Постанова

від 01.08.2006 по справі 15/162/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т

А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01"

серпня 2006 р.

Справа

№ 15/162/06

Колегія

суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого

судді -Бойко Л.І.,

суддів:

Бандури Л.І., Величко Т.А.

при

секретарі судового засідання -Іоффе С.Б.

за

участю представників сторін:

від

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від

відповідача -Тертична І.М., Біла І.В.                          

розглянувши

апеляційну скаргу

ДПІ у м. Южноукраїнську на постанову господарського суду Миколаївської області

від 20.04.2006р.

по

справі №15/162/06

за

позовом Приватного

підприємця ОСОБА_3 м. Южноукраїнськ

до відповідача Южноукраїнської

ОДПІ

про

скасування

податкових повідомлень-рішень та визнання неправомірними дій

встановила:

ПП

ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про

визнання неправомірними дій стосовно проведення позапланової виїзної перевірки

та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Южноукраїнською ОДПІ.

Постановою

господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. (суддя О.Ф. Середа)

позов задоволено, визнано неправомірними дії Южноукраїнської ОДПІ та скасовані

прийняті нею податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03.02.2006р. і №

НОМЕР_3 від 06.03.2006р., а також стягнуто з Южноукраїнської ОДПІ на користь ПП

ОСОБА_3 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Постанова

суду мотивована тим, що позапланова виїзна перевірка повинна здійснюватися на

підставі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону України „Про державну

податкову службу в Україні”, за рішенням керівника податкового органу, яке

оформляється наказом, але тільки за умов отримання дозволу за рішенням суду.

Не

погодившись із постановою суду, ДПІ у м. Южноукраїнську звернулась з

апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову про

відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм процесуального та

матеріального права.

Заслухавши

пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги,

перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки

господарським судом, колегія суддів зазначає наступне.

Суд

першої інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як при

здійсненні перевірки та прийнятті податкових-повідомлень рішень, Южноукраїнська

ОДПІ вийшла за межі, встановлені чинним законодавством України, зокрема

частинами 6, 8 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в

Україні”, якою визначено підстави та порядок проведення органами ДПС

позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування

та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Крім того, суд послався на

те, що посилання відповідача на анулювання реєстрації платника податку на

додану вартість не є доказом порушення ПП „Серж” податкового законодавства.

Між

тим, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в

планах роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин,

викладених у цій статті, в тому числі  -

якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які

свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування,

валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх

документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної

податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Крім

того, Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний

бюджет України на 2005 рік” від 25.03.2005р. статтю 11-1 Закону України „Про

державну податкову службу в Україні” доповнено частиною сьомою, в якій

зазначено що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах

повноважень податкових органів, визначених Законами України „Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,

коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших

випадках -за рішенням суду. Частиною ж 8 Закону України „Про державну податкову

службу в Україні” закріплено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на

підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника

податкового органу, яке оформляється наказом.

З

урахуванням цього, позапланова виїзна перевірка була проведена за наявності

підстав, викладених у п.1 ч.6 та ч.8 ст. 11-1 Закону України „Про державну

податкову службу в Україні”, висновок господарського суду щодо проведення цієї

перевірки без отримання рішення суду є безпідставним.

Як

вбачається із матеріалів справи, Южноукраїнською ОДПІ ІНФОРМАЦІЯ_1 проведена

позапланова виїзна перевірка ПП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства

з ПДВ під час відображення операцій з ПП „Серж” за період з 02.12.2002р. по

01.12.2005р., за результатами якої складено акт № НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, в

якому зазначено про встановлення порушень пп.7.2.4 п.7.2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7

Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено ПДВ

на загальну суму 49721,00 грн.

На

підставі цього акту Южноукраїнською ОДПІ прийнято податкове

повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 03.02.2006р., яким позивачу визначена сума

податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 49721,00 грн. та штрафні санкції у

сумі 24856,00 грн.

Зазначене

податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку,

і рішенням Южноукраїнської ОДПІ від 06.03.2006р. № 825/10-25-003 залишено без

змін, а скарга ПП ОСОБА_3 -без задоволення, а також відповідачем прийнято

податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 06.03.2006р., яким позивачу

визначена така ж сума податкового зобов'язання.

Згідно

рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2001р. по справі № 25/13/68,

державну реєстрацію ПП „Серж” скасовано, а, як вбачається із акту ДПІ у

Печерському районі м. Києва від 17.01.2003р. № 1188, свідоцтво про реєстрацію

платника ПДВ № 304372526104 цього підприємства анульовано.

Як

свідчать матеріали справи, взаємовідносини між 

ПП ОСОБА_3 та ПП „Серж” здійснювались на підставі договору  про поставку матеріалів від 24.03.2004р. На

виконання умов цього договору ПП „Серж” продало ПП ОСОБА_3 товари, про що

свідчать відповідні податкові накладні, а ПП ОСОБА_3 розрахувалась за отримані

товари виключно готівкою на протязі червня, липня, серпня 2005р., що

підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів, які

містяться в матеріалах справи (а.с. 111-117).

До

складу податкового кредиту  ПП ОСОБА_3

включена сума податку на додану вартість за квітень -грудень 2004р., травень

-вересень 2005р. в розмірі 49721,00 грн.

Відповідно

до положень п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”,

податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити

податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий   кредит звітного періоду

складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у

звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких

відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи

нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7 ст.7).

Не

дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку

з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не

підтверджених податковими накладними (абзац перший п.п.7.4.5 п.7 ст.7).

Згідно

п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону, податкова накладна видається платником

податку на додану вартість, який реалізував товари, і є підставою для

нарахування податкового кредиту.

Оскільки

ПП „Серж” станом на 2004-2005рр. не був платником податку, так як свідоцтво про

реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано актом № 1188 від

17.01.2003р., то податкові накладні, видані ним позивачу у 2004-2005рр. не

могли бути підставою для включення зазначених витрат до податкового кредиту.

Враховуючи

викладене, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про

неправомірність прийнятих Южноукраїнською ОДПІ податкових повідомлень-рішень є

помилковим, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись

ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства

України, колегія суддів

постановила:

Постанову

господарського суду Миколаївської області від 20.04.2006р. у справі № 15/162/06

скасувати, в позові відмовити.

Постанова

апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути

оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного

суду України.

Головуючий

суддя                                                                

Л.І. Бойко

Суддя                                                                                     

Л.І. Бандура

       Суддя                                                                                Т.А.

Величко