Постанова

від 13.12.2017 по справі 910/13129/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа№ 910/13129/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Молокопой І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондарчук І.П. - за посвідченням;

від відповідача 1: Рог О.В. - за довіреністю;

від відповідача 2: Геращенко І.В. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 (дата підписання 19.10.2017)

у справі № 910/13129/17 (суддя Якименко М.М.)

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

до 1) Київської міської ради,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та визнання відсутності права

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 693/1697 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,4160 га по вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:63:246:0010), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті", зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. 06.04.2017 у за № 261;

- визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" права користування земельною ділянкою площею 0,4160 га по вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8 000 000 000:63:246:0010).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення Київської міської ради є незаконним та підлягає скасування з огляду на те, що земельна ділянка площею 0,4160 га (кадастровий номер 8000000000:63:2462:0010), в порушення положень ст. 17 Закону України "Про містобудування", фактично була передана для цілей, що не відповідають Генеральному плану міста Києва та функціональному призначенню земельної ділянки. Прокурор зазначив також, що на підставі спірного рішення Київської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" може набути не на конкурентних засадах право користування земельною ділянкою площею, не більшою за площу розташованого на ній нерухомого майна, тобто 157,5 кв.м, зважаючи на те, що площа земельної ділянки (0,4160 га) значно перевищує площу нерухомого майна, що знаходиться на ній (157,5 кв.м), а решту частини земельної ділянки особа має право набути виключно на конкурентних засадах, відповідно до положень ст. ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва 13.09.2017 залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/13129/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/13129/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також скаржник просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Хрипуна О.О., Чорної Л.В. поновлено Заступнику прокурора міста Києва строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/13129/17 до провадження, розгляд справи призначено на 13.12.2017.

В судовому засіданні 13.12.2017 представник відповідача надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судове засіданні 13.12.2017 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представник третьої особи, явка якого обов'язковою в судове засідання не визнавалась.

В судовому засіданні 13.12.2017 прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Представники відповідачів заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Частиною 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Отже, в розумінні приписів наведених норм господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012 №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" роз'яснено, що інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Однак у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПК України), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

У поданій суду позовній заяві прокурор зазначає, що неправомірна передача земельної ділянки ТОВ "Автотехсіті" порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що в обґрунтування наявності права на звернення до суду у якості позивача прокурор зазначив в позовній заяві, що органи, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме: Державна інспекція сільського господарства України та Державна інспекція сільського господарства в м. Києві, перебувають в стані припинення, а відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру на яку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 покладено функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій форм власності, не наділено повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, отже даний позов заявлено прокурором як позивачем.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України), із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи, що поняття "інтереси держави" є оціночним, а прокурором визначено в чому на його думку полягає порушення державних інтересів, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що наведені прокурором обставини, якими мотивовано необхідність звернення до суду з даним позовом є обґрунтованими, отже згідно з нормами чинного законодавства прокурор є органом, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 20 грудня 2016 № 693/1697 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва", відповідно до статей 9, 83, 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул.. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, заява ДЦ № 01005-000221725-014 від 22.09.2016 року справа Д-7655); передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,4160 га (кадастровий номер 8000000000:63:246:0010, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000351552016) для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно (договори купівлі - продажу нерухомого майна від 18.02.2016 року №№ 233, 234, 235); Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті": виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України; у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконаного органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж, що знаходяться в межах земельної ділянки; виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 13.07.2016 року №7454/0/12/19-16, Головного управління Держгеокадастру від 16.08.2016 року № 782/41-16; у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України; питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку; питання пайової участі вирішувати відповідно до законодавства тощо. Копія вказаного рішення наявна в матеріалах справи.

На виконання вищевказаного рішення Київської міської ради 06 квітня 2017 року між Київською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" як орендарем укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 20.12.2016 за № 693/1697 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором, яка належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) строком на 15 років.

Об'єктом оренди відповідно до відомостей державного земельного кадастру, рішення КМР від 20.12.2016 за № 693/1697 та цього Договору є земельна ділянка що розташована за адресою: м. Київ, вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва, площею 0,4160 га, кадастровий номер якої: 8000000000:63:246:0010 із цільовим призначенням - 12.08 для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п.2.1 Договору).

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що на думку прокурора прийняте рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 693/1697 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушено вимоги ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України та Закону України "Про основи містобудування".

При цьому, оскільки договір про оренду земельної ділянки укладено на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, за твердженнями прокурора, вказаний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Зокрема, в обґрунтування поданого позову прокурор посилається на те, що внаслідок набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва, товариство могло набути право користування тільки земельною ділянкою, що знаходиться під даним майном, тобто площею 157,5 кв. м, в той час як право оренди земельної ділянки, що не знаходиться під об'єктами нерухомості, що належать відповідачу 2, останній міг набути тільки на конкурентних засадах (земельних торгах) в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України, а також земельну ділянку передано в користування ТОВ "Автотехсіті" для цілей, які не відповідають Генеральному плану міста Києва, яким визначено функціональне призначення спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

За приписами ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до приписів частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до статей 140, 143 та 144 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в територіальній власності, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції; вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування в межах визначених законом повноважень приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

При цьому, згідно з приписами ст.ст. 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Оскільки спірна земельна ділянка не перебуває у державній або приватній власності, вона знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Києва, яка реалізує це право відповідно до статті 80 Земельного кодексу України через органи місцевого самоврядування - Київську міську раду.

Розпорядження землями комунальної власності м. Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до ст. 9 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Згідно з ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва погоджено у відповідності до ст.186-1 Земельного кодексу України, зокрема, проект містить позитивні висновки, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 7877/0/12-4/09-16 від 03.08.2016 року та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 16.08.2016 року № 782/41-16.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно із ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як зазначалось вище, рішенням Київської міської ради від 20 грудня 2016 року № 693/1697 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, заява ДЦ № 01005-000221725-014 від 22.09.2016 року справа Д-7655); передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,4160 га (кадастровий номер 8000000000:63:246:0010, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000351552016) для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно (договори купівлі - продажу нерухомого майна від 18.02.2016 року №№ 233, 234, 235).

Відповідно до пояснювальної записки (до кадастрової справи №Д-7655) до проекту рішення Київської міської ради № 693/1697 на земельній ділянці по вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва знаходиться нерухоме майно - будівля, склад запчастин (літера ХІ) площею 11,2 кв. м; будівля виробничої ремтехмайстерні (літера ХІІ) площею 131,3 кв. м; будівля складу матеріалів (літера Х) площею 15 кв.м, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" на підставі договорів купівлі - продажу будівель від 18.02.2016 року №№ 233, 234, 235, укладеним між відповідачем 2 та ТОВ "Міськбуджитло".

Також в матеріалах справи наявні акти приймання - передачі вказаного нерухомого майна від 18.02.2016 року, складені на виконання зазначених договорів купівлі - продажу будівель.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Автотехсіті" зареєстровано право власності на нерухоме майно - будівля, склад запчастин (літера ХІ) площею 11,2 кв. м; будівля виробничої ремтехмайстерні (літера ХІІ) площею 131,3 кв. м; будівля складу матеріалів (літера Х) площею 15 кв.м, загальною площею 157,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Затишна, 3.

Отже, факт набуття відповідачем 2 у власність вищезазначеного нерухомого майна та правомірність перебування будівель у власності ТОВ "Автотехсіті" належним чином підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 20.12.2016 № 693/1697 та проектної документації земельна ділянка відводиться ТОВ "Автотехсіті" за рахунок земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

На час прийняття спірного рішення Київської міської ради право користування земельною ділянкою площею 0,4160 га на вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва за будь-якими фізичними чи юридичними особами в установленому законом порядку зареєстровано не було.

Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва, в якому частина вказаної земельної ділянки за функціональним призначенням належить до території захисної зелені, інша частина - до території вулиць та доріг.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.09.2016 року № НВ-8000351552016 земельна ділянка площею 0,4160 га на вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва зареєстрована в Державному земельному кадастрі: категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (12.08.), вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу).

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2017 року між Київською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" як орендарем укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 20.12.2016 за № 693/1697 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором, яка належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу).

Об'єктом оренди відповідно до відомостей державного земельного кадастру, рішення КМР від 20.12.2016 року за № 693/1697 та цього Договору є земельна ділянка що розташована за адресою: м. Київ, вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва, площею 0,4160 га, кадастровий номер якої: 8000000000:63:246:0010 із цільовим призначенням - 12.08 для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п.2.1 Договору).

Договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років (п.3.1 Договору).

Як зазначено в п. 6.1 Договору, сторони підтверджують, що земельна ділянка, яка є об'єктом за цим Договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього прав (п.6.2 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п.14.1 Договору).

Вказаний договір підписаний представниками орендаря та орендодавця і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 261.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (індексний номер: 86609129) вбачається, що 06.04.2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" зареєстровано право оренди земельної ділянки, яка розташована на вулиці Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва, розміром 0,4160 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, вид використання - для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу), кадастровий номер - 8000000000:63:246:0010.

При цьому, як вже зазначено судом вище, земельна ділянка площею 0,4160 га на вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва надана відповідачу 2 для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Частина 2 статті 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приписами ч.3 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частиною другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті; не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" на праві приватної власності належать будівлі загальною площею 157,5 кв.м, які розташовані за адресою: вул. Затишна, 3 у дарницькому районі м. Києва, тобто саме на спірній земельній ділянці з кадастровим № 8000000000:63:246:0010, що виключає можливість проведення торгів сформованої за проектом землеустрою земельної ділянки.

За результатами дослідження матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим № 8000000000:63:246:0010 була сформована як окремий та неподільній об'єкт нерухомого майна з цільовим призначенням відповідно до Генерального плану м. Києва, із межами: землі загального користування (вул. Здолбунівська), земельна ділянка кадастровий номер № 8000000000:63:246:0002, земельна ділянка № 8000000000:63:246:0002, земельна ділянка № 8000000000:63:246:0001 та землі загального користування (проїзд).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на час прийняття рішення Київської міської ради № 693/1697 від 20.12.2016 року право користування земельною ділянкою площею 0,4160 га на вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва за будь-якими фізичними чи юридичними особами в установленому законом порядку зареєстровано не було.

При цьому станом як на дату набуття ТОВ "Автотехсіті" право власності на нерухоме майно за адресою вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва, так й на дату надання земельної ділянки ТОВ "Автотехсіті" в користування на підставі рішення Київської міської ради № 693/1697 від 20.12.2016 року, іншої земельної ділянки, окрім ділянки площею 0,4160 га, кадастровий номер 8000000000:63:246:0010, за вищевказаною адресою не існувало в натурі.

Поряд із цим судом першої інстанції правомірно відхилено доводи прокурора про можливість переходу до відповідача 2 права користування земельною ділянкою тільки в межах, де розташоване нерухоме майно, що належить ТОВ "Автотехсіті" на праві власності, оскільки чинне законодавство не визначає площу земельної ділянки, яка надавалася в оренду для обслуговування нерухомого майна, а також не визначає пропорційність співвідношення площі об'єктів нерухомості та площі земельної ділянки, яка відводиться (передається в оренду).

Наразі жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись певні пропорції співвідношення площі таких об'єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно не прийнятті до уваги твердження прокурора про необхідність надання права користування на земельну ділянку, на якій знаходяться належні на праві власності ТОВ "Автотехсіті" об'єкти нерухомості, на конкурентних засадах, оскільки за адресою вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва не існувало та не існує будь - якої іншої земельної ділянки з окремим кадастровим номером, окрім спірної.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що в даному випадку відсутні підстави для застосування приписів ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки в ній йдеться про перехід права користування земельною ділянкою по факту набуття права власності на нерухоме майно, що на ній знаходиться, від попереднього землекористувача на умовах і у обсязі, які були у останнього, тоді як судом встановлено факт ухвалення органом місцевого самоврядування рішення про відведення (передачу в оренду) відповідачу 2 спірної земельної ділянки на підставі проекту землеустрою, погодженого у встановленому законом порядку з відповідними органами, а також судом встановлено, що земельна ділянка комунальної власності, якою розпорядився орган місцевого самоврядування спірним рішенням, на дату відведення (передачі в оренду) не перебувала у користуванні будь-яких юридичних або фізичних осіб.

Щодо посилання прокурора на передачу спірної земельної ділянки ТОВ "Автотехсіті" в користування для цілей, які не відповідають Генеральному плану міста Києва колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до Довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, користувачами, угіддями № 19-26-7777-21-822/35-16 від 01.07.2016, згідно Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 спірна земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:63:246:0010 за функціональним призначенням належить до територій захисних зелених насаджень та частково до вулиць і доріг. Частина земельної ділянки відноситься до переліку об'єктів, визначених "Програмою комплексного розвитку зеленої зони м. Києва та концепцією формування зелених насаджень у Центральній частині міста", яка затверджена рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381.

За проектом відведення цільове призначення спірної земельної ділянки відповідно до класифікатора цільового призначення земель КВЦПЗ 1.12.08: секція J - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, підрозділ 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України за цільовим призначенням земельна ділянка віднесена до категорії - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (код - 900). Згідно Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) має код 1.14.10- інші землі транспорту та зв'язку.

При цьому як свідчать матеріали справи спірним рішенням Київської міської ради від 20.12.2016 № 693/1697 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній,3 у Дарницькому районі м. Києва" Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" передано в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,4160 га (кадастровий номер 8000000000:63:246:0010) для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, яким затверджено класифікацію видів цільового призначення земель, згідно з секцією J позиції 12 землі транспорту можуть використовуватись для цілей підрозділів 12.01-12.09, 12.11 та для збереження та використання земель природно - заповідного фонду.

Отже, вид використання спірної земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:63:246:0010 не суперечить її цільовому призначенню, передбаченому діючою містобудівною документацію, зокрема, Генеральним планом м. Києва.

За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність будь-яких порушень чинного законодавства Київською міською радою під час прийняття 20.12.2016 рішення № 693/1697 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель транспортної інфраструктури (об'єктів дорожнього сервісу) на вул. Затишній, 3 у Дарницькому районі м. Києва" та укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,4160 га по вул. Затишна, 3 у Дарницькому районі м. Києва між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехсіті", зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. 06.04.2017 року за № 261.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що прокурором не доведено в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а також у зв'язку з відсутністю фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання оскаржуваних рішення та договору недійсними і настання відповідних юридичних наслідків, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/13129/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/13129/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/13129/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13129/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

Л.В. Чорна