Ухвала

від 26.12.2017 по справі 564/2407/16-ц

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 564/2407/16-ц

26 грудня 2017 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу №564/2407/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головинської сільської ради про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Костопільським районним судом Рівненської області розглядається справа №564/2407/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головинської сільської ради про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку.

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10. 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч.ч.2,4,5,6,9 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Таким чином, діючий Цивільний процесуальний кодекс України допускає розгляд справ про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.276 Цивільного процесуального кодексу України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Від позивача на адресу суду клопотання про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило.

Окрім того, враховуючи предмет, підстави та ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд вважає за доцільне розглядати дану справу саме в порядку загального позовного провадження.

З урахуванням викладеного вище, розгляд цивільної справи №564/2407/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головинської сільської ради про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, належить продовжити в порядку загального позовного провадження, згідно Цивільного процесуального кодексу України в редакції, яка набула чинності 15.12.2017 року з подальшими змінами.

Керуючись ст.ст. 3, 19, 192, 260, 261, 274, 353, пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу №564/2407/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головинської сільської ради про визнання недійсним рішення сільської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, розглядати у загальному позовному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

СуддяОСОБА_1