Ухвала

від 13.12.2017 по справі 815/2008/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2008/17

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Одеської митниці ДФС до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2017 року Одеська митниця ДФС звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області), у якому просила визнати протиправним та скасувати постанову від 14.02.2017 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 (ВП №51262700) про накладення на Одеську митницю ДФС штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду; стягнути з Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області на користь Одеської митниці ДФС всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою від 14.02.2017 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 (ВП №51262700) на Одеську митницю ДФС протиправно накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. за нібито невиконання рішення суду, адже на момент прийняття оскаржуваної постанови від 14.02.2017 року судове рішення було виконано Одеською митницею ДФС, а саме підготовані висновки №51_020 від 04.08.2016 року та № 25_028 від 04.08.2016 року та направлено їх до Головного управління ДКСУ відповідно до реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року адміністративний позов Одеської митниці ДФС був задоволений. Визнано протиправним та скасовано постанову від 14.02.2017 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 (ВП №51262700) про накладення на Одеську митницю ДФС штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою у задоволені позову Одеської митниці ДФС відмовити.

Позивач надіслав до апеляційного суду заперечення, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута апеляційним судом без участі сторін у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 року по справі №815/220/16 був задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УЛС ГЛОБАЛ до Одеської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, та визнано протиправною відмову Одеської митниці ДФС в поверненні ТОВ УЛС ГЛОБАЛ сум надмірно сплачених мита в розмірі 5122,66 грн. і податку на додану вартість в розмірі 21515,16 грн., загальною сумою 26637,82 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять сім грн.), 82 коп. Зобов'язано Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справленням яких покладається на митні органи, в частині повернення на користь ТОВ УЛС ГЛОБАЛ (ідентифікаційний код 39158662) сум надмірно сплачених мита в розмірі 5122,66 грн. і податку на додану вартість в розмірі 21515,16 грн., загальною сумою 26637,82 грн. Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ УЛС ГЛОБАЛ (ідентифікаційний код 39158662) суму сплаченого судового збору в розмірі 2756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість грн.),00 коп.

24.05.2016 року Одеським окружним адміністративним судом видано ТОВ УЛС ГЛОБАЛ виконавчий лист по справі №815/220/16 про зобов'язання Одеської митниці ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справленням яких покладається на митні органи, в частині повернення на користь ТОВ УЛС ГЛОБАЛ (ідентифікаційний код 39158662) сум надмірно сплачених мита в розмірі 5122,66 грн. і податку на додану вартість в розмірі 21515,16 грн., загальною сумою 26637,82 грн.

27.05.2016 року до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області надійшла заява ТОВ УЛС ГЛОБАЛ з проханням виконати виконавчий лист по справі №815/220/16.

30.05.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51262700 з виконання виконавчого листа №815/220/16, що виданий 24.05.2016 року. У постанові зазначено боржнику - Одеській митниці ДФС самостійно виконати вимоги виконавчого документу у 7-денний строк.

Листом від 31.05.2016 року на адресу Одеської митниці ДФС було надіслано зазначену вище постанову про відкриття виконавчого провадження.

Листом від 29.06.2016 року Одеська митниця ДФС повідомила відділ примусового виконання рішень УДВС про неможливість виконання постанови суду у зв'язку із наявністю станом на 10.06.2016 року у ТОВ УЛС ГЛОБАЛ податкового боргу.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу, що містить відомості про податкові борги ТОВ УЛС ГЛОБАЛ станом на 10.06.2016 року за ТОВ УЛС ГЛОБАЛ рахується заборгованість у розмірі 510,00 грн.

14.02.2017 року Одеська митниця ДФС повідомила відділ примусового виконання рішень УДВС про підготовку 04.08.2016 року висновків №51_028 та №52_028 про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи в частині повернення на користь ТОВ УЛС ГЛОБАЛ сум надміру сплачених мита у розмірі 5122,66 грн. і податку на додану вартість у розмірі 21515,16 грн. загальною сумою 26637,82 грн. та направлення зазначених висновків до ГУ ДКСУ в Одеській області.

14.02.2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення штрафу на Одеську митницю ДФС у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду (ВП № 51262700).

Задовольняючи адміністративний позов Одеської митниці ДФС суд першої інстанції зазначив про протиправність оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 30.05.2016 року), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Приписами частин 1 та 2 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України Про державну виконавчу службу .

Відповідно до положень частин 1, 2, 3 ст. 3 Закону, у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Приписами ст. 5 Закону передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Приписами п. 5, 7 ст. 12 Закону визначено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до положень ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, в тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Приписами ст. 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень ст. 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Приписами ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до положень ст. 63 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 14.02.2017 року), за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно положень ст. 75 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 14.02.2017 року), у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, отримавши постанову державного виконавця від 30.05.2016 року про відкриття виконавчого провадження, дійшов висновку про неможливість виконання виконавчого листа по справі №8185/220/16 від 24.05.2016 року, про що письмово повідомив відповідача.

При цьому, 04.08.2016 року позивачем вчинено дії, спрямовані на виконання зазначеного вище виконавчого листа та виконано його.

14.02.2017 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу на позивача та того ж дня прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що постанова про накладення штрафу на позивача від 14.02.2017 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки нормами законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено обов'язок посадових осіб відповідача перевіряти своєчасність самостійного виконання виконавчих документів боржниками не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого законом (у даному випадку 7-денний строк) і у випадку встановлення факту несвоєчасного виконання рішення накласти штраф на боржника із повторним встановленням строку для виконання рішення. Тобто, саме за результатами перевірки своєчасності виконання рішення державного виконавця, яка проводиться не пізніше наступного дня після закінчення строку на самостійне виконання рішення, який визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження, до боржника можуть бути застосовані санкції у вигляді штрафу. Водночас, відповідачем порушено строки на проведення перевірки своєчасності виконання позивачем рішення (постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.05.2016 року).

Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу 14.02.2017 року Одеською митницею ДФС було виконано виконавчий лист від 24.05.2016 року ще 04.08.2016 року, а метою прийняття постанови про накладення штрафу за несвоєчасне виконання рішення державного виконавця є сприяння більш швидкому виконанню рішення, про що свідчить вимога закону про повторне встановлення строку для самостійного виконання боржником рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову Одеської митниці ДФС.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя А.В.Бойко

Суддя Ю.В.Осіпов