Постанова

від 20.12.2017 по справі 810/2694/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у 1-й інстанції : Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року Справа № 810/2694/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Собка С.Л.,

представника відповідача Станіславського Д.М.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дельта-2010 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта-2010 (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2015 р. № 0000372201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, у задоволені адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2016 року зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

За результатами нового розгляду справи постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем було завищено показник витрат за четвертий квартал 2012 року в частині собівартості реалізованих товарів, що, на думку апелянта, зумовлено списанням позивачем придбаного, але не відображеного в реалізації товару та призвело до заниження ПДВ, а також на те, що за податковими зобов'язаннями з податку на прибуток до позивача застосовано податковий компроміс, та вважаючи, що оскаржувана постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що доводи податкового органу стосовно завищення ним показнику витрат за четвертий квартал 2012 року в частині собівартості реалізованих товарів є голослівними, не підтверджуються жодними доказами, а навпаки - спростовуються матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Дельта-2010 (далі - ТОВ Дельта-2010 ) перебуває на обліку Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області).

ТОВ Дельта-2010 з нерезидентами ADP Werk, HB plus Bandimatic Europe, S.L, Southvill Investments Limited, TDC Logistics Limited було укладено контракти від 12.12.2012 р. № 1/12-12; від 17.10.2012 р. № 1, від 20.10.2011 р. № 2, від 01.12.2011 р. № 1, від 04.01.2011 р. № 01/01, предметом яких є поставка нерезидентами позивачу товару.

На підставі та на виконання умов зазначених контрактів контрагентами позивача у четвертому кварталі 2012 року було поставлено на його користь товар, зокрема шини, гумові матеріали, диски стальні, ланцюги проти ковзання, у тому числі: у жовтні 2012 року шини вантажні та диски в кількості 35930 шт. на загальну суму 34056159,20 грн. (без ПДВ); у листопаді 2012 року шини вантажні та диски у кількості 45561 шт. та гума у кількості 19605,960 кг на загальну суму 9703717,75 грн. (без ПДВ); у грудні 2012 року шини вантажні та диски у кількості 18043 шт. на загальну суму 14214954,99 грн. (без ПДВ).

Факт поставки вказаних товарів не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними первинними документами, а саме: вантажно-митними деклараціями, податковими накладними, банківськими виписками, а реквізити первинних бухгалтерських документів, на підставі яких позивач придбав товарно-матеріальні цінності, наведені у зведених реєстрах документів за жовтень-грудень 2012 року.

За твердженням позивача, придбаний у нерезидентів товар в подальшому реалізовувався ТОВ Пріор-КС , ТОВ Тідісі-Україна , ТОВ Тідісі Схід , ТОВ Еол-2007 , ТОВ Укртаткап , ТОВ ТД Каміла , ТОВ Промсервіс КОА .

Станом на 01.10.2012 р. за даними бухгалтерського обліку на підприємстві обліковувалися товарні запаси у сумі 62 266 526,49 грн., у тому числі 152326,74 кг. гуми, шини вантажні та диски у кількості 35930 шт.

Реалізація позивачем у жовтні 2012 року товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 24 499 080,53 грн., в тому числі, гуми 10707,82 кг., шин вантажних, дисків, тощо 21496 шт., підтверджується видатковими та податковими накладними, банківськими виписками з реквізитами, згідно реєстру документів за жовтень 2012 року.

Станом на 01.11.2012 р. за даними бухгалтерського обліку на підприємстві обліковувалися товарні запаси у сумі 73 310 078,65 грн., у тому числі, 141 618,92 кг. гуми та шин вантажних і дисків 44 003 шт.

Реалізація позивачем у листопаді 2012 року товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 22 390 454,54 грн., у тому числі, 17974,850 кг. гуми та шин вантажних, дисків тощо 49489 шт., підтверджується видатковими та податковими накладними, банківськими виписками з реквізитами, згідно реєстру документі за листопад 2012 року.

Станом на 01.12.2012 р. за даними бухгалтерського обліку на підприємстві обліковувалися товарні запаси у сумі 61 782 183,32 грн., у тому числі, 143 250,038 кг. гуми та шин вантажних і дисків 40 075 шт..

Реалізація позивачем у грудні 2012 року товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 22252514,29 грн., у тому числі, 14592,850 кг гуми та шин вантажних, дисків тощо 24437 шт., підтверджується видатковими та податковими накладними, банківськими виписками з реквізитами, згідно реєстру документі за грудень 2012 року.

З 10.12.2014 р. по 13.01.2015 р. відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ Дельта-2010 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої було складено акт від 31.01.2015 р. № 78/10-06-22-01/36998136.

У зазначеному акті перевірки контролюючим органом встановлено заниження позиваченм задекларованих показників у рядку 1 Декларації Операції на митній території України, що оподатковується за ставкою 20%, крім імпорту товарів у сумі 1 276 635,00 грн., у тому числі за грудень 2012 року на суму 1 276 635,00 грн., а також зазначено, що 31.12.2012 р. позивачем було списано придбаний товар (шини), який не відображений в реалізації, що призвело до заниження податкового зобовязання у грудні 2012 року на відповідну суму та порушення позивачем п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України .

Такі висновки зроблені посадовими особами податкового органу виключно на підставі даних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281, без дослідження первинних документів позивача, які б свідчили про списання товарів, не відображених в реалізації за даними податкового обліку.

При цьому, судово-економічною експертизою встановлено, що відповідно до реєстру видаткових накладних ТОВ Дельта-2010 в грудні 2012 року було реалізовано шини (гуму) на загальну суму 22 252 514,29 грн. (без ПДВ).

Надані позивачем видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджують здійснення ним у грудні 2012 року господарських операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей на суму 22252514,29 грн. та є підставою для оформлення товариством податкових накладних.

Відповідно до наявних податкових документів, обсяг реалізації ТМЦ ТОВ Дельта-2010 в грудні 2012 року становить 22 252 514,00 грн.

Сума податкового зобовязання, яка врахована товариством у вартості реалізованих у грудні 2012 року ТМЦ, складає 4 450 503,00 грн.

У матеріалах справи наявні два варіанти (І та II) оборотно-сальдової відомості ТОВ Дельта-2010 по рахунку 281 за 4-й квартал 2012 року: варіант І обороно-сальдової відомості, наданий податковим органом, не містить підпису особи, яка відповідальна за його складання, а варіант ІІ обороно-сальдової відомості підписаний директором ТОВ Дельта- 2010 та має відтиск печатки підприємства.

Обидві зазначені оборотно-сальдові відомості (далі - ОСВ) містять наступні дані: - Субкотно (найменування ТМЦ); - сальдо Дт та Кт рахунка на початок періоду в кількісному та грошовому виразах по кожному найменуванню ТМЦ; - обороти ДТ та Кт за період; - сальдо Дт та Кт рахунка на кінець періоду в кількісному та грошовому виразах по кожному найменуванню ТМЦ.

У висновку судово-економічної експертизи встановлено, що вказані ОСВ є тотожними, а їх дані по операціях в грошовому виразі за 4 квартал 2012р. становлять: - сальдо Дт рахунка (залишок ТМЦ на початок періоду) на початок періоду) - 62 266 526,49 грн.; - обороти за період ДТ рахунку (придбання ТМЦ) - 57 991 160,53 грн., - обороти по Кт рахунку (вибуття/списання ТМЦ) - 63 548 073,64грн.: - сальдо Дт рахунку (залишок ТМЦ на кінець періоду) 56709613,38 грн.

Таким чином, загальна сума вибуття ТМЦ за 4-й квартал 2012 становить 63548073,64 грн., у тому числі 6400000,00 грн.

При цьому, в варіанті І ОСВ ТОВ Дельта-2010 по рахунку 281 відображено сальдо по Дт раху 6 400 000,00 грн. та обороти по Кт рахунки в розмірі 6 400 000грн. без зазначення назви ТМЦ і кількісних показників, тоді як в оборотно-сальдовій відомості ТОВ Дельта-2010 по рахунку 281 (варіант ІІ ОСВ) за підписом директора підприємства, яка долучена до матеріалів справи 07.07.2016 р., обороти по Кт рахунку в сумі 6 400 000,00 грн. відображені із зазначень: назви ТМЦ - 14.0 R20 Бел 64 (22PR, ТТ) 125 . Зазначені ТМЦ станом 01.10.2012 р. обліковувались підприємством на рахунку 281 як залишок в кількості 105 одиниць на суму 6 400 000,00 грн.

Водночас, відповідно до даних актів інвентаризації по складу, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Новопироговська, 62а, ТМЦ 14.0 R20 Бел 64 (22PR, ТТ) 125 обліковувалось підприємством та фактично виявлено контрольною перевіркою: - станом на 01.10.2012р. (акт №20, позиція 54) в кількості 102 одиниці по ціні 2 155,58 грн. без ПДВ за одиницю на суму 6 400 000 грн. без ПДВ; - станом на 01.11.2012 р. (акт 22, позиція 54) в кількості 59 одиниць по ціні 54 237 грн. без ПДВ за одиницю на суму 3 200 000 грн. без ПДВ; - станом на 01.12.2012р. (акт 24, позиція 53) в кількості 12 одиниць по ціні 54 237,39 грн. без ПДВ за одиницю на суму 400 000 грн. без ПДВ.

Згідно з видатковими накладними ТОВ Дельта-2010 за грудень 2012 року, найменування ТМЦ саме 14.0 R20 Бел 64 (22PR , ТТ) 125 відсутнє, при цьому, враховуючи складність характеристик, що ідентифікують товар, значну кількість видів ТМЦ, що обліковується ТОВ Дельта-2010 , експертом зауважено, що документально підтвердити чи спростувати здійснення реалізації ТМЦ на суму 6 400 000,00 грн. в грудні, яка відображена як вибуття ТМЦ в ОСВ по рахунку 281 за 4-й квартал, не видається за можливе.

Таким чином, згідно наявних ОСВ по рахунку 281 загальна сума, яка обліковується ТОВ Дельта-2010 як вибуття ТМЦ в 4-й кварталі 2012 року, становить 63548073,64 грн., у тому числі операція вибуття ТМЦ на суму 6 400 000,00 грн.

У висновку судово-економічнрої експертизи експертом також зазначено, що матеріали справи підтверджують отримання ТОВ Дельта-2010 ТМЦ в жовтні-грудні 2012 на загальну суму 57974832,00 грн.

За підсумками аналізу наданих на дослідження документів (актів інвентаризації, прибуткових документів, оборотно-сальдової відомості по рахунку 281), експертом було встановлено наступне:

- залишок ТМЦ станом на 01.10.2012р. становить 62266526,00 грн. (без ПДВ);

- за період 01.10.2012р. - 30.11.2012р. ТОВ Дельта-2010 отримано ТМЦ на загальну суму 43759877,00 грн. та вибуло зі складів ТМЦ на суму 44244220,00 грн.;

- залишок ТМЦ станом на 01.12.2012р. становить - 61782183,00 грн.;

- за грудень 2012р. товариством отримано ТМЦ на загальну суму 214955,00 грн.;

- враховуючи, що залишок ТМЦ станом на 31.12.2012р. становить 56709613,00 грн. (відповідно до даних обороно-сальдової відомості по рахунку 281), собівартість реалізованих в грудні ТМЦ становить 19287525,00 грн. (61782183+14214955-56709613).

Таким чином, у грудні 2012 року собівартість реалізованих ТОВ Дельта- 2010 ТМЦ, відповідно до даних наявних актів інвентаризації, прибуткових документів та даних ОСВ по рахунку 281 за 4-й квартал 2012 року, становить 19287525,00 грн., а згідно даних податкового органу собівартість реалізованих ТМЦ в грудні 2012 року складає 18700313 грн.

Крім того, експерт зауважив, що в акті перевірки відсутні посилання на документи, які підтверджують придбання ТОВ Дельта-2010 та віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, врахованої у вартості отриманого підприємством ТМЦ, що було списано та не відображено реалізації у грудні 2012 року на суму 6383175,00 грн.

Отже, розбіжність між сумою реалізації ТМЦ у грудні 2012 року за даними податкового органу та наявними документами становить: 19 287 525-18 700 313 = 587212,00 грн., що не відповідає даним акта перевірки, відповідно до якого підприємством не відображено реалізацію ТМЦ в грудні 2012р. на суму 6 383 175,00 грн.

На підставі проведеного дослідження експертизою надано наступні висновки:

1. Згідно наявних документів, обсяг реалізації ТОВ Дельта-2010 в грудні 2012 року товарів, який є базою оподаткування податком на додану вартість документально підтверджується на суму 22252514,00 грн. без ПДВ, відповідно сума податкового зобовязання, яка врахована товариством у вартості реалізованих в грудні 2012 товарно-матеріальних цінностей, складає 4450503,00 грн.

2. Згідно наявних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 загальна сума, яка обліковується ТОВ Дельта -2010 як вибуття товарно-матеріальних цінностей в 4 кварталі 2012 становить 63 548073,64 грн., у тому числі операція вибуття товарно-матеріальних цінностей на суму 64 00 000,00 грн.

3. Згідно наявних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 списання ТОВ Дельта-2010 товарно-матеріальних цінностей в 4 кварталі 2012 (у т.ч. в грудні 2012) підтверджується на суму 63548073,64 грн., у тому числі списання товарно-матеріальних цінностей на суму 6400 000,00 грн.

4. Висновки Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, викладені в акті перевірки від 31.01.2015 р. № 78/10-06-22-01/36998136 щодо заниження ТОВ Дельта-2010 податкових зобовязань з податку на додану вартість за грудень 2012 на суму 1276635,00 грн. документально не підтверджується.

Разом з тим, на підставі висновків акту перевірки від 31.01.2015 р. № 78/10-06-22-01/36998136 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2015 р. № 0000372201, яким позивачу донараховано грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1 914 953,00 грн., у тому числі: 1 276 635,00 грн. - основне зобов'язання та 638 318,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом та вважаючи протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення, посилається на те, що в четвертому кварталі 2012 року ТОВ Дельта-2010 не здійснювало списання товарів, що були придбані, але не відображені в реалізації, посилаючись на те, що податковим органом не досліджувалися первинні документи бухгалтерського обліку позивача, у звязку з чим висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість у розмірі 1276365,00 грн. є необґрунтованим та зроблений на основі припущень, що не підтверджуються жодними доказами.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ за грудень 2012 року, а матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань є протиправними.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 996-XIV), Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 , який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 984), Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 (далі - Інструкція № 291).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України , а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

У п. 185.1 ст. 185 ПК України закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу , у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу ; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України .

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу , за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу ); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу , міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу ); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, пунктом 75-1 статті 75 ПК України регламентовано повноваження контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, а статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 5-6 Розділу І Порядку № 984 за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Розділу ІІ Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: - чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; - у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; - у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

У ст.ст. 1, 9 Закону № 996-XIV передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до Інструкції № 291 облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу ведеться на рахунку 28 Товари. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 Товари застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Рахунок 28 Товари має субрахунок 281 Товари на складі, на якому ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо. За дебетом субрахунку 281 відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що оборотно-сальдова відомість є виключно документом бухгалтерського обліку, інформація до якої вноситься на підставі відповідних первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарських операцій, а тому відображена в оборотно-сальдовій відомості інформація про списання товарів в результаті їх реалізації має бути в обов'язковому порядку перевірена контролюючим органом шляхом дослідження відповідних первинних документів під час проведення перевірки.

При цьому, відомості з оборотно-сальдових відомостей без попереднього дослідження первинних документів, за якими вони сформовані, не можуть бути підставою для висновків про допущення платником податків відповідного порушення.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства стали виключно дані оборотно-сальдових відомостей ТОВ Дельта-2010 по рахунку 281, без дослідження жодних первинних документів щодо списання товариством товарів, не відображених в реалізації за даними податкового обліку.

Отже, такі висновки не відповідають принципам повноти, всебічності та об'єктивності, дотримання яких є обов'язковим при проведенні перевірки податкової звітності платника та притягненні його до відповідальності, а засновуються на припущеннях та не відповідають вимогам чинного законодавства.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що згідно наявних ОСВ по рахунку 281 загальна сума, яка обліковується ТОВ Дельта-2010 як вибуття ТМЦ в 4-й кварталі 2012 року, становить 63548073,64 грн., у тому числі операція вибуття ТМЦ на суму 6 400 000,00 грн.

Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, зокрема висновком судово-економічної експертизи, залишок ТМЦ позивача станом на 01.10.2012 р. складав 62266526,00 грн. без ПДВ; за період 01.10.2012 р. по 30.11.2012 р. ним отримано ТМЦ на загальну суму 43759877,00 грн., водночас зі складів позивача вибуло ТМЦ на загальну суму 44244220,00 грн.; залишок ТМЦ позивача станом на 01.12.2012 р. становив 61782183,00 грн.; у свою чергу, за грудень 2012 року товариством отримано ТМЦ на загальну суму 214955,00 грн.

Тож, враховуючи, що залишок ТМЦ позивача станом на 31.12.2012 р. становив 56709613,00 грн. (відповідно до даних ОСВ по рахунку 281), то собівартість реалізованих ним у грудні ТМЦ становить 19287525,00 грн. (61782183+14214955-56709613=19287525,00 грн.).

Таким чином, у грудні 2012 року собівартість реалізованих ТОВ Дельта- 2010 ТМЦ , відповідно до даних наявних актів інвентаризації, прибуткових документів та даних ОСВ по рахунку 281 за 4-й квартал 2012 року, становить 19287525,00 грн ., однак, відповідачем вказується зовсім інша сума, а саме: 18700313 грн., що не підтверджується жодними належними та допустимими, у розумінні ст.ст. 73,74 КАС України, доказами та не відповідає відомостям, які містяться у документації товариства.

Більш того, матеріалами справи та, зокрема висновками судово-економічної експертизи, підтверджується факт вибуття ТМЦ позивача за вказаний період на загальну суму 6 400 000,00 грн. і саме ця сума обліковується позивачем як вибуття ТМЦ в 4-му кварталі 2012 року , що не спростовано апелянтом.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що апеляційна скарга податкового органу переважно містить викопіювання з акту перевірки без наведення жодних обґрунтованих доводів, які б підтверджували правомірність визначення ним вищевказаних сум та висновків, на підставі яких позивачу нараховано спірні податкові зобов'язання.

Враховуючи вищевикладені обставини та наявні у справі докази в їх сукупності, відповідно до вимог ст. 90 КАС України, колегія суддів вважає, що в даному випадку апелянтом не доведено заниження позивачем його податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2012 року на суму 1 276 635,00 грн., а отже й не доведено правомірності прийняття оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 12.02.2015 р. № 0000372201.

При цьому, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

При цьому, згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Посилання апелянта на те, що в частині нарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток податковим органом було застосовано податковий компроміс, коленія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом судового розгляду у межах даної адміністративної справи є нарахування позивачу зобов'язань з ПДВ, а не з податку на прибуток, а у відповідності до ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів перед судом правомірності прийнятого ним рішення і його доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 20 грудня 2017 року.

Головуючий суддя

Судді: