Постанова

від 19.12.2017 по справі 815/4738/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4738/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року м Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді           Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой” до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой” звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0022081407 від 28.07.2017р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що ТОВ“Ростдорстрой” вважає податкове повідомлення - рішення №0022081407 від 28.07.2017р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскільки вон принято на підставі висновків акту перевірки №636/15-32-14-07/33658865 від 16.06.2017р., які ТОВ“Ростдорстрой” вважає безпідставними. Представник позивача зазначав, що ТОВ «ТД ОДЕСАКАБЕЛЬ» є виробником кабельної продукції, яку ТОВ «Маршал Консалдінг» постачало на адресу ТОВ“Ростдорстрой”, що свідчить про те, що продукція виробляється на території України та відповідно не є підакцизною, у зв'язку з чим відсутній обов'язок зазначення УКТ ЗЕД у податкових накладних. Також, представник позивача зазначав, що здійснені господарські операції ТОВ “Ростдорстрой”, які були перевірені відповідачем, підтверджуються відповідними первинними бухгалтерськтими документами, а висновки податкового органу про відсутність фактичної поставки продукції ТОВ «Маршал Консалдінг», на думку позивча, є лише необгрунтованим припущенням відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених в адміністративному позові .

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог ТОВ“РОСТДОРСТРОЙ”, зазначивши, що у порушення п.198.6 ст.198, п.201.1ст.201 Податкового кодексу України товариством включено суму ПДВ до складу податкового кредиту а вересень 2016 року по отриманим від контрагента ТОВ «Маршал Консалтінг» податковим накладним, в яких не визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД для товарів, ввезених на територію України. Разом з тим, представник відповідача зазначала, що придбання та реалізація різного виду товарів, надання різнопланових послуг, наявним трудовим ресурсом у ТОВ «Маршал Консалтінг», дає змогу податковому органу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності та оформлення господарських операцій. Крім того, посилаючись на недоліки наданих до перевірки товарно – транспортних накладних, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2017р. №757/16043/17-к представник відповідача вважає, що позовні вимоги ТОВ «Ростдорстрой» задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

У період з 26.05.2017р. по 09.06.2017р. ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ростдорстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платником податків ТОВ «Маршал Консалтінг» за період з 01.06.2016р. по 30.09.2016р., за результатами якої складено акт №636/15-32-14-07/33658865 від 16.06.2017р.(а.с.9-37 т.1)

У ході перевірки було встановлено порушення ТОВ «Ростдорстрой» п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.200.4 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) на загальну суму 6 126 511,00грн. за вересень 2016 року.

На підставі зазначеного висновку акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2017р. №0022081407, яким ТОВ «Ростдорстрой» визначено суму завишення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 6 126 511,00грн.(а.с.38 т.1)

Відповідно до акту перевірки податковим органом встановлено, що у складі податкового кредиту вересня 2016 року ТОВ «Ростдорстрой» відображено придбання кабельної продукції та будівельних матеріалів від постачальника ТОВ «Маршал консалтінг» по податковим накладним на загальну суму 36 759 066грн., у тому числі ПДВ 6 126 511грн. При цьому, в акті перевірки зазначено, що перевірку проведено вибірковим порядком та під час проведення перевірки використано матеріали податкової інформації та судових рішень, які є підставами для висновків під час перевірки.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, без визначення конкретного судового рішення, на який є посилання, ТОВ «Маршал консалтінг» було придбання кабельної продукції, при цьому, наявні дані вказують, що фактична поставка вказаної продукції ТОВ «Маршал консалтінг» не здійснювалась. Також, перевіряючими в акті перевірки зазначено, що від Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отримано податкову інформацію щодо ТОВ «Маршал консалтінг» за період декларування ПДВ квітень - жовтень 2016 року, яка складена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки через відсутність ТОВ «Маршал консалтінг» за місцезнаходженням та зазначено, що останні податкові декларації з податку на додану вартість подані до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, на обліку у якій перебував ТОВ «Маршал консалтінг», за серпень 2016 року. Разом з тим, в акті перевірки вказано, що у порушення п.198.6 ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ТО«РОСТДОРСТРОЙ» включено суму ПДВ до складу податкового кредиту за вересень 2016 року по отриманим від контрагента ТОВ «Маршал Консалдінг» податковим накладним, в яких не визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД для товарів, ввезених на територію України. Також, посилаючись на те, що на підприємстві ТОВ «Маршал Консалдінг» рахується 5 працівників та на значний обсяг фактично оформлених операцій на реалізацію ТМЦ перевіряючими зроблено висновок про те, що господарські операції між ТОВ «Маршал Консалдінг» та конрагентами не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, що свідчить про штучне формування податкового кредиту ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», по ланцюгу постачання від ТОВ «Маршал Консалдінг». Також, в обгрунтування висновку про те, що ТОВ «Ростдорстрой» документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із ТО«Маршал Консалдінг» перевіряючи в акті перевірки посилались на надання ТО«Ростдорстрой» товарно-транспортних накладних не у повному обсязі та з недоліками їх заповнення.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ «Ростдорстрой» відносяться: Код КВЕД 81.29 Інші види діяльності із прибирання;

Код КВЕД 81.30 Надання ландшафтних послуг; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний).

Судом встановлено, що 06.06.2016р. між ТОВ «Ростдорстрой» та ТОВ «Маршал Консалтінг» було укладено договір поставки №6/06/16, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити цей товар (а.с.94-95 т.1).

Відповідно до п.п.1.2-п.1.5 предметом поставки за цим договором є кабельно-проводнікова продукція або будь-яка інша продукція, визначена відповідно до умов даного договору. Вид, номенклатура, асортимент, кількість та вартість товару може визначатися сторонами відповідно до погоджених постачальником заявок на поставку товару та/або рахунків - видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, актів прийому передачі товару, представниками сторін. Сторони встановили, що оплата товару та/або прийняття товару згідно вищезазначених документів свідчить, що сторони погодили предмет поставки, тобто вид, номенклатуру, асортимент, кількість та вартість товару. Сторони також мають право вид, номенклатуру, асортимент та кількість товару визначити у специфікаціях, які можуть оформлюватись як на кожну окрему партію товару, так і на весь об'єм товару, який буде постачатися в рамках даного договору. В специфікаціях сторони мають право але не зобов'язані, узгодити строк, умови та місце поставки товару, вартість товару, порядок розрахунків, гарантійний термін на товар, вантажовідправника та вантажоодержувача товару.

Разом з тим, п.2.2 вказаного договору №6/06/16 від 06.06.2016р. встановлено, що постачальник поставляє товар на умовах FCA (Інкотермс 2010).

07.06.2016р. між ТОВ «Ростдорстрой» та ТОВ «Маршал Консалтінг» було укладено договір поставки №70616/2, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю електрообладнання та кабельно-проводникову продукцію, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити цей товар. (а.с.104-106 т.1)

Відповідно до п.1.2 вказного договору кількість, ціна, асортимент та одиниці виміру товару зазаначаються у відповідних заявках покупця та видаткових накладних, які після підписання сторонами набувають юридичну силу специфікацій.

Позивачем на підтвердження виконання договорів поставки №6/06/16 від 06.06.2016р. та №70616/2 від 07.06.2016р. надано: специфікації (а.с.97-101), видаткові накладні (а.с.117-120 т.1), товарно-транспортні накладні з відомостями про вантаж (а.с.121-128 т.1) та податкові накладні, перелік яких визначений у акті перевірки (а.с.18-21 т.1).

На підтвердження реальності використання отриманого товару згідно укладених з ТОВ «Маршал Консалтінг» договорів у своїй господарській діяльності, позивачем надано до суду:

- договір про закупівлю підрядних робіт №30-16/П від 06.06.2016р. укладеного між управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Ростдорстрой», відповідно до п.п.1.1. -1.2 якого підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені у проектно - кошторисній документації з будівництва кабельних ліній електропостачання (а.с.151-158 т.2) з додатком №2 до договору №30-16/П від 06.06.2016р. календарний графік виконання робіт по об'єкту (а.с.159 т.2);

- додаткова угода №1 від 12.07.2016р. до договору закупівлі підрядних робіт №30-16/П від 06.06.2016р. (а.с.160-161 т.2) з додатком №2 до договору №30-16/П від 06.06.2016р. календарний графік виконання робіт по об'єкту (а.с.162 т.2) та планом фінансування будівництва кабельних ліній електропостачання, затвердженого 12.07.2016р. (а.с.163 т.2);

- додаткова угода №2 від 16.08.2016р. до договору закупівлі підрядних робіт №30-16/П від 06.06.2016р. (а.с.164-165 т.2) з додатком №2 до договору №30-16/П від 06.06.2016р. календарний графік виконання робіт по об'єкту(а.с.166 т.2) та планом фінансування будівництва кабельних ліній електропостачання, затвердженого 16.08.2016р.(а.с.167 т.2);

- додаткова угода №3 від 01.11.2016р. до договору закупівлі підрядних робіт №30-16/П від 06.06.2016р. (а.с.168-169 т.2) з додатком №2 до договору №30-16/П від 06.06.2016р. календарний графік виконання робіт по об'єкту(а.с.170 т.2);

- додаткова угода №4 від 20.12.2016р. до договору закупівлі підрядних робіт №30-16/П від 06.06.2016р. (а.с.168-169 т.2) з додатком №2 до договору №30-16/П від 06.06.2016р. календарний графік виконання робіт по об'єкту(а.с.170 т.2);

- договір про закупівлю підрядних робіт №31-16/П від 06.06.2016р. укладеного між управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Ростдорстрой», відповідно до п.п.1.1. -1.2 якого підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені у проектно - кошторисній документації з будівництва кабельних ліній електропостачання (а.с.173-180 т.2) з додатком №2 до договору №31-16/П від 06.06.2016р. календарний графік виконання робіт по об'єкту (а.с. 181 т.2);

- додаткова угода №1 від 16.08.2016р. до договору закупівлі підрядних робіт №31-16/П від 06.06.2016р. (а.с.182-181 т.2) із додатком №3 до договору від 06.06.2016р. плану фінансування, затвердженого сторонами 16.08.2016р.(а.с.184 т.2) та додатком №2 до договору від 06.06.2016р. календарного графіку виконання робіт по об'єкту (а.с.185 т.2);

- додаткова угода №2 від 01.11.2016р. до договору про закупівлю підрядних робіт №31-16/П від 06.06.2016р. (а.с.186-187 т.2) із додатком №2 до договору від 06.06.2016р. календарного графіку виконання робіт по об'єкту (а.с.188 т.2)

- додаткова угода №3 від 20.12.2016р. до договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №31-16/П від 06.06.2016р. (а.с.189-190 т.2) із додатком №2 до договору від 06.06.2016р. календарного графіку виконання робіт по об'єкту (а.с.191 т.2); а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості, акти здачі змонтованого устаткування, розрахунки загальновиробничих витрат (а.с. 176-250 т.1, а.с.1-129 т.2).

Згідно п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно із п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, відповідно до п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За нормами Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІУ від 16.07.1999р. бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору.

Жодного належного доказу та обґрунтування, з відповідним посиланням на первинні документи, того, що господарські операції ТОВ «Ростдорстрой» по вищевказаним договорам, укладеними з контрагентом ТОВ «Маршал Консалтінг» не були здійснені перевіряючим не зазначено в акті перевірки.

Між тим, у позивача наявні первинні документі, які підтверджують здійснення вказаних господарських операцій та обґрунтованість їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку та, з урахуванням виду діяльності позивача, пов'язані з його господарською діяльністю.

Разом з тим, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами поставки чи купівлі - продажу, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже наявність у позивача товарно-транспортних накладних складених з певними недоліками чи їх відсутність, не може бути доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими первинними документами, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, суд враховує, що згідно умов вищезазначеного договору поставка товару ТОВ «Маршал Консалтінг» на користь ТОВ «Ростдорстрой» була визначена на умовах FCA (Інкотермс 2010), який означає, що продавець доставить вантаж до названого місця.

Водночас, суд не приймає до уваги посилання ГУ ДФС в Одеській області на невизначеність у наданих податкових накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД (Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), враховуючи наступне.

Статтею 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом і) п.201 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначається такі обов'язкові реквізити, як код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При цьому, як свідчать матеріали справи, кабельна продукція, яка у подальшому була реалізована ТОВ “Ростдорстрой” придбана ТОВ «Маршал Консалтінг» у ТОВ «ТД «Одесакабель» (код ЄДРПОУ 30332681), який є виробником вказаної продукції, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (Код КВЕД 27.32 Виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів). Доказів того, що придбана ТОВ“Ростдорстрой” продукція ввезена на митну територію України до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, про безпідставність посилання ГУ ДФС в Одеській області на невизначеність у наданих податкових накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з тим, відповідач, на підтвердження встановлених під час проведення перевірки порушень ТОВ “Ростдорстрой” податкового законодавства, посилається в акті перевірки на податкову інформацію Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отриману щодо ТОВ «Маршал консалтінг» за період декларування ПДВ квітень-жовтень 2016 року. Проте, податкова інформація не є актом перевірки, яким встановлені порушення податкового законодавства щодо здійснення вищезазначених господарських операцій та не є належним доказом порушень податкового законодавства з боку позивача, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, юридична особа не може нести відповідальність за можливі порушення щодо належного ведення його контрагентом податкового обліку, адже поняття “добросовісний платник”, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи.

Відповідно до п.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну №727 від 20.08.2015р. факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, висновки акту перевірки не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі “Федорченко та Лозенко проти України” (заява №387/03); при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумними сумнівом”; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Разом з тим, висновки відповідача про порушення податкового законодавства ТОВ “Ростдорстрой” в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржені податкові повідомлення – рішення, обґрунтовані припущенням щодо неможливості здійснення контрагентом позивача господарських операцій та зазначений акт не містить конкретних посилань на допущені ТОВ “Ростдорстрой” порушення податкового законодавства із зазначенням конкретних доказів.

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області, посилаючись на відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначає в акті перевірки, що «ТОВ «Маршал консалтінг» було придбання кабельної продукції. При цьому, наявні дані вказують, що фактична поставка вказаної продукції не здійснювалась». Однак, номер справи, дата та суд, який прийняв відповідне рішення в акті перевірці не зазначено.

Разом з тим, у судовому засіданні представник відповідача, посилалася на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2017р. №757/16043/17-к, якою, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ "Маршал консалтінг" (ЄДРПОУ 40230961) у кримінальному провадженні. При цьому, здійснення кримінального провадження щодо діяльності контрагента позивача не свідчить про безтоварність перевірених господарських операцій, оскільки підтвердженням цього може бути вирок, яким такі обставини встановлені та про наявність такого відповідачем не зазначено.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0022081407 від 28.07.2017р. прийнято Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ” підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158 – 163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСТДОРСТРОЙ” - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0022081407 від 28.07.2017р.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Повний текст постанови виготовлено 19.12.2017р.

Суддя К.О. Танцюра

.