Постанова

від 13.06.2018 по справі 815/4546/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4546/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Осіпова Ю.В.,

- ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ на рішення Одеського окружного адміністративного суду, яке прийнято 20 грудня 2017 року у складі суду судді: Аракелян М.М. в місті Одесі по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 29 травня 2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування й доведення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України та на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.04.2017 року № 966, посадовими особами відповідача з 18.04.2017 року по 21.04.2017 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ ЕСТЕМЕНТ щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацією від 06.07.2015 року № 50006006/2015/004789.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 27.04.2017 року № 369/15-32-14-05-11/39428282, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення ТОВ ЕСТЕМЕНТ : п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ввізному миту на товари, що ввозяться на митну територію України на суму 17051,08 грн.; Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , що призвело до заниження податкового зобов'язання з додаткового імпортного збору на суму 13116,22 грн.; п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 58498,33 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 29.05.2017 року: № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 73122,91 грн., в т.ч., за основним зобов'язання - 58498,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14624,58 грн.; № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 21313,85 грн., в т.ч., за основним зобов'язанням - 17051,08 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4262,70 грн.; № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на суму 16395,27 грн., в т.ч., за основним зобов'язанням - 13116,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3279,05 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 27.04.2017 року та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач, зазначаючи їх необґрунтованість та безпідставність, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання та залишаючи заявлені вимоги позивача без задоволення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач прийняв оспорюванні рішення - правомірно, згідно вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 336 Форми митного контролю Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, також, шляхом: направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно до пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України надходження від уповноважених органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, перевіряючий орган має відповідні повноваження для звернення із запитами за документально підтвердженою інформацією до уповноважених органів іноземних держав.

Так, у відповідь на запит Державної фіскальної служби України від 07.10.2015 року № 23536/5/99-99-26-03-03-16, 17.02.2016 року було отримано лист митних органів Італійської Республіки № 21190/RU/GC та додані до нього документи.

Як вбачається зі змісту вказаного листа Італійської республіки, Італійська компанія PUNTI DI VASTA S.r.l. має ділові відносини з українською компанією ТОВ ЕСТЕМЕНТ відповідно до договору купівлі-продажу № 2 від 06.01.2015 року.

За експортною декларацією відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), одержувачем вантажу - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна) та митними органами Італії надано договір купівлі-продажу № 2 від 01.06.2015 року, згідно якого продавцем є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), а покупцем - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна). Країна призначення вантажу - Україна. Товар був відправлений вантажним автомобілем CMN378/CAT724, на умовах поставки - EXW ARZANO NA.

При експорті товару продавцем надавався рахунок-фактура (інвойс) від 22.06.2015 року № 948/2015, копія якої надана митними органами Італійської Республіки.

Перевіркою встановлено, що переміщення імпортованих вантажів з Італії до України на адресу ТОВ ЕСТЕМЕНТ здійснювалося згідно міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 02.07.2015 року № 005485, де відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l (Італія), перевізником LIBRA Logistic S.R.L. (Республіка Молдова), а одержувачем товару є ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36).

Судом першої інстанції було встановлено, що співставляючи дані про товар, які містяться у графах експортної декларації № 1 Т030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року (15ITQXJ1T003075E6) та МД від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789, контролюючий орган дійшов висновку, що вищезазначені документи стосуються однієї поставки товару, а саме кількість та опис вантажу, вага, назва відправника та одержувача товару, номер транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару.

При цьому, перевіряючими зазначено, що за даними експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року (15ITQXJ1T003075E6) фактурна вартість експортованого товару дорівнює 18123,96 EUR, або за курсом валюти на 06.07.2015 року - 422684,24 грн., що відрізняється від числового значення фактурної вартості, заявленої декларантом у графі 22 митної декларації від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 (7351,04 EUR) та є більшою, ніж заявлена митна вартість товару (173440,02 грн.), від якої нараховане та сплачено митні платежі при митному оформленні товару.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ТОВ ЕСТЕМЕНТ за митною декларацією від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 ввезено на митну територію України 8 товарів: товар № 1 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_4, опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для догляду за волоссям ; товар № 2 - за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_5, опис товару згідно з гр. 31 МД Косметичні засоби для догляду за шкірою ; товар № 3 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_6, опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для догляду за волоссям-шампуні ; товар № 4 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_7 опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для догляду за волоссям, у неаерозольній упаковці, не містять озоноруйнівних речовин, фіксуючі ; товар № 5 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_8 опис товару згідно з гр. 31 МД Друкована рекламна продукція ; товар № 6 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_9 опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для видалення волосся ; товар № 7 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_10 опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для тривалого завивання волосся ; товар № 8 за кодом згідно УКТЗЕД НОМЕР_11 опис товару згідно з гр. 31 МД Засоби для манікюру або педикюру .

Перевезення товарів за митною декларацією від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 здійснювалося на умовах поставок згідно ІНКОТЕРМС - DDU - Одеса.

Ввезення товару за вище вказаною митною декларацією здійснювалось на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 21.04.2015 № 21/4-К, відповідно до якого продавцем товару є компанія SHENZHEN MOST ENTERPRISE DEVELOPMENT CO.LTD (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ ЕСТЕМЕНТ (м. Одеса, Україна).

При цьому, відповідно до митної декларації від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 відправником товару значиться PUNTI DI VISTA S.r.l (Via spagnuolo snc 80020 Frattaminore, Napoli, Italy).

На виконання умов контракту компанія SHENZHEN MOST ENTERPRISE DEVELOPMENT CO. LTD (Китай) поставляє товари ТОВ ЕСТЕМЕНТ , за цінами, узгодженими сторонами, зазначеними у інвойсах, які були надані під час митного оформлення товарів.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем були надані документи (а.с.63-87), на підставі яких зроблені висновки в акті перевірки від 27.04.2017 року, з яких судом було встановлено наступне.

Митними органами Італійської Республіки (лист митної агенції Італії № 21190/RU/GC від 17.02.2016) надано копію експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року (15ITQXJ1T003075E6), яка пов'язана з експортом до України товару Засоби для догляду за волоссям за МД від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 на адресу ТОВ ЕСТЕМЕНТ .

Відповідно до відомостей, які містяться у графах експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року (15ITQXJ1T003075E6) з Італії до України було відправлено 1 товар за кодом УКТ ЗЕД 33059000, кількість місць - 6, загальна кількість артикулів - 15460 шт., вага брутто - 3575 кг, нетто 3088,39 кг.

За експортною декларацією відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), одержувачем вантажу - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна) та митними органами Італії надано договір купівлі-продажу № 2 від 01.06.2015 року, згідно якого продавцем є компанія Punti Di Vista S.r.l. (Італія), а покупцем - ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна). Країна призначення вантажу - Україна. Товар був відправлений вантажним автомобілем CMN378/CAT724, на умовах поставки - EXW ARZANO NA.

При експорті товару продавцем надавався рахунок-фактура (інвойс) від 22.06.2015 року № 948/2015, копія якої надана митними органами Італійської Республіки.

Згідно даних експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року (15ITQXJ1T003075E6) фактурна вартість експортованого товару дорівнює 18123,96 EUR, або за курсом валюти на 06.07.2015 року - 422 684,24 грн., що відрізняється від числового значення фактурної вартості, заявленої декларантом у графі 22 митної декларації від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 (7357,04 EUR) та є більшим, ніж митна вартість товару (173440,02 грн.), від якої нараховане та сплачено митні платежі при митному оформленні товару.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача та суду першої інстанції, що дані про товар, які містяться у графах експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року (15ITQXJ1T003075E6) та МД від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 надають підстави стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, а саме, товар експортований з Італії вантажним автомобілем CMN378/CAT724 на адресу ТОВ ЕСТЕМЕНТ , вага брутто - 3575,0 кг, кількість артикулів - 15460 шт., відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l (Італія), одержувачем товару є ТОВ ЕСТЕМЕНТ (Україна).

Щодо даних, які містяться у експортній декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року (15ITQXJ1T003075E6), товар експортовано з Італії на умовах поставки EXW ARZANO NA, що відповідно до Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики, у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

У графі 20 МД від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 задекларовано умови поставки товару DDU - Одеса, за якими продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком виконання дій з проходження митних процедур, а також оплати витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів на імпорт до країни призначення, які покладаються на покупця.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком відповідача та суду першої інстанції, що наведене свідчить про порушення вимог частини 10 статті 58 Митного кодексу України у частині невключення до митної вартості імпортованого товару вартості транспортних витрат, понесених до ввезення товарів до України.

Переміщення імпортованих вантажів з Італії до України на адресу TOB ЕСТЕМЕНТ здійснювалося згідно міжнародної автомобільної накладної CMR від 02.07.2015 року № 005485 де відправником товару є компанія Punti Di Vista S.r.l Італія, перевізником LIBRA Logistic S.R.L. (Республіка Молдова), одержувачем товару є TOB ЕСТЕМЕНТ .

Перевізником була фірма - нерезидент, проте відсутня інформація щодо розміру вартості транспортних витрат, яка повинна бути включена до митної вартості товару.

При митному оформленні товару за МД від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 фактурна вартість товару склала 7357,04 EUR, або 171579,77 грн., і митна вартість, від якої нараховане та сплачено митні платежі, була заявлена декларантом за резервним методом та склала 173440,02 грн.

Таким чином, співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих уповноваженим органом Італії та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну до МД від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789, дозволяє стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару (кількість та опис вантажу, вага, назва відправника та одержувача товару, номер транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення товару).

Однак, співставленням даних, які містяться в експортній декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року (15ITQXJ1T003075E6) та графі 42 імпортної митної декларації від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортній декларації, яка надана уповноваженим органом Італійської Республіки.

За даними експортної декларації № 1 Т 030750U03/07/2015 129101 від 03.07.2015 року 15ITQXJ1T003075E6 фактурна вартість експортованого товару дорівнює 18123,96 EUR, що за курсом валюти на 06.07.2015 року - 422684,24 грн., що відрізняється від числового значення фактурної вартості, заявленої декларантом у графі 22 митної декларації від 06.07.2015 року № 500060006/2015/004789 (7351,04 EUR) та є більшою, ніж заявлена митна вартість товару (173440,02 грн.), від якої нараховане та сплачено митні платежі при митному оформленні.

Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України надходження від уповноважених органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 5 частини 1 статті 352 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Враховуючи зазначене, інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав, повинна братись до уваги при контролі правильності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного оформлення.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, орган доходів і зборів має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таки документах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевіркою було обґрунтовано встановлено порушення пункту 2 статті 52 Митного кодексу України в частині повноти декларування TOB ЕСТЕМЕНТ фактурної вартості товарів, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 року № 73-VIII Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , на період з 25.02.2015 по 31.12.2015 року було запроваджено додатковий імпортний збір, який справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, зазначена відповідно до положень Митного кодексу України. Ставка додаткового імпортного збору складає 5 відсотків - для товарів, що класифікуються у товарних групах 25 - 97 згідно з УКТЗЕД.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність порушень вимог п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, Закону України від 28.12.2014 року №73-VIII, п. 190.1 ст. 190 ПК України збоку позивача, які були встановлені відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України.

В свою чергу, доводи апелянта про недоведеність порушень, встановлених відповідачем та безпідставність винесення оспорюваних податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 є неспроможними.

Колегія суддів зазначає, що в поданій апеляційній скарзі апелянт жодним чином не спростовує наведені вище обставини щодо поставленого товару та встановлені відповідачем і судом.

В поданій апеляційній скарзі, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та податкових повідомлень-рішень, апелянт посилається на порушення відповідачем вимог ч. 4 ст. 351 Митного кодексу України при проведенні перевірки, а саме апелянт вказує на те, що не був повідомлений про проведення оскаржуваної перевірки, що, на думку, апелянта свідчить про протиправність проведення оскаржуваної перевірки та наявність підстав для скасування її наслідків.

Проте, такі доводи апелянта спростовуються наданим самим апелянт оригіналом повідомлення про проведення перевірки та оригіналом конверта, в якому це повідомлення було направлено останньому, з яких вбачається, що позивачу направлялось повідомлення про проведення перевірки рекомендованим листом 10.04.2017 року. Із вказаного конверта чітко вбачається, що відірвано повідомлення про вручення поштового відправлення та як зазначає відповідач таке повернуто на адресу останнього з відміткою про вручення до початку перевірки, а саме 14.04.2017 року. Також доводи апелянта щодо отримання повідомлення про проведення перевірки після її проведення 25.04.2017 року спростовується відповідним штемпелем на конверті, згідно якого такою датою є 14.04.2017 року. Зазначені свідчить про дотримання відповідачем наведених приписів ч. 4 ст. 351 МК України, згідно яких документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 271, 289, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕСТЕМЕНТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: А.В. Бойко