Постанова

від 20.12.2017 по справі 307/727/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11661/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника відповідача Мостіпаки В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Дубівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дубівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації про зобов'язання призначити допомогу на дитину одиноким матерям,-

суддя в 1-й інстанції Чопик В.В.,

час ухвалення рішення - 02.11.2017 року,

місце ухвалення рішення - м.Тячів,

дата складання повного тексту рішення - 02.11.2017 року,

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась з позовом до Дубівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача призначити та виплатити допомогу на дитину одиноким матерям за період з липня по грудень 2016 року включно.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розмір допомоги на дітей одиноким матерям залежить від доходу усіх членів сім'ї, проте позивачка не подала інформацію про доходи чоловіка, а тому у виплаті допомоги за спірний період їй було відмовлено.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивачка в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином була повідомлена про місце та час розгляду справи, і оскільки її явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка, є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

У свідоцтві про народження дитини запис про батька проведений за вказівкою матері на підставі ст. 135 СК України.

У липні 2016 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про продовження допомоги на дитину одиноким матерям у відповідності до ст. 18-1 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми від 21.11.1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811) щодо малолітньої доньки - ОСОБА_3

Відповідно до повідомлення відповідача від 06.08.2016 року № 1417 позивачці відмовлено у наданні державної допомоги у зв'язку з відсутністю інформації про доходи чоловіка (а.с. 12).

Відповідно до ст. 18-1 Закону № 2811 право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої Законом № 2811, визначено Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. Постановою Кабінету Міністрів від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 35 Порядку для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім'ї, наданого центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір'ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм довідка про доходи чоловіка не є документом, за відсутності якого позивачу може бути відмовлено у призначенні допомоги.

Згідно п.36 Порядку допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Вказаною нормою також передбачено підстави для припинення та зупинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям, серед яких відсутня така підстава як неподання довідки про доходи чоловіка.

Крім того, в матеріалах справи наявні довідки про те, що чоловік позивачки з нею не проживає, не працює та не отримує доходів (а.с. 7-10).

Колегія суддів зауважує, що дії відповідача, які полягають у необґрунтованій відмові в призначенні допомоги, безпосередньо зачіпають інтереси дитини позивачки, оскільки державна допомога сім'ям з дітьми надається з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Як зазначено у статті 3 Конвенції Про права дитини , схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 року № 44/25, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 13 Закону України Про охорону дитинства від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України Про державну допомогу сім'ям з дітьми та іншими законами України.

Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не розподіляються.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Дубівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,310,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дубівського управління соціального захисту населення Тячівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 листопада 2017 року у справі № 307/727/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає за винятками, визначеними ст.328 КАС України в строки, передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повний текст постанови виготовлений 21 грудня 2017 року.