Постанова

від 19.12.2017 по справі 908/1516/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 справа № 908/1516/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 не з'явився ОСОБА_5, довіреність №17 від 15.11.2017р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» , м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2017р. (повний текст підписано 13.10.2017р.) у справі№ 908/1516/17 (суддя Горохов І.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» , м.Миколаїв доТовариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» , м.Запоріжжя простягнення 214665,28грн.

У судовому засіданні 21.11.2017р. оголошувалася перерва до 19.12.2017р. об 11:30год.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» , м.Миколаїв, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» , м.Запоріжжя про стягнення 214665,28грн. Позовні вимоги мотивовані втратою відповідачем вантажу зазначеною вартістю під час виконання зобов'язань у межах договору про надання послуг з перевезення вантажу №2/203 від 30.03.2017р.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» надані додаткові пояснення та збільшення (уточнення) позовних вимог, за змістом яких позивач просить стягнути з відповідача вартість втраченого при перевезенні вантажу в сумі 242147,28грн. Вказана заява прийнята судом, вподальшому розглядалися збільшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.10.2017р. (повний текст підписано 13.10.2017р.) у справі №908/1516/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Виносячи зазначене рішення, місцевий господарський суд встановив доведеність факту нестачі товару та його вартості, а також факт втрати прийнятого до перевезення вантажу саме з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» .

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, оскільки:

- матеріали справи не містять належних доказів втрати вантажу, а саме, товарно-транспортної накладної з відміткою про складання акту про нестачу/втрату вантажу та акту встановленої форми, що складається в такому випадку, а також акту експертизи вартості втраченого товару;

- нестача вантажу була виявлена на складі позивача після прийняття вантажу від перевізника і за його схоронність після здачі останній відповідальності не несе;

- підпис на зворотному боці товарно-транспортної накладної проставлено ОСОБА_6, який не приймав участь у прийомці товару від перевізника;

- акт спільної перевірки наявності препарату на складі не містить висновків, що зазначені препарати були втрачені перевізником;

- довідка слідчого відділення Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області №60/6-12810/17 від 06.06.2017р. не є належним доказом факту нестачі товару при прийманні від перевізника;

- вантаж прибув з цілою пломбою, що, з огляду на приписи Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, є підставою для передачі вантажу без перевірки маси та стану вантажу, кількості вантажних місць.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2017р. було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 21.11.2017р.

На поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач наголошує, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки зазначені в ній підстави для скасування рішення є необґрунтованими, а рішення суду винесено у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, у відзиві зауважено, що при складанні та підписанні акту спільної перевірки недостачі товару, який складено з урахуванням п.4.9 договору №2/303 від 30.03.2017р., жодних заперечень представником перевізника зазначено не було, про що свідчить підпис останнього на акті. Стосовно тверджень апелянта про відсутність акту експертизи вартості втраченого товару наголошує, що відповідне клопотання відповідачем у суді першої інстанції не заявлялося.

У судовому засіданні 21.11.2017р., заслухавши пояснення представників обох сторін, з метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, оголошено перерву до 19.12.2017р. об 11:30год., про що представники сторін повідомлені належним чином.

Разом з тим, відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

У судове засідання 19.12.2017р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.

Судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи, а саме, повідомлено належним чином сторін про час та місце судового розгляду, витребувано у сторін необхідні докази та пояснення для правильного вирішення спору, з'ясовано наявність заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, з огляду на те, що позиція позивача була викладена у відзиві на апеляційну скаргу та озвучена в судовому засіданні 21.11.2017р., судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника відповідача в судових засіданнях 21.11.2017р. і 19.12.2017р. та представника позивача в судовому засіданні 21.11.2017р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 30.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТА - Транспорт» (далі - перевізник) підписано договір №2/303 про надання послуг з перевезення вантажу (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов'язання перевозити наданий йому замовником вантаж у міжнародному та міжміському сполученні автомобільним транспортом з місця відправлення до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженій особі замовника (або іншій особі) на його одержання, та надати при цьому інші додатково передбачені цим договором, заявкою до нього послуги, а замовник зобов'язується після прийняття наданих послуг сплатити за них обумовлену плату.

На виконання умов п.1.4 договору, 30.03.2017р. між замовником та перевізником підписано договір - заявку №2/303 на вантажні перевезення автомобільним транспортом та визначено: маршрут: Кропивницький - Фруктове; найменування вантажу: продукція с/г призначення; вага та об'єм вантажу: 20т; параметри вантажу: палети; дата завантаження: 30.03.2017р.; дата розвантаження: 31.03.2017р.; дані автомобіля: НОМЕР_1/АР 2928 ХО; водій ОСОБА_7; умови оплати: по отриманню оригіналів ТТН, документів.

Водій ОСОБА_7 30.03.2017р. отримав для перевезення товар, визначений у накладних на переміщення №3104 від 30.03.2017р. та №3105 від 30.03.2017р.

До матеріалів справи додана товарно-транспортна накладна №9/3003/с від 30.03.2017р., у якій зазначено масу брутто - 20т та вказано супровідні документи на вантаж - накладні на переміщення №№3104, 3105 від 30.03.2017р.

Судом першої інстанції встановлено доведеність матеріалами справи факту втрати перевізником вантажу на загальну суму 242147,28грн. і, як наслідок, зроблено висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості втраченого вантажу. Разом з тим, апелянтом зазначений факт оспорюється, що безпосередньо входить до меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

На підставі аналізу матеріалів справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що факт втрати Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» вантажу на загальну суму 242147,28грн. підтверджений наявними у матеріалах справи документами з огляду на наступне.

За приписами ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1, 2 ст.308 ГК України, вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Статтею 314 ГК України унормовано, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає, зокрема, у разі втрати або нестачі вантажу - у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно зі ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Сторонами у п.2.2.8 договору про надання послуг з перевезення вантажу погоджено, що перевізник зобов'язаний нести матеріальну відповідальність за вантаж з моменту прийняття його до перевезення і до моменту вручення вантажоодержувачу. Виконавець відшкодовує замовнику повну вартість вантажу при недостачі такого, пошкодженні одиниць вантажу/його заводської упаковки (а саме: вм'ятини, розриви, відмокання, побиття царапини та ін.) та понесені з цим додаткові витрати, митні збори. Одиниця вантажу - короб, палета, ящик (якщо інше не вказано в заявці). Пошкоджений вантаж поверненню не підлягає, якщо інше не передбачено заявкою.

За умовами п.4.9 договору №2/303 від 30.03.2017р. перевізник зобов'язується компенсувати суму пошкодженого/втраченого вантажу на протязі 20 банківських днів з дати розвантаження чи складання акту пошкодження/недостачі (акт про барк).

Основним доводом апеляційної скарги є неврахування судом першої інстанції відсутності в матеріалах справи належних доказів втрати вантажу, а саме, товарно-транспортної накладної з відміткою про складання акту про нестачу/втрату вантажу та акту встановленої форми, що складається в такому випадку.

Разом з тим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, на звороті товарно-транспортної накладної №9/3003/с від 30.03.2017р. зазначено, що за накладною не отримано: 1.корсар - 200кг; 2. наповал - 100л; 3. промес - 60л; 4. полігард - 20л; 5. штарнес - 40л. та стоїть підпис ОСОБА_6

Доводів та доказів, які б спростовували факт неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» зазначеного вантажу відповідачем не наведено. При цьому, посилання апелянта на те, що підпис на зворотному боці товарно-транспортної накладної проставлено ОСОБА_6, який не приймав участь у прийомці товару від перевізника, не спростовує факт втрати вантажу та не доводить неможливість наявності підпису ОСОБА_6 на товарній накладній.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом Запорізької області, 03.04.2017р. комісією у складі: представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА - Транспорт» ОСОБА_8, логіст Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» ОСОБА_6, водій Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» ОСОБА_9, завідувач складом ОСОБА_10 складено та підписано акт спільної перевірки наявності препаратів на складі.

З названого акту вбачається, що проведеною перевіркою встановлено недостачу препаратів - засобів захисту рослин, а саме: корсар - 200л; наповал - 100л; промес - 60л; полігард - 20л; штарнес - 40л. Вказані препарати згідно з товарно-транспортною накладною №9/3003/с від 30.03.2017р. повинні були бути доставлені на автомобілі НОМЕР_2, водій ОСОБА_11 на склад Державного підприємства Дослідного господарства Мелітопольське , розташованого с.Фруктове Мелітопольського району Запорізької області, яке орендує на підставі договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» .

Як вірно наголошено позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, при складанні та підписанні акту спільної перевірки, який складено з урахуванням п.4.9 договору №2/303 від 30.03.2017р., жодних зауважень та заперечень представником перевізника вказано не було, про що свідчить підпис останнього на акті.

При цьому, господарським судом Запорізької області вірно зазначено, що хоча акт спільної перевірки наявності препаратів на складі не відповідає вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та про його складання відсутні відповідні відмітки у товарно-транспортній накладній, однак в ньому міститься посилання саме на перевезення вантажу за товарно-транспортною накладною №9/3003/с від 30.03.2017р., автомобіль, яким вантаж перевозився, та перелік товару, недостачу якого виявлено при перевезенні.

Оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять акту експертизи вартості втраченого товару, який є обов'язковим. З цього приводу судова колегія наголошує, що відповідне клопотання відповідачем у суді першої інстанції не заявлялося.

Крім того, при здійсненні розрахунку вартості втраченого при перевезенні товару враховано ціни, за які було придбано товар, та які наведено у видаткових накладних №337 від 22.03.2017р. (штарнес - ціна 134,60грн. за літр), №2223 від 17.03.2017р. (наповал, 5л - ціна 452,17грн. за літр), №АХТ-84 від 31.01.2017р. (промекс - ціна 152,83грн. за літр, полігард - ціна 230,43грн. за літр) та акті приймання-передачі товару на відповідальне зберігання №АХТ-000016 від 06.02.2017р. (корсар (банка 0,5кг) ціна 687,05грн. за кг) (весь товар придбано з ПДВ - 20%).

Апелянтом зазначено, що довідка від 06.06.2017р. №60/6-12810/17 за підписом слідчого старшого лейтенанта поліції Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області не є належним доказом факту нестачі товару при прийманні від перевізника. Із зазначеним твердженням суд апеляційної інстанції погоджується, проте, на переконання судової колегії, звернення 31.03.2017р. громадянина ОСОБА_6 (логіст Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» ) до Національної поліції України за фактом таємного викрадення майна та заподіяння матеріальної шкоди при перевезенні та розвантажуванні товару з вантажного автомобіля ДАФ д/н АР24113ВХ опосередковано підтверджує сам факт втрати вантажу. Як вбачається з матеріалів справи, зазначену заяву внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080140001561 від 01.04.2017р. за ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України.

При цьому, судовою колегією, на підставі доведеності матеріалами справи факту втрати вантажу, не приймається посилання апелянта на те, що прибуття вантажу з цілою пломбою виключає підстави для перевірки маси та стану вантажу, кількості вантажних місць.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що позивачем доведені обставини та надані належні докази нестачі товару та його вартості, а відповідачем не спростовано та не доведено, що втрата прийнятого до перевезення вантажу сталася не з його вини.

Відповідно до ст.276 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається, що за змістом ст.129 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТА-Транспорт» , м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2017р. (повний текст підписано 13.10.2017р.) у справі №908/1516/17 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.10.2017р. (повний текст підписано 13.10.2017р.) у справі №908/1516/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 19.12.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2017р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 7 примірників: 3 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГСЗО