93 грн.   

                                                                                                                      Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: Гресь М.В. дов. №32-01-1086 від 20.12.2006р.

Від відповідача: Сиротюк В.І. –директор

СУТЬ СПОРУ: Позивач Одеський національний університет ім. І.І.Мечнікова звернувся з позовом до  ТОВ „Університет -1” про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 60079,7 грн.   

          У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги з урахуванням строку позовної давності та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 18.01.2004р. по 19.07.2004р.  в сумі 17250 грн.,  компенсацію витрат позивача по оплаті земельного податку –16504,52грн., пеню в сумі 13692,72грн., 3% річних -  2766,61грн., збитки від інфляції –9864,95 грн. та судові витрати.

        18.04.2007 р. позивач ще раз уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі 60079,70 грн., компенсацію витрат по оплаті земельного податку –91118,08 грн., 3% річних –3938,10 грн., збитки від інфляції –6999,05 грн., держмито в сумі 1621,35 грн. та оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 05.03.2007 р. по 06.03.2007 р., з 06.03.2007 р. по 19.03.2007 р., з 19.03.2007 р. по 11.04.2007 р., з 11.04.2007 р. по 19.04.2007 р., з 07.05.2007 р. по 18.05.2007 р. в порядку ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова та ТОВ „Університет - 1" було укладено договір оренди нерухомого майна від 28.02.1995р., строк дії якого визначено з 28.02.1995р. до 31.01.2006р. Згідно даного договору ТОВ „Університет-1" орендувало у ОНУ ім. І.І.Мечникова нежилі приміщення загальною площею 1926 кв. м., які розташовані за адресою: м. Одеса, Шампанський провулок, 2.

Об'єкт оренди перебуває на балансі Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, є державною власністю та належить на праві повного оперативного управління позивачу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.05.2004р. по справі за позовом прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі регіонального відділення ФДМУ по Одеській області до ТОВ „Університет - 1" та ОНУ ім. І.І.Мечникова про визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути нежиле приміщення та виселення, дію цього договору було припинено з моменту набрання чинності постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.07.2004р. по справі № 30/72-04-988, а саме з 20.07.2004р., якою рішення скасовано в частині виселення ТОВ “Університет-1”, в решті рішення залишено без змін.

Відповідно до п.4 договору оренди від 28.02.1995р. ТОВ “Університет-1” зобов'язано сплачувати орендну плату та відшкодовувати комунальні послуги в розмірі 10% від загальноприйнятої в ОНУ.

В порушення умов цього договору відповідач не виконував прийняті за договором зобов'язання щодо своєчасної оплати орендної плати, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача  за період з 01.01.2002р. по 17.01.2004р. становить –42828,80 грн., з 18.01.2004р. по 19.07.2004р. по орендній платі становить 17250,90 грн., 3% річних за2004 р., 2005 р. та 2006 р. - 1280,80 грн., індекс інфляції 5087,35 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено п.5.8. Договору оренди від 17.06.2004 р., укладеного між Регіональним відділенням по Одеській області Фонду державного майна України та ТОВ “Університет-1”, а саме орендарем не укладено з балансоутримувачем договір щодо відшкодування витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та не компенсував витрати ОНУ по оплаті земельного податку, чим заподіяно майнову шкоду ОНУ у сумі -  91118,08 грн.,  3% річних за 2005 та 2006 р. становлять –2657,30 грн., індекс інфляції за 2005 р. та 2006 р. –1911,70 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає мотивуючи тим, що заборгованість відсутня, претензії йому не направлялись, а позивач повинен був звернутися з даними вимогами у межах справи про визнання недійсним договору оренди від 28.02.1995р.

Крім того, відповідач зазначає, що він звертався до позивача з проханням укласти договір про відшкодування витрат за користування земельною ділянкою, але згоди укласти договір не отримав.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

До орендних відносин між суб'єктами господарювання застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання зобов'язані  виконувати господарські зобов'язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Ст. 286 Господарського кодексу України, передбачено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд не приймає до уваги ствердження відповідача, що розмір орендної плати не встановлено договором оренди від 28.02.1995 р., тому він не повинен сплачувати орендну плату, згідно виставлених рахунків.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що на вирішення суду не було передано спір щодо розбіжностей з приводу розміру орендної плати та відмовою однієї із сторін прийняти пропозицію другої сторони, а тому при розгляді даної справи суд не встановлює розмір орендної плати, як цього вимагав відповідач при розгляді даної справи.

За весь час дії договору оренди від 28.02.1995 р. ТОВ ”Університет-1” не звертався до суду з позовом про врегулювання розбіжностей щодо розміру орендної плати, таким чином суд доходить до висновку, що орендар - відповідач погодився з розміром орендної плати та по винен був сплачувати рахунки, які щомісячно направлялись йому позивачем.

Оскільки сторони погодились з тим, що строк договору оренди закінчився з дати набрання чинності Постановою апеляційного господарського суду Одеської області –20.07.2004 р. з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості по орендній платі з урахуванням строку позовної давності, а саме з 18.01.2004 р. до 19.07.2004 р. –17250,90 грн.

У ході розгляду справи № 30/72-04-1988 в апеляційній інстанції ТОВ “Університет-1” був наданий договір оренди від 17.06.2004 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ”Університет-1”, з якого вбачається, що сторони уклали договір оренди нерухомого майна не житлової будівлі загальною площею 2106,1 кв.м., що перебуває на балансі Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, розташованого у м.Одесі, пров.Шампанський,2. Згідно з умовами договору спірне приміщення передане відповідачеві у строкове платне користування у відповідності з п.1 ст.212 Цивільного кодексу України з відкладальною умовою, який починає діяти з моменту припинення дії договору оренди від 28.02.1995 р.

П.5.8. даного договору встановлено обов'язок орендаря укласти з балансоутримувачем об'єкту оренди договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єкту оренди, надання комунальних послуг орендарю та користування земельною ділянкою.  

Відповідно до вимог  Закону України “Про плату за землю”  використання  землі в Україні є платним. Плата за землю справляється  у  вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Ст.5 цього Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Суб'єктами плати за землю (платниками) є власники землі і землекористувачі, у тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, кому земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно Листа Державної податкової адміністрації України “Про плату за землю” від 03.05.2001 р. № 5659/7/18-2117, відповідно до ст.12 Закону України “Про плату за землю”, якщо підприємства, установи та організації, які користуються пільгами із земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

  Таким чином, відповідач повинен відшкодувати витрати балансоутримувача за користування земельною ділянкою з урахуванням строку позовної давності, які складають за 2004 р. –29353,23 грн., за 2005 р. –29870,24 грн., за 2006 р. –29870,24 грн.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в цій частині позов підлягає задоволенню згідно розрахунку наданого позивачем.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,

Керуючись ст.ст.  44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  ТОВ „Університет-1” на користь Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова заборгованість по орендній платі в сумі 17250 /сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят/ грн. 90 коп., компенсацію витрат ОНУ ім. І.І. Мечнікова по оплаті земельного податку в сумі 89093 /вісімдесят дев'ять тисяч дев'яносто три/ грн. 71 коп., 3% річних в сумі 3938,10 грн., збитки від інфляції в сумі 6999 /шість тисяч дев'яносто дев'ять/  грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1172 /одна тисяча сто сімдесят дві/ 81 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.  

3.          В решті позову відмовити.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя