Постанова

від 12.12.2017 по справі 914/1593/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа № 914/1593/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Бонк Т.Б.

суддів Матущак О.І.

ОСОБА_1

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

від відповідача (скаржника) - ОСОБА_3С.(представник за довіреністю)

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго» , б/н від 17.10.2017

на рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2017 (суддя Крупник Р.В.)

у справі № 914/1593/17

за позовом: Радехівської міської ради, м. Радехів, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго» , м.Радехів, Львівська область

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 28.09.2017 у справі № 914/1593/17 позов задоволено частково. Визнано укладеним договір оренди земельної ділянки між Радехівською міською радою Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго» щодо земельної ділянки загальною площею 0,6537 га, кадастровий №4623910100:01:009:0009, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Радехів, вул. Спортивна, 1, в редакції, поданій позивачем та частково коригованій місцевим господарським судом.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з наявних в матеріалах справи документів встановлено, що у зв'язку з набуттям ТОВ «Агропроменерго» права власності на нежитлові будівлі поз. 1-6, розташованих за адресою: Львівська обл., м. Радехів, вул. Спортивна, 1, останній реалізував своє право на отримання земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та звернувся 14.11.2014р. до Радехівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою з метою передачі в оренду земельної ділянки для обслуговування будівель. на підставі клопотання ТОВ «Агропроменерго» від 14.11.2014р., міською радою було прийнято рішення №15 від 26.11.2014р., яким відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою та зобов'язано виготовити та подати для затвердження технічну документацію на земельну ділянку. Відтак, з моменту прийняття рішення Радехівської міської ради №15 від 22.03.2017р., у сторін вказаних правовідносин виник обов'язок укласти договір оренди земельної ділянки. Також, з моменту прийняття вказаного рішення, переддоговірний спір між позивачем та відповідачем став регулюватися положеннями ст.ст.648 та 649 ЦК України, а саме те, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

З огляду на те, що запропонована позивачем редакція договору оренди земельної ділянки не суперечить законодавству, відповідає положенням рішення Радехівської міської ради №15 від 22.03.2017р. та частково положенням Типового договору оренди землі, затв. постановою КМУ №220 від 03.03.2004р., суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема, доповнення п.4.6. договору такими підставами для зміни розміру орендної плати як: зміна граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; у п. 14.2. договорі замість 15% річних встановити 3% річних; з виключенням розділу 6 «Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду» та відповідно за виключенням положень додаток до договору - акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, а також зазначення у преамбулі договору та розділі 16 «Реквізити сторін» замість ОСОБА_4 - ОСОБА_5

В апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити, мотивуючи це тим, що 1) суд першої інстанції повинен був повернути позовну заяву позивачу, оскільки останнім не було сплачено судовий збір у повному обсязі; 2) представник відповідача отримав рекомендований лист із суду першої інстанції з ухвалою суду першої інстанції про відкладення розгляду справи на 28.09.2017 року лише 28.09.2017 року; 3) у суду першої інстанції не було підстав для стягнення 1600,0 грн. судового збору з відповідача в доход державного бюджету. 4) вважає, що сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору оренди.

Крім того, скаржником в апеляційній інстанції до матеріалів апеляційної скарги були долучені докази (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, дата формування: 13.11.2017 року) про відсутність нерухомого майна у відповідача, у тому числі нежитлових будівель поз.1-6 за адресою Львівська обл., місто Радехів, вул. Спортивна, 1. Зазначає, що неможливість подачі вказаних доказів у суду першої інстанції зумовлена тим, що відчуження усього нерухомого майна відповідача відбулося уже після винесення оскаржуваного рішення.

Проте, апеляційний суд зазначає, що місцевий господарський суд приймає рішення на підставі наявних у справі доказів, а апеляційний суд переглядає рішення суду з врахуванням тих обставин, які існували на момент його винесення, та доказів, які були у матеріалах справи на момент винесення рішення судом першої інстанції.

Також, до апеляційного суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_6 від 02.12.2017 року з проханням не задовольняти позов міської ради до ТОВ Агропроменерго про укладення договору оренди землі, оскільки ОСОБА_6 планує в майбутньому взяти в користування земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу, ОСОБА_6 за договором купівлі - продажу набула 09.11.2017 року у приватну власність частину будівлі за адресою: м.Радехів, Львівська обл., вул. Спортивна, 1.

Апеляційний суд не розглядає таку заяву фізичної особи ОСОБА_6, оскільки така не була учасником судового процесу в суді першої інстанції, а також не залучалась до справи апеляційним судом, а частину спірного майна набула у приватну власність після прийняття оскаржуваного рішення суду у даній справі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у запереченнях на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 31.05.2011р. виконавчим комітетом Радехівської міської ради на підставі рішення №112 від 11.05.2011р. видано ТОВ «Агропроменерго» свідоцтво про право власності САС 718310 на нежитлові будівлі поз. 1, поз. 2, поз. 3, поз. 4, поз. 5, поз. 6 за адресою: Львівська обл., м. Радехів, вул. Спортивна, 1.

14.11.2014р. на адресу Радехівської міської ради від ТОВ «Агропроменерго» надійшло клопотання з долученим свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого відповідач просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду для обслуговування нежитлових будівель в м. Радехові по вул. Спортивній, 1 (а.с33, т.1).

На підставі клопотання ТОВ «Агропроменерго» , 26.11.2014 року Радехівською міською радою було прийняте рішення №15 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі її в оренду ТзОВ «Агропроменерго» , відповідно до якого ТОВ «Агропроменерго» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,70 га, яка розташована в м. Радехові по вул. Спортивній, 1 для передачі її в оренду для обслуговування нежитлових будівель. ТОВ «Агропроменерго» зобов'язано через землевпорядну проектну організацію виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вказаної в п. 1 даного рішення; виготовлену та погоджену у встановленому законом порядку технічну документацію подати на розгляд сесії міської ради для затвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення відповідача, ТОВ «Радехівськийрайінвест» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ «Агропроменерго» для обслуговування нежитлових будівель, які розташовані в м. Радехові по вул. Спортивній, 1 Львівської області, 4623910100:01:009:0009.

22.03.2017р. Радехівською міською радою прийнято рішення №15 «Про передачу в користування на умовах оренди земельної ділянки комунальної власності у м. Радехів на вулиці Спортивній, 1, та спонукання до укладення договору оренди землі» , яким, зокрема, ТОВ «Агропроменерго» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,6537 га, кадастровий номер 4623910100:01:009:0009, яка розташована в м. Радехові по вул. Спортивна, 1 і на якій знаходяться нежитлові будівлі ТОВ «Агропроменерго» ; передано ТОВ «Агропроменерго» у користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку комунальної власності Радехівської міської ради площею 0,6537 га, кадастровий номер 4623910100:01:009:0009, яка розташована в м. Радехові по вул. Спортивна, 1 для обслуговування нежитлових будівель, код згідно КВЦПЗ:11.03; зобов'язано ТОВ «Агропроменерго»до 01.05.2017р. укласти з Радехівською міською радою договір оренди земельної ділянки та провести державну реєстрацію прав на дану земельну ділянку.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, листом від 27.04.2017р. №454 Радехівською міською радою на адресу ТОВ «Агропроменерго» було скеровано проект договору, копію рішення сесії ради №15 від 22.03.2017р., копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.04.2017р. та копію кадастрового плану земельної ділянки.

Листом від 08.05.2017р. (вх. №232 від 13.05.2017р.) відповідач повідомив позивача про неможливість підписання проекту договору з тих підстав, що відповідач не використовує земельну ділянку у господарській діяльності, немає фінансової можливості орендувати земельну ділянку, не звертався до позивача з клопотанням (заявою) про одержання в оренду такої ділянки з земель комунальної власності, між сторонами не було досягнуто істотних умов договору.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Положеннями частини 1-3 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

З огляду на викладене, за змістом ст. 377 ЦК, статей 120, 123, 124 ЗК, ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 р. N 161-XIV «Про оренду землі» з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду України від 6 грудня 2010 р. у справі N 3-51гс10). Виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна не є безумовною підставою для укладення договору щодо земельної ділянки відповідно до положень ст. 120 ЗК, ст. 377 ЦК. Згідно з вимогами ст. 116 ЗК та п. 34 ст. 26 Закону від 21 травня 1997 р. N 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» обов'язковою умовою передачі у власність земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки у власність (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі N 3-119гс11).

З наявних у матеріалах справи документів встановлено, що у зв'язку з набуттям ТОВ «Агропроменерго» права власності на нежитлові будівлі поз. 1-6, розташованих за адресою: Львівська обл., м. Радехів, вул. Спортивна, 1, останній реалізував своє право на отримання земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та звернувся 14.11.2014р. до Радехівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою з метою передачі в оренду земельної ділянки для обслуговування будівель.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Частиною 3 ст. 123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Встановлено, що на підставі клопотання ТОВ «Агропроменерго» від 14.11.2014р., міською радою було прийнято рішення №15 від 26.11.2014р., яким відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою та зобов'язано виготовити та подати для затвердження технічну документацію на земельну ділянку.

Покликання відповідача на відсутність клопотання ТОВ «Агропроенерго» у зв'язку з його підписанням не керівником товариства судом відхиляється, оскільки таке підписано засновником товариства - ОСОБА_4, котрий згідно витягу з ЄДРПОУ є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) підприємства. Більше того, згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, однак рішення міської ради №15 від 26.11.2014р. оскаржене відповідачем в судовому порядку не було, а відтак станом на день прийняття позивачем оскаржуваного рішення було чинним. Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення №15 від 26.11.2014р. відповідачем було замовлено в ТОВ «Радехівський райінвест» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та прийнято виготовлену документацію, про що свідчить акт здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 25.06.2015р., а також погоджено межі землекористування для обслуговування нежитлових будівель в м. Радехові по вул.Спортивній, 1. З огляду на зазначене, суд критично оцінює доводи відповідача про підписання клопотання ТОВ «Агропроменерго» від 14.11.2014р. неналежною особою.

Не заслуговують на увагу також доводи відповідача про недійсність рішення Радехівської міської ради від 22.03.2017р., оскільки таке прийняте без отримання від відповідача будь - якої письмової заяви (клопотання) про передачу в оренду земельної ділянки. Проте, ні положеннями ст.123 ЗК України, ні положеннями інших нормативно-правових актів з питань земельного законодавства не передбачено обов'язку особи, котра бажає отримати земельну ділянку у власність чи користування, після виготовлення технічної документації на земельну ділянку, повторно звертатися із заявою до органу місцевого самоврядування з проханням надання земельної ділянки у власність чи користування. Як вже зазначалося, положеннями ч.2 ст.123 ЗК України передбачено лише звернення вказаних осіб із клопотанням про надання дозволу на його розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Натомість положеннями ч.6 ст.123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. При цьому вимог що такий проект подає заінтересована особа законодавство не містить.

А тому, враховуючи факт звернення відповідача із клопотанням від 14.11.2014р. про надання дозволу на складення проекту землеустрою, факт виготовлення цього проекту на замовлення відповідача та отримання його позивачем, останній вправі був приймати рішення №15 від 22.03.2017р. «Про передачу в користування на умовах оренди земельної ділянки комунальної власності у м. Радехів на вулиці Спортивній, 1 та спонукання до укладення договору оренди землі» .

Як вже зазначалося, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 14.11.2011р. у справі № 3-119гс11 та у постанові ВГС України від 23.08.2017р. у справі №916/2885/16.

Відтак, з моменту прийняття рішення Радехівської міської ради №15 від 22.03.2017р., у сторін вказаних правовідносин виник обов'язок укласти договір оренди земельної ділянки. Також, з моменту прийняття вказаного рішення, переддоговірний спір між позивачем та відповідачем став регулюватися положеннями ст.ст.648 та 649 ЦК України, а саме те, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Між сторонами виникли переддоговірні відносини, оскільки відповідач звернувся до позивача із заявою про передачу в оренду спірної земельної ділянки, а ОСОБА_2 на сесії прийнято відповідне рішення, яке повинно бути покладено в основу договору оренди земельної ділянки, який є типовим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (Постанова Верховного суду України від 25 вересня 2012 року у справі 3-39гс12).

Таким чином, враховуючи те, що за змістом ст. 377 ЦК України, статей 120, 123, 124 ЗК України, ст. 16 ЗУ «Про оренду землі» , у випадку наявності позитивного рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки, чинне законодавство передбачає обов'язок укладення договору оренди, то вказаний спір підлягає вирішенню в судовому порядку.

Частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

У відповідності до п. 3 ст. 187 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки в редакції, долученій до позовної заяви та клопотання про уточнення позовних вимог.

Після аналізу змісту запропонованого позивачем проекту договору у зазначеній редакції, встановлено, що такий відповідає положенням рішення Радехівської міської ради від 22.03.2017р. №15, однак не відповідає всім положенням Типового договору оренди землі, затв. постановою КМУ від 03.03.2004р. №220 (в т.ч. в частині всіх істотних умов договору).

Так, при вирішенні спору, щодо умов укладеного договору (з приводу котрих у відповідача є заперечення), слід зазначити наступне:

- п. 4.5., який передбачає обов'язок орендаря самостійно, щорічно станом на 1 січня звітного року обчислювати суму орендної плати з врахуванням діючої в новому році нормативної грошової оцінки землі та коефіцієнту її індексації, визначених законодавством (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію), здійснювати оплату відповідно до нового розрахунку, не суперечить положенням Типового договору оренди землі та повністю відповідає ст. 289 Податкового кодексу України. Відтак цей пункт договору повинно бути викладено в запропонованій позивачем редакції.

- посилання відповідача на відсутність положень абзацу 2 п. 21 Типового договору оренди землі у запропонованому позивачем проекті договору є безпідставним, оскільки обов'язок орендодавця відшкодувати збитки у разі погіршення якості земельної ділянки передбачено законодавчо, а саме ЗК України та постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 Про «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» ;

- у п. 14.2. договору передбачено відповідальність орендаря за неналежне виконання умов договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційних втрат, що цілком узгоджується з п. 41 Типового договору оренди землі, в якому передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Відповідальність за неналежне виконання зобов'язання у вигляді пені, інфляційних та річних передбачена ст. 549, 625 ЦК України. Разом з тим, суд зазначає, що розмір річних - 15% за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати позивачем у договорі встановлено у завищеному розмірі, оскільки за змістом ст. 625 ЦК України та п. 4 постанови Пленуму ВГС України №14 від 17.12.2013р., розмір 3% річних може бути збільшений за домовленістю сторін у договорі. Так як укладення договору оренди земельної ділянки за волевиявленням орендаря (відповідача) не відбулося і позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору укладеним в судовому порядку, розмір річних за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати 3%;

- п. 39 Типового договору оренди землі передбачає право сторін на заборону від односторонньої відмови від договору або ж можливість на одностороннє розірвання договору у передбаченому договором порядку; у проекті договору позивачем як орендодавцем у п. 13.4. вміщено положення про недопущення односторонньої відмови від договору.

Натомість доводи відповідача щодо відсутності в п. 4.6. договору таких підстав для зміни розміру орендної плати, як зміна граничних розмірів орендної плати, погіршення стану орендованої земельної ділянки, в інших випадках, передбачених законом, є обґрунтованими, як і твердження відповідача про включення до договору розділу 6 «Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду» , оскільки такий був виключений з положень Типового договору оренди землі. Так само заслуговують на увагу вказівки відповідачем на неправильне зазначення ініціалів директора ТОВ «Агропроменерго» , а саме замість ОСОБА_5 прописано ОСОБА_4

З огляду на те, що запропонована позивачем редакція договору оренди земельної ділянки не суперечить законодавству, відповідає положенням рішення Радехівської міської ради №15 від 22.03.2017р. та частково положенням Типового договору оренди землі, затв. постановою КМУ №220 від 03.03.2004р., суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема, доповнення п. 4.6. договору такими підставами для зміни розміру орендної плати як: зміна граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; у п. 14.2. договорі замість 15% річних встановити 3% річних; з виключенням розділу 6 «Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду» та відповідно за виключенням положень додаток до договору - акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, а також зазначення у преамбулі договору та розділі 16 «Реквізити сторін» замість ОСОБА_4 - ОСОБА_5

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Апеляційний суд також погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що оскільки вказаний договір вважається укладеним з моменту набрання рішенням чинності, то вчинення подальших дій таких як його підписання зі сторони відповідача законодавством не вимагається. Крім того, апеляційний суд зазначає, що даний спосіб захисту не передбачає належних механізмів його виконання, а відтак і відновлення порушеного права.

Щодо доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001, прийнятому в справі Kreuz v.Poland, зазначено, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та повинна мати законну мету. Слід зазначити, що позивачем було частково сплачено судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1600,0 грн. при подачі позову до суду.

Також, апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції відповідач ТОВ Агромпроменерго повідомлялося за вказаною позивачем адресою, яка є офіційним місцезнаходженням юридичної особи згідно даних відповідного реєстру (а.с. 34 Т.1), а тому відповідач як сторона у справі вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2017 у справі № 914/1593/17 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго» б/н від 17.10.2017 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2017 у справі № 914/1593/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 14.12.2017 року.

ОСОБА_7 Бонк

Суддя О.І. Матущак

Суддя Г.Г. Якімець