Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 29, 49101, (0562) 33-50-26
Справа № 2-1858/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2010 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська
у складі:
головуючої судді Васіної Л.А.
при секретарі Гаврилові О.М.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради про визначення часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради, у якому просить суд:
- припинити спільну сумісну власність померлого ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1;
- визначити розмір часток в спільному майні - квартирі АДРЕСА_2, які належать відповідно померлому 27.01.2009 року ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки, ОСОБА_1 - в розмірі 1/3 частки, ОСОБА_2 - в розмірі 1/3 частки квартири АДРЕСА_3;
- визнати право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 - за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 27.01.2009 ОСОБА_5, а загалом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_4, на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 - за ОСОБА_2.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження ІІІ-УР № 583061 від 03.08.1961 року, видане бюро ЗАГС Кіровського району м. Дніпропетровська.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.10.1994 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, позивачці, її чоловікові ОСОБА_5 та їх дочці ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_5.
В цій же квартирі вони з чоловіком були зареєстровані та постійно проживали.
Дочка в квартирі АДРЕСА_2 не зареєстрована та не проживає.
Зазначена квартира є трикімнатною і згідно даних технічного паспорту має жилу площу - 44,7 кв. м, загальну площу - 59,4 кв. м, складається з житлової кімнати, площею 19,0 кв. м; житлової кімнати, площею 11,7 кв. м; житлової кімнати, площею 14,0 кв. м, кухні, площею 6,8 кв. м; ванної, площею 1,8 кв. м; вбиральні, площею 0,8 кв. м, коридору, площею 3,4 кв. м; вбудованої шафи, площею 1,1 кв. м.
27 січня 2009 року ОСОБА_5 помер. Заповіт померлим не складався.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на частку, яка належала йому в спільному сумісному майні, тобто на 1/3 частки в квартирі АДРЕСА_5.
Спадкоємиця, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини позивачка вважалася такою, що прийняла її, оскільки у передбачений законом шестимісячний строк вона не заявляла про відмову від спадщини, а звернулася до П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу позивачці свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_5
Однак, нотаріусом позивачці було роз'яснено, що оскільки квартира належала їй, її чоловікові та їхній дочці на підставі права спільної сумісної власності, то згідно із Інструкцією про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину лише після визначення (виділення) частки померлого в спільному майні в судовому порядку.
Крім позивачки, спадкоємцями першої черги за законом після померлого ОСОБА_5 є також їх з ним діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 які на спадкове майно після померлого батька не претендують, до нотаріальної контори з питань прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 вони не зверталися.
Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, на яке оформлюється спадщина, не існує, право на спадщину ніким не оспорюється.
Посилаючись на вищевикладене позивачка просить позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх.
Відповідач ОСОБА_3 житлового господарства Дніпропетровської міської ради у судове засідання свого представника не направив, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причину неявки суд до відома не поставив. Однак ним подано заперечення проти позову, у яких посилається на те, що управління позовну заяву не визнає та проти позову заперечує з наступних підстав.
Щодо вимоги позивача про встановлення частки в праві спільної сумісної власності, Дніпропетровська міська рада вважає себе неналежним відповідачем з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або судом.
До того ж відповідно до п. 12 Пленуму Верховного суду України від 30.05.08 № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників є рівними. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Стосовно позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування, міська рада вважає ці вимоги передчасними з огляду на таке.
Також необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Так позивачем не додано доказів, які б підтверджували оспорювання або не визнання його права власності міською радою.
Також згідно п. 23 вищезазначеного Пленуму свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. А відповідно до листа п'ятої нотконтори від 28.10.09 за № 1501/02-14 єдиною підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стало саме те, що частка померлої не виділена в спірному майні і рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання.
До того ж, управління вважає, що дані вимоги необхідно розглядати за правилами окремого провадження.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнала та не заперечували проти їх задоволення.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Треті особи П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора та Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради у судове засідання своїх представників не направили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином про що свідчать розписки про одержання судових повісток, про причини неявки суд до відома не поставили.
Суд, заслухавши доводи позивачки ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_2, вивчивши заперечення відповідача ОСОБА_3 житлового господарства Дніпропетровської міської ради, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.08.1961 року ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище Позднякова) ОСОБА_6 зареєстрували шлюб в бюро РАЦС Кіровського району міста Дніпропетровська, про що зроблено відповідний запис за № 968. (а. с. 08)
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.10.1994 року, Виконком міської Ради народних депутатів посвідчує, що квартира АДРЕСА_6 дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності гр. ОСОБА_5, та членам його сім'ї ОСОБА_1, ОСОБА_2. Квартира приватизована згідно з Законом України Про приватизацію державного житлового фонду . Загальна площа квартири становить 59, 4 кв. м. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 10.10.1994 року, № 5/1139-94. (а. с. 06)
Частиною 2 статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду визначено, що передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Квартира АДРЕСА_7 посімейного, спільного заселення розташована на третьому поверсі п'яти поверхового будинку та складається з: трьох кімнат житловою площею 44, 7 кв. м., у тому числі: перша кімната 19, 0 кв. м., друга кімната 11, 7 кв. м., третя кімната 14, 0 кв. м., кухня площею 6, 8 кв. м., вання кімната площею 1, 8 кв. м., вбиральні 0, 8 кв. м., коридору 3, 4 кв. м., вбудованої шафи 1, 1 кв. м. Квартира обладнана балконом (терасою) 0, 8 кв. м. Загальна площа квартири 59, 4 кв. м. (а. с. 07)
27.01.2009 року ОСОБА_5 у віці 80 років помер. (а. с. 09)
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді його частки квартири АДРЕСА_8, померлий заповіт не склав.
Листом № 1501/02-14 від 28.10.2009 року П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора ОСОБА_1 повідомляє, що видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири № 49, що в будинку № 18 по вулиці Героїв Сталінграда у місті Дніпропетровську після смерті 27.01.2009 року - ОСОБА_5 неможливо, оскільки в свідоцтві про право власності на житло, виданого 10.10.1994 року виконком Дніпропетровської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням № 5/1139-94, не виділена частка померлого в спільному майні, оскільки згідно п. 244 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Тому для виділення частки померлого в спільному майні ОСОБА_1 необхідно звернутись до суду. (а. с. 13)
Статтею 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Пунктом 23 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 1226 ЦК України, ст. ст. 10-12, 27, 30, 58-62, 209, 212-215, 226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 житлового господарства Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа: П'ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради про визначення часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_9.
Встановити, що квартира АДРЕСА_10 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Визначити частки у праві спільної часткової власності і встановити, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_11, ОСОБА_2 на праві приватної власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_11, померлому 27.01.2009 року ОСОБА_5 належала на праві приватної власності 1/3 частка квартири АДРЕСА_10.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_7 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження - апеляційної скарги.
Суддя Л.А. Васіна
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2010 |
Оприлюднено | 22.12.2017 |
Номер документу | 71150660 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Самоткан Н. Г.
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Васіна Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні