Рішення

від 20.12.2017 по справі 815/4546/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4546/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року

17 год. 15хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ , в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 29 травня 2017 року №0011751405, №0011761405, №0011771405.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.106 КАС України (в редакції від 03.08.2017р.).

07 вересня 2017р. (вх. №24775/17) від позивача до суду надійшла письмова заява з додатками, чим усунено недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 року відкрито провадження у даній справі, зобов'язано відповідача у строк до 22.09.2017р. надати суду всі матеріали, що були взяті до уваги при прийнятті рішень, з приводу яких подано позов.

Ухвалою суду від 28.09.2017 року провадження у справі було зупинено у зв'язку із перебуванням представника відповідача в судовому засіданні в іншій справі та необхідністю надання всіх доказів, які приймались до уваги під час винесення оскаржуваних рішень.

06 грудня 2017 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх.№33631/17), в якій останній просив суд розглянути справу без участі представників ТОВ ЕСТЕМЕНТ в порядку письмового провадження.

Частиною 6 статті 128 КАС України (в редакції від 03.08.2017 року) встановлено що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою суду від 06.12.2017 року поновлено провадження у справі, ухвалено розглянути справу у порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України (в редакції від 03.08.2017 року).

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу.

Згідно п.10 ч.1 ст.4 КАС України (в чинній редакції) у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України в чинній редакції провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року, чинного на дату ухвалення рішення, при цьому перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження відбувся за нормами КАС України в редакції, чинній на час вчинення цієї процесуальної дії (ч.2 ст.5 КАС України в редакції, чинній станом на 06.12.2017р.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу № 966 від 07.04.2017 року ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ ЕСТЕМЕНТ дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацією від 06.07.2015 року № 50006006/2015/004789. Результати перевірки оформлені актом від 27.04.2017 року № 369/15-32- 14-05-11/39428282. Перевіркою встановлено порушення: п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ввізному миту на товари, що ввозяться на митну територію України на суму 17 051,08 грн.; Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , що призвело до заниження податкового зобов'язання з додаткового імпортного збору на суму 13 116,22 грн.; п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 58 498,33 грн. На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки ГУ ДФС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 29.05.2017 року: № НОМЕР_1, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 73 122,91 грн. в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 14 624,58 грн.; № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 21 313,85 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 4 262,7 грн.; № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на суму 16 395,27 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 3 279,05 грн. На думку позивача, при здійсненні митного оформлення товарів ТОВ ЕСТЕМЕНТ було подано митному органу всі необхідні документи щодо вартості товару, вартість та номенклатура товару митним органом була перевірена, підтверджена і ввезений товар був випущений митним органом у вільний обіг. Позивач зазначає, що в ОСОБА_1 перевірки відповідач не ставить під сумнів достовірність таких документів та не доводить факту їх підробки. ОСОБА_1 перевірки ґрунтуються лише на аналізі отриманих від іноземних митних органів документів, які доводять заниження ТОВ ЕСТЕМЕНТ митних та податкових платежів при митному оформленні товарів.

Позивач вважає, що невиїзна перевірка проведена з порушенням вимог ст.ст.345(ч.3), 351 (ч.2) Митного кодексу України, а наявність у відповідача документів, отриманих від іноземних митних органів ним ставиться під сумнів, оскільки цих документів позивач не бачив та не досліджував.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення необґрунтовані та підлягають скасуванню, оскільки не відображають реальних порушень ТОВ ЕСТЕМЕНТ .

В матеріалах справи наявні письмові заперечення на адміністративний позов відповідно до яких представник ГУ ДФС в Одеській області не погоджуючись з доводами позивача та посилаючись на відомості ОСОБА_1 перевірки зазначив наступне. З питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів було перевірено МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789. Відповідно до інформації, отриманої від митних органів Італійської Республіки (лист від 17.02.2016 № 21190/RU/GC) встановлено порушення вимог митного законодавства України в частині повноти декларування ТОВ ЕСТЕМЕНТ фактурної вартості товару за МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789. ТОВ ЕСТЕМЕНТ за митною декларацією від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 ввезено на митну територію України 8 товарів та здійснено митне оформлення товару Засоби для догляду за волоссям , кількість місць - 538. загальною кількістю артикулів - 15460 штук. Відповідно до МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789, контракту від 21.04.2015 №21/4-К, інвойсу від 22.06.2015 № 948/2015 продавцем товару є компанія Shenzhen Most Enterprise Development Co.,LTD (Китай), відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l (Італія), а покупцем та одержувачем є ТОВ ЕСТЕМЕНТ (м. Одеса, Україна). За експортною декларацією відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), одержувачем вантажу - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна) та митними органами Італії надано договір купівлі №2 від 01/06/2015, згідно якого продавцем є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), а покупцем - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна). Країна призначення вантажу - Україна. Товар був відправлений вантажним автомобілем CMN378/CAT724, на умовах поставки - EXW ARZANO NA. При експорті товару продавцем надавався рахунок-фактура (інвойс) від 22.06.2015 № 948/2015, копія якої надана митними органами Італійської Республіки. За даними експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) фактурна вартість експортованого товару дорівнює 18123,96 EUR, або за курсом валюти на 06.07.2015 - 422 684,24 грн., що відрізняється від числового значення фактурної вартості, заявленої декларантом у графі 22 митної декларації від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 (7357,04 EUR) та є більшим, ніж митна вартість товару (173440,02 грн.), від якої нараховане та сплачено митні платежі при митному оформленні товару. Отже, співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих уповноваженим органом Італії, та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну до МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789, дозволяє однозначно стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, а саме кількість та опис вантажу, вага, назва відправника та одержувача товару, номер транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару . Однак, співставленням даних, які містяться в експортній декларації від № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) та графі 42 імпортної митної декларації від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортній декларації, яка надана уповноваженим органом Італійської Республіки. За результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, з урахуванням отриманої інформації від митних органів Італійської Республіки відомостей, що зазначені в митній декларації від 06.07.2015 №500060006/2015/004789, ГУ ДФС в Одеській області під час перевірки ТОВ ЕСТЕМЕНТ через порушення пункту 2 частини 2 статті 52 на підставі статті 55 Митного кодексу України, відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 Митного кодексу України під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску визначено митну вартість Засоби для догляду за волоссям за МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 в розмірі 422684,24грн. Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 88665,63 грн. за МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 (ввізне мито - 17051,08 грн., додатковий імпортний збір - 13116,22грн., ПДВ - 58498,33грн.).

Представник відповідача зазначив, що винесені Головним управлінням ДФС в Одеській області податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2017 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 58498,33 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 14624,58 грн., № НОМЕР_2 від 29.05.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 17051,08 грн. та штрафної санкції у розмірі 4262,77 грн., № НОМЕР_3 від 29.05.2017 року про нарахування додаткового імпортного збору на товари, що ввозяться на територію України у розмірі 13116,22 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 3279,05 грн., - є повністю обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ (код ЄДРПОУ 39428282) зареєстровано як суб'єкт господарювання 06.10.2014 року №15561020000053730, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2016 року.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-IV та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.04.2017 року №966 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ ЕСТЕМЕНТ (код ЄДРПОУ 39428282) з 18.04.2017 року по 21.04.2017 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ ЕСТЕМЕНТ щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацією від 06.07.2015 року № 50006006/2015/004789.

За результатами перевірки відповідачем складено ОСОБА_1 від 27.04.2017 року № 369/15-32- 14-05-11/39428282 відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення ТОВ ЕСТЕМЕНТ : п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ввізному миту на товари, що ввозяться на митну територію України на суму 17 051,08 грн.; Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , що призвело до заниження податкового зобов'язання з додаткового імпортного збору на суму 13 116,22 грн.; п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 58 498,33 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 29.05.2017 року: № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 73 122,91 грн. в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 14 624,58 грн.; №0011761405, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 21 313,85 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 4 262,7 грн.; № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на суму 16 395,27 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями 3 279,05 грн.

Не погоджуючись з висновками ОСОБА_1 перевірки від 27.04.2017 року та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач, зазначаючи їх необґрунтованість та безпідставність, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України надходження від уповноважених органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки відповідача про порушення позивачем митних правил грунтуються лише на даних листа митних органів Італійської Республіки від 17.02.2016 № 21190/RU/GC та доданих до нього документів.

Судом встановлено, що вищевказаний лист від 17.02.2016 року надано у відповідь на запит Державної фіскальної служби України від 07.10.2015 року №23536/5/99-99-26-03-03-16.

Відповідно до пункту 4 Наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків може включати інші заходи, передбачені законодавством України з питань державної митної справи. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів відповідно до частини восьмої статті 336 Кодексу.

Аналіз вищезазначених норм приводить до висновку, що задля підтвердження сумнівів у достовірності інформації та (або) автентичності документів, поданих декларантом контролюючому органу, перевіряючий орган має відповідні повноваження для звернення із запитами за документально підтвердженою інформацією до уповноважених органів іноземних держав. При цьому, у даному випадку, єдиним уповноваженим органом, який може підтвердити, чи спростувати дані, зазначені у документах, є той орган, який видав цей документ.

Як вбачається зі змісту листа Італійської республіки від 17.02.2016 року Італійська компанія PUNTI DI VASTA S.r.l. має ділові відносини з українською компанією ТОВ ЕСТЕМЕНТ відповідно до договору купівлі-продажу №2 від 06.01.2015 року.

За експортною декларацією відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), одержувачем вантажу - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна) та митними органами Італії надано договір купівлі №2 від 01/06/2015, згідно якого продавцем є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), а покупцем - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна). Країна призначення вантажу - Україна. Товар був відправлений вантажним автомобілем CMN378/CAT724, на умовах поставки - EXW ARZANO NA.

При експорті товару продавцем надавався рахунок-фактура (інвойс) від 22.06.2015 № 948/2015, копія якої надана митними органами Італійської Республіки.

Перевіркою встановлено, що переміщення імпортованих вантажів, з Італії до України, на адресу ТОВ ЕСТЕМЕНТ здійснювалося згідно міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 02.07.2015 № 005485 де відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l (Італія), перевізником LIBRA Logistic S.R.L. (Республіка Молдова), а одержувачем товару є ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна, м. Одеса, вул. Космонавтов, 36).

Судом встановлено, що співставляючи дані про товар, які містіться у графах експортної декларації №1 Т030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) та МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 контролюючий орган дійшов висновку, що вищезазначені документи стосуються однієї поставки товару, а саме кількість та опис вантажу, вага, назва відправника та одержувача товару, номер транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару.

При цьому перевіряючими зазначено, що за даними експортної декларації №1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) фактурна вартість експортованого товару дорівнює 18123,96 EUR, або за курсом валюти на 06.07.2015 - 422684,24 грн., що відрізняється від числового значення фактурної вартості, заявленої декларантом у графі 22 митної декларації від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 (7351,04 EUR) та є більшою, ніж заявлена митна вартість товару (173440,02 грн.), від якої нараховане та сплачено митні платежі при митному оформленні товару.

Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи що ТОВ ЕСТЕМЕНТ за митною декларацією від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 ввезено на митну територію України 8 товарів: товар №1 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_4, опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для догляду за волоссям ; товар №2 - за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_5, опис товару згідно з гр. 31 МД Косметичні засоби для догляду за шкірою ; товар №3 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_6, опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для догляду за волоссям-шампуні ; товар №4 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_7 опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для догляду за волоссям, у неаерозольній упаковці, не містять озоноруйнівних речовин, фіксуючі; товар №5 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_8 опис товару згідно з гр. 31 МД Друкована рекламна продукція ; товар № 6 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_9 опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для видалення волосся ; товар №7 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_10 опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для тривалого завивання волосся; товар №8 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_11 опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для манікюру або педикюру .

Перевезення товарів за Митною Декларацією від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 здійснювалося на умовах поставок згідно ІНКОТЕРМС - DDU - Одеса.

Ввезення товару за вище вказаною митною декларацією здійснювалось на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 21.04.2015 № 21/4-К, відповідно до якого продавцем товару є компанія SHENZHEN MOST ENTERPRISE DEVELOPMENT CO.LTD (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ ЕСТЕМЕНТ (м. Одеса, Україна). При цьому, відповідно до митної декларації від 06.07.2015 року №500060006/2015/004789 відправником товару значиться PUNTI DI VISTA S.r.l (Via spagnuolo snc 80020 Frattaminore, Napoli, Italy).

На виконання умов контракту компанія SHENZHEN MOST ENTERPRISE DEVELOPMENT CO. LTD (Китай) поставляє товари ТОВ ЕСТЕМЕНТ , за цінами, узгодженими сторонами, зазначеними у інвойсах, які були надані під час митного оформлення товарів.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог суду відповідачем надані документи, на підставі яких зроблені висновки в ОСОБА_1 перевірки від 27.04.2017р., з яких судом встановлено наступне.

Митними органами Італійської Республіки (лист митної агенції Італії № 21190/RU/GC від 17.02.2016) надано копію експортнрї декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) * яка пов'язана з експортом до України товару Засоби для догляду за волоссям за МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 на адресу ТОВ ЕСТЕМЕНТ .

Відповідно до відомостей, які містяться у графах експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) з Італії до України було відправлено 1 товар за кодом УКТ ЗЕД 33059000 , кількість місць - 6, загальна кількість артикулів - 15460 шт., вага брутто - 3575 кг, нетто 3088,39 кг.

За експортною декларацією відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), одержувачем вантажу - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна) та митними органами Італії надано договір купівлі №2 від 01/06/2015, згідно якого продавцем є компанія компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), а покупцем - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна). Країна призначення вантажу - Україна. Товар був відправлений вантажним автомобілем CMN378/CAT724, на умовах поставки - EXW ARZANO NA.

При експорті товару продавцем надавався рахунок-фактура (інвойс) від 22.06.2015 № 948/2015, копія якої надана митними органами Італійської Республіки.

Згідно даних експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) фактурна вартість експортованого товару дорівнює 18123,96 EUR, або за курсом валюти на 06.07.2015 - 422 684,24 грн., що відрізняється від числового значення фактурної вартості, заявленої декларантом у графі 22 митної декларації від 06.07.2015 .№500060006/2015/004789 (7357,04 EUR) та є більшим, ніж митна вартість товару (173440,02 грн.), від якої нараховане та сплачено митні платежі при митному оформленні товару.

Дані про товар, які містіться у графах експортної декларації .№ 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) та МД від 06.07.2015 .№500060006/2015/004789 надають підстави стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, а саме, товар експортований з Італії вантажним автомобілем CMN378/CAT724 на адресу ТОВ ЕСТЕМЕНТ , вага брутто - 3575,0 кг, кількість артикулів - 15460 шт., відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l (Італія), одержувачем товару є ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна).

Щодо даних, які містяться у експортній декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6), товар експортовано з Італії на умовах поставки EXW ARZANO NA, що відповідно до Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

У графі 20 МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 задекларовано умови поставки товару DDU - Одеса, за якими продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком виконання дій з проходження митних процедур, а також оплати витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів на імпорт до країни призначення, які покладаються на покупця.

Наведене свідчить про порушення вимог частини 10 статті 58 Митного кодексу у частині невключення до митної вартості імпортованого товару вартості транспортних витрат, понесених до ввезення товарів до України.

Переміщення імпортованих вантажів з Італії до України на адресу TOB ЕСТЕМЕНТ здійснювалося згідно міжнародної автомобільної накладної CMR) від 02.07.2015 № 005485 де відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l Італія), перевізником LIBRA Logistic S.R.L. (Республіка Молдова), одержувачем товару є TOB ЕСТЕМЕНТ .

Перевізником була фірма - нерезидент, проте відсутня інформація щодо розміру вартості транспортних витрат, яка повинна бути включена до митної вартості товару.

При митному оформленні товару за МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 фактурна вартість товару склала 7357,04 EUR, або 171579,77 грн., і митна вартість, від якої нараховане та сплачено митні платежі, була заявлена декларантом за резервним методом та склала 173440,02 грн.

Тому співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих уповноваженим органом Італії та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну до МД від 06.07.2015 №500060006/2015/004789, дозволяє стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару (кількість та опис вантажу, вага, назва відправника та одержувача товару, номер транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару).

Однак, співставленням даних, які містяться в експортній декларації від № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6) та графі 42 імпортної :-штної декларації від 06.07.2015 №500060006/2015/004789 встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортній декларації, яка надана уповноваженим органом Італійської Республіки.

За даними експортної декларації від № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 15ITQXJ1T003075E6) фактурна вартість експортованого товару дорівнює 18123,96 EUR, зоо за курсом валюти на 06.07.2015 - 422684,24 грн., що відрізняється від числового значення фактурної вартості, заявленої декларантом у графі 22 митної декларації від 1*6.07.2015 №500060006/2015/004789 (7351,04 EUR ) та є більшою, ніж заявлена митна вартість товару (173440,02 грн.), від якої нараховане та сплачено митні платежі при митному оформленні.

Відповідно до інформації, яка міститься в митній декларації від 06.07.2015 №500060006/2015/004789, фактурна вартість товарів - №№ 3, 5, 7 є більшою ніж фактурна вартість яка міститься в експортній декларації від № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 (15ITQXJ1T003075E6), наданої митними органами Італійської Республіки.

Тому надання декларантом недостовірних даних про фактурну вартість товару не призвело до заниження митних платежів при митному оформленні товарів - №3,5,7.

Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, Закону України від 13.03.2012 року №4495-УІ (зі змінами та доповненнями, далі МКУ), з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту. 2 частини 2 статті 351 МК України надходження від уповноважених органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в' них містяться є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 5 частини 1 статті 352 МК України передбачено право органів доходів і зборів використовувати підчас проведення перевірок отримані від уповноважених ортачів іноземних держав докумеитадвио підтверджені відомості нуодо вартісних, кількісних або вкісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію У країни, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Враховуючи зазначене, інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав, повинна братись до уваги при контролі правильності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного оформлення.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, орган доходів і зборів має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таки документах.

Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України, Закону України від 13.03.2012 року №4495-VI (зі змінами та доповненнями, далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У статті 50 МКУ зазначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За статтею 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів, та відповідно до частини 2 цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Таким чином, перевіркою було обґрунтовано встановлено порушення пункту 2 статті 52 Митного кодексу України, в частині повноти декларування TOB ЕСТЕМЕНТ фактурної вартості товарів, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI означено: Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є Договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 73-VIII Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , на період з 25.02.2015 по 31.12.2015 року було запроваджено додатковий імпортний збір, який справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, зазначена відповідно до положень Митного кодексу України. Ставка додаткового імпортного збору складає 5 відсотків - для товарів, що класифікуються у товарних групах 25 - 97 згідно з УКТЗЕД.

На спростування обґрунтованості аргументів перевіряючих, наведених в ОСОБА_1 перевірки, та наданих відповідачем доказів Товариством не наведено в позовній заяві жодного обґрунтованого міркування та доводу, заслуговуючих на увагу суду, а сумніви позивача щодо дійсного використання в ході перевірки відомостей та документів, отриманих від іноземного органу митного контролю, повністю спростовуються матеріалами справи.

З цих підстав суд констатує, що відповідачем дотримано процесуальний обов'язок з доведення законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень шляхом надання із запереченнями на позов документів, зазначених ОСОБА_1 перевірки, натомість позивачем не доведена відсутність порушень вимог п.2 ч.2 ст.52 МК України, Закону України від 28.12.2014р. №73-VIII, п.190.1 ст.190 ПК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом не встановлено порушення прав та інтересів ТОВ ЕСТЕМЕНТ оскаржуваними рішеннями, щодо яких суд дійшов висновку про їх законність та обґрунтованість, тому підстави для судового захисту прав позивача в даному спорі відсутні.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог ТОВ ЕСТЕМЕНТ про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слід відмовити, без розподілу судових витрат ТОВ ЕСТЕМЕНТ у вигляді судового збору за подання позовної заяви згідно із нормами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Аракелян

.