Рішення

від 11.12.2017 по справі 915/1158/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Справа № 915/1158/17

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЛЕНДІНВЕСТ”,

(42200, Сумська область, м. Лебедин. вул. Білозерцева, 32),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕРА ПЛЮС”,

(57232, Миколаївська область,Вітовський район, смт. Первомайське, вул.

Дружби, буд. 1),

про: стягнення заборгованості в сумі 227708 грн. 67 коп.

Суддя С.М.Коваль

Представники:

Від позивача:                     не присутній

Від відповідача: не присутній

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 227708 грн. 67 коп.

Позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРЛЕНДІНВЕСТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕРА ПЛЮС” про стягнення 227708 грн. 67 коп., у тому числі:

- 198376 грн. 71 коп. - сума основного боргу;

- 6040 грн. 89 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних

процесів за травень 2017 року;

- 2480 грн. 21 коп. - тридцять відсотків річних від суми простроченого платежу за

загальний період з 26.04.2017 р. по 30.05.2017 року;

- 20810 грн. 86 коп. - пеня за загальний період з 26.04.2017 року по 30.05.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням зобов'язань по договору № 61 від 10.04.2017 року в частині розрахунку за поставлену продукцію.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справу розглянуто відповідно до статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.12.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

          Обставини справи.

10.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРЛЕНДІНВЕСТ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЙЕРА ПЛЮС” був укладений договір поставки № 61.

          Згідно пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукцію (м'ясо та м'ясо продукти) українського виробництва, в асортименті, кількості та по ціні згідно рахунків-фактур і видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору та заміняють специфікацію і протокол погодження цін (надалі «Продукція»), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

          Пунктом 2.1. Договору, встановлено, загальна ціна (вартість) товару за цим договором визначається у видаткових накладних.

          Відповідно до пункту 2.3. Договору оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем на умовах оплати вартості (ціни) товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання обома сторонами видаткової накладної та фактично отримання товару покупцем.

          Розділом 5 договору «умови розрахунку» сторони обумовили:

          Оплата конкретної партії продукції проводиться на умовах зазначених в договорі по видаткових накладних і може передбачити як передплату, так і оплату по факту поставки або відстрочення платежу (п. 5.2).

В разі відстрочки платежу, або в разі часткової передплати, покупець проводить оплату поставленої - у строк не більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки (п. 5.3.).

В разі, якщо сторони не узгодили порядок оплати, оплата продукції проводиться на умовах відстрочки платежу у строки, зазначені в п. 5.3. ( п. 5.4.).

Позивач свої зобов'язання за договором № 61 від 10.04.2017 року виконав, що доводять видаткові накладні № 1191 від 11 квітня 2017 року на загальну суму 273298 грн. 80 грн., № 1656 від 20 травня 2017 року на загальну суму 224593 грн. 40 грн. (а.с.11-12).

Відповідач, всупереч умов договору оплатив продукцію частково, сплативши лише 299 500 грн., що підтверджується випискою установи банку ( а.с. 13) та прибутковими касовими ордерами ( а.с. 14-18). Отже, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Згідно 7.4. Договору, у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за фактично переданий у власність товар за цим договори покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної обліком ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Позивачем відповідачеві нарахована пеня в сумі 20810 грн. 86 коп. за загальний період з 26.04.2017 року по 30.05.2017 року, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нарахована пеня.

Станом на 02 жовтня 2017 року сума боргу відповідачем сплачена не була.

Позивач просить стягнути з відповідача 227708 грн. 67 коп., а саме:

- 198376 грн. 71 коп. - сума основного боргу;

-           6040 грн. 89 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних

процесів за травень 2017 року;

- 2480 грн. 21 коп. - тридцять відсотків річних від суми простроченого платежу за

загальний період з 26.04.2017 р. по 30.05.2017 року;

- 20810 грн. 86 коп. - пеня за загальний період з 26.04.2017 року по 30.05.2017 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на статті 526, 601, 610, 612, 655, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 199, 216-218, 220, 229 Господарського кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи становить 198376 грн. 71 коп., що підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не спростовано.

Отже, позовна вимога щодо стягнення 198376 грн. 71 коп. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за фактично переданий у власність товар за цим договори покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної обліком ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Позивачем нарахована пеню в сумі 20810 грн. 86 коп. за загальний період з 26.04.2017 року по 30.05.2017 року.

          Судом було перераховано пеню за загальний період з 26.04.2017 року по 30.05.2017 року за допомогою програми Законодавство версія 2.9.0., сума становить 16538 грн. 92 коп., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором не встановлений інший розмір процентів.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 26.04.2017 р. по 30.05.2017 року у сумі 2480 грн. 21 коп. та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за травень 2017 року - 6040 грн. 89 коп. є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕРА ПЛЮС” (57232, Миколаївська область, Вітовський район, смт. Первомайське, вул. Дружби, буд. 1, ідентифікаційний код 39236284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЛЕНДІНВЕСТ”(42200, Сумська область, м. Лебедин. вул. Білозерцева, 32, ідентифікаційний код 35592487) 198376 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч триста сімдесят шість) 71 коп. боргу, 16538 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім ) 92 коп. - пені, 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 21 коп. - 3 % річних, 6040 (шість тисяч сорок) грн. 89 коп. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, а також 3351 (три тисячі триста п'ятдесят одна ) грн. 55 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 18.12.2017 року.

Суддя С.М.Коваль