Рішення

від 14.12.2017 по справі 910/19129/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/19129/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Наследіє" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЦ" про визнання рішення недійсним, за участю представників позивача - не з'явився, відповідача - Хорольського А.А., директор, Марченка І.В., довіреність №б/н від 12.12.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю СМЦ , що оформлені протоколом № 01/09 від 19 травня 2009 року.

Позов мотивований тим, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року, яка набрала законної сили, у справі № 920/225/17 за позовом ОСОБА_3 до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Наследіє", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "СМЦ" було визнано недійсними рішення загальних зборів учасників TOB ПВФ Наследіє , оформлених протоколом № 14 від 14.05.2009 року про вирішення ввійти до складу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЦ" та стати одним з його учасників (засновників), тому на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю СМЦ , що оформлені протоколом № 01/09 від 19 травня 2009 року підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.11.2017 року.

13.12.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6

13.12.2017 року позивачем через канцелярію суду надано заяву, в якій просив суд провести судове засідання 14.12.2017 року за відсутності представника.

13.12.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 14.12.2017 року.

14.12.2017 року ОСОБА_6 через канцелярію суду надано клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи.

14.12.2017 року ОСОБА_5 через канцелярію суду надано клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи.

В задоволенні зазначених вище клопотань про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, які подано через канцелярію суду, судом відмовлено, оскільки відповідачем та зазначеними особами не доведено, яким чином рішення по даній справі вплине на їх права та охоронювані законом інтереси.

14.12.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

14.12.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про колегіальний розгляд справи, в задоволенні якого судом відмовлено за безпідставністю.

14.12.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано заяву про застосування строку позовної давності.

Представник позивача в судове засідання 14.12.2017 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Наследіє", що було оформено протоколом № 14 від 14.05.2009 року було вирішено ввійти до складу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМЦ" та стати одним з його учасників (засновників), вкладом до статутного капіталу TOB СМЦ внести наступне майно: пилорама стрічкова Лана 2007 року випуску вартістю 35000,00 грн. в кількості 2 шт. на суму 70000,00 грн.; заточний та розвідний пристрій для стрічкових пил 2007 року випуску вартістю 2500,00 грн. в кількості 2 шт. на суму 5000,00 грн.; однопильний станок з механічною подачею ML-153 2008 року випуску вартістю 45760,00 грн.; кромко обрізний станок МАГР 2007 року випуску вартістю 35000,00 грн.; аспірацій ний пристрій 2008 року випуску вартістю 2857,14 грн. у кількості 7 шт. на суму 20000,00 грн.; чотирьохсторонній продольнофрезерувальний вестат МВО-516-Е 2008 року випуску вартістю 170880,00 грн., комплект фрез FREUD 2008 року випуску вартістю 2500,00 грн. в кількості 4 шт. на суму 10000,00 грн.; шипорізний верстат МХВ-3512 2008 року випуску вартістю 49040,00 грн. в кількості 2 шт. на суму 98080,00 грн.; прес зрощування по довжині MHZ-1560 2008 року випуску вартістю 160400,00 грн.; бензопила STIHL 2007 року випуску вартістю 3793,50 грн.; торцовка МЕТАВО 2007 року випуску вартістю 3000,00 грн.; ємкість вогнегасна для води 2008 року випуск) вартістю 2500,00 грн. в кількості 8 шт. на суму 20000,00 грн.; нежитлова будівля складу під літ. A3 загальною площею 436,2 кв. м., прибудова під літ. A4 загальною площею 545,7 кв. м.„ розташована за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 158086,50 грн., а всього на суму 800000,00 грн. та вирішено доручити вчиняти всі юридично значимі дії ОСОБА_7

У відповідності до протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю СМЦ № 01/09 від 19 травня 2009 pоку, було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю СМЦ , якому було присвоєно код 36529772. Засновниками (Учасниками) TOB СМЦ виступили громадяни України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна фірма Наследіє , код 14007224. Зазначеними загальними зборами учасників було затверджено статут TOB СМЦ із заявленим розміром статутного капіталу 320000,00 грн. Відповідно до статуту, частки учасників розподілились наступним чином: ОСОБА_4 - 1600000,00грн.. що становило 50% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 800000,00 грн., що становило 25% статутного капіталу, TOB ВКФ Наследіє - 800000,00 грн., що становило 25% статутного капіталу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 року, яка набрала законної сили, у справі № 920/225/17 за позовом ОСОБА_3 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Наследіє", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "СМЦ", скасовано рішення господарського суду Сумської області від 24.04.2017 року у справі №920/225/17 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, а саме - визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Наследіє", оформлених протоколом №14 від 14.05.2009 року.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до положень пунктів 2.12., 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, підстави для визнання недійсними оскаржуваних рішень відповідача відсутні, тому в позові про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю СМЦ , що оформлені протоколом № 01/09 від 19 травня 2009 року слід відмовити.

14.12.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано заяву про застосування строку позовної давності.

Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, оскільки право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, не порушено відповідачем, то в позові слід відмовити саме з підстав його необґрунтованості.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.12.2017 року.

Суддя С.О. Чебикіна