КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2017 р. Справа№ 927/1055/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Верховця А.А.
при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.
представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились.
розглянувши апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 року
у справі № 927/1055/16 (суддя Белов С.В.)
за заявою Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
до Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро Ентерпрайс"
про порушення справи про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 року у справі № 927/1055/16, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року в сумі 49 961,29 грн., здійснення та відшкодування витрат в сумі 501,70 грн. та стягнуто з Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Лященка П.В. 49 961,29 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року та 501,70 грн. витрат. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Агро Ентерпрайс", ліквідовано юридичну особу ТОВ „Агро Ентерпрайс", провадження у справі припинено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 року в частині стягнення з Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Лященка П.В. 49 961,29 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року та 501,70 грн. витрат, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу у справі № 927/1055/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А, Сотнікова С.В.
Ухвалою суду від 13.11.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області у справі № 927/1055/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2017 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Лященко П.В. просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 02.11.2017 року - без змін.
Судове засідання, призначене на 28.11.2017 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. на лікарняному.
Після виходу головуючого судді Остапенка О.М. з лікарняного ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 року розгляд справи призначено на 12.12.2017 року.
Арбітражний керуючий Лященко П.В. в судове засідання 12.12.2017 року не з'явився, проте у відзиві на апеляційну скаргу клопотав про розгляд справи без його участі.
Представники скаржника в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду та відсутність можливості чергового відкладення розгляду справи у зв'язку із закінченням відповідних строків, враховуючи обізнаність скаржника про розгляд справи, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення, а також беручи до уваги те, що явка представників учасників провадження у справі обов'язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, з метою безпідставного затягування розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи у відсутність представників учасників провадження у справі.
12.12.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 року - скасуванню в оскаржуваній податковим органом частині, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Чернігівської області перебуває справа № 927/1055/16 про банкрутство „Агро Ентерпрайс", порушене ухвалою суду від 29.11.2016 року за заявою Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.02.2017 року затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги ініціюючого кредитора у сумі 117 5527,00 грн. основного боргу третьої черги та 13 780,00 грн. судового збору першої черги реєстру вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 02.03.2017 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, обов'язки ліквідатора банкрута покладено на арбітражного керуючого Лященка П.В.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.08.2017 року визнано вимоги ГУ ДФС у Чернігівській області та включено їх в сумі 3 200,00 грн. судового збору до першої черги реєстру вимог кредиторів та у сумі 1 802 352,80 грн. податкового боргу (основний платіж у розмірі - 654 473,00 грн., штрафні санкції в розмірі - 32 8426,50 грн., пені у розмірі - 819 453,30 грн.) до шостої черги реєстру вимог кредиторів, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання та не є конкурсними.
12.10.2017 року ліквідатором подано до суду звіт про здійснення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс банкрута.
25.10.2017 року від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Лященка П.В. надійшло клопотання про:
- затвердження поданого звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута;
- затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна ТОВ „Агро Ентерпрайс" за період з 22.02.2017 року по 01.03.2017 року в сумі 1 806,45 грн. та стягнення з Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Лященка П.В. за період з 22.02.2017 року по 01.03.2017 року в сумі 1 806,45 грн. грошової винагороди;
- затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року в сумі 49 961,29 грн., здійснення та відшкодування витрат в сумі - 501,70 грн. та стягнення з Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Лященка П.В. відповідних сум.
За наслідками розгляду поданих арбітражним керуючим заяв і клопотань ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 року справі № 927/1055/16, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року в сумі 49 961,29 грн., здійснення та відшкодування витрат в сумі 501,70 грн. та стягнуто з Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Лященка П.В. 49 961,29 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року та 501,70 грн. витрат. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Агро Ентерпрайс", ліквідовано юридичну особу ТОВ „Агро Ентерпрайс", провадження у справі припинено.
Ініціюючий кредитор з даною ухвалою суду не погодився в частині стягнення з Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за період здійснення ліквідаційної процедури та в апеляційній скарзі вказує, що діючими нормами законодавства про банкрутство не передбачено стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з кредиторів.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній податковим органом частині, колегія суддів вбачає підстави для її скасування, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Згідно положень ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 вказаного закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Згідно ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
З аналізу вище зазначених норм чинного законодавства можна зробити висновок, що звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів, а звіт за підсумками судових процедур (розпорядження майном, санації, ліквідації) - затверджений господарським судом.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи протоколів зборів комітету кредиторів, зборами комітету кредиторів у справі про банкрутство ТОВ „Агро Ентерпрайс" (протокол № 2 від 26.09.2017 року) прийнято рішення схвалити звіт ліквідатора Лященко П.В. про проведену роботу та погодити звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.09.2017 року, зборами комітету кредиторів у справі про банкрутство ТОВ „Агро Ентерпрайс" (протокол № 3 від 24.10.2017 року) прийнято рішення погодити звіт ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 27.09.2017 року по 26.10.2017 року; зборами комітету кредиторів у справі № 927/1055/16 про банкрутство ТОВ „Агро Ентерпрайс" (протокол № 4 від 30.10.2017 року) комітетом кредиторів прийнято рішення погодити нарахування основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство ТОВ „Агро Ентерпрайс" та зазначено відсутність джерел для їх погашення відповідно до ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство.
Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, та рішення комітету кредиторів, здійснивши перерахунок заявлених до затвердження сум, судом першої інстанції затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року в сумі 49 961,29 грн., здійснення та відшкодування витрат в сумі - 501,70 грн.
Разом з тим, задовольняючи клопотання арбітражного керуючого та ухвалюючи рішення щодо стягнення зазначених вище сум з ініціюючого кредитора, суд першої інстанції виходив з того, що в ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство не виявлено рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, дебіторської заборгованості, тобто, будь-яких активів, а відтак оплата послуг ліквідатора боржника повинна здійснюватись за рахунок грошових коштів кредиторів по справі.
Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду (ч. 6 ст. 115 Закону про банкрутство).
Господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, комітетом кредиторів не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Колегія суддів зауважує, що створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є правом, а не обов'язком комітету кредиторів боржника.
Таким чином, діючими нормами інших джерел для оплати грошової винагороди арбітражного керуючого законодавством не передбачено, як і не передбачено стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з кредиторів. На наведену обставину місцевий суд уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про стягнення з кредитора грошової винагороди та відповідних витрат за період виконання повноважень ліквідатора.
Відповідно до ст.6 і 19 Конституції України: державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 45 Закону про банкрутство визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута задовольняються у першу чергу.
Таким чином, судова колегія вважає, що заявлені до стягнення вимоги ліквідатора підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.
Разом з тим, ч. 5 ст. 45 Закону про банкрутство передбачено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
За вказаних вище обставин, оскільки оскаржуваною ухвалою суду Чернігівської області затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано юридичну особу ТОВ „Агро Ентерпрайс" у зв'язку із банкрутство, а провадження у справі припинено, то вимоги ліквідатора, які складають грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року в сумі 49 961,29 грн. та здійснення та відшкодування витрат в сумі 501,70 грн. вважаються погашеними у зв'язку з недостатністю майна для їх задоволення, з огляду на що у задоволенні відповідного клопотання арбітражного керуючого про покладення обов'язку зі сплати зазначених сум на ініціюючого кредитора необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 року у даній справі в частині стягнення з Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Лященка П.В. 49 961,29 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року та 501,70 грн. витрат прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому наявні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали у наведеній частині.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, з арбітражного керуючого Лященка П.В. на користь ДПІ підлягає стягненню 1 600,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 8 Закону про банкрутство у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.
В інших випадках (при оскарженні інших судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, але не передбачених нормами частини 3 статті 8 Закону про банкрутство) касаційне оскарження таких судових рішень в касаційному порядку та здійснення касаційного провадження не допускається.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому положення частини третьої статті 8 Закону про банкрутство слід розуміти як такі, що встановлюють деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, що полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання ним своїх обов'язків у справі, а також про відшкодування сум грошової винагороди арбітражному керуючому із завершенням апеляційного провадження. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23.12.2015 року у справі № 903/33/15 та від 27.01.2016 року у справі № 922/4908/13).
За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду є остаточною та не підлягає оскарженню до Вищого господарського суду України.
Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 року у справі № 927/1055/16 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.11.2017 року у справі № 927/1055/16 в частині стягнення з Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь арбітражного керуючого Лященка Павла Володимировича 49 961,29 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період здійснення ліквідаційної процедури з 02.03.2017 року по 26.10.2017 року та 501,70 грн. витрат, скасувати.
3. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Лященка Павла Володимировича.
4. Стягнути з арбітражного керуючого Лященка Павла Володимировича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39558413, вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігів, 14000) 1 600,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.
6. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
7. Справу № 927/1055/16 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
А.А. Верховець
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2017 |
Оприлюднено | 22.12.2017 |
Номер документу | 71169322 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Остапенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні