Постанова

від 19.12.2017 по справі 141/682/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/682/17

Провадження №22-ц/772/3143/2017

Категорія: 46

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач :Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого Якименко М.М.

Суддів: Ковальчука О.В. , Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Ескіт" на ухвалу Оратівського районного суду Вінницької області від 20.10.2017, яка була постановлена суддею Оратівського районного суду Вінницької області Слісарчуком Олександром Миколайовичем ,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Оратівського районного суду Вінницької області із позовом до селянського (фермерського) господарства Ескіт про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Позивачам належать земельні ділянки, що знаходяться на території Рожичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області. Посилаючись на те, що земельні ділянки без їх відома та згоди передали в оренду СФГ Ескіт , хоча договори оренди вони не підписували, було відсутнє їх волевиявлення на укладення вказаних договорів оренди, вважаючи що даними договорами порушуються їх права як власників на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю, вони були змушені звернутись до суду із зазначеними вимогами.

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, у якій просила заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на використання її земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_2, зокрема проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі, укладенням договорів суборенди. Вказувала, що невжиття таких заходів призведе до того, що позивачі будуть позбавлені права розпоряджатися та користуватися своїми земельними ділянками, оскільки у відповідача залишається право обробляти їх.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2017 року вказана заява була задоволена: заборонено СФГ Ескіт (ЄДРПОУ 30802588) с. Рожична Оратівського району Вінницької області вчиняти будь-які дії спрямовані на користування та розпорядження (проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі, укладати договору суборенди) земельними ділянками, що в даний час перебувають у них в оренді, а саме:

- земельною ділянкою загальною площею 2,8993 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0190, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №393931 від 21.12.2006 року, що розташована на території Оратівської селищної ради Вінницької області;

- земельною ділянкою загальною площею 3,1707 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0208, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №393963 від 11.09.2006 року, що розташована на території Оратівської селищної ради Вінницької області;

- земельною ділянкою загальною площею 3,1707 га, кадастровий номер: 0523184300:02:002:0189, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №393929 від 11.09.2006 року, що розташована на території Оратівської селищної ради Вінницької області.

З такою ухвалою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважаючи, що ухвала постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, які регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову, просив її скасувати.

Позивач ОСОБА_3, яка також представляє інтереси ОСОБА_2, подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість доводів скарги, просила її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити в силі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, прийшла до висновку про задоволення скарги з огляду на таке.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд зазначив про те, що в матеріалах справи знаходяться договори оренди земельних ділянок позивачів, відповідно до яких СФГ Ескіт (ЄДРПОУ 30802588) до 2025 року має право оренди на ці земельні ділянки. Проте висновком експерта № 2634-2637/17-21 від 21.06.2017 встановлено, що підписи від імені власників земельних ділянок в договорах оренди та додатках до них вчинені не власниками - позивачами за цим позовом.

На думку районного суду протягом всього періоду дозрівання культур і до їх збору, позивачі, як власники земельної ділянки, можуть бути позбавлені права нею не тільки розпоряджатися, а й користуватися земельними ділянками у випадку невжиття заходів забезпечення позову. А тому він прийшов до висновку, що такий вид забезпечення позову, як заборона на власний розсуд користуватися та розпоряджатися земельними ділянками позивачів, є співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів такого виду забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення вимоги.

Колегія з таким висновком районного суду не погоджується.

За змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України встановлює, зокрема, такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії. Частини 3, 10 цієї статті визначають, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів вважає, що всупереч вказаному вище положенню, заявником не надано доказів, які б вказували на те, що існує реальна загроза невиконання рішення суду першої інстанції у разі задоволення позовних вимог. Так, доводи заяви не містять жодних посилань на обставини, які, на думку ОСОБА_3, можуть стати на перешкоді при виконанні такого можливого рішення.

Проте судом першої інстанції така обставина залишилась поза увагою, чим було порушено норму ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також колегія вважає, що задоволення вказаної заяви про забезпечення позову в той спосіб, про який просить ОСОБА_3 є по своїй суті вирішенням заявлених позовних вимог, що відповідно до ст. 150 ЦПК України, є недопустимим.

Представник відповідача наголошував на тому, що при постановленні ухвали районним судом не враховано того, що заявником не надано доказів в обгрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії щодо користування та розпорядження земельними ділянками, а посилання на можливі труднощі при виконанні рішення суду у разі задоволення позову є лише припущенням, яке нічим не обгрунтоване.

Доводи апеляційної скарги вагомі, спростовують висновки суду, а тому беруться до уваги колегією суддів.

Відтак, апеляційний суд прийшов довисновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому така ухвала в силі залишатись не може, підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у забезпеченні позову.

За змістом ст. 376 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу повністю або частково та ухвалює нове судове рішення, якщо судом першої інстанції були порушені норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Ескіт" задовольнити.

Ухвалу Оратівського районного суду Вінницької області від 20.10.2017 скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Селянського фермерського господарства "Ескіт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного реєстратора прав на нерухоме майно, про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування державної реєстрації

залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 грудня 2017 року.

Головуючий

Судді: