Рішення

від 14.12.2017 по справі 911/3340/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. Справа № 911/3340/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Лиман

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Транс-Інвест» , Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 183925,00 гривень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - ОСОБА_2.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.11.2017 публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест про стягнення 183925,00 гривень штрафу за неправильно зазначену у накладній №37115896 масу вантажу, завантаженого у вагон №65489270.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.2017.

У судовому засіданні 30.11.2017 було оголошено перерву у справі на 14.12.2017.

30.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

30.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав додаткові пояснення.

13.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заперечення на відзив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Закон України Про залізничний транспорт у ст. 3 передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України Про транспорт , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Господарський кодекс України у ч. 5 ст. 307 передбачає, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року за N457 на виконання вимог ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт , Статут залізниць України (далі за текстом: Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статут у ст. 5 передбачає, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі за текстом: Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі за текстом: Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Господарський кодекс України у ч. 1. ст. 181 передбачає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статут у ст. 6 передбачає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

На підтвердження укладення письмового договору про перевезення у спрощений спосіб (договір) та виконання позивачем останнього, позивач надав суду накладну від 10.05.2017 за №37115896, яку відповідач склав з дотриманням ч. 1 ст. 181, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України і передавав позивачу для виконання та позивач її прийняв до виконання.

17.05.2017 на проміжній станції Волноваха було здійснено контрольне комісійне переважування зазначеного вагону та складено комерційний акт.

Комерційний акт №486202/59 від 17.05.2017 засвідчує, що під час контрольного комісійного зважування з повною зупинкою і розчепленням на 150т вагах станції Волноваха (держповірка 15.02.2017, контрольний огляд-перевірка 10.05.2017) вагона №65489270 відправленого за накладною №37115896 було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою менше на 4000 кг.

19.05.2017 на станції Сартана на підставі комерційного акту станції Волноваха №486202/59 від 17.05.2017 було здійснено комісійне переважування зазначеного вагону та складено новий комерційний акт.

Комерційний акт №484809/426 від 19.05.2017 засвідчує, що під час контрольного зважування на вагах станції вагона №65489270 відправленого за накладною №37115896 було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою менше на 3400 кг, і менше на 600 кг ніж вказаною у комерційному акта станції Волноваха.

Відповідно до накладної №37115896 відправником вантажу є ТОВ Укр-Транс-Інвест . Маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці (підтверджується графою 24 перевізних документів), завантаження проводилося вантажовідправником. Зазначені відмітки є в перевізних документах.

Відповідно до ст. 23 Статуту, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів. Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.

Згідно із п. 4.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за N644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N863/5084, заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил, відповідно до якого представник відправника особисто в накладній заповнює графу 24 Маса вантажу, визначена відправником .

Навантаження вагонів здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника у відповідності до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів.

За достовірність відомостей у накладній з приводу маси вантажу відповідальність несе безпосередньо особисто відправник вантажу, який при заповненні накладної зобов'язаний перевірити достовірність відомостей щодо маси вантажу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за N644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статут у ст. 118 передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.

За неправильно зазначену у залізничних накладних маси вантажу у вищевказаному вагоні позивач нарахував відповідачу як вантажовідправнику штраф в розмірі 183925,00 грн.

Доказів сплати в добровільному порядку штрафу відповідач суду не наддав.

У відповідності з вимог ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладних масу вантажу відповідачу нараховано штрафи у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення, а саме: - провізна плата по накладній №37115896 за вагон №65489270 складає 36785,00 гривень, штраф складає 36785*5=183925,00 гривень.

З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві, суд зазначає наступне:

Телеграмна вказівка ПАТ Українська залізниця від 08.02.2017 №Ц-1-25/317-17 є внутрішнім документом позивача, має рекомендаційний характер та не скасовує положення ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Пунктом 6.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею №04-5/601 від 29.05.2002 роз'яснено, що при застосуванні положень статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2012 року у справі № 5006/23/117/2012; від 06.08.2014 року у справі №911/866/14.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об"єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже , як встановлено судом, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту позивачем правомірно нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 183925,00 грн., внаслідок невірного зазначення відповідачем в залізничній накладній маси вантажу, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест про стягнення штрафу в сумі 183925,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у зв'язку із задоволенням позову, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Транс-Інвест (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 1, код 37756769) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (84404, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код 40150216) 183925,00 гривень основного боргу та 2758,88 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.12.2017.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак