Рішення

від 20.12.2017 по справі 902/1041/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 грудня 2017 р. Справа № 902/1041/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Панфілова Олега Володимировича (АДРЕСА_1, 31200)

до Приватного підприємства Сівекс (вул. Гагаріна, б. 49, с. Рахни-Лісові, Шаргородський район, Вінницька область, 23536)

про стягнення 13648,90 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.

за участю представників сторін:

позивача : Панфілов О.В. підприємець;

відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець Панфілов Олег Володимирович звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Сівекс" 13 648,90 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором перевезення № 04/04/2017 від 04.04.2017р. в частині проведення розрахунків за надані послуги.

Ухвалою суду від 27.11.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1041/17 з призначення до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2017 р. та зобов'язано сторін надати суду докази необхідні для вирішення спору в даній справі.

Керуючись розділом XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р., ухвалою суду від 20.12.2017р прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до глави 10 Господарського-процесуального кодексу України.

На визначену судом дату з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався, визначених ухвалою суду від 27.11.2017р документів не надав. Пояснення причин невиконання вимог суду в матеріалах справи також відсутні. Про час, місце та дату розгляду справи відповідач повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 7681 від 11.12.2017р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Крім того, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04 квітня 2017 року між Фізичною особою - підприємцем Панфіловим Олегом Володимировичем (позивач, за договором Перевізник) та Приватним підприємством Сівекс (відповідач, за договором Замовник) укладено договір перевезення № 04/04/2017 (надалі Договір).

Відповідно до предмету даного Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, перевізник бере на себе зобов'язання за рахунок Замовника здійснювати перевезення вантажів, зазначених в Замовленні (надалі іменується вантаж) та в разі потреби надавати пов'язані з цим експедиторські послуги, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Послуги за цим Договором надаються на підставі усної телефонної заявки, або прийнятого до виконання Замовлення, яке надається перевізникові через електронні засоби зв'язку , по факсу, нарочно, поштою або через представника Замовника, чи в інший прийнятий для Сторін спосіб, не пізніше ніж за одну годину до початку перевезення. (п. 2.1. Договору)

Розділом 4 Договору визначено права та обов'язки Сторін.

Так, за змістом п.п. 4.3., 4.12 Замовник: повинен надати перевізникові документи та іншу інформацію, необхідну Перевізнику для виконання передбачених цим Договором обов'язків; зобов'язаний прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п.п. 4.6., 4.9 Договору Перевізник зобов'язаний: надавати послуги з використанням транспортних засобів, що відповідають вимогам законодавства та замовлення; дотримуватися встановлених в замовленні умов перевезення; після виконання замовлення передати Замовнику належним чином оформлені товарні та транспортні документи щодо перевезеного, згідно з виконаним замовленням, вантажу, на протязі 5 діб з моменту виконання такого замовлення; забезпечити збереження вантажу від псування, втрати, пошкодження, тощо, з моменту закінчення завантаження та до моменту початку розвантаження в пунктах зазначених в товарно-транспортних накладних або в замовленні.

Вартість послуг за даним Договором встановлюється за погодженням Сторін. Загальна сума Договору дорівнює вартості всіх наданих послуг за весь час дії Договору. Валютою ціни та валютою платежу є гривня України. Оплата послуг за даним Договором здійснюється Замовником після 10 (десяти) банківських днів з дати отримання оригіналів документів від перевізника. (п.п. 5.1.-5.4. Договору)

Послуги по даному Договору передаються Перевізником та приймаються Замовником по Акту приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг підписується Сторонами на протязі 10 (десяти) діб з моменту виконання робіт. (п.п. 6.1, 6.2. Договору)

У випадку незгоди Сторони в підписанні Акту, вона надає письмову мотивовану відмову від його підписання. (п. 6.3. Договору)

До моменту підписання Акту, факт перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною, або подорожнім листом, або листом Замовника з підписом представника вантажоодержувача або ввантажовідправника. (п. 6.4. Договору)

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. (п. 9.1. Договору)

Як встановлено судом, 04.04.2017р., в рамках Договору, відповідачем оформлено заявку № 1 на перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом с. Рахні-Лісові (Україна) - 63-524 Czajkow (Польша). Вартість послуг за даною заявкою склала 650 Євро по курсу НБУ на дату розмитнення, зі строком оплати через 10 (десять) банківських днів після одержання оригіналів документів.

08.04.2017р позивачем складено акт наданих послуг № 29 вартість яких склала 18 648,90 грн.. Цією ж датою позивачем виставлено рахунок № 29 на оплату послуг з автоперевезення на суму 18 648,90 грн..

Відповідно до міжнародної транспортної накладної СМR позивачем надані обумовлені в заявці від 04.04.2017р.

Проте, матеріали справи, а саме платіжне доручення № 2834 від 11.09.2017р, свідчать про часткове виконання відповідачем зобов'язань за Договором в частині проведення розрахунків в сумі 5 000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем свого зобов'язання щодо надання послуг з перевезення та направлення відповідачу усіх необхідних документів, порушення відповідачем обов'язку по оплаті наданих позивачем послуг на суму 18 648,90 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1, 6 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та віддати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної) відповідно до вимог законодавства.

Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 13 648,90 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 236 ,237, 238, 247-252 Господарського процесуального України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Сівекс (вул. Гагаріна, б.49, с. Рахни-Лісові, Шаргородський район, Вінницька область, 23536, код ЄДРПОУ 31222976) на користь Фізичної особи - підприємця Панфілова Олега Володимировича (АДРЕСА_1, 31200, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13 648 (тринадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 90 коп. - боргу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 26 грудня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Гагаріна, б. 49, с. Рахни-Лісові, Шаргородський район, Вінницька область, 23536)