Постанова

від 13.12.2017 по справі 910/9307/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа№ 910/9307/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Терновий В.Л. - представник за довіреністю № 141-2017 від 12.06.2017; Панченко Р.М. - представник за довіреністю № 141-2017 від 12.06.2017;

від відповідача: Чередніченко М.О. - представник за довіреністю б/н від 31.12.2016;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017

у справі № 910/9307/17 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ"

про стягнення 588080,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (в подальшому назву Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ", надалі - відповідач) 588 080,03 грн, з яких: 50877,00 грн - 3% річних та 537203,03 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням договору №Д-260712 від 26.07.2012, за яким рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7154/14 від 16.06.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014, було частково задоволено позовні вимоги позивача до відповідача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ") заборгованість. Оскільки після ухвалення зазначеного рішення сума заборгованості в повному обсязі сплачена відповідачем не була, позивачем було додатково нараховано 3% річних за період з 16.04.2014 по 26.05.2017 (з урахуванням часткової оплати відповідача) та інфляційні втрати за період з 01.05.2014 по 01.05.2017. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Також клопотався про застосування строку позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 910/9307/17 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.10.2017.

Справа розглядалась різними складами суду.

У зв'язку з перебуванням 23.10.2017 судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.10.2017 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Разіна Т.І., Гаврилюк О.М, вказана судова колегія ухвалою від 23.10.2017 прийняла апеляційну скаргу у даній справі до свого провадження, розглянула її по суті та ухвалила постанову у даній справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувалась перерва, так, зокрема в судовому засіданні 27.11.2017 в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд апеляційної скарги на 13.12.2017.

При цьому ухвалою суду від 27.11.2017 було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст. 101 ГПК України щодо перегляду рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. На виконання вимог ухвали від 27.11.2017 позивачем було долучено до матеріалів справи копії витребуваних документів. Позивач також подав заяву про виправлення описки. Вказані документи були долучені судом апеляційної інстанції до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.12.2017 представник відповідача апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові.

В судовому засіданні 13.12.2017 представник позивача проти апеляційної скарги у даній справі заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Так, судом першої інстанції було встановлено невиконання укладеного 23.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" (виконавець) договору № 21/2011 на виконання робіт (надалі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався виконати інженерний супровід робіт під час буріння інтервалу 0-5500 м в свердловині № 31 Сахалінського родовища, а замовник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити такі роботи.

На виконання умов договору позивачем було виконано роботи, однак Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" розрахунки за ці роботи в повному обсязі здійснені не були, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 547176,03 грн.

При цьому, в матеріалах суду першої інстанції такий договір був відсутній.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7154/14 від 16.06.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014, частково задоволено позовні вимоги позивача до відповідача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" на користь позивача заборгованість за договором № 21/2011 на виконання робіт від 23.11.2011 у розмірі 547176,03 грн, 3% річних за період з 25.09.2013 по 15.04.2014 у розмірі 9129,59 грн, 22740,37 грн втрат від інфляції за період з 25.09.2013 по 15.04.2014 та 35079,23 грн пені за період з 25.09.2013 по 23.03.2014.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд першої інстанції визнав вимоги позивача у даній справі про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Отже, суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 50 877,00 грн за період з 16.04.2014 по 26.05.2017 та 537203,03 грн інфляційних втрат за період з 01.05.2014 по 01.05.2017.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновком місцевого господарського суду, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, звертаючись із позовом у даній справі, позивач зазначив наступне: 10.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (на сьогодні - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ") (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" (виконавець) було укладено договір Д-260712 на виконання робіт.

Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" свої зобов'язання за договором Д-260712 від 10.07.2012 виконало в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання не виконав.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Голден Деррік" зобов'язання щодо оплати до договором № Д-260712 від 10.07.2012 ПрАТ "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" вимушене було звернутись з позовом до суду .

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (при цьому підстави позову визначає позивач при зверненні до суду першої інстанції).

Таким чином, предметом позову у даній справі позивач визначив - стягнення 588 080,03 грн, з яких: 50877,00 грн - 3% річних та 537203,03 грн - інфляційних втрат, тоді як підставою позову сторона самостійно вказала: Неналежне виконання ТОВ "Голден Деррік" зобов'язання щодо оплати за договором -260712 від 10.07.2012 (т. 1, а.с. 6).

Так, в додатках до позовної заяви позивачем було зазначено: п. 9 Копія Договору № Д-260712 від 26.07.2012 з додатками (т. 1, а.с. 10) та долучено копію вказаного договору № Д-260712 від 26.07.2012 до позовної заяви т. 1, а.с. 44-50). При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що долучений до позовної заяви договір № Д-260712 від 26.07.2012 (який завірений позивачем з оригіналом згідно , наявна печатка та підпис представника на кожному аркуші) не містить печатки та підпису відповідача (в цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта, що ним такий договір не укладався).

Однак, в подальшому в позовній заяві позивач також зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 у справі №910/7154/14, було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" на користь позивача заборгованість 547176,03 грн., 3% річних у розмірі 9129,59 грн., 22740,37 грн втрат від інфляції та 35079,23 грн. пені.

Як висновок, позивач в позовній заяві також зазначає: Таким чином, рішенням господарського суду м. Києва від 16.06.2014 по справі № 910/7154/14 було вже встановлено факт неналежного виконання ТОВ ГОЛДЕН ДЕРРІК грошового зобов'язання за Договором Д-260712 від 10.07.2012. .

При цьому, судом апеляційної інстанції було досліджено рішення господарських судів, ухвалені за результатами розгляду справи № 910/7154/14.

Так, відповідно до рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7154/14 від 16.06.2014, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014, частково задоволено позовні вимоги позивача до відповідача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" на користь позивача заборгованість за договором № 21/2011 на виконання робіт від 23.11.2011 у розмірі 547176,03 грн., 3% річних за період з 25.09.2013 по 15.04.2014 у розмірі 9129,59 грн., 22740,37 грн втрат від інфляції за період з 25.09.2013 по 15.04.2014 та 35079,23 грн пені за період з 25.09.2013 по 23.03.2014 та 12 282,51 грн судового збору.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча заборгованість у рішенні Господарського суду міста Києва у справі №910/7154/14 від 16.06.2014 фактично стягнуто за невиконання договору № 21/2011 на виконання робіт від 23.11.2011, в описовій чстині рішення суд зазначає про договір №Д-260712 від 10.07.2012.

Таким чином, заборгованість у справі №910/7154/14 було стягнуто на підставі договору № 21/2011 на виконання робіт від 23.11.2011.

Натомість, як зазначалось раніше, ані в позовній заяві, ані в будь-яких інших пояснення поданих позивачем до суду першої інстанції останнім жодного разу навіть не було зазначено про існування інших договорів, в тому числі і про договір № 21/2011 від 23.11.2011, від 10.07.2012, тощо.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції у даній справі фактично стягнув заборгованість за невиконання умов договору № 21/2011 на виконання робіт від 23.11.2011, тоді як у позовній заяві позивач посилався на невиконання іншого договору.

З урахуванням наявності заперечень відповідача щодо наявності правового зв'язку між підставами та предметом позову у даній справі, суд апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України ухвалою суду від 27.11.2017 задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів та відповідно, витребував у позивача оригінали (та копії) наступних документів:

- договору №Д-260712 від 26.07.2012, додаток №1 до договору № Д-260712 від 26.07.2012, додаток №2 до договору № Д-260712 від 26.07.2012, додаток №3 до договору № Д-260712 від 26.07.2012, додаток №4 до договору № Д-260712 від 26.07.2012, додаткову угоду №1 до договору № Д-260712 від 26.07.2012, акт приймання-передачі виконаних робіт №1 до договору № Д-260712 від 26.07.2012, акт приймання-передачі виконаних робіт №2 до договору № Д-260712 від 26.07.2012, акт приймання-передачі виконаних робіт №3 до договору № Д-260712 від 26.07.2012, акт приймання-передачі виконаних робіт №4 до договору № Д-260712 від 26.07.2012 по справі № 910/9307/17;

- договору №Д-260712 від 10.07.2012, додаток №1 до договору № Д-260712 від 10.07.2012, додаток №2 до договору № Д- 260712 від 10.07.2012, додаток №3 до договору № Д-260712 від 10.07.2012, додаток №4 до договору № Д-260712 від 10.07.2012, додаткову угоду №1 до договору № Д-260712 від 10.07.2012, акт приймання-передачі виконаних робіт №1 до договору № Д-260712 від 10.07.2012, акт приймання-передачі виконаних робіт №2 до договору № Д-260712 від 10.07.2012, акт приймання-передачі виконаних робіт №3 до договору № Д-260712 від 10.07.2012, акт приймання-передачі виконаних робіт №4 до договору № Д-260712 від 10.07.2012 по справі № 910/9307/17 для огляду у судовому засіданні;

- договору №10/08/12 від 10.08.2012 з усіма їх додатками та додатковими угодами, а також актами до них;

- договору №21/2011 від 23.11.2011, додаток №1 до договору № 21/2011 від 23.11.2011, додаток №2 до договору №21/2011 від 23.11.2011, додаток №3 до договору № 21/2011 від 23.11.2011, додаток №4 до договору № 21/2011 від 23.11.2011, додаткову угоду №1 до договору № 21/2011 від 23.11.2011, акт приймання-передачі виконаних робіт №1 до договору №21/2011 від 23.11.2011, акт приймання-передачі виконаних робіт №2 до договору № 21/2011 від 23.11.2011, акт приймання-передачі виконаних робіт №3 до договору № 21/2011 від 23.11.2011, акт приймання-передачі виконаних робіт №4 до договору № 21/2011 від 23.11.2011 по справі № 910/9307/17;

- договору №21/2001 від 23.11.2011, додаток №1 до договору № 21/2001 від 23.11.2011, додаток №2 до договору №21/2001 від 23.11.2011, додаток №3 до договору № 21/2001 від 23.11.2011, додаток №4 до договору № 21/2001 від 23.11.2011, додаткову угоду №1 до договору № 21/2001 від 23.11.2011, акт приймання-передачі виконаних робіт №1 до договору № 21/2001 від 23.11.2011, акт приймання-передачі виконаних робіт №2 до договору № 21/2001 від 23.11.2011, акт приймання-передачі виконаних робіт №3 до договору № 21/2001 від 23.11.2011, акт приймання-передачі виконаних робіт №4 до договору № 21/2001 від 23.11.2011.

За результатами дослідження наданих позивачем документів (долучених до пояснень від 12.12.2017), судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.

Між ПрАТ „НАУКОВО ДОСЛІДНЕ І КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО БУРОВОГО ІНСТРУМЕНТУ" та ТОВ "ГОЛДЕН ДЕРРІК" було укладено 3 (три) різних договори: договір № Д-260712 від 10.07.2012, договір № БР-25072012 від 25.07.2012 та договір № 21/2011 від 23.11.2011 (копії який було долучено позивачем до пояснень, поданих до суду апеляційної інстанції 12.12.2017).

На підставі вказаних трьох договорів між сторонами існують судові рішення про стягнення заборгованості, відсотків річних та інфляційних нарахувань (за період до 15.04.2014), які набрали законної сили, в яких є посилання на різні договори.

Тому принциповим є визначення у даній справі підстав позову. А саме, за якими договорами вже відбулось стягнення заборгованості з метою усунення можливого зловживання правом та стягнення (неодноразово) заборгованості, зокрема, за неукладеним договором.

При цьому, за доводами позивача ПрАТ „НАУКОВО ДОСЛІДНЕ І КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО БУРОВОГО ІНСТРУМЕНТУ" подавало 3 (три) окремі позови до ТОВ "ГОЛДЕН ДЕРРІК" про стягнення відсотків річних та інфляційних нарахувань по договору № Д-260712 від 10.07.2012, договору № БР-25072012 від 25.07.2012 та договору № 21/2011 від 23.11.2011 за період з 16.04.2014 по дату фактичного погашення основної заборгованості.

Так, за доводами позивача, позов, рішення за яким на даний час переглядається апеляційною інстанцією в даній справі, був поданий стороною на підставі договору № Д-260712 від 10.07.2012, однак в додатках до позовної заяви внаслідок описки було зазначено неправильну дату даного договору.

Однак, 13.12.2017 (на наступний день після поданих пояснень, сторона вже вказала, що позов у даній справі був поданий на підставі договору № Д-260712 від 10.07.2012) через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів від позивача надійшло додаткове пояснення від 13.12.2017, в якому сторона зазначає, що 12.12.2017 представником позивача було подано пояснення, в якому також міститься описка.

Так, за доводами позивача, в останньому абзаці пояснення від 12.12.2017 було зазначено: Оскільки була допущена помилка, додатково пояснюю, що позов, який на даний час розглядається апеляційною інстанцією в цьому проваджені, був поданий на підставі договору № 21/2011 від 23.11.2011, однак в додатках до позовної заяви внаслідок описки було зазначено неправильні реквізити даного договору, але фактично додано до позову саме копію договору № 21/2011 від 23.11.2011 .

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи позивача (викладені в останніх поясненнях від 13.12.2017), в частині того, що стороною було допущено описку в додатках до позовної заяви, внаслідок якої було зазначено неправильні реквізити даного договору. Оскільки, фактично додано до позову саме копію договору Д-260712 від 26.07.2012. Таким чином, позивач (в своїх поясненнях про описку) фактично на стадії апеляційного перегляду рішення суду намагається змінити підставу позову у даній справі в розумінні ст. 22 ГПК України. Однак, такої заяви позивачем у даній справі до суду першої інстанції подано не було, сторона не змінювала підстав позову у даній справі, що підтверджується матеріалами справи.

Як зазначалось вище, позивачем до позову було долучено примірник договору Д-260712 від 26.07.2012 та додатки до нього (а.с. 44-50). Жодного іншого примірника договору позивачем до суду першої інстанції надано не було. Тоді як щодо посилання позивача на рішення у справі №910/7154/14, суд апеляційної інстанції не приймає як підставу для задоволення позову за невиконання договору №Д-260712 від 26.07.2012. Та зазначає, що у вказаному рішенні заборгованість стягувалась на підставі договору № 21/2011 від 23.11.2011. Таким чином, відсутній будь-який правовий зв'язок між договором № Д-260712 від 26.07.2012, рішенням у справі №910/7154/14 та договором Д-260712 від 26.07.2012.

А тому, з урахуванням підстав та предмету позову, заявлених позивачем (на підставі договору № Д-260712 від 26.07.2012) відсутні правові підстави стягнення заборгованості по договору № 21/2011 від 23.11.2011, оскільки виконання або невиконання вказаного договору не входить до предмету доведення у даній справі. Тоді як підписаного обома сторонами оригіналу договору № Д-260712 від 26.07.2012 не існує, про що заначив представник позивача в судовому засіданні 13.12.2017.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

А тому договір № Д-260712 від 26.07.2012 - є неукладеним.

Отже, стягуючи 3 % річних та інфляційні втрати з підстав невиконання договору Д-260712 від 26.07.2012 (як зазначив позивач в абзаці 3 аркушу 1 позовної заяви), суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 99, 101 ГПК України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України у справі 6-2168цс17 від 30 березня 2016 року).

Таким чином, з урахуванням тієї обставини, що підставою нарахування суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми є саме неналежне виконання договору, суд апеляційної інстанції не приймає доводи позивача, що підставою позову у даній справі є рішення суду. Тоді як доказів неналежного виконання відповідачем саме договору № Д-260712 від 26.07.2012 позивачем надано не було.

Частиною першою статті 1 ГПК установлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України у справі № 3-254гс16 від 25 травня 2016 року).

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що сторона не позбавлена права звернутись до суду з позовом в загальному порядку, вказавши інші (правильні) підстави позову.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України, з покладанням на позивача судових витрат за розгляд справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 910/9307/17 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі № 910/9307/17 - скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту" (03680, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПАЛЛАДІНА, будинок 44, ідентифікаційний код 19032149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" (04123, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАПАДИНСЬКА, будинок 13, ЛІТЕРА А, ідентифікаційний код 35251246) судовий збір в розмірі 9 703 (дев'ять тисяч сімсот три) грн 32 коп за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали справи № 910/9307/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Повний текст постанови складено 22.12.2017.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

Т.І. Разіна