Постанова

від 18.12.2017 по справі 825/1478/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1478/17 Головуючий у І інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності учасників справи відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудінснаб на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (дата складання повного тексту 13 жовтня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудінснаб про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ Укрбудінснаб , в якому просило стягнути з рахунків відповідача в установах банку податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 10782,94 грн. та по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 12072,92 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року адміністративний позов ГУ ДФС у Чернігівській області задоволено, стягнуто з рахунків в установах банку ТОВ Укрбудінснаб податковий борг: по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 10782,94 грн. на р/р 31110029700002, отримувач УК у м.Чернігові/м.Чернігів/14060100, код 38054398, банк отримувача: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592; по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 12072,92 грн., на р/р 31411698700002, отримувач УК у м.Чернігові/м.Чернігів/18050300, код 38054398, банк отримувача: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, з розрахункових рахунків: 37512000281052 в Казначействі України, МФО 899998; 26000051416212, 26002051424871 в Чернігівському РУ ПАТ КБ Приватбанк м. Чернігів, МФО 353586.

В апеляційній скарзі відповідачем заявлено вимоги скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Узагальнюючи доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що наведені у судовому рішенні суми податкового зобов'язання з ПДВ та єдиного внеску з юридичних осіб є неузгодженими, не можуть вважатись податковим боргом і не можуть бути стягнуті за рішенням суду.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. В своєму адміністративному позові ГУ ДФС у Чернігівській області зазначало, що відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету та станом на 15 вересня 2017 року має податковий борг в розмірі 22855,86 грн.

Учасники справи про дату, час і місце слухання справи в розумінні вимог КАС України повідомлені належним чином, до суду апеляційної інстанції не з'явилися.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, враховуючи, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Укрбудінснаб перебуває на податковому обліку в Чернігівській ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області з 01 червня 2016 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем до податкового органу подавались податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи): 09 листопада 2016 року за 3 квартали 2016 року, в якій самостійно визначено суму єдиного податку у розмірі 7338,62 грн., сума податку до сплати - 7338,62 грн.; 03 лютого 2017 рік за 2016 рік, в якій самостійно визначено суму єдиного податку у розмірі 11902,92 грн., сума податку до сплати 4564,30 грн.

Також ТОВ Укрбудінснаб подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість: від 16 лютого 2017 року за січень 2017 року, в якій самостійно визначено суму податку, що сплачується до бюджету у розмірі 2773,00 грн.; від 19 жовтня 2016 року за вересень 2016 року, в якій самостійно визначено суму податку, що сплачується до бюджету у розмірі 7189,00 грн.

На підставі акту перевірки №261/12-03-24 від 29 серпня 2016 року, Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2016 року №0007251203, яким за порушення відповідачем п.296.3 ст.296, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача, проте невручений конверт повернувся до податкового органу.

Крім того, на підставі розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2016 року №0004571201, яким за затримку реєстрації податкових накладних від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ 20000 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 2000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача, проте невручений конверт повернувся до податкового органу.

05 грудня 2016 року контролюючим органом винесено податкову вимогу форми Ю №5060-17, згідно з якою сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 04 грудня 2016 року становить 15518,56 грн., в тому числі основний платіж - 14527,62 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 981,00 грн., пеня - 9,94 грн.

Зазначена податкова вимога була отримана позивачем 12 грудня 2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що передбачені ПК України заходи не привели до погашення податкового боргу, наявність якого підтверджується належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно пп.10.1.2 п.10.1 ст.10 ПК України єдиний податок віднесено до місцевих податків.

Підпунктами 16.1.3-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.129.1.1 ст.129 ПК України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.3 ст.129 ПК України передбачено, що нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідно до п.129.4 ст.129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкових зобов'язань, позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми Ю від 05 грудня 2016 року №5060-17, відповідно до якої загальна сума податкового боргу станом на 04 грудня 2016 року становить 15518,56 грн. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 12 грудня 2016 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що у відповідача сума податкового боргу змінилась, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення. При цьому, з огляду на те, що після направлення податкової вимоги від 05 грудня 2016 року №5060-17 сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається у відповідності до положень п.59.5 ст.59 ПК України.

Підпунктом 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.95.1, 95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (п.95.3 ст.95 ПК України).

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів відхиляє твердження відповідача, що наявна в нього сума боргу не вважається узгодженою, оскільки наведений аргумент не підтверджено жодними належними доказами, не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства, якими визначено, що відповідні суми грошових зобов'язань набули статусу узгоджених, та з матеріалів справи вбачається наявність відповідного податкового боргу, що може бути стягнутий з рахунків платника у банках, що його обслуговують.

Жодних належних доказів сплати самостійно визначених податкових зобов'язань та визначених контролюючим органом, а також податкового боргу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та по єдиному податку з юридичних осіб, або доказів оскарження прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, відповідачем надано не було.

Таким чином, з огляду на принцип змагальності, колегія суддів доходить висновку, що, враховуючи підтвердження наявності у ТОВ Укрбудінснаб податкової заборгованості з вказаних податків довідкою про заборгованість та картками особового рахунку відповідача з цих податків, ГУ ДФС у Чернігівській області в межах повноважень та у відповідності до норм законодавства України звернулось до суду з даним позовом та визначена сума податкового боргу підлягає стягненню з рахунків ТОВ Укрбудінснаб в установах банків.

Крім того посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства в частині розгляду справи за відсутності даних про вручення відповідачу повістки про день, час та місце розгляду справи є необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик ТОВ Укрбудінснаб про призначення судового засідання на 02 жовтня 2017 року о 10:30 год. та на 10 жовтня 2017 року о 10:00 год. були направлені на адресу відповідача та конверти повернулись неврученими за закінченням терміну зберігання та за незапитом, що вбачається з наявних в матеріалах справи довідок ВПЗ ф20.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.11 ст.35 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується вручення відповідачу повісток належним чином (в розумінні КАС України), а тому колегія суддів відхиляє посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи за неналежного повідомлення відповідача про день, час та місце її розгляду.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та по єдиному податку з юридичних осіб є узгодженими, не сплачені у встановлений чинним законодавством строк та набули статусу податкового боргу, у відповідності до ст.129 ПК України на суму податкового боргу контролюючим органом нараховано пеню, яка також визнається податковим боргом. Згідно ст.95 ПК України сума податкового боргу підлягає погашенню шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках за позовом податкового органу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудінснаб - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук