Рішення

від 19.12.2011 по справі 2-4369/11

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

№2-4369/2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кругового О.О., при секретарі - Хоменко Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Павлоградської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просив суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.07.1993 р. Павлоградським механічним заводом та на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.07.1993 р. Павлоградським механічним заводом.

Представник позивача у судове засідання не з явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у судове засідання не з явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали повністю.

Представник третьої особи виконавчого комітету Павлоградської міської ради у судове засідання не з явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, повністю поклався на рушення суду.

Вивчивши матеріали справи, аналізуючи їх у всій сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_7 - батько позивача, ОСОБА_8 - мати позивача, ОСОБА_5 (в дівоцтві - ОСОБА_8) ОСОБА_9 - сестра позивача, ОСОБА_6 (в дівоцтві ОСОБА_5) ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (в дівоцтві ОСОБА_5) ОСОБА_11 - племінниці, внаслідок приватизації, стали співвласниками квартири АДРЕСА_2, відповідно свідоцтва про право власності на житло від 29.07.1993року (а.с.6).

10.10.1993року ОСОБА_7С помер, 26.10.1994року померла ОСОБА_8, згідно свідоцтв про смерть (а.с. 8,9).

Після смерті батьків за домовленістю між позивачем та його рідними спадщину, а саме належні батькам частки квартири, фактично прийняла сестра позивача, ОСОБА_12

У вересні 1991р. племінниці позивача, відповідачі по справі, разом зі своїм батьком, ОСОБА_13, виписалися з квартири та переїхали на постійне проживання у м. Пермь, РФ.

16.06.1998р. ОСОБА_14, сестра позивача, померла, згідно свідоцтва про смерть (а.с.10).

Після її смерті, спадкоємцями першої черги стали відповідачі по справі, в зв язку з чим позивач не переймався питаннями спадщини сестри. Однак, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вийшли заміж, кожна створила сім'ю, а питанням оформлення спадщини своєї матері вони так і не займалися.

Після смерті ОСОБА_14 тривалий час квартира пустувала, за борги відрізали електроенергію, газ та воду. В зв язку з чим, оскільки квартира належала рідним, приблизно з березня 2000 року позивач став користуватися квартирою, приглядав за нею, поміняв вхідні двері, поставив нові вікна, погашав борги за комунальні послуги.

Після смерті сестри позивач продовжував спілкувалися з племінницями (відповідачами по справі), нагадуючи про необхідність оформити спадщину їх матері, однак останні так нічого і неробили, мотивуючи відсутністю вільного часу та віддаленістю їх проживання від місця відкриття спадщини.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.09.2008року за позивачем було визнано право власності на 3 / 5 частини квартири АДРЕСА_3, яка належали батькам та сестрі позивача (а.с.11-13).

Відповідно до ст. 344 ЦК, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майно протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Так, судом встановлено, що з березня 2000р. позивач безперервно користується спірною квартирою, підтримує її у придатному для проживання стані, оплачує комунальні послуги, тобто одноособово володіє та користується квартирою. Натомість жодна з відповідачів протягом усього цього часу не проявила інтересу до квартири, співвласниками якої вони є.

З приводу вищезазначеного, суд погоджується з доводами позивача, наданими в обґрунтування позовних вимог, вважає їх обґрунтованими та законними, в зв язкуз чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Павлоградської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.07.1993 р. Павлоградським механічним заводом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.07.1993 р. Павлоградським механічним заводом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, а особи, які те були присутні при його оголошення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Круговий