Рішення

від 12.12.2017 по справі 910/18925/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/18925/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір Україна"

до приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про стягнення 3 470 152,23 грн.

Представники:

від позивача: Довбик М.О. - представник за довіреністю № б/н від 26.10.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір Україна" до приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" про стягнення 3 470 152,23 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 листопада 2016 року відповідно до договору відступлення права вимоги № 01/2016ВП та додаткової угоди № 1 до договору відступлення права вимоги № 01/2016 ВП від 01.11.2016 р. у нього виникло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 6 537 322,58 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 3 853 068,60 грн.

У зв'язку з чим, позивачзвернувся до суду про стягнення з відповідача основну суму заборгованості 2 884 253,98 грн., суми додаткових зобов'язань в розмірі 522 155,20 грн., пені в розмірі 262 107,89 грн., трьох процентів річних в розмірі 31 452,95 грн. та інфляційних втрат в розмірі 65 391,06 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.11.2017 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 12.12.2017 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судове засідання 12.12.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.11.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 44276961.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають припиненню провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 500 000,00 грн. та частковому задоволенню в іншій частині.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" (продавець) та приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" (покупець) укладено договір № ПП-12.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язаний поставити на умовах DDP (м. ЕКиїв, вул.. Кіото, 25) і передати партіями у власність покупця картон, фольгу, поліетилен та інші поліграфічні матеріал, згідно підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язаний належним чином і оплатити товар у відповідності із умовами даного договору.

Загальна кількість поставленого товару визначається по фактичному сумарному об'ємі товару, поставленого постачальником і прийнятих покупцем, в рамках підписаних специфікацій до даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціни на товар зазначаються сторонами в специфікаціях, які є від'ємною частиною даного договору і не змінюються на протязі терміну дії конкретної специфікації.

На виконання умов договору уповноваженими особами сторін підписані видаткові накладні:

- № РН00000261 від 06.11.2015 р. на суму 104 000,00 грн.;

- № КБ-0000803 від 10.11.2015 р. на суму 384 366,77 грн.;

- №КБ-0000804 від 10.11.2015 р. на суму 122 6 93,84 грн.;

- № РН00000262 від 10.11.2015 р. на суму 718 073,01 грн.;

- № РН00000263 від 12.11.2015 р. на суму 737 223,53 грн.;

- № РН00000266 від 23.11.2015 р. на суму 18 537,89 грн.;

- № РН00000267 від 23.11.2015 р. на суму 575 320,16 грн.;

- № РН00000268 від 23.11.2015 р. на суму 720 185,57 грн.;

- № РН00000269 від 04.12.2015 р. на суму 721 447,02 грн.;

- № РН00000270 від 04.12.2015 р. на суму 721 447,02 грн.;

- № РН00000272 від 16.12.2015 р. на суму 819 611,93 грн.;

- № КБ-0000910 від 17.12.2015 р. на суму 188 070,29 грн.;

- № КБ-0000913 від 18.12.2015 р. на суму 131 221,81 грн.;

- № РН00000275 від 18.12.2015 р. на суму 701 618,30 грн.;

- № РН00000276 від 18.12.2015 р. на суму 73 506,44 грн., на загальну суму 6 737 322,58 грн.

Як вбачається з вищезазначених накладних вони оформлені на виконання умов договору, покупцем є приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ".

Згідно з п. 3.1. договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів у відповідності до умов даного договору з поточного рахунку Київського філіалу приватного акціонерного товариства Бліц-Інформ - завод по виготовленню картонної упаковки Бліц-Пак , який зазначений в п. 14.1. даного договору.

Оплата поставленого товару - картон та інші поліграфічні матеріали здійснюється в національній валюті України.

Оплата поставленого товару - фольга, поліетилен - здійснюється в національній валюті України Сторони передбачили в специфікації еквівалент грошового зобов'язання покупця в доларах США/євро на дату підписання сторонами специфікації.

У випадку якщо протягом строку від дати оформлення видаткової документації покупцю до дати сплати поставленого товару, відбувається збільшення курсу валюти більше 2% - $/євро по відношення до національної валюти (гривні), сторони зобов'язані врахувати різницю між співвідношенням вартості відпущеного і оплаченого товару, яка виникла в наслідок коливання курсу, в вартість наступних поставок. Зміна курсу валют визначається у відповідності з даними курсу валют по результатам торгів на українському міжбанківському ринку по середньому курсу продажу відповідної сторони на момент оплати за товар на веб-сайті (http://www.unidform.com) чи інший веб-сайт українського міжбанківського ринку (п. 3.3).

Будь-яких доказів оплати відповідачем по зазначених накладних не надано.

01 листопада 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" (надалі іменується цедент ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір Україна" (надалі іменується цесіонарій ), приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" укладено договір відступлення права вимоги № 01/2016 ВП.

09.11.2016 р. між сторонами внесено зміни до договору відступлення права вимоги № 01.2016 ВП від 01.11.2016 р.

Відповідно до п. 1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором поставки № ПП-12 від 08.01.2013 (основний договір) між цементом і боржником приватним акціонерним товариством Бліц-Інформ , ЄДРПОУ 20050164.

Згідно з п. 2 договору та додаткової угоди, за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків:

а) передбачених основним договором, а саме оплатити наявну заборгованість у сумі: 6 537 322, 58 грн.

До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умова, що існували на момент укладення цього договору.

Відповідно до п. 3. договору та додаткової угоди, право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується основним договором поставки № ПП-12 від 08.01.2013 р., № РН00000261 від 06.11.2015 р., № КБ-0000803 від 10.11.2015 р., № КБ-0000804 від 10.11.2015 р., № РН00000262 від 10.11.2015 р., № РН00000263 від 12.11.2015 р., № РН00000266 від 23.11.2015 р., № РН00000267 від 23.11.2015 р., № РН00000268 від 23.11.2015 р., № РН00000269 від 04.12.2015 р., № РН00000270 від 04.12.2015 р., № РН00000272 від 16.12.2015 р., № КБ-0000910 від 17.12.2015 р., № КБ-0000913 від 18.12.2015 р., № РН00000275 від 18.12.2015 р., № РН00000276 від 18.12.2015 р., актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.11.2016 р.

Пунктом 4 договору передбачено, що документи, визначені у п. 3 цього договору та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яку відступає цедент за цим договором, передаються цементом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною.

До цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника (п. 6).

Відповідно до п. 7. договору, цедент та боржник заявляють, що відповідно до положень основного договору сторони узгодили та надали згоду на відступлення права вимоги визначене цим договором.

Згідно з п. 8. договору, підписанням цього договору цедент боржник заявляють про обізнаність відступлення права вимоги за основним договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 11).

На виконання свої зобов'язань за договором відступлення права вимоги № 01/2016ВП від 01.11.2016 р. боржник частково сплатив кошти в розмірі 3 853 068,60 грн., що підтверджується банківськими виписками (наявні у матеріалах справи).

На підставі п. 3.3 договору поставки № ПП-12 від 08.01.2013 р. позивач нарахував відповідачеві додаткові зобов'язання в розмірі 749 100,55 грн., згідно актів прийнятті робіт № оу 31 від 30.09.2016 р. на суму 93 002,71 грн., № оу від 31.10.2016 р. на суму 47 500,84 грн., № 46 від 08.11.2016 р. ну суму 24 119,47 грн., № оу 1від 30.11.2016 р. на суму 23 567,98 грн., № оу 2 від 30.12.2016 р. на суму 61 195,30 грн., № оу 2 від 31.01.2017 р. на суму 45 699,30 грн., № 4 від 28.02.017 р. на суму 41 243,96 грн., № оу 5 від 31.03.2017 р. на суму 51 043,90, № оу 6 від 28.04.2017 р. на суму7 611,02 грн., № 9 від 31.05.2017 р. на суму 16 017,28 грн., № 11 від 30.06.2017 р. на суму 48 105,72 грн, № оу 14 від 31.07.2017 р. на суму 63 047,72 грн., № оу 17 від 31.08.2017 р. на суму 117 921,91 грн., № оу 21 від 29.09.2017 р. на суму 109 023,44 грн.

Відповідач у свою чергу частково сплатив зазначені додаткові зобов'язання в розмірі 522 155,20 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку із відповідним призначенням платежу (наявні в мета ріалах справи).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач для досудового врегулювання спору направив відповідачу вимогу вих. № 19-06-01 від 19.06.2017 р., відповідно до якої просить погасити борг в сумі 11 969 860,62 грн. протягом семи календарних днів з моменту отримання вимоги, яку відповідач отримав 26.06.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про відправлення поштового відправлення № 02147 05538794.

Відповідач вимогу не виконав.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 3 111 199,33 грн. (основний борг в розмір 2 884 253,98 грн. + додаткові зобов'язання в розмірі 226 945,35 грн.) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

З наданих 28.11.2017 р. позивачем документів видно, що 24.11.2017 р. відповідач частково сплатив заборгованість по договору відступлення права вимоги № 01/2016ВП від 01.11.2016 р. у розмірі 500 000,00 грн. , що підтверджується банківськими виписками по рахунку (після подачі позову до суду).

Відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у розмірі 500 000,00 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено зазначену суму заборгованості, тому суд припиняє провадження у справі в розмірі 500 000,00 грн. в частині основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу індекс інфляції в розмірі 65 391,06 грн. та 3 % річних в розмірі 31 452,95 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до абз. 7 п. 8.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). При цьому стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні).

Суд встановив, що розрахунки інфляційних витрат та трьох відсотків річних, надані позивачем є не вірними, оскільки вимогу відповідач дійсно отримав 26.06.2017 р. (про що зазначає позивач), проте у вимоги зазначено, строк на оплату 7 календарних днів з дати отримання, тобто до 03.07.2017 р. (включно), та не враховано, що на курсову різницю не нараховується індекс інфляції та 3% річних.

Суд надає власний розрахунок:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 04.07.2017 - 26.10.2017 2 884 253,98 1,033 95 959,64 Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 65 391,06 грн. за розрахунком позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (п. 2 ст. 83 ГПК України).

Розрахунок 3% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2 884 253,98 04.07.2017 - 26.10.2017 115 3 % 27 262,13 Вимога позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 31 452,95 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 27 262,13грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 4 190,82 грн. відмовити.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 262 107,89 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Враховуючи, що позивач не врахував, що строк на оплату заборгованості становить 7 календарних днів з дати отримання, тобто до 03.07.2017 р. (включно), суд здійснив свій розрахунок.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 3111199.33 04.07.2017 - 06.07.2017 3 12.5000 % 0.068 %* 6392.88 3111199.33 07.07.2017 - 03.08.2017 28 12.5000 % 0.068 %* 59666.84 3111199.33 04.08.2017 - 14.09.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 89500.25 3111199.33 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 89500.25 Всього 245 060,22 грн. Вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 262 107,89 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 245 060,22 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 17 047,67 грн. відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 312,31 грн., на відповідача - 51 739,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49,ст. 75, п. 1-1 ч. 1, 2 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині суми основної заборгованості в розмірі 500 000, 00 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (02156, м. Київ, вул. Кіото, 25, код ЄДРПОУ 20050164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір Україна" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Залізнична, 4, код ЄДРПОУ 39932743) заборгованість в розмірі 3 111 200 (три мільйони сто одинадцять тисяч двісті) грн. 33 коп., індекс інфляції в розмірі 65 391 (шістдесят п'ять тисяч триста дев'яносто одну) грн. 06 коп., 3 % річних в розмірі 27 262 (двадцять сім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 13 коп., пеню в розмірі 245 060 (двісті сорок п'ять тисяч шістдесят) грн. 22 коп., судовий збір в розмірі 51 739 (п'ятдесят одну тисячу сімсот тридцять дев'ять) грн. 97 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.12.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий