Постанова

від 20.12.2017 по справі 804/6319/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2017 рокусправа № 804/6319/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідач: Олефіренко Н.А.

судді: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

За участю представників:

Позивача - ОСОБА_1 ( довіреність від 15.05.2017 року)

Відповідача - ОСОБА_2 ( довіреність від 10.01.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства технічного забезпечення "ХІМСИСТЕМА-ФАРМ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 р. ( суддя Конєва С.О.) у справі № 804/6319/15 за позовом Приватного підприємства технічного забезпечення "ХІМСИСТЕМА-ФАРМ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство технічного забезпечення «ХІМСИСТЕМА-ФАРМ» звернулося до суду з позовом про визнання неправомірним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та на підставі акту перевірки №282/22-05/31251106 від 30.03.2013року податкове повідомлення-рішення №0000961501 від 23.04.2015року.

Позов обгрунтовано тим, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «БЕСТІНБУД» за період з 01.01.2014р. по 28.02.2015р. за результатами якої був складений акт №282/22-05/31251106 від 30.03.2015р. на підставі якого у подальшому було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000961501 від 23.04.2015р. за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 46218 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем - 36975 грн., за штрафними санкціями - 9243,75 грн. За висновками акту перевірки було встановлено відсутність факту реального здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «БЕСТІНБУД» за період з 01.01.2014р. по 28.02.2015р. та встановлено транзитність операцій з реалізації ТМЦ контрагентам-покупцям ПАТ «Мотор Січ» , ПАТ Фірма «Харківхім» , ТОВ «Руслан-Комплект» , ПП ВКФ «Полімер» , ТОВ «Астра С» , ТОВ «Техно-Ойл» , ПП «ВКФ «Венеція І К» , ПАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» , ТОВ «Віта-Пак» , КП ЦННТ «Потенціал» , ПП «Кременчукгумотехніка» , ТОВ «Науково-технічне підприємство «Бурова техніка» , ДП «СхідГЗК» , ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 чим порушено ст.ст.185,187, 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 41765,75 грн., у т.ч. по декларації за липень 2014р. на суму 5245 грн., по декларації з серпень 2014р. на суму 36520 грн. Позивач не погоджується із вищенаведеними висновками та податковим повідомленням-рішенням, просить його скасувати посилаючись на те, що реальність господарської операції з поставки за договором №010714 від 01.07.2014р. укладеним між позивачем та ТОВ «БЕСТІНБУД» підтверджується належним чином оформленими документами, а саме: договором, рахунками продавця, сертифікатами якості, видатковими накладними, податковими накладними, оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі у безготівковій формі на рахунок продавця, заборгованість відсутня, про що свідчать акт звірки та платіжні доручення, придбаний товар поставлявся силами та за кошти на адресу покупця продавцем на умовах СРТ - пункт розгрузки вказаний в товаросупровідних документах, а тому позивач вважає віднесення суми ПДВ у розмірі 33590,47 грн. до складу податкового кредиту за липень 2017р. правомірним. Щодо отримання позивачем товару від ТОВ «БЕСТІНБУД» у серпні 2014р. є помилковим і не відповідає дійсності, що підтверджено уточнюючим додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2014р. від 04.11.2014р., який прийнятий ДПІ згідно квитанції № 1 05.11.2014р. Щодо викладених у акті перевірки висновків про заниження ПДВ за липень 2014р. в сумі 5245 грн., а в подальшому зменшену до 455 грн. та відображену в розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то позивач вважає, що акт перевірки у цій частині взагалі не містить обґрунтувань цієї суми, а тому визначення її у висновках перевірки є безпідставним та необґрунтованим. Також зазначає, що наказ ДПА від 22.12.2010р. №984 передбачає аналіз всіх наданих платником для перевірки документів, однак фактично перевірка проводилась у приміщенні податкового органу, а не у приміщенні позивача, а тому вважає, що задекларовані принципи податкового законодавства були порушені, що призвело до заздалегідь хибних висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи. Щодо встановлення перевіряючими транзитності операцій з реалізації ТМЦ контрагентам-покупцям, то позивач посилається на їх реальність, що підтверджено первинними бухгалтерськими документами, вказаний товар в більшості випадків доставлявся силами і за рахунок покупця, окрім того, позивач користувався і послугами перевізників, а саме: ТОВ «САТ» та ТОВ «Нова пошта» , а тому вважає, що придбаний ним товар у ТОВ «БЕСТІНБУД» продано кінцевому споживачу, як за допомогою самовивозу покупцями, так і перевізниками, а також і орендованим транспортом продавця. Отже, при складанні акту перевірки податковою інспекцією було використано необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування, крім того посилається на постанову Харківського окружного адміністративного суду у справі №820/425/15 якою було скасовано податкове повідомлення-рішення по правовідносинах між ТОВ «БЕСТІНБУД» та ПАТ «Стома» .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства технічного забезпечення «ХІМСИСТЕМА-ФАРМ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000961501 від 23.04.2015року відмовлено.

На рішення суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга від позивача в обґрунтування якої посилається на обставини викладені у позовній заяві.

За результатами апеляційного перегляду справи просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував, проти апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити бе змін.

В обґрунтування своїх заперечень проти апеляційної скарги посилався на те, що позивачем не було надано до перевірки податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «БЕСІНБУД» за липень та серпень 2014р., не надано інформацію та документи що підтверджують транспортування ТМЦ, працівників (обладнання, механізмів, пристроїв), якими було здійснено вантажо-розвантажувальні роботи за договором поставки №010714 від 01.07.2014р., а тому факт транспортування ТМЦ, факт придбання позивачем ТМЦ у ТОВ «БЕСТІНБУД» документально не підтверджено. Також, податковою інспекцією було отримано постанову старшого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про призначення документальної перевірки позивача у кримінальному провадженні №32014100100000099 від 09.07.2014р. за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, а від ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано податкову інформацію про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БЕСТІНБУД» у зв'язку з відсутністю підприємства за податковою адресою та відповідно до проведеного аналізу встановлено схему руху сум ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг) за липень 2014р. за якими не зареєстровані податкові накладні, податкові накладні «дроблені» , підприємства постачальники є ймовірними «транзитерами» , «податковими ямами» . Враховуючи той факт, що позивачем придбано товар у ТОВ «БЕСТІНБУД» на підставі документів, що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону №996, оскільки враховуючи нереальність правочину, не підтверджують факти здійснення господарських операцій. Додатково, в усних поясненнях, представник відповідача надав суду протокол допиту свідка ОСОБА_5, яка підписувала як директор договір поставки та первинні документи від імені ТОВ «БЕСТІНБУД» від 22.12.2014р. та яка заперечує факти фінансово-господарської діяльності ТОВ «БЕСТІНБУД» та будь-які відносини з підприємствами-контрагентами з приводу купівлі-продажу товару і послався на те, що якщо одна із сторін договору заперечує свою участь у діяльності підприємства та підписання будь-яких первинних документів, які свідчать про факти постачання, придбання товарів, які стали підставами для формування податкового кредиту, то такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ та віднесення їх до податкового кредиту є безпідставним, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду України у його постановах.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

За матеріалами справи встановлено, що у період з 17.03.2015року по 23.03.2015року податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «БЕСТІНБУД» за період з 01.01.2014року по 28.02.2015року за результатами якої був складений акт №282/22-05/31251106 від 30.03.2015року.

З урахуванням обставин викладених в акті перевірки, встановлені порушення ст.ст. 185,187, 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 41765 грн., у тому числі по декларації за липень 2014р. на суму 5245 грн., по декларації за серпень 2014р. на суму 36520 грн.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом 23.04.2015року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000961501, за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 46218 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем - 36975 грн., за штрафними санкціями - 9243,75 грн.

Приватне підприємство технічного забезпечення «ХІМСИСТЕМА-ФАРМ» , не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами, звітними документами, які посвідчують факт придбання/продажу товарів, робіт і послуг, у зв'язку з чим віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту позивачем є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З наданих позивачем доказів на підтвердження реальності фінансово-господарської операції між ППТЗ «Хімсистема-Фарм» та ТОВ «БЕСТІНБУД» надані договір поставки №010714 від 01.07.2014рокую

За умовами зазначеного договору ТОВ «БЕСТІНБУД» (Продавець) зобов'язувалося відпустити позивачеві як Покупцю товар у асортименті, кількості, якості та по цінам та в терміни, визначені у договорі, при цьому, за п.5.2 договору, було передбачено поставку на умовах СРТ - пункт розвантажування вказаний у товаросупровідних документах, а також надані копії рахунків-фактур, видаткових накладних, сертифікатів якості, податкових накладних, а також копія акту звірки взаєморозрахунків з 01.07.2014року по 31.08.2014року.

На підтвердження реальності господарської операції жодних документів щодо транспортування товару із м. Києва, де знаходиться ТОВ «БЕСТІНБУД» до м. Дніпропетровську, прийняття вказаного товару від ТОВ «БЕСТІНБУД» на орендованих приміщеннях позивача ні до перевірки, ні суду не надано.

Не надано позивачем і доказів руху активів за даним договором, які б свідчили про оплату за придбаний товар позивачем на користь ТОВ «БЕСТІНБУД» у безготівковій формі, на що позивач посилався у позові, у зв'язку з чим, суд не приймає до уваги посилання позивача у позові про оплату за придбаний товар, оскільки відповідні докази у матеріалах справи відсутні, а на вимогу суду такі документи не були надані представником позивача у ході судового розгляду справи.

Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги у якості доказів проведення оплати за придбаний товар акт звірки взаєморозрахунків, копія якого не містить підпису директора ТОВ «БЕСТІНБУД» та печатки вказаного підприємства, а тому вказаний акт не може бути належним та допустимим доказом у даній справі.

Так, з огляду на матеріали справи, ввдсутні акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) та податкових накладних, складених по відносинах із спірними контрагентамт, не міститься перелік наданих послуг та їх вартість.

Так, з первинних документів, не можливо визначити обсяг наданих послуг, не можливо визначити кількість осіб, задіяних у наданні послуг, періодичність надання послуг протягом одиниці робочого часу з певних умов їх проведення. Позивачем не надано калькуляцію вартості наданих послуг, звітів про виконання послуг, обсяг надання послуг, кількість наданих послуг по кожному об'єкту, кількість залучених до цих робіт працівників, тривалість (час) виконання таких послуг, з урахуванням часу, віддаленості та розташування об'єктів, оскільки послуги здійснювались у різних містах та за різними адресами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача та висновку суду першої інстанції, що оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, саме виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж акт надання послуг, податкова накладна та платіжні доручення про перерахування коштів.

Дослідивши долучені до матеріалів справи первинні документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про не можливість беззаперечного підтвердження останніми реальності здійснення господарських операцій та правомірності відображення позивачем у податковому обліку спірних господарських операцій.

Сукупність встановлених обставин дає можливість погодитися з доводами податкового органу щодо не підтвердження ППТЗ «Хімсистема Фарм»реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «БЕСТІНБУД» за період з 01.01.2014року по 28.02.2015року, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 41765 грн., у тому числі по декларації за липень 2014р. на суму 5245 грн., по декларації за серпень 2014р. на суму 36520 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним.

Стосовно посилання податкового органу на зареєстроване в ЄРДР кримінальне провадження, колегія суддів зазначає, що відповідну оцінку належності та допустимості доказів у кримінально провадженні (протоколи допиту свідків, постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки, а також на інші докази, отримані у ході слідства) має бути надано судом під час розгляду кримінальної справи у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду цієї адміністративної справи.

Щодо посилання відповідача на відсутність в товарно-транспортних накладних недоліків та не заповнення реквізитів, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи накладні на вантаж одержувача (ТТН), надані позивачем на підтвердження транспортування йому товару містять всю необхідну інформацію. Повноваження водія підтверджуються журналом довіреностей. Наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та не підтвердження транспортування та отримання товару. Крім того, отримання товару та відвантаження підтверджується іншими документами наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства технічного забезпечення "ХІМСИСТЕМА-ФАРМ"- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 р. у справі № 804/6319/15- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 20.12.2017 р. та відповідно до ст. п.2 ч.5 ст. 328 КАС України оскарженню не підлягає

Повне судове рішення складено 20.12.2017 р.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва