Рішення

від 14.12.2017 по справі 914/2184/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017р. Справа № 914/2184/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метгал Груп» , м. Львів

до відповідача 1: Приватного підприємства „Ліфт Експрес» , с. Поляниця, м. Хмельницький

до відповідача 2: Приватного підприємства «Мегабуд-Захід» , м. Львів

про: стягнення боргу в розмірі 969 500,00 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № б/н від 02.11.2017 року.

від відповідача 1: ОСОБА_2 - дов. № б/н від 20.11.2017 року.

від відповідача 2: не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метгал Груп» до відповідача 1 - Приватного підприємства „Ліфт Експрес» , до відповідача 2 - Приватного підприємства «Мегабуд-Захід» про стягнення боргу в розмірі 969 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 02.11.2017 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2017 року відкладено розгляд справи на 07.11.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача 1 та представника відповідача 2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.11.2017 року відкладено розгляд справи на 23.11.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача 1 та представника відповідача 2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 року відкладено розгляд справи на 29.11.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача 2 та згідно клопотання відповідача 1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.11.2017 року відкладено розгляд справи на 14.12.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача 2 та згідно клопотання відповідача 1.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 02.11.2017 року, від 07.11.2017 року, від 23.11.2017 року, від 29.11.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

02.11.2017 року за вх. № 37154/17 представник позивача подав клопотання.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 02.11.2017 року, від 07.11.2017 року, від 23.11.2017 року, від 29.11.2017 року, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.11.2017 року за вх. № 39883/17 представник відповідача 1 подав клопотання.

29.11.2017 року за вх. № 40574/17 представник відповідача 1 подав клопотання.

14.12.2017 року за вх. № 42930/17 представник відповідача 1 подав відзив на позов у якому позовні вимоги визнає повністю, а саме суму основного боргу в розмірі 935000,00 грн. та пеню в розмірі 34500,00 грн.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.10.2017 року, про відкладення розгляду справи від 02.11.2017 року, від 07.11.2017 року, від 23.11.2017 року, від 29.11.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення вх. № 37952/17; вх. № 37953/17, вх.. № 38925/17, повернуті на адресу суду з відміткою про вручення адресату, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якого була визнана судом обов'язковою.

02.11.2017 року за вх. № 37005/17 представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому, неможливість представника учасника процесу бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника щодо можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача 2 за наявними в матеріалах справи документами, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (набрала чинності для України 11.09.1997 р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст. 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.201 0р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011 р.).

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідачів.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 14.12.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані позивачем, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

В позовній заяві позивач зазначає, що ТзОВ "Метгал Груп" та ПП "Ліфт Експрес" уклали Договір купівлі-продажу ліфтового обладнання № 17 від 13.03.2017 року, надалі по тексту Договір № 17 від 13.03.2017 року (надалі - Договір).

Згідно п. 1 1, Договору № 17 від 13.03.2017 року, Продавець зобов'язується передати у власність нове Ліфтове Обладнання, яке не було у користуванні, згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (надалі - „Обладнання"), а також провести його монтаж і пусконалагоджувальні роботи, після підписання акту готовності будівельної частини та відповідно до узгоджених з Покупцем проектами та графіком робіт (додаток № 3 до Договору), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Товар і виконані роботі.

За умовами п. 3.2 Договору № 17 від 13.03.2017 року, ТзОВ "Метгал Груп" зобов'язаний був здійснити авансовий платіж 70% від суми Договору в сумі 735000,00 грн. протягом 5 днів з моменту підписання Сторонами Договору. Дану умову Договору ТзОВ "Метгал Груп" виконало повністю і аванс у розмірі 735000,00 грн. було перераховано на наступний день після укладення Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 197 від 14.03 2017 року.

Згідно п. 4.1. Договору № 17 від 13.03.2017 року, ПП "Ліфт Експрес" зобов'язувалось поставити обладнання протягом 50 (п'ятдесяти) робочих днів з моменту зарахування на банківський рахунок ПП "Ліфт Експрес" авансу. В даному випадку, останнім днем поставки є 03.05.2017 р.

Також, сторони домовились у п. 3.2. Договору № 17 від 13.03.2017 року, що Покупець сплачує залишок коштів від вартості обладнання в розмірі 315 000,00 грн. протягом трьох днів після отримання від ПП "Ліфт Експрес" листа про готовність продукції до відвантаження. Позивач зазначає, що Листа від ПП "Ліфт Експрес" не було отримано, проте частину залишку вартості обладнання було сплачено 17.08.2017 року, у сумі 200000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 250.

Відповідно до приписів ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За твердженням позивача, станом на 21.09.2017 року ТзОВ "Метгал Груп" не отримало Обладнання від ПП "Ліфт Експрес". Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно частини 3 цієї ж статті, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Аналогічна норма закріплена у ч. 3 ст. 220, ст. 236 ГК України.

Позивач наголошує, що оскільки виконання зобов'язання ПП "Ліфт Експрес" щодо поставки ліфтового обладнання втратило для товариства інтерес, товариство направило на його адресу лист № 2109/01 від 21.09.2017 року , яким, керуючись п. 7.4.2. Договору № 17 від 13.03.2017 року, ст.ст. 611, 612 ЦК України, ст. 236 ГК України повідомило ПП "Ліфт Експрес" про розірвання Договору № 17 від 13.03.2017 року і вимагало повного повернення сплаченої товариством суми у розмірі 935 000,00 грн. на протязі 3-ох календарних днів з моменту отримання цього листа. ПП "Ліфт Експрес" отримало даного листа наручно 03.10.2017 р., що підтверджується відміткою про отримання. Станом на 17.10.2017 року ПП "Ліфт Експрес" не виконало вимоги Товариства та не повернуло сплаченої Товариством суми у розмірі 935 000,00 грн.

Окрім цього, позивач зазначає, що сторони досягли згоди у п. 7.1.4. Договору № 17 від 13.03.2017 року, що у випадку порушення встановлених даним Договором термінів передачі Обладнання Покупцю, або порушення термінів проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, Продавець зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0.1% від вартості непоставленого обладнання чи невиконаних робіт за кожний робочий день прострочення, але не більше 3 % від суми Договору. Граничний розмір становить 34 500,00 грн. ( сума договору 1 150 000,00 грн. X 3%).

Одночасно з укладенням з ПП "Ліфт Експрес" Договору № 17 від 13.03.2017 року, ТзОВ Метгал Груп та ПП Мегабуд-Захід уклали Договір поруки № 13/03/2017 від 13.03.2017 року. Згідно п. 1.1. даного Договору, ПП Мегабуд-Захід зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання Боржником (Приватне підприємство Ліфт Експрес ) своїх грошових зобов'язань по сплаті штрафних санкцій, згідно п.7.4.2 Договору № 17 від 13.03.2017 року, укладеного між Кредитором і Боржником, у випадку невиконання чи неналежного виконання Боржником своїх грошових зобов'язань.

Таким чином, ПП "Ліфт Експрес" та ПП "Мегабуд-Захід " є солідарними боржниками по відношенню до ТзОВ "Метгал Груп" в частині сплати штрафних санкцій в розмірі 10 000,00 грн.

Штрафними санкціями, згідно ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач зазначає, що оскільки станом на 09.10 2017 року ПП Ліфт Експрес не виконало своїх грошових зобов'язань по поверненню коштів, Товариство звернулось до ПП "Мегабуд-Захід", як до поручителя листом № 0910/01 від 09.10 2017 року, в якому просило в строк до 12.10.2017 року виконати свої грошові зобов'язання по сплаті штрафних санкцій, встановлених пунктами 1.1., 2.1 Договору поруки № 13/03/2017 від 13.03.2017 року та сплатити товариству 10000,00 грн. пені. Станом па 17.10.2017 року ПП " Мегабуд-Захід " не виконало своїх зобов'язань перед товариством.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку солідарних боржників, кредитор мас. право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого окремо.

В позовній заяві позивач просить, стягнути з Приватного підприємства Ліфт Експрес 935 000,00 грн. основного боргу, 24500,00 грн. пені. Стягнути солідарно з Приватного підприємства ЛІфт Експрес та Приватного підприємства Мегабуд Захід 10 000,00 грн. пені. Судові витрати покласти на відповідачів.

У відзиві відповідач 2 зазначає, що ПП "Мегабуд-Захід" розглянувши позовні вимоги ТЗОВ Метгал Груп до підприємства про стягнення 10 000,00 грн. штрафних санкцій (пені), зазначає про їх визнання.

Так, дійсно ПП "Мегабуд-Захід" та ТзОВ Метгал Груп уклали Договір поруки №13/03/2017 від 13.03.2017 р. Передумовою укладення такого договору слугував той факт, що відповідач 2 рекомендував ТзОВ Метгал Груп придбати ліфтове обладнання у ПП "Ліфт Експрес".

Згідно п. 1.1. даного Договору, підприємство зобов'язувалось солідарно відповідати перед Кредитором за виконання Боржником (Приватне підприємство Ліфт Експрес ) своїх грошових зобов'язань, згідно п. 7.4.2 Договору купівлі-продажу ліфтового обладнання № 17 від 13.03.2017 року року,укладеного між Кредитором і Боржником, у випадку невиконання чи неналежного виконання Боржником своїх грошових зобов'язань.

Згідно п.3.1. Договору, у випадку невиконання Боржником своїх грошових зобов'язань по сплаті штрафних санкцій, Кредитор вправі звернутися до Поручителя з вимогою про їх часткове виконання в розмірі 10 000 грн.

Відповідач 2 просить розгляд даної справи здійснювати без участі уповноваженого представника підприємства.

Відповідач 1, у відзиві на позов зазначає, що визнає позовні вимоги повністю, а саме суму основного боргу 935000,00 грн. та пеню в розмірі 34500,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 229 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ч. 1 ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судом встановлено, що ТзОВ "Метгал Груп" та ПП "Ліфт Експрес" уклали Договір купівлі-продажу ліфтового обладнання № 17 від 13.03.2017 року, (надалі по тексту Договір № 17 від 13.03.2017 року).

Згідно п. 1 1 Договору № 17 від 13.03.2017 року, Продавець зобов'язується передати у власність нове Ліфтове Обладнання, яке не було у користуванні, згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору (надалі - „Обладнання"), а також провести його монтаж і пусконалагоджувальні роботи, після підписання акту готовності будівельної частини та відповідно до узгоджених з Покупцем проектами та графіком робіт (додаток № 3 до Договору), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Товар і виконані роботі.

За умовами п. 3.2 Договору № 17 від 13.03.2017 року, ТзОВ "Метгал Груп" зобов'язаний був здійснити авансовий платіж 70% від суми Договору в сумі 735000,00 грн. протягом 5 днів з моменту підписання Сторонами Договору. Дану умову Договору ТзОВ "Метгал Груп" виконало повністю і аванс у розмірі 735000,00 грн. було перераховано на наступний день після укладення Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 197 від 14.03 2017 року.

Згідно п. 4.1. Договору № 17 від 13.03.2017 року, ПП "Ліфт Експрес" зобов'язувалось поставити обладнання протягом 50 (п'ятдесяти) робочих днів з моменту зарахування на банківський рахунок ПП "Ліфт Експрес" авансу. В даному випадку останнім днем поставки є 03.05.2017 р.

Також сторони домовились у п. 3.2. Договору № 17 від 13.03.2017 року, що Покупець сплачує залишок коштів від вартості обладнання в розмірі 315 000,00 грн. протягом трьох днів після отримання від ПП "Ліфт Експрес" листа про готовність продукції до відвантаження. Листа від ПП "Ліфт Експрес" не було отримано, проте частина залишку вартості обладнання було сплачено 17.08.2017 року, у сумі 200000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 250.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

14.12.2017 року за вх. № 42930/17 відповідач 1 подав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

02.11.2017 року за вх. № 37005/17 представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 2 ст. 553 ЦК України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 3 ст. 555 ЦК України, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 559 ЦК України, Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Також, слід зазначити, що суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що дії відповідача 1 та відповідача 2 по визнанню позову суперечать чинному законодавству України, або порушують права чи законні інтереси будь-яких інших осіб.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач 1 позовні вимоги визнав повністтю, відповідач - 2 у своєму відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метгал Груп» до відповідача 1 - Приватного підприємства „Ліфт Експрес» , до відповідача 2 - Приватного підприємства «Мегабуд-Захід» про стягнення боргу в розмірі 969 500,00 грн., є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судового збору до позовної заяви позивач подає платіжне доручення № 335 від 17 жовтня 2017 р. на суму 14543,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідачів порівну.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Ліфт Експрес (29000, м.Хмельницький, вул. Курчатова, 8/10А, код ЄДРПОУ 40042748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метгал Груп (79031, м. Львів, вул. Карла Мікльоша, 15 код ЄДРПОУ 39900340, МФО 325365, п/р 2600901740500 ПАТ КРЕДОБАНК 935 000 (дев'ятсот тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 24500 (двадцять чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства Ліфт Експрес (29000, м.Хмельницький, вул. Курчатова, 8/10А, код ЄДРПОУ 40042748) та Приватного підприємства Мегабуд-Захід (79070, м. Львів, вул. Чукаріна, 18/26, код ЄДРПОУ 36609873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метгал Груп (79031, м. Львів, вул. Карла Мікльоша, 15 код ЄДРПОУ 39900340, МФО 325365, п/р 2600901740500 ПАТ КРЕДОБАНК 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. пені.

4 . Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 19.12.2017 року.