Постанова

від 21.11.2017 по справі 804/1916/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 р. Справа № 804/1916/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровській області, Садівниче товариство "РЯБИНА" про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_5 до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровській області та Садівниче товариство "РЯБИНА", в якому позивач, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить:

визнати незаконною бездіяльність Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо неприйняття рішення про вилучення земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що знаходиться в користуванні Садівничого товариства "РЯБИНА", якою користується член садівничого товариства ОСОБА_5 та передачі до земель запасу державної власності з метою подальшої приватизації ним для ведення садівництва;

зобов'язати Дніпровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 04052264; адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд.5) прийняти рішення про вилучення земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої, за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що знаходиться в користуванні Садівничого товариства "РЯБИНА" (ідентифікаційний код 25005346; адреса: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, селище міського типу Слобожанське) згідно Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 097265, відведеною рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської районної ради народних депутатів № 75/3 від 23.03.1988 року, якою користується член садівничого товариства ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 49000, АДРЕСА_1) та передати до земель запасу державної власності з метою подальшої приватизації для ведення садівництва.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.08.2016 року у справі № 2о-175/2365/16 за заявою Садівничого товариства "РЯБИНА", зацікавлена особа: Дніпропетровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заяву задоволено та встановлено факт належності Садівничому товариству "РЯБИНА", ідентифікаційний код юридичної особи 25005346, правовстановлюючого документу - Державного акту серія Б №097265 на право користування землею площею 5,0 гектарів, за адресою: радгосп Нижньодніпровський, IV відділення, Дніпропетровського району, наданою для організації колективного саду, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 248 від 28.04.1988 року та виданий на ім'я Дніпропетровської обласної контори Держбанка СРСР. Проте, ігноруючи вищевказані обставини, відповідач не приймає рішення про вилучення земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що знаходиться в користуванні Садівничого товариства "РЯБИНА", якою користується член садівничого товариства ОСОБА_5 та передачі до земель запасу державної власності з метою подальшої приватизації ним для ведення садівництва.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, за відсутності належним чином посвідченого погодження землекористувача, яким відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України та на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б №097265 все ще значиться Дніпропетровська обласна контора Держбанку СРСР, за відсутності будь-яких інших документів, які б підтверджували факт реєстрації зміни землекористувача, райдержадміністрація не має законних підстав для задоволення клопотання про надання дозволу на вилучення земельної ділянки, загальною площею 0,05 га, розташовану за адресою: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, садівниче товаристві "РЯБИНА" із постійного користування садівничого товариства "РЯБИНА" з метою її приватизації.

В судовому засіданні представник позивача та Садівничого товариства "РЯБИНА" позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.10.1987 року виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів було прийнято рішення № 4/15-110 про відведених земельної ділянки під колективний сад. Цим рішенням Виконком обласної ради народних депутатів доручив Дніпропетровському філіалу інституту УКРЗЕМПРОЕКТ та Дніпропетровській обласній конторі Держбанку СРСР провести юридичне оформлення матеріалів щодо відводу земель під колективний сад за рахунок території землекористування радгоспу Нижньодніпровський .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської районної Ради народних депутатів Про відвід земельних ділянок організаціям та підприємствам під розміщення колективних садів № 75/3 від 23.03.1988 року за рахунок території землекористування радгоспу Нижньодніпровський для розвитку колективних садів Дніпропетровській обласній конторі Держбанку СРСР було відведено земельну ділянку загальною площею 5,0 га.

Відповідно до Протоколу № 1 загальних зборів садівничого товариства "РЯБИНА" при Дніпропетровській обласній конторі Держбанку СРСР від 08.04.1988 року було прийнято рішення створити на відведеній земельній ділянці площею 5,0 га товариство садоводів-любителів при Дніпропетровській обласній конторі Держбанку СРСР та назвати його "РЯБИНА". Також на вказаних зборах було прийнято Статут садівничого товариства "РЯБИНА" Дніпропетровської обласної контори Держбанку СРСР, затверджено списки членів товариства, обрано правління та ревізійну комісію товариства.

Зазначена земельна ділянка площею 5,0 га була передана Дніпропетровській обласній конторі Держбанку СРСР у безстрокове та безоплатне користування з метою організації колективного саду, про що видано Державний акт серія Б №097265, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №248 від 28.04.1988 року.

Згідно з розпорядженням Голови Дніпропетровської районної державної адміністрації Про перереєстрацію садового товариства "РЯБИНА" № 722/2-р від 29.09.1997 року було прийнято рішення перереєструвати садове товариство "РЯБИНА" згідно Закону України Про підприємства в Україні від 27.03.1991 року. Згідно з цим розпорядженням було затверджено новий Статут садівничого товариства "РЯБИНА". У новому Статуті також і зазначалось, що садівниче товариство організовано рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської районної Ради народних депутатів Про відвід земельних ділянок організаціям та підприємствам під розміщення колективних садів № 75/3 від 23.03.1988 року, а саме садівниче товариство розміщалось на землі радгоспу Нижньодніпровський , відділення № 4. У подальшому нова редакція Статуту садівничого товариства "РЯБИНА" була затверджена Загальними зборами членів Садівничого товариства "РЯБИНА", розташованого на землях Слобожанської (Ювілейної) селищної ради Дніпровського району, Протокол № 7 від 12.09.2010 року.

02.10.2015 року Голова садівничого товариства "РЯБИНА" ОСОБА_6 звернувся до Дніпропетровської районної державної адміністрації із заявою про вилучення земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, якою користується член садівничого товариства ОСОБА_5, та передачу її до земель запасу державної власності з метою подальшої приватизації для ведення садівництва.

Дніпропетровська районна державна адміністрація листом від 07.10.2015 року вих.№1-28-1512/0/290-15 відмовила в задоволенні заяви у зв'язку з тим, що Державний акт на право постійного користування землею серія Б №097265 було видано Дніпропетровській обласній конторі Держбанку СРСР, а відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, у разі вилучення земельної ділянки до клопотання додається погодження землекористувача.

У червні 2016 року представник садівничого товариства "РЯБИНА" звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту належності Садівничому товариству "РЯБИНА" правовстановлюючого документу - Державного акту серія Б № 097265 на право користування землею площею 5,0 га, виданого на ім'я Дніпропетровської обласної контори Держбанку СРСР.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.08.2016 року у справі №2о-175/2365/16 за заявою Садівничого товариства Рябина , зацікавлена особа: Дніпропетровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заяву задоволено та встановлено факт належності Садівничому товариству "РЯБИНА", ідентифікаційний код юридичної особи 25005346, правовстановлюючого документу - Державного акту серія Б №097265 на право користування землею площею 5,0 гектарів, за адресою: радгосп Нижньодніпровський, IV відділення, Дніпропетровського району, наданою для організації колективного саду, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №248 від 28.04.1988 року та виданий на ім'я Дніпропетровської обласної контори Держбанка СРСР.

26.09.2016 року Голова Садівничого товариства "РЯБИНА" ОСОБА_6 звернувся до Дніпропетровської районної державної адміністрації із заявою про вилучення земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, якою користується член садівничого товариства ОСОБА_5, та передачу її до земель запасу державної власності з метою подальшої приватизації для ведення садівництва.

Дніпропетровська районна державна адміністрація листом від 12.10.2016 року вих. №1-28-1606/0/290-16 відмовила в задоволенні заяви. Підставою для відмови стало те, що із рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15.08.2016 року по справі № 2о-175/2365/16-ц про встановлення факту належності правовстановлюючого документу Садівничому товариству "РЯБИНА" необхідно звернутися спочатку до Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі із вимогою переоформити та внести зміни до земельно-облікової документації.

Представник Садівничого товариства "РЯБИНА" звернувся до Управління Держеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області із відповідною заявою, проте, Управління повідомило, що це не входить в коло їхніх повноважень (лист від 24.11.2016 року № 27-403-99.2-4864/2-16).

01.12.2016 року Голова Садівничого товариства "РЯБИНА" ОСОБА_6 звернувся до Дніпропетровської районної державної адміністрації та просив прийняти рішення про вилучення земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що знаходиться в користуванні Садівничого товариства "РЯБИНА" згідно Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 097265, відведеною рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської районної ради народних депутатів № 75/3 від 23.03.1988 року, якою користується член садівничого товариства ОСОБА_5 та передати до земель запасу державної власності з метою подальшої приватизації для ведення садівництва.

Дніпропетровська районна державна адміністрація листом від 12.01.2017 року вих. № 1-28-42/0/290-17 із відмовила в задоволенні заяви. В листі зазначено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року було задоволено заяву Садівничого товариства Рябина про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - Державного акту серія Б № 097265 на право користування землею площею 5,0 гектарів, проте, відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки вникають з моменту державної реєстрації цих прав, але Садівничим товариством "РЯБИНА" не було вжито дії спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів у встановленому законом порядку.

Віршуючи позов по суті, суд виходить із того, що статтею 118 Земельного кодексу України встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Зазначеною нормою встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Тобто, законодавством встановлений обов'язок громадянина подати заяву про вибір місця розташування земельної ділянки з позначеним на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами, оскільки процедура вибору земельної ділянки здійснюється з метою встановлення можливості відведення тієї чи іншої земельної ділянки для цілей, що вказані в заяві, її граничних розмірів та площі, правового режиму та вимог щодо відведення земельної ділянки.

Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що з метою безоплатного отримання у власність земельних ділянок державної або комунальної власності, зацікавлена сторона звертається з відповідним клопотання, до якого обов'язково додається погодження землекористувача, у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб.

Погодження землекористувача вимагається у тому разі, якщо земельна ділянка перебуває в користуванні іншої особи. У цьому випадку необхідно не лише надати земельну ділянку у власність, але і припинити право користування іншої особи. У разі, якщо земельна ділянка використовується на праві постійного користування, таке право може бути припинене за процедурою добровільної відмови користувача у відповідності до вимог частини 3 статті 142 Земельного кодексу України.

Згідно вказаної частини 3 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Частиною 4 статті 142 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 №2) зазначено, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення органу та виданих державних актів недійсними.

Відповідно частини 1 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту 5 статті 149 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Отже, пунктом 5 статті 149 Земельного кодексу України наведено вичерпний перелік підстав, за яких земельні ділянки можуть вилучатись без звернення постійного користувача з заявою про припинення права постійного користування.

У вказаному переліку відсутня така підстава як вилучення земельної ділянки з користування через її приватизацію іншими особами, а тому в даному випадку має бути дотриманий порядок, визначений статтею 142 Земельного кодексу України.

Відповідно до § 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, за якими ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом.

Згідно із тлумаченням Європейського суду з прав людини у рішеннях від 23.09.1982 року у справі Спорронг та Леннрот проти Швеції , від 21.02.1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства , від 30.05.2000 року у справі Карбонара і Вентура проти Італії , право постійного користування земельними ділянками повинно розглядатися як майно в розумінні § 1 статті 1 Протоколу 1, тому вилучення земельної ділянки в суб'єкта постійного користування не в інтересах суспільства, тобто не для суспільних потреб, заборонене.

У випадку добровільної згоди користувача земельної ділянки на припинення за ним права користування на земельну ділянку на користь третіх осіб законодавцем встановлений порядок такого припинення права користування зазначений в частинах 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України.

Позивач посилається на перебуванні бажаної земельної ділянки в постійному користуванні Садівничого товариства "РЯБИНА".

Проте, з правовстановлюючого документу, який позивач надав до суду - Державного акту на право користування землею серії Б № 097265, виданого у 1988 році, встановлено, що земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Дніпропетровської обласної контори Держбанку СРСР.

Доказів на підтвердження звернення повноважної особи Садівничого товариства РЯБИНА із заявою про припинення права користування земельною ділянкою до власника землі, суду не надано.

Суду представником позивача та третьої особи не надано документів, які б підтверджували правомірність переходу права постійного користування землею Дніпропетровської обласної контори Держбанку СРСР до Садівничого товариства РЯБИНА .

Таким чином, доказів, на підтвердження звернення законного користувача земельною ділянкою - Дніпропетровської обласної контори Держбанку СРСР з приводу припинення права користування чи вилучення земельної ділянки, суду не надано; позивачем не дотримано визначену законодавством процедуру подання документів з метою подальшої приватизації земельної ділянки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач до відповідача з відповідною заявою не звертався, а зверталося саме Садівниче товариство "РЯБИНА".

З огляду на вищевикладене, судом не встановлено порушень чинного законодавства відповідачем при розгляді питання щодо вилучення земель розташованих за межами населеного пункту на території Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що знаходиться в користуванні Садівничого товариства "РЯБИНА".

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на встановлені у справі обставини, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 - відсутні.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 листопада 2017 року

Суддя ОСОБА_1