Постанова

від 21.12.2017 по справі 652/315/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 652/315/17 Головуючий у І інстанції Дригваль В.М.

Номер провадження 22-ц/791/2074/17 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Бугрика В.В.,

секретар Рябченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Високопільського районного суду Херсонської областівід 15 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Зарічненської сільської ради Високопільського району Херсонської області, Високопільської районної ради Херсонської області, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою у порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

у червні 2017 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу спадщини, на думку позивачки, входить право постійного користування земельною ділянкою площею 47,2 Га, наданої спадкодавиці для ведення фермерського господарства на підставі державного акту на право постійного користування серії НОМЕР_1, виданого Високопільською районною Радою народних депутатів 14 квітня 1994 року, після смерті матері позивачка є спадкоємницею за заповітом і прийняла у спадщину внесок до статутного фонду Фермерського господарства Едем , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом 03 листопада 2016 року, у листопаді 2016 року позивачка звернулася до Високопільської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку, у чому їй листом нотаріуса від 03 листопада 2016 року було відмовлено, з посиланням на те, що фермерське господарство є цілісним майновим комплексом відповідно до вимог ст. 22 Закону України Про фермерське господарство і підлягає спадкуванню разом із земельною ділянкою, на якій воно створено, у позові просила визнати за нею право постійного користування зазначеною вище земельною ділянкою у порядку спадкування.

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської областівід 15 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд. В обґрунтування скарги покликався на рішення Конституційного суду № 5-рп/2005, яким пункт 6 Перехідних положень Земельного кодексу України щодо обов'язку осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть їх мати на такому праві, переоформити у встановленому порядку на право власності або право оренди на них, було визнано неконституційним.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Рябітченко Т.В. щодо вимог скарги заперечувала, інші учасники у справі до суду не з'явилися при належному повідомленні.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Предметом спору у даній справі є право позивачки на отримання в порядку спадкування права постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавиці на підставі державного акту.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 14 квітня 1994 року ОСОБА_4 на підставі рішення № 171 Високопільської районної Ради народних депутатів Високопільського району Херсонської області від 17 листопада 1993 року було надано у постійне користування земельну ділянку площею 47,2 Га на території Зарічненської сільської Ради для ведення селянського (фермерського) господарства, після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка набула прав спадкоємиці та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадщину, яка складається з внеску до статутного фонду фермерського господарства Едем , розташованого на земельній ділянці на території Зарічненської сільської ради, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16 листопада 2015 року спірна земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 47,1992 Га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства є державною власністю.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавиця ОСОБА_4 за життя у 1994 році набула права постійного користування вказаною у позові земельною ділянкою у відповідності до положень ст. ст. 7, 19, 50, 51 чинного на той час ЗК України редакції 1990 року, який не передбачав права спадкування земельної ділянки, наданої спадкодавцю у постійне користування, рішення Конституційного суду України № 5-рп/2005, на яке посилається представник позивачки у апеляційній скарзі, унормовує та закріплює право постійних користувачів земельних ділянок без їх відповідного переоформлення у зв'язку зі змінами у земельному законодавстві, не поширює на спірні правовідносини сторін і ст. 407 ЦК України, якою з 2004 року запроваджено правовідношення емфітевзису - права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, оскільки відповідного договору укладено не було, до того ж ч. ч. 2, 3 приведеної норми матеріального права для земельних ділянок державної або комунальної власності встановлено виключення.

Таким чином, оскільки спадкодавиця ОСОБА_4 за життя не набула права на вказану у позові земельну ділянку, яке б входило до складу спадщини та могло б бути успадкованим, передбачені законом підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні, доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих посилань на обставини у справі чи норми права, які б такий висновок спростовували, скаргу слід залишити без задоволення, рішення у справі залишити без змін.

Правовий висновок суду у даній справі не перешкоджає позивачці звернутися до повноважних органів у встановленому порядку з приводу набуття права користування земельною ділянкою відповідного призначення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської областівід 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, на неї протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Бугрик