Ухвала

від 22.12.2017 по справі 755/9444/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/9444/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю слідчого Прокопенка Д.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Прокопенка Д.О. про надання дозволу на огляд у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2017 за № 42015100040000103 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло вищезазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Назарко М., у зв'язку із здійсненням досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та необхідністю встановленню в ньому обставин визначених ст.ст. 91, 234, 237 КПК України та виконання завдань визначних ст. 2 цього ж Кодексу.

Слідчий судя перевіривши це клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, з урахуванням думки слідчого,я кий його у ході судового розгляду підтримав ,уважав за доільнен задовольнити, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Згідно ст.ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У даному випадку, слідчий та прокурор будучи вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб передбачений цим Кодексом в судове засідання не прибули, а тому слідчий суддя аналізує вказані у клопотання обставини щодо доцільності надання дозволу на проникнення на підставі письмових доказів наданих самими заявниками з урахуванням такого.

Згідно ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Огляд здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку.

З положень ст. 234 КПК України випливає, що у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, заявник до звренення витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання не долучив, хоча і вказав про нього у додатках.

Також, згідно ж позиції ВВСУ викладеної в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи (витяг), яке обговорено та схвалено на нараді суддів судової палати у кримінальних справах 21 травня 2014 року та на засіданні пленуму ВССУ 17 жовтня 2014 року, й ураховується слідчим суддею з огляду на положення Закону України Про судоустрій і статус суддів , недолучення оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, дослідження яких має значення для встановлення обставин, зазначених у клопотанні, також є підставою для відмови в його задоволенні.

А тому, ВССУ вказує в Узагальненні, що слідчі судді обґрунтовано відмовляють у задоволенні клопотання про обшук, якщо матеріалами кримінального провадження не підтверджуються повноваження сторін (слідчого та/або прокурора).

У цьому провадженні заявник долучені до клопотання матеріали жодним чином не завірив, адже, якщо копії матеріалів, які подані, як додатки на підтвердження інформації відображеної у певному клопотанні складаються з кількох аркушів, вони мають бути прошнуровані нитками між собою, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплені підписом уповноваженого працівника, засвідчені відбитком гербової печатки установи, із зазначенням кількості зшитих аркушів.

Поряд з цим, слідчий суддя, з огляду на положення ст. 9 КПК України, ураховує, що ЄСПЛ нагадує, що коли країни-учасниці вважають за необхідне вдаватися до таких заходів як проведення обшуків житлових приміщень з метою отримання доказів вчинення правопорушень, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними і достатніми, та чи було дотримано принцип пропорційності (див. рішення у справі Бук проти Німеччини ( Buck v. Germany ), заява № 41604/98, п. 45, ECHR 2005?IV). Суд також вивчить наявність у національному законодавстві ефективних гарантій від зловживань та свавілля , а також перевірить як ці гарантії використовували у справі, що розглядається (див. рішення у справі Ілія Стефанов проти Болгарії ( Iliya Stefanov v. Bulgaria ), заява № 65755/01, п. 38, від 22 травня 2008 року).

Слід також зауважити, що ЄСПЛ раніше вже піддавав критиці розпливчастість та надмірну узагальненість формулювань в постановах про дозвіл на обшук, надаючи органу влади, який проводив обшук, нічим не обґрунтовану свободу розсуду при встановленні необхідного обсягу обшуку (див. рішення у справі Смірнов проти Росії ( Smirnov v. Russia ), заява № 71362/01, п. 47, від 7 червня 2007 року; згадані рішення у справах Ілія Стефанов проти Болгарії ( Iliya Stefanov v. Bulgaria ), п. 41; Алексанян проти Росії ( Aleksanyan v. Russia ), заява № 46468/06, п. 216, від 22 грудня 2008 року; та рішення у справі Колєсніченко проти Росії ( Kolesnichenko v. Russia ), заява № 19856/04, п. 33, від 9 квітня 2009 року). Подібним чином, зважаючи на узагальнені формулювання в постанові про дозвіл на обшук у цій справі, Суд не вважає, що попередній судовий дозвіл на обшук став належною гарантією проти можливого зловживання владою під час його проведення (рішення у справі БАГІЄВА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF BAGIYEVA v. UKRAINE, заява № 41085/05, п. 50-52 ) , а у цьому випадку, звернення заявника містить саме такі розпливчасті та надмірно узагальнені формулювання.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, що належним чином не засвідчені, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про те, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, адже підстави, наведені для виправдання таких заходів заявником уважати відповідними і достатніми, у цей період, не можливо, а тому про дотримання принципу пропорційності говорити не приходиться, адже такі дії, носять явно свавільний характер, так як дорученні до клопотання матеріали взагалі не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 1-29, 233-237, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Прокопенка Д.О. про надання дозволу на огляд у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2017 за № 42015100040000103 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою для безумовного виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:30 год. 26.12.2017.

Слідчий суддя: О.В. Бірса