Рішення

від 14.12.2017 по справі 910/16758/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/16758/17

За позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві

до Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар

про стягнення 322 045, 12 грн.

Суддя Щербаков С.О.

Представники:

від позивача: Супрун Л.О.;

від відповідача: Нагаєнко С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція у м. Києві (далі -позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар (далі -відповідач) про стягнення збитків у розмірі 322 045, 12 грн. завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що Державною екологічною інспекцією у м. Києві проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами та встановлено, що відповідач у період з 08.07.2014 і на момент перевірки здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу на викиди таких забруднюючих речовин в атмосферне повітря, про що складено акт перевірки № 05/28а.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.10.2017 за участю представників сторін.

У судовому засіданні 19.10.2017 представник Державної екологічної інспекції у м. Києві надав документи на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2017.

Крім того, у судовому засіданні 19.10.2017 оголошено перерву до 16.11.2017.

15.11.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем неправильно визначені маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферне повітря наднормативно, оскільки фактичний час роботи вентиляційних установок (год.) не було враховано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 16.11.2017 оголошено перерву до 30.11.2017.

29.11.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав клопотання про перенесення справи, в якому у зв'язку з великою завантаженістю, перебуванням інших представників в судових засіданнях, просив суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату.

У судовому засіданні представник відповідача надав витребувані судом документи, а саме часи роботи джерел забруднення атмосферного повітря.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 14.12.2017.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повідомлено відповідача про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 3667-05/08 від 24.12.2015, в якому позивач зазначив, що відповідно до ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та ч. 4 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у термін з 14.01.2016 до 02.02.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві буде проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Дочірнім підприємством Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар .

На виконання направлення № 08 від 06.01.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві у період з 14.01.2016 по 02.02.2016 було проведено перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства Дочірнім підприємством Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар , що заходиться за адресою: 03150, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, буд. 35.

За результатами перевірки Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами складено акт № 05/28а, в якому встановлено, що на момент перевірки ДП Гальванотехніка ПАТ Київський завод Радар здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу з 08.07.2014.

Суд відзначає, що під час проведення перевірки був присутній директор Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар Соколовський М.Г., що підтверджується підписом останнього на акті, який також містить підпис Соколовського М.Г. в графі акт отримав .

Тож, Державною екологічною інспекцією у м. Києві винесено припис № 05/12 від 02.02.2016, який прийнятий до виконання директором Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар Соколовським М.Г. , відповідно до якого відповідачу необхідно: розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків. Копію наказу та плану організаційно-технічних заходів надати Державній екологічній інспекції у місті Києві, термін виконання - 10 днів після одержання акту; отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та копію дозволу надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві, термін виконання - до 04.03.2016; надати довідку щодо кількості годин роботи джерел викидів по кожному джерелу окремо за період з 08.07.2017 по 02.02.2016, термін виконання - до 12.02.2016.

Крім того, 02.02.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві було складено протокол № 00562 про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення № 00562 від 02.02.2016, ОСОБА_4, що працює на посаді Начальника технологічного бюро ДП Гальванотехніка ПАТ Київський завод Радар , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136, 00 грн.

З наявної у матеріалах справи квитанції вбачається, що штраф у розмірі 136, 00 грн. був сплачений ОСОБА_4 у повному обсязі.

Так, відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 526 від 05.07.2016, Державною екологічною інспекцією у м. Києві направлено державного інспектора з охорони навколишнього середовища м. Києва відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Царинного Олександра Вікторовича для проведення у термін з 06.07.2016 до 14.07.2016 позапланової перевірки виконання припису № 05/12 від 02.02.2016.

За результатами перевірки Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами складено акт № 05/504а, в якому зазначено, що порушень не виявлено, при цьому на момент перевірки виконання припису № 05/12п від 02.02.2016 на ДП Гальванотехніка ПАТ Київський завод Радар було встановлено, що припис виконано, а саме: пункт припису 1. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та представити до Державної екологічної інспекції у м. Києві - виконано. Дозвіл № 8038200000-10068, термін дії дозволу з 05.07.2016 по 05.07.2026.

Суд зазначає, що позивачем було направлено відповідачу претензію №37 від 03.04.2017, в якій позивач просив відповідача сплатити суму збитків у розмірі 322 045, 12 грн., завданих внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у період з 08.07.2014 по 04.07.2016 Дочірнім підприємством Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є наднормативними викидами та є порушенням ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , у зв'язку з чим завдано державі збитків у розмірі 322 045, 12 грн., які позивач просить стягнути з відповідача (96 613, 54 грн. зарахувати в дохід спеціального фонду Державного бюджету - 30% та 225 431, 58 грн. - в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради - 70%).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України (ст. 4 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ).

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Положеннями ст. 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

При цьому, згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 року N 136, Державна екологічна інспекція у місті Києві є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до пп. г) п. 4.2. Положення про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, остання відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію у місті Києві, затвердженої наказом Державної екологічної інспекції України від 13 грудня 2011 року N 136, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

За змістом ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому (ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар (ідентифікаційний код - 33151394) є: 30.30. Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, 24.41 Виробництво дорогоцінних металів, 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали, 26.11 Виробництво електронних компонентів, 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів.

Судом встановлено, що на виконання направлення № 08 від 06.01.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві у період з 14.01.2016 по 02.02.2016 було проведено перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства Дочірнім підприємством Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар , що заходиться за адресою: 03150, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, буд. 35.

За результатами перевірки Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами складено акт № 05/28а, в якому встановлено, що на момент перевірки ДП Гальванотехніка ПАТ Київський завод Радар здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу з 08.07.2014.

При цьому, під час проведення перевірки був присутній директор Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар Соколовський М.Г., що підтверджується підписом останнього на акту, який також містить підпис Соколовського М.Г. в графі акт отримав .

Тож, Державною екологічною інспекцією у м. Києві винесено припис № 05/12 від 02.02.2016, який прийнятий до виконання директором Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар Соколовським М.Г. , відповідно до якого відповідачу необхідно: розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків. Копію наказу та плану організаційно-технічних заходів надати Державній екологічній інспекції у місті Києві, термін виконання - 10 днів після одержання акту; отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та копію дозволу надати до Державної екологічної інспекції у м. Києві, термін виконання - до 04.03.2016; надати довідку щодо кількості годин роботи джерел викидів по кожному джерелу окремо за період з 08.07.2017 по 02.02.2016, термін виконання - до 12.02.2016.

Крім того, 02.02.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві було складено протокол № 00562 про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення № 00562 від 02.02.2016, ОСОБА_4, що працює на посаді Начальника технологічного бюро ДП Гальванотехніка ПАТ Київський завод Радар , визнаною винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136, 00 грн.

З наявної у матеріалах справи квитанції вбачається, що штраф у розмірі 136, 00 грн. був сплачений ОСОБА_4 у повному обсязі.

Так, відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 526 від 05.07.2016, Державною екологічною інспекцією у м. Києві направлено державного інспектора з охорони навколишнього середовища м. Києва відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Царинного Олександра Вікторовича для проведення у термін з 06.07.2016 до 14.07.2016 позапланової перевірки виконання припису № 05/12 від 02.02.2016.

За результатами перевірки Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами складено акт № 05/504а, в якому зазначено, що порушень не виявлено, при цьому на момент перевірки виконання припису № 05/12п від 02.02.2016 на ДП Гальванотехніка ПАТ Київський завод Радар було встановлено, що припис виконано, а саме: пункт припису 1. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та представити до Державної екологічної інспекції у м. Києві - виконано. Дозвіл № 8038200000-10068, термін дії дозволу з 05.07.2016 по 05.07.2026.

Положеннями ст. 10 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що екологічні права громадян забезпечуються, зокрема, обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки; здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;

д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

За змістом ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Положеннями ст. 33 Закону України Про охорону атмосферного повітря передбачено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

При цьому, відповідно до ст. 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря , шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

На виконання вимог цього Закону наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (надалі - Методика), за змістом п. 2.1.2 якої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п. 2.1.2).

Наведені норми законодавства дають підстави для висновку, що здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є порушенням імперативних приписів Закону України Про охорону атмосферного повітря .

За змістом п.п. 3.11., 3.12. Методики, розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Такий час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

При цьому, розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду (п. 4 Методики).

Тож, як зазначає позивач, у період з 08.07.2014 по 04.07.2016 Дочірнім підприємством Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є наднормативними викидами та є порушенням ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , у зв'язку з чим завдано державі збитків у розмірі 322 045, 12 грн., які позивач просить стягнути з відповідача (96 613, 54 грн. зарахувати в дохід спеціального фонду Державного бюджету - 30% та 225 431, 58 грн. - в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради - 70%).

Як встановлено судом, позивачем було направлено відповідачу претензію №37 від 03.04.2017, в якій позивач просив відповідача сплатити суму збитків у розмірі 322 045, 12 грн., завданих внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Суд зазначає, що розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, позивач розрахував за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064, на підставі відомостей про порушення, одержаних під час проведеної протягом 14.01.2016 по 02.02.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві планової перевірки відповідності дотримання Дочірнім підприємством Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за період з 08.07.2014 по 04.07.2016, тобто до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8038200000-10068, термін дії дозволу з 05.07.2016 по 05.07.2026.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів:

а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Суд зазначає, що для стягнення з відповідача збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, необхідно встановити факт такого викиду. Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства у вигляді наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може мати місце при проведенні перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Порядок проведення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства і оформлення результатів таких перевірок регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464.

Відповідно до п. 4.13 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами проведеної перевірки складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

У п. 4.14 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства зазначено, що не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

Відповідно до п. 2.2 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

При визначенні розміру збитків позивачем використано розрахунковий метод.

Згідно підпункту 2.7.1. пункту 2.7. Методики, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Суд відзначає, що розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, позивачем здійснено за період з 08.07.2014 по 04.07.2016, тобто до моменту отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 8038200000-10068, термін дії дозволу з 05.07.2016 по 05.07.2026.

Так, позивачем здійснено розрахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі пункту 4.1. Методики, яким визначено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, (12)

де З - розмір збитків, грн;

mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно,т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої i забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Разом з тим, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Таким чином, оскільки на Дочірньому підприємстві Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар в період з 08.07.2014 по 04.07.2016 здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, то маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має розраховуватися на підставі пунктів 3.6 і 3.7 Методики.

Відповідно до п. 3.6 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Згідно з пунктом 3.7 Методики за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою

mi = 3,6 х 10-6 х сBi х qv х T,

де mi - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;

сBi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/м3;

qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с;

T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

За змістом п. 3.11. Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

При цьому, вказівка у п. 3.11. Методики на необхідність урахування фактично відпрацьованого часу означає необхідність проведення розрахунку виключно за час (години) реальної роботи джерела викиду (без урахування періоду простою, як-от в нічний час тощо) загалом за період, в який здійснювались наднормативні викиди.

У матеріалах справи міститься зокрема довідка, з якої вбачаються часи роботи джерел забруднення Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар у період з 08.07.2014 по 04.07.2016 року; довідка про об'єми виробництва (в дм. кв./місяць) Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар у період з липня 2014 по червень 2015, Лист Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) ДСНС України від 17.10.2017 № 17-11/2073 про інформацію по забрудненню атмосферного повітря у Печерському районі м. Києва та середньорічні концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі м. Києва.

Крім того, у матеріалах справи наявна еколого-експертна оцінка розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 08.07.2014 року по 04.07.2016 року Дочірнім підприємством Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар № ?-371 від 14.11.2017, наданий Державним підприємством Науково-дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості МАСМА , відповідно до якого загальна сума збитків становить 30 713, 40 грн., розрахунок проведено з урахуванням фактичного часу роботи вентиляційних установок (години роботи наявні у матеріалах справи) та з урахуванням маси забруднюючої речовини , у т.ч. викинутої в атмосферне повітря в кожної вентисистеми наднормативно (викладено у таблиці).

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства збитків, з урахуванням викладених обставин, фактичного часу роботи джерел викидів, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення є сума збитків у розмірі 30 713, 40 грн., з яких 9 214, 02 грн. в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 21 499, 38 грн. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%).

Тому позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 30 713, 40 грн.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є: 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %.

Враховуючи вказані положення, з відповідача підлягає стягненню 30 713, 40 грн., з яких 9 214, 02 грн. в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 21 499, 38 грн. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%).

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у м. Києві до Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар про стягнення збитків завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 30 713, 40 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у м. Києві задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 35, ідентифікаційний код - 33151394) 30 713 (тридцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 40 коп. - збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких 9 214 (дев'ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 02 коп. - зарахувати в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 21 499 (двадцять одну тисячу чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 38 коп. - зарахувати в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%) на спеціальний рахунок державного бюджету за реквізитами: одержувач УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 33110331700007, код бюджетної класифікації 24062100.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Гальванотехніка Публічного акціонерного товариства Київський завод Радар (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 35, ідентифікаційний код - 33151394) на користь Державної екологічної інспекції у м. Києві (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4, ідентифікаційний код - 37975277) 460 (чотириста шістдесят) грн. 70 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 19.12.2017.

Суддя Щербаков С.О.