Рішення

від 12.12.2017 по справі 910/18928/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/18928/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна доПриватного акціонерного товариства Бліц-Інформ простягнення 5797945 грн. 31 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Довбик М.О. - представник за довіреністю б/н від 26.10.2016;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна з вимогами до Приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ про стягнення 5797945 грн. 31 коп., з яких 5198206 грн. 76 коп. основного боргу, 437931 грн. 12 коп. пені, 52551 грн. 73 коп. 3% річних та 109255 грн. 70 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 не оплатив поставлений йому за період з 20.01.2016 по 20.09.2016 товар, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5198206 грн. 76 коп. При цьому, позивач набув права вимоги до відповідача зі сплати заборгованості у розмірі 5198206 грн. 76 коп. на підставі Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016.

За таких обставин, позивач як новий кредитор просить суд стягнути з відповідача як боржника заборгованість за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 у сумі 5198206 грн. 76 коп., пеню у розмірі 437931 грн. 12 коп. та 3% річних у розмірі 52551 грн. 73 коп. за період з 26.06.2017 по 26.10.2017, а також інфляційні втрати у розмірі 109255 грн. 70 коп. за період з липня по вересень 2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 порушено провадження у справі № 910/18928/17, розгляд справи призначено на 28.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.12.2017.

12.12.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що сторонами при укладенні Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 були допущені помилки при визначенні суми, право вимоги якої перейшло до позивача, та в частині документів, які підтверджують заборгованість відповідача за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016. Зокрема, позивач вказав на те, що фактично ним було отримано право вимоги на суму 4833583 грн. 74 коп., а саме за видатковими накладними № КБ-0000026 від 20.01.2016, № КБ-0000027 від 20.01.2016, № КБ-0000028 від 20.01.2016, № КБ-0000025 від 20.01.2016, № КБ-0000024 від 20.01.2016, № КБ-0000029 від 21.01.2016, № КБ-0000051 від 04.02.2016, № КБ-0000074 від 18.02.2016, № КБ-0000093 від 02.03.2016, № КБ-0000094 від 02.03.2016, № КБ-0000096 від 03.03.2016, № РН-00000006 від 09.03.2016, № КБ-0000109 від 16.03.2016, № КБ-0000110 від 16.03.2016., № КБ-0000158 від 11.04.2016, № КБ-0000159 від 11.04.2016, № КБ-0000160 від 11.04.2016., № КБ-0000527 від 20.09.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (з урахуванням поданих до суду 12.12.2017 письмових пояснень).

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103044543706.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 12.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2016 між Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір (постачальник) та Приватним акціонерним товариством Бліц-Інформ (покупець) укладено Договір поставки № 11/01/2016ВР (оригінал договору оглянуто судом у судовому засіданні 28.11.2017), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити на умовах DDP та передати партіями у власність покупцю сировину та поліграфічні витратні матеріали (товар) відповідно до специфікацій до договору, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується належним чином прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору, якщо інше не передбачено специфікаціями до договору. Загальна кількість поставленого товару визначається як фактична сумарна кількість товару, що поставлена постачальником та прийнята покупцем. У випадку необхідності сторони можуть погодити інший базис поставки шляхом його зазначення в специфікації.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 ціни на товар вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно з п. 2.3 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 загальна сума даного договору складається з сумарної вартості всіх партій товару, вказаних у специфікаціях з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 товар за даним договором постачається у кількості та асортименті відповідно до підписаної сторонами специфікації, відповідно до видаткових накладних.

Згідно з п. 5.4 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної на отриманий товар.

Відповідно до п. 7.2 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю, вказаній у видатковій накладній на конкретну партію товару.

Відповідно до п. 13.1 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір належним чином виконало свої зобов'язання за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016, поставивши відповідачу товар на загальну суму 4833583 грн. 74 коп ., що підтверджується видатковою накладною № КБ-0000026 від 20.01.2016 на суму 159911 грн. 15 коп., видатковою накладною № КБ-0000027 від 20.01.2016 на суму 157102 грн. 80 коп., видатковою накладною № КБ-0000028 від 20.01.2016 на суму 185540 грн. 05 коп., видатковою накладною 3 КБ-0000025 від 20.01.2016 на суму 340261 грн. 66 коп., видатковою накладною № КБ-0000024 від 20.01.2016 на суму 26109 грн. 71 коп., видатковою накладною № КБ-0000029 від 21.01.2016 на суму 3261783 грн. 34 коп., видатковою накладною № КБ-0000051 від 04.02.2016 на суму 321057 грн. 26 коп., видатковою накладною № КБ-0000074 від 18.02.2016 на суму 97844 грн. 47 коп., видатковою накладною № КБ-0000093 від 02.03.2016 на суму 127701 грн. 79 коп., видатковою накладною № КБ-0000094 від 02.03.2016 на суму 247777 грн. 99 коп., видатковою накладною № КБ-0000096 від 03.03.2016 на суму 374611 грн. 27 коп., видатковою накладною № Рн-00000006 від 09.03.2016 на суму 875641 грн. 32 коп., видатковою накладною № КБ-0000109 від 16.03.2016 на суму 129879 грн. 07 коп., видатковою накладною № КБ-0000110 від 16.03.2016 на суму 132765 грн. 28 коп., видатковою накладною № КБ-0000158 від 11.04.2016 на суму 331887 грн. 52 коп., видатковою накладною № КБ-0000159 від 11.04.2016 на суму 616126 грн. 89 коп., видатковою накладною № КБ-0000160 від 11.04.2016 на суму 135806 грн. 89 коп., видатковою накладною № КБ-0000527 від 20.09.2016 на суму 211775 грн. 28 коп.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 та скріплені печаткою продавця (постачальника) - Товариством з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір .

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копії відповідних довіреностей, якими було уповноважено представників відповідача на отримання товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір за вказаними видатковими накладними та реквізити яких вказані в них.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 покупець здійснює оплату вартості отриманої партії товару протягом 45 днів від дати поставки, якщо інше не вказано у специфікаціях до даного договору.

Суд зазначає, що ухвалою від 28.11.2017 зобов'язував позивача та відповідача надати суду копії специфікацій до Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016.

Однак, вказаних вимог ухвали суду сторонами виконано не було, з огляду на що суд дійшов висновку про застосування до визначення строку здійснення відповідачем оплати товару умов п. 3.2 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016, а саме, що відповідач повинен був оплатити товар протягом 45 днів від дати поставки (дати оформлення видаткової накладної).

Таким чином, відповідач повинен був у строк до 09.03.2016 оплатити товар, поставлений продавцем за видатковою накладною № КБ-0000026 від 20.01.2016 на суму 159911 грн. 15 коп., у строк до 09.03.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000027 від 20.01.2016 на суму 157102 грн. 80 коп., у строк до 09.03.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000028 від 20.01.2016 на суму 185540 грн. 05 коп., у строк до 09.03.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000025 від 20.01.2016 на суму 340261 грн. 66 коп., у строк до 09.03.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000024 від 20.01.2016 на суму 26109 грн. 71 коп., у строк до 09.03.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000029 від 21.01.2016 на суму 3261783 грн. 34 коп., у строк до 21.03.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000051 від 04.02.2016 на суму 321057 грн. 26 коп., у строк до 04.04.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000074 від 18.02.2016 на суму 97844 грн. 47 коп., у строк до 18.04.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000093 від 02.03.2016 на суму 127701 грн. 79 коп., у строк до 18.04.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000094 від 02.03.2016 на суму 247777 грн. 99 коп., у строк до 18.04.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000096 від 03.03.2016 на суму 374611 грн. 27 коп., у строк до 25.04.2016 - за видатковою накладною № Рн-00000006 від 09.03.2016 на суму 875641 грн. 32 коп., у строк до 04.05.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000109 від 16.03.2016 на суму 129879 грн. 07 коп., у строк до 04.05.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000110 від 16.03.2016 на суму 132765 грн. 28 коп., у строк до 26.05.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000158 від 11.04.2016 на суму 331887 грн. 52 коп., у строк до 26.05.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000159 від 11.04.2016 на суму 616126 грн. 89 коп., у строк до 26.05.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000160 від 11.04.2016 на суму 135806 грн. 89 коп., у строк до 04.11.2016 - за видатковою накладною № КБ-0000527 від 20.09.2016 на суму 211775 грн. 28 коп.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив товар, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 (за вказаними видатковими накладними), що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 4833583 грн. 74 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 4833583 грн. 74 коп.

Судом встановлено, що 01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір (цедент), Товариством з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна (цесіонарій) та Приватним акціонерним товариством Бліц-Інформ (боржник) укладено Договір відступлення права вимоги № 02/2016ВП (оригінал договору оглянуто судом у судовому засіданні 28.11.2017), в порядку та на умовах якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 (основний договір) між цедентом і боржником - Приватним акціонерним товариством Бліц-Інформ .

Відповідно до п. 2 Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків, передбачених основним договором, а саме оплатити наявну заборгованість у сумі 5138799 грн. 37 коп.

Згідно з п. 2.1 Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували н момент укладення цього договору.

Відповідно до п. 3 Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується основним Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016, видатковими накладними № КБ-0000026 від 20.01.2016, № КБ-0000027 від 20.01.2016, № КБ-0000028 від 20.01.2016, № КБ-0000025 від 20.01.2016, № КБ-0000024 від 20.01.2016, № КБ-0000029 від 21.01.2016, № КБ-0000051 від 04.02.2016, № КБ-0000074 від 18.02.2016, № КБ-0000093 від 02.03.2016, № КБ-0000094 від 02.03.2016, № КБ-0000096 від 03.03.2016, № РН-00000006 від 09.03.2016, № КБ-0000109 від 16.03.2016, № КБ-0000110 від 16.03.2016., № КБ-0000158 від 11.04.2016, № КБ-0000159 від 11.04.2016, № КБ-0000160 від 11.04.2016., № КБ-0000527 від 20.09.2016, актом № ОУ-0000015 від 29.04.2016, Актом розрахунку зміни ціни № 6 від 29.04.2016, протоколом № 6 погодження зміни ціни від 29.04.2016, актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.10.2016.

Відповідно до п. 11 Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Судом встановлено, що 09.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір (цедент), Товариством з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна (цесіонарій) та Приватним акціонерним товариством Бліц-Інформ (боржник) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 (оригінал оглянуто судом у судовому засіданні 28.11.2017), якою сторони дійшли згоди змінити п.п. 2, 3 Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 та викласти їх в наступній редакції: п. 2.1 - за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків, передбачених основним договором, а саме оплатити наявну заборгованість у сумі 5198206 грн. 76 коп.; п. 3 - право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується основним Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016, видатковими накладними № КБ-0000026 від 20.01.2016, № КБ-0000027 від 20.01.2016, № КБ-0000028 від 20.01.2016, № КБ-0000025 від 20.01.2016, № КБ-0000024 від 20.01.2016, № КБ-0000029 від 21.01.2016, № КБ-0000051 від 04.02.2016, № КБ-0000074 від 18.02.2016, № КБ-0000093 від 02.03.2016, № КБ-0000094 від 02.03.2016, № КБ-0000096 від 03.03.2016, № РН-00000006 від 09.03.2016, № КБ-0000109 від 16.03.2016, № КБ-0000110 від 16.03.2016., № КБ-0000158 від 11.04.2016, № КБ-0000159 від 11.04.2016, № КБ-0000160 від 11.04.2016., № КБ-0000527 від 20.09.2016, актом № ОУ-0000045 від 31.10.2016, актом № ОУ-0000046 від 08.11.2016, актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.11.2016 .

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з дати укладення Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 до позивача як до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір ) у зобов'язанні з оплати боржником (Приватним акціонерним товариством Бліц-Інформ ) заборгованості за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як встановлено судом, належними в матеріалах справи доказами підтверджується існування у відповідача заборгованості з оплати товару за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 на суму 4833583 грн. 74 коп. (за вказаними спірними видатковими накладними).

Водночас, як встановлено судом, 09.11.2016 відповідно до п. 2 Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 (в редакції Додаткової угоди № 1) за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків, передбачених основним договором, а саме оплатити наявну заборгованість у сумі 5198206 грн. 76 коп.

Як встановлено судом, відповідно до п. 3 Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 (в редакції Додаткової угоди № 1) право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується основним Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016, видатковими накладними № КБ-0000026 від 20.01.2016, № КБ-0000027 від 20.01.2016, № КБ-0000028 від 20.01.2016, № КБ-0000025 від 20.01.2016, № КБ-0000024 від 20.01.2016, № КБ-0000029 від 21.01.2016, № КБ-0000051 від 04.02.2016, № КБ-0000074 від 18.02.2016, № КБ-0000093 від 02.03.2016, № КБ-0000094 від 02.03.2016, № КБ-0000096 від 03.03.2016, № РН-00000006 від 09.03.2016, № КБ-0000109 від 16.03.2016, № КБ-0000110 від 16.03.2016., № КБ-0000158 від 11.04.2016, № КБ-0000159 від 11.04.2016, № КБ-0000160 від 11.04.2016., № КБ-0000527 від 20.09.2016, актом № ОУ-0000045 від 31.10.2016, актом № ОУ-0000046 від 08.11.2016, актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.11.2016.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують існування у боржника обов'язку по сплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір грошових коштів у розмірі 364623 грн. 02 коп. (5198206 грн. 76 коп. - мінус 4833583 грн. 74 коп.), а саме обов'язку за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016, тобто, по суті відсутні докази наявності у первісного кредитора прав вимоги до боржника на суму 364623 грн. 02 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами переходу до нього прав первісного кредитора на суму 364623 грн. 02 коп., так як до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Тобто, факт передачі частково (на частину суми) недійсної вимоги не є підставою для визнання договору недійсним, а лише є підставою для відповідальності первісного кредитора перед новим кредитором за передачу недійсної вимоги.

При цьому, 12.12.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що сторонами при укладенні Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 були допущені помилки при визначенні суми, право вимоги якої перейшло до позивача, та в частині документів, які підтверджують заборгованість відповідача за Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016.

Зокрема, позивач вказав на те, що фактично йому було отримано право вимоги на суму 4833583 грн. 74 коп ., а саме за видатковими накладними № КБ-0000026 від 20.01.2016, № КБ-0000027 від 20.01.2016, № КБ-0000028 від 20.01.2016, № КБ-0000025 від 20.01.2016, № КБ-0000024 від 20.01.2016, № КБ-0000029 від 21.01.2016, № КБ-0000051 від 04.02.2016, № КБ-0000074 від 18.02.2016, № КБ-0000093 від 02.03.2016, № КБ-0000094 від 02.03.2016, № КБ-0000096 від 03.03.2016, № РН-00000006 від 09.03.2016, № КБ-0000109 від 16.03.2016, № КБ-0000110 від 16.03.2016., № КБ-0000158 від 11.04.2016, № КБ-0000159 від 11.04.2016, № КБ-0000160 від 11.04.2016., № КБ-0000527 від 20.09.2016.

Доказів сплати відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 4833583 грн. 74 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ у розмірі 4833583 грн. 74 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ суми основного боргу у розмірі 5198206 грн. 76 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 4833583 грн. 74 коп.

Суд дійшов висновку про відмову у позові в іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна про стягнення з Приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ суми основного боргу (у розмірі 4833583 грн. 74 коп.) у зв'язку з необгрунтованістю.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 437931 грн. 12 коп. за період з 26.06.2017 по 26.10.2017.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 у випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Згідно з п. 2.1 Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016 до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення цього договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до позивача (нового кредитора) перейшло право, передбачене п. 8.1 договору поставки, а саме щодо нарахування пені у випадку несвоєчасної оплати покупцем товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необгрунтованості, оскільки позивачем не враховано, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що умова п. 8.1 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 про нарахування пені за кожний день прострочення не встановлює іншого періоду нарахування пені, ніж той, що визначений у ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України (протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано), а визначає лише механізм нарахування пені.

Таким чином, умовами Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 не встановлено іншого періоду нарахування пені, ніж той, що визначений у ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України (протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано), у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування пені протягом шести місяців від дати виникнення прострочення з оплати товару, поставленого за кожною окремою видатковою накладною.

При цьому, суд зазначає, що заміна кредитора у зобов'язанні (укладення Договору відступлення права вимоги № 02/2016ВП від 01.11.2016) не змінює строку виконання боржником обов'язків, встановлених Договором поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016, а саме як строку оплати товару, так і дати виникнення прострочення з оплати, а отже і періоду нарахування пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обгрунтованим періодом для нарахування пені за видатковою накладною № КБ-0000026 від 20.01.2016 на суму 159911 грн. 15 коп. є період з 10.03.2016 по 10.09.2016; за видатковою накладною № КБ-0000027 від 20.01.2016 на суму 157102 грн. 80 коп. - період з 10.03.2016 по 10.09.2016; за видатковою накладною № КБ-0000028 від 20.01.2016 на суму 185540 грн. 05 коп. - період з 10.03.2016 по 10.09.2016; за видатковою накладною № КБ-0000025 від 20.01.2016 на суму 340261 грн. 66 коп. - період з 10.03.2016 по 10.09.2016; за видатковою накладною № КБ-0000024 від 20.01.2016 на суму 26109 грн. 71 коп. - період з 10.03.2016 по 10.09.2016; за видатковою накладною № КБ-0000029 від 21.01.2016 на суму 3261783 грн. 34 коп. - період з 10.03.2016 по 10.09.2016; за видатковою накладною № КБ-0000051 від 04.02.2016 на суму 321057 грн. 26 коп. - період з 22.03.2016 по 22.09.2016; за видатковою накладною № КБ-0000074 від 18.02.2016 на суму 97844 грн. 47 коп. - період з 05.04.2016 по 05.10.2016; за видатковою накладною № КБ-0000093 від 02.03.2016 на суму 127701 грн. 79 коп. - період з 19.04.2016 по 19.10.2016; за видатковою накладною № КБ-0000094 від 02.03.2016 на суму 247777 грн. 99 коп. - період з 19.04.2016 по 19.10.2016; за видатковою накладною № КБ-0000096 від 03.03.2016 на суму 374611 грн. 27 коп. - період з 19.04.2016 по 19.10.2016; за видатковою накладною № Рн-00000006 від 09.03.2016 на суму 875641 грн. 32 коп. - період з 26.04.2016 по 25.10.2016; за видатковою накладною № КБ-0000109 від 16.03.2016 на суму 129879 грн. 07 коп. - період з 05.05.2016 по 05.11.2016; за видатковою накладною № КБ-0000110 від 16.03.2016 на суму 132765 грн. 28 коп. - період з 05.05.2016 по 05.11.2016; за видатковою накладною № КБ-0000158 від 11.04.2016 на суму 331887 грн. 52 коп. - період з 27.05.2016 по 27.11.2016; за видатковою накладною № КБ-0000159 від 11.04.2016 на суму 616126 грн. 89 коп. - період з 27.05.2016 по 27.11.2016; за видатковою накладною № КБ-0000160 від 11.04.2016 на суму 135806 грн. 89 коп. - період з 27.05.2016 по 27.11.2016; за видатковою накладною № КБ-0000527 від 20.09.2016 на суму 211775 грн. 28 коп. - період з 05.11.2016 по 05.05.2017.

Як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 437931 грн. 12 коп., нараховану за період з 26.06.2017 по 26.10.2017.

Однак, враховуючи встановлені судом обгрунтовані строки нарахування пені, суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ пені у розмірі 437931 грн. 12 коп. за період з 26.06.2017 по 26.10.2017, так як нарахування пені за період, заявлений позивачем, є безпідставним.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 52551 грн. 73 коп. за період з 26.06.2017 по 26.10.2017.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 8.1 Договору поставки № 11/01/2016ВР від 11.01.2016 у випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції, покупець зобов'язується сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивач здійснює нарахування 3% річних на суму заборгованості у розмірі 5198206 грн. 76 коп., тоді як суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна в частині суми основного боргу у розмірі 4833583 грн. 74 коп.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок 3% річних на суму основного боргу у розмірі 4833583 грн. 74 коп. в межах заявленого позивачем періоду нарахування (з 26.06.2017 по 26.10.2017).

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 4833583.74 26.06.2017 - 26.10.2017 123 3% 48865.55 Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних є 48865 грн. 55 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ 3% річних у розмірі 52551 грн. 73 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 48865 грн. 55 коп.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 109255 грн. 70 коп. за період з липня по вересень 2017 року.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивач здійснює нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості у розмірі 5198206 грн. 76 коп., тоді як суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна в частині суми основного боргу у розмірі 4833583 грн. 74 коп.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат на суму основного боргу у розмірі 4833583 грн. 74 коп. в межах заявленого позивачем періоду нарахування (з липня по вересень 2017 року).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 26.06.2017 - 01.10.2017 4833583.74 1.021 101592.07 4935175.81 Таким чином, обґрунтованим розміром інфляційних втрат є 101592 грн. 07 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ інфляційних втрат у розмірі 109255 грн. 70 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 101592 грн. 07 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ (02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25; ідентифікаційний код: 20050164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прем'єр Папір Україна (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 4; ідентифікаційний код: 39932743) суму основного боргу у розмірі 4833583 (чотири мільйони вісімсот тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 48865 (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 101592 (сто одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 74760 (сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 62 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 20.12.2017

Суддя І.М. Отрош