Ухвала

від 19.12.2017 по справі 910/19657/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.12.2017Справа №910/19657/16

За заявою Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. прозміну способу виконання рішення у справі №910/19657/16 за позовом Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. доТовариства з обмеженою відповідальністю Коверіс Рігід Україна проповернення лізингового обладнання вартістю 24 000,00 Євро, що еквівалентно 670743,48 грн. Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача (заявника) - Герасименко Є.С. (дов. №5-6700 від 09.11.2017 р.);

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Коверіс Рігід Україна про повернення лізингового обладнання (лінії для термоформування Illig RDM 50K, 1986 року випуску, серійний номер 118) за лізинговим контрактом №5/26/2015 від 26.05.2015 р. вартістю 24 000,00 Євро, що еквівалентно 670 743,48 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.02.2017 р. у справі №910/19657/16 позовні вимоги Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. задоволено повністю, а саме зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Коверіс Рігід Україна повернути Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. обладнання, передане у лізинг за лізинговим контрактом №5/26/2015 від 26.05.2015 р. - лінію для термофомування Illig RDM 50K, 1986 року випуску, серійний номер 118, балансовою вартістю на день підписання контракту 24 000,00 євро та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Коверіс Рігід Україна на користь Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. 360,00 євро, що еквівалентно 10 238,29 грн. витрат по сплаті судового збору.

07.03.2017 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

04.12.2017 р. до господарського суду міста Києва звернулось Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. із заявою про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 р. у справі №910/19657/16.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/3141 від 04.12.2017 р. у зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді Селівона А.М. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/19657/16, за результатом проведення якого заяву Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 р. у справі №910/19657/16 передано для розгляду судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2017 р. суддею Демидовим В.О. прийнято справу №910/19657/16 для розгляду заяви Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 р. до свого провадження та призначено розгляд заяви на 19.12.2017 р.

Представник позивача (заявника) в судове засідання 19.12.2017 р. з'явився, подав додаткові письмові пояснення до заяви, яку підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.12.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подану заяву про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 р. у справі №910/19657/16, господарський суд її задовольняє з огляду на наступне.

15.12.2017 р. набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, частинами 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України якої визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В обґрунтування поданої заяви, Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. послається на те, що без участі боржника, особистого вчинення ним дій, спрямованих на повернення обладнання, рішення суду не може бути виконане. Проте боржник всіляко ухиляється від виконання рішення у передбачений спосіб, у зв'язку з чим зміна способу виконання рішення суду шляхом вилучення у боржника обладнання, є єдиним можливим виконанням рішенням суду.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до умов п. 4.2 Акту про припинення лізингового контракту та повернення обладнання, 16.06.2016 р. лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю обладнання, одержане за Лізинговим контрактом, в належному стані з дотриманням умов повернення, ідентичних умовам Лізингового контакту, з урахуванням умов даного Акту.

Норми ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як присудження виконання обов'язку в натурі та примусове виконання обов'язку, а отже, оскільки колишній лізингоодержувач не повернув обладнання після розірвання Лізингового контракту, вимога лізингодавця щодо виконання такого обов'язку шляхом вилучення обладнання є обґрунтованою та законною.

Стосовно способу захисту шляхом вилучення обладнання суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Примусове виконання обов'язку в натурі застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. Таку позицію наведено у висновках Верховного суду України про практику застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України.

Одночасно, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, як спосіб захисту цивільних прав, підлягає застосуванню у випадку, якщо певним законодавчим актом чи договором передбачено обов'язок учасника господарських правовідносин виконати певну дію на користь іншої особи, яку у добровільному порядку виконано не було.

У даному випадку, суд зауважує, що під вилученням слід розуміти заборону особі користуватись обладнанням переданим їй в лізингове користування, у зв'язку із розірванням Лізингового контракту.

За висновками суду, такий спосіб захисту як вилучення відповідає таким способам захисту, як зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання виконати обов'язок в натурі.

З огляду на зазначене, для забезпечення реального виконання рішення суду у справі №910/16657/16, суд вважає за доцільне задовольнити заяву та змінити спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва, виклавши його в наступній редакції: Вилучити обладнання передане у лізинг за Лізинговим контрактом №5/26/2015 від 26.05.2015 р. - лінію для термофомування Illig RDM 50K, 1986 року випуску, серійний номер 118, балансовою вартістю на день підписання контракту 24 000,00 євро. - за адресою: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 66 та передати вилучене обладнання Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. (юридична особа за законодавством Республіки Польща, зареєстроване за адресою: Республіка Польща (Роland), Siemianowice Slaskie 41-100, ul. Budowlana 6, ідентифікаційний код юридичної особи КRS number 0000016602 NIР: 5490022619) .

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2017 р. у справі №910/19657/16 задовольнити повністю.

2. Змінити спосіб виконання рішення господарського суду м. Києва від 02.02.2017 р. у справі №910/19657/16.

3. Вилучити обладнання передане у лізинг за Лізинговим контрактом №5/26/2015 від 26.05.2015 р. - лінію для термофомування Illig RDM 50K, 1986 року випуску, серійний номер 118, балансовою вартістю на день підписання контракту 24 000,00 євро. - за адресою: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 66 та передати вилучене обладнання Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. (юридична особа за законодавством Республіки Польща, зареєстроване за адресою: Республіка Польща (Роland), Siemianowice Slaskie 41-100, ul. Budowlana 6, ідентифікаційний код юридичної особи КRS number 0000016602 NIР: 5490022619).

4. Наказ господарського суду міста Києва №910/19657/16 від 07.03.2017 р. про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Коверіс Рігід Україна (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 41; код ЄДРПОУ 30021648) повернути Coveris Rigid Polska Sp. z.o.o. (юридична особа за законодавством Республіки Польща, зареєстроване за адресою: Республіка Польща (Роland), Siemianowice Slaskie41-100, ul. Budowlana 6, ідентифікаційний код юридичної особи КRS number 0000016602 NIР: 5490022619) обладнання, передане у лізинг за лізинговим контрактом № 5/26/2015 від 26.05.2015 - лінію для термофомування Illig RDM 50K, 1986 року випуску, серійний номер 118, балансовою вартістю на день підписання контракту 24 000,00 євро, виконувати з урахуванням даної ухвали.

Суддя В.О. Демидов

19.12.17 о 11:45 11 .