Ухвала

від 11.12.2017 по справі 915/1158/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

11 грудня 2017 року Справа № 915/1158/17

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Коваля С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сьяновій О.С.,

представника позивача: не з'явився ;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЛЕНДІНВЕСТ”

(42200, Сумська обл., м.Лебедин, вул.Білозерцева, буд.32),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Йера Плюс”

(57232, Миколаївська область,Вітовський район, смт. Первомайське, вул. Дружби, буд. 1),

про: стягнення заборгованості в сумі 227708,67 грн., -

в с т а н о в и в:

Позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРЛЕНДІНВЕСТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЙЕРА ПЛЮС” про стягнення 227708 грн. 67 коп., у тому числі - 198376 грн. 71 коп. - сума основного боргу; - 6040 грн. 89 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за травень 2017 року; - 2480 грн. 21 коп. - тридцять відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період з 26.04.2017 р. по 30.05.2017 року; - 20810 грн. 86 коп. - пеня за загальний період з 26.04.2017 року по 30.05.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням зобов'язань по договору № 61 від 10.04.2017 року в частині розрахунку за поставлену продукцію.

Позивач, разом із позовною заявою подав до господарського суду Миколаївської області заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд, з урахуванням приписів ст.ст.66, 67 ГПК України та правової позиції викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” №16 від 26.12.2011, дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частина 1 ст.67 ГПК України передбачає, що позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до п.п.1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” №16 від 26.12.2011, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи, що позивачем в порушення загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, не надано належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування визначених заходів до забезпечення позову суду, то у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЛЕНДІНВЕСТ” про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЛЕНДІНВЕСТ” № 552 від 17.10.2017 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя                                                                                 С.М. Коваль