Постанова

від 13.12.2017 по справі 229/3863/17

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 229/3863/17

Номер провадження 2-а/229/139/2017

Категорія № 38

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р. Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого -судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В. М.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного інспектора провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся 12.10.2017 року до Дружківського міського суду з адміністративним позовом до державного інспектора провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, в якому вказано, що 06 жовтня 2017 року державним інспектором, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, відносно позивача за те, що нібито він самовільно займає земельну ділянку площею 0,1377 га., яка розташована по вул. Привокзальна,8 у м.Дружківка. Цією же постановою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Вважає що вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону за таких обставин.

Він з 20 грудня 2016 року є власником будівлі котельної площею 300,5 кв.м., яка розташована по вул. Привокзальна,8 у м.Дружківка Донецької області. Він як власник зазначеного нерухомого майна має право користуватися та володіти зазначеним майном. 28 грудня 2016 року за його проханням рішенням Дружківської міської ради № 7/19-49 йому була надана згода на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для обслуговування та експлуатації котельної за адресою м.Дружківка вул.Привокзальна,8. Процес розроблення вказанної документації триває до теперішнього часу.

Вважає, що в його діях не має складу правопорушення та просить визнати неправомірними дії державного інспектора, провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та м. Краматорську і м.Дружківці Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 при складенні 06 жовтня 2017 року постанови про накладення адміністративного стягнення відносно нього. Визнати противопровною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 06 жовтня 2017 року, винесену державним інспектором, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та м. Краматорську і м.Дружківці Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 з"явився у судове засідання, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладенних у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладенних у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 з'явилася у судове засідання, надала суду заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнала та пояснила, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячі з наступного.

Розглянувши лист Дружківської міської ради від 06 квітня 2017 року № 12--786-01 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства України на зазначених у додатку земельних ділянках Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області включено до графіку перевірок земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв"язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної форми власності з кадастровим номером 1411700000:00:003:0082 орієнтовною площею 0,1327 га, яка розташована по вул. Привокзальна,8 у м.Дружківка на території Дружківської міської ради.

06 жовтня 2017 року ОСОБА_4 була проведена перевірка земельної ділянки, яка розташована по вул. Привокзальна ,8.

ОСОБА_5 акту обстеження державним інспектором встановлено, що земельна ділянка, яка розташована по вул. Привокзальна, 8 фактично використовується ОСОБА_1 без правовстанавлюючих документів, що суперечить вимогам статтей 125,126 Земельного Кодексу України.

Вважають, що дії інспектора законі та правомірні.

Суд заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача,дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 06 жовтня 2017 року державним інспектором, провідним спеціалістом Відділу контролю за використанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та м.м. Краматорську і Дружківці Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він порушив вимоги статтей 125 та 126 Земельного Кодексу України, чим здійснив правопорушення, передбачене статтею 53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн. (а.с. 2-3).

Відповідно до ст. 53-1 КУпАП передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки -тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ОСОБА_5 статті 125 Земельного Кодекса України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

ОСОБА_5 Державного Комітету України по земельних ресурсах від 11.11.2008 N 14-17-4/12991 Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки" роз'яснено наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) даний термін викладено у такій редакції:"самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними".

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).

Так, у статті 93 Земельного кодексу України (2768-14) визначено, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситись до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 127 Земельного кодексу України (2768-14) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених Земельним кодексом України. За наявності відповідного правочину з даних питань, використання земельної ділянки не вважатиметься самовільним її зайняттям.

У статті 131 Земельного кодексу України (2768-14) визначено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. До інших цивільно-правових угод, за якими найчастіше набувається право власності на земельні ділянки, відносяться угоди про їх купівлю-продаж, заставу.

Вимоги щодо змісту угод про перехід права власності на земельні ділянки визначено у статті 132 Земельного кодексу України (2768-14) . Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються у письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Правочином, за яким може набуватися право користування земельною ділянкою, слід також вважати: укладення договору оренди (суборенди) земельної ділянки, про встановлення земельного сервітуту, договору на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи договору на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Відповідно до частини першої статті 413 Цивільного кодексу України (435-15) власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Слід також враховувати, що згідно з частиною першою статті 133 Земельного кодексу України (2768-14) право користування земельною ділянкою може передаватися в заставу. Зазначені правочини укладаються у письмовій формі та набувають чинності після їх державної реєстрації.

Також не є самовільним зайняттям земельної ділянки вчинення дій, які відповідно до закону є правомірними.

Під такими діями слід розуміти укладання цивільно-правових угод, які передбачені чинним законодавством. Так, наприклад, не є самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо вона використовується на підставі договору про спільну часткову власність, укладеного в письмовій формі та посвідченого нотаріально (стаття 88 Земельного кодексу України (2768-14) ), або використовується для проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних чи інших розвідувальних робіт на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем (стаття 97 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку може також набуватися на підставі цивільно-правової угоди при переході права власності на житловий будинок, будівлю або споруду (ст. 120 Земельного кодексу України (2768-14) , ст. 377 Цивільного кодексу України (435-15) ).

Безумовно, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої впади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій є "використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа", відповідальність за що не передбачена.

Зважаючи на вищезазначене, у разі виявлення факту використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наївності рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чіт відповідного правочину, державний інспектор повинен діяти у такому порядку:

1) скласти акт перевірки, у якому зазначати, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, а також вказати підстави, на основі яких набуто право на земельну ділянку (наявність рішення органу виконавчої впади або органу місцевого самоврядування, укладення цивільно-правових угод тощо);

2) одночасно із складанням акта видати припис особі, яка використовує земельну ділянку без правовстановлюючого документа, з вимогою усунути порушення земельного законодавства;

3) у разі невиконання припису протягом встановленого у ньому терміну, скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) та накласти на порушника адміністративне стягнення за невиконання припису, а також видати повторний припис з вимогою усунути порушення земельного законодавства;

4) після закінчення терміну, визначеного у повторно виданому приписі, державний інспектор перевіряє виконання вимог, зазначених у ньому" і складає акт перевірки (зазначає у ньому стан усунення порушення). Протокол про адміністративне правопорушення за невиконання повторного припису не складається, оскільки у ньому була зазначена аналогічна першому припису вимога (відповідно до статті 61 Конституції України (254к/96-ВР) , ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення).

Якщо власник земельної ділянки чи землекористувач, після вжиття до нього усіх можливих санкцій, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) , не припинив порушення (продовжує використовувати земельну ділянку з порушенням вимог земельного законодавства), інспекційний орган направляє інформацію про виявлене порушення та вжиті до порушника заходи для відповідного реагування до:

- відповідної сільської, селищної чи міської ради або до відповідного органу виконавчої влади (за місцем розташування земельної ділянки);

- органу державної податкової служби;

- органу прокуратури.

Запропонований порядок дій дозволить уникнути суперечностей при кваліфікації даного виду порушень земельного законодавства та досягти аналогічного застосовування та трактування терміна "самовільне зайняття земельних ділянок" контролюючими органами, органами прокуратури та судами.

Одночасно повідомляємо, що Держкомземом вивчається питання щодо внесення змін до Земельного кодексу України (2768-14) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) стосовно встановлення відповідальності за "використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку".

До врегулювання даного питання на законодавчому рівні, пропонуємо здійснювати притягнення порушників земельного законодавства до адміністративної відповідальності (у разі використання ними земельних ділянок без правовстановлюючих документів) згідно з запропонованим порядком дій.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач є власником будівлі котельної, яка розташована за адресою по вул. Привокзальна,8 на підставі договору дарування від 12 грудня 2016 року (а.с.4).

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, суд, вважає, що позивачем не було здійснено правопорушення, передбачене ст. 53-1КУпАП, а саме самовільного зайняття земельної ділянки, тому позовні вимоги треба задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії державного інспектора провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 щодо складання постанови від 06 жовтня 2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1.

Скасувати постанову державного інспектора провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення 06 жовтня 2017 року на ОСОБА_1.

Провадженння по справі закрити.

Постанова набирає законної сили: через 10 днів з дня її проголошення, якщо продовж цього строку не подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання у повному обсязі.

Суддя: А. Л. Гонтар