Постанова

від 18.12.2017 по справі 910/20134/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2017 р. Справа№ 910/20134/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

від позивача Таргонська В.В.

від відповідача Бойков О.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017, ухваленого в приміщенні Господарського суду міста Києва, в залі судового засідання №12 об 11:40 (повний текст складено 26.07.2017) по справі №910/20134/16 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс"

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 по справі №910/20134/16 позов задоволено частково.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 104389 (сто чотири тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 06 коп. - заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, 50 (п'ятдесят) грн. 00 коп. - пені, 5219 (п'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 45 коп. - штрафу, 5629 (п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 05 коп. - 3% річних, 47472 (сорок сім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 77 коп. - інфляційних втрат, 2441 (дві тисячі чотириста сорок одну) грн. 37 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Проте зменшив розмір пені, оскільки заявлена сума пені є надмірно великою.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 по справі №910/20134/16, в частині задоволення позову щодо вимог про стягнення води на підігрів та завищених стоків ГВП на суму 82791,93 грн. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, а з відповідача стягнути на користь позивача суму основного боргу за стоки ГВП - 21597,13 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач зазначив, що позивачем безпідставно завищено розрахунок споживання води в період з жовтня 2014 по травень 2015, а також що позивач безпідставно нараховує заборгованість за воду, яка йде на підігрів, в період з жовтня 2013 року по липень 2014 року на суму 13900,43 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апелянта, а рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017, колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г., апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 по справі № 910/20134/16 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду 25.09.2017.

20 вересня 2017 року від представника позивача, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 25.09.2017 оголошено перерву до 09.10.2017.

03 жовтня 2017 року від представника позивача, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, пояснення по справі та клопотання про витребування доказів у ПАТ "Київенерго".

09 жовтня 2017 року від представника відповідача, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі.

Розпорядженням заступника начальника відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3957/17 від 09.10.2017 справу № 910/20134/16, в зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.10.2017, справу № 910/20134/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 по справі № 910/20134/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі та відкладено розгляд справи до 06.11.2017.

25 жовтня 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представник ПАТ "Київенерго" подав повідомлення по справі.

В судовому засіданні 06.11.2017 оголошено перерву до 27.11.2017.

Розпорядженням від 16.11.2017, в зв'язку з призначенням головуючого судді Баранця О.М. на посаду судді Верховного суду, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3.Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 по справі № 910/20134/16 до свого провадження та призначено до розгляду 11.12.2017.

В судовому засіданні 11.12.2017 оголошено перерву до 18.12.2017

В судове засідання 18.12.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

21 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" (далі по тексту - відповідач, абонент) укладено Договір №08392/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (надалі - Дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва, відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994р. за №165/374 (в подальшому Правила користування). Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р.. зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за №403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.2. Договору встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків. Режим може бути змінений Постачальником без внесення змін до договору у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі води та/або приймання стоків тощо).

Обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізацій, надається Абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з Постачальником і є невід'ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з Постачальником кожного наступного року з моменту укладення договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих Абоненту, протягом дії договору, кубічних метрів воли та прийнятих у міську каналізацію стічних вод (п. 1.3. Договору).

Згідно з п. 2.1.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та Правил приймання.

Зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Згідно з п. 2.2.1 Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води, відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що у разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.4 Договору).

Абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.10.2013 по 31.08.2016 послуг не повідомляв, свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень п. 2.1.6 та п. 2.2.4 Договору, кількість та вартість наданих ПАТ "АК "Київводоканал" з 01.10.2013 до 31.08.2016 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повної сплати вартості отриманих від позивача послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за кодом 8-51255, відповідно до умов Договору, у останнього за період з 01.10.2013 до 31.08.2016 (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 104 389,06грн.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з жовтня 2013 року по липень 2014 року нараховує відповідачу суму заборгованості за постачання холодної води, що йде на підігрів. Зазначене підтверджується довідками КП Головного інформаційно - обчислювального центру міста Києва (том 1 а.с. 68-73)

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У статті 13 зазначеного Закону України встановлено перелік комунальних послуг, який не є вичерпним.

Відповідно до п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом №190 від 27.06.2008р. Міністерства з питань житлово-комунального господарства України та зареєстрованих Міністерством юстиції України 07.10.2008р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Згідно з п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах, відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником, на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Таким чином, відповідно до п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач. При цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Матеріали справи не мстять доказів здійснення відповідачем діяльності щодо підігріву води, в період з жовтня 2013 року по липень 2014 року, а відповідного бойлера на балансі відповідача не було.

Згідно з п. 1.4. Договору позивач зобов'язаний забезпечувати відповідачу постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна".

Таким чином, спірний Договір укладений позивачем з відповідачем на постачання питної води, тобто холодної води. Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності між сторонами договірних відносин щодо постачання позивачем відповідачу гарячої води до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що між сторонами відсутні договірні відносини щодо постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в стягненні 13900,43 грн - заборгованості за постачання холодної води, яка йде на підігрів.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача заборгованості за надані за Договором послуги колегія суддів зазнає наступне.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду, зокрема, копії актів про зняття показань з приладів обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що не всі копії актів (том 1 а.с. 74-79) підписані представником абонента. При цьому, показання приладів обліку в зазначених актах відрізняються від показників зазначених в копіях актів (том 1 а.с. 46-61), які мають тотожні номера та дати. В той же час, акти (том 1 а.с. 46-61) підписані представниками водоканалу та абонента.

Крім того, в розрахунку відповідача обсяги води за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року не співпадають з показниками зазначеними в актах (том 1 а.с. 46-61).

Так, наприклад, в акті за жовтень 2014 року поточні показники становлять - 437661, а за листопад 2014 року 450001, таким чином, різниця становить 12340, що не співпадає з розрахунком позивача.

В той же час, відповідачем надано контррозрахунок суми заборгованості, за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року, здійснений по нормі споживання, з врахуванням заявленої в Договорі кількості мешканців.

Так, розрахункова сума боргу в період з жовтня 2014 року по травень 2015 року становить 45360,63 грн. При цьому, з рештою розрахунків відповідача позивач погодився, про що зазначив в поясненнях (том 2 а.с. 171-172)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що заборгованість відповідача за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, становить 59689,68 грн (45360,63 грн в період з жовтня 2014 року по травень 2015 року та 14329,05 грн в період з червня 2015 по серпень 2016, з врахуванням оплат).

Пунктом 4.2. Договору передбачено відповідальність Абонента у вигляді сплати пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.6 Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, Абонент сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 1 статті 546 та статтею 549 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, позивач не надав доказів щодо завдання збитків та витрат в зв'язку з порушенням строків оплати вартості послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі за Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. (Постанова Вищого господарського суду України від 13.03.2013р. справа №21/5005/6113/2012; Постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2013р. справа №11/5025/641/12; Постанова Вищого господарського суду України від 03.04.2014р. справа №908/1608/13).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо зменшення розміру пені до 50,00 грн.

При цьому, розмір штрафу, враховуючи суму заборгованості 59689,68 грн, становить 2984,48 грн (59689,68 *5%).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості в розмірі 59689,68 грн, прийшла до висновку що до стягнення підлягають 2978 грн 88 коп - 3% річних та17038 грн 87 коп - інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце неправильне застосування норм матеріального права (не врахування Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України), а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими щодо розрахунку суми заборгованості.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 по справі №910/20134/16 - частковому скасуванню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з позовом покладаються на сторони пропорційно розмір задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2017 по справі №910/20134/16 задовольнити частково.

2.Частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 по справі №910/20134/16. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції.

"1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" (03148, м. Київ, ПРОСПЕКТ ЛЕСЯ КУРБАСА, будинок 1Б; код ЄДРПОУ 35756348) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 59689 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 68 коп. - заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі, 50 (п'ятдесят) грн 00 коп. - пені, 2984 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 48 коп. - штрафу, 2978 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн 88 коп. - 3% річних, 17038 (сімнадцять тисяч тридцять вісім) грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн 13 коп - судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити."

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь плюс" (03148, м. Київ, ПРОСПЕКТ ЛЕСЯ КУРБАСА, будинок 1Б; код ЄДРПОУ 35756348) 1365 (одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн. 13 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

4.Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

5.Матеріали справи №910/20134/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 20.12.2017.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук