Постанова

від 31.05.2007 по справі 10/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "31" травня 2007 р.                                                                   Справа № 10/5

За позовом приватного підприємства “Укрінтертрейдінг”, м. Чернівці

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання –Нікуліца І.С.

За участю представників:

Від позивача –Бурма С.В., дов. № 09-юр від 01.09.2006 р.

Від відповідача –Іванович Т.П., старший податковий ревізор-інспектор, дов. № 4664/10-015 від 06.03.2007 р., Ткач Д.Б., завідуюча сектором, дов. № 28569/10-008 від 12.12.2006 р.   

За згодою учасників судового процесу справу розглянуто поза межами двомісячного строку (а.с. 57)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 449310231/0 від 28.12.2006 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 31417,00 грн., заявленого в декларації з ПДВ за 9 місяців 2006 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке:

- в серпні 2006 року у позивача виникло від'ємне значення з ПДВ у сумі 94251 грн., яке було включено до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду в декларації з ПДВ за серпень 2006 року;

- в наступному податковому періоді –вересні 2006 р. позивачем отримано від'ємне значення ПДВ в сумі 124782 грн., у тому числі 94251 грн. від'ємного значення попереднього податкового періоду та сума ПДВ 31417 грн., сплачених позивачем постачальникам продукції в серпні 2006 р., щодо якої позивач прийняв рішення про її повернення як бюджетного відшкодування в порядку, визначеному Законом України “Про податок на додану вартість”;

- сплата у вересні 2006 р. суми ПДВ у розмірі 31417 грн. в складі ціни одержаних у серпні 2006 р. товарів підтверджується платіжними дорученнями №№ 175, 176 від 15.08.2006 р., рахунком-фактурою № УІТ 1-00014 від 31.07.2006 р., видатковою накладною № УІТ1-00016 від 16.08.2006 р., податковою накладною № 54 від 16.08.2006 р. та актом звірки з ПП “Укрінтертрейд”;

- відповідачем під час проведення перевірки безпідставно не взято до уваги зазначені обставини, внаслідок чого незаконно  зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 31417 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач надав заперечення, у яких позов не визнав з тих підстав, що відповідачем завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2006 р. на суму 31417,00 грн., оскільки до складу податкового кредиту включено ПДВ у сумі 35061 грн., нарахований у складі вартості матеріалів від ПП “Укрінтертрейд”, оплачених платіжними дорученнями від 15.08.2006 р., однак договори на поставку м'яса для перевірки не представлені, станом на 01.08.2005 р. кредиторська заборгованість позивача перед ПП “Укрінтертрейд” складала 212569,80 грн., розрахунки по кожній поставці м'яса окремо не велися, тому оплата в серпні 2005 р. згідно з бухгалтерським обліком позивача направлена на погашення заборгованості перед ПП “Укрінтертрейд”, яка рахувалася станом на 01.08.2005 р.,  і відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість сума ПДВ з цієї оплати безпідставно включена як сума бюджетного відшкодування до звітного періоду вересня 2006 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що під час податкової перевірки керівник підприємства намагався довести до відома перевіряючих про правомірність включення спірної суми бюджетного відшкодування до звітного періоду вересня 2006 року та наявність укладених договорів на поставку м'яса, однак його пояснення не були прийняті до уваги.

Представники відповідача позов не визнали, пояснили, що в ході перевірки позивач не подав первинних документів, які б свідчили, що оплата в серпні 2006 року по розрахунках з ПП “Укрінтертрейд” не була зарахована в рахунок кредиторської заборгованості, яка існувала станом на 01.08.2006 р., а тому включення суми ПДВ з цієї оплати до бюджетного відшкодування за вересень 2006 р. суперечить законодавству.

Допитаний в якості свідка директор ПП “Укрінтертрейд” Шацьких М.В. пояснив суду, що в кінці липня 2006 року між ним і керівником позивача було досягнуто дві домовленості щодо закупівлі м'яса позивачем: перша на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу, друга –на умовах попередньої оплати, згодом домовленості було оформлено письмовими договорами, поставка на умовах попередньої оплати відбулася в серпні 2006 р. і в цьому ж місяці була оплачена позивачем.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судовим розглядом справи встановлено наступне.

20.09.2006 р. позивачем подано до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 року, в якій до складу податкового кредиту наступного звітного періоду включено суму 94251 грн. (рядок 22.2 декларації, а.с. 29-32).

20.10.2006 р. позивачем подано до ДПІ у м. Чернівці податкову декларацію з ПДВ за вересень 2006 року, згідно з якою залишок від'ємного значення попереднього звітного  (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, визначено в сумі 124782 грн. (рядок 23 декларації), суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначено в розмірі 31500 грн. (рядок 25 декларації), а також подано розрахунок суми бюджетного відшкодування на суму 31500 грн. і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеної в податковій декларації з ПДВ за вересень 2006 р.(а.с. 33-36,37).

У період з 12.12.2006 р. по 18.12.2006 р. відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку ПП “Укрінтертрейдінг” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2006 року, результати якої оформлено актом № 5177/23-1/32357252 (а.с. 8-28).

З вказаного акту видно, що при визначенні податкового кредиту за серпень 2006 р. позивачем відображено в тому числі показники щодо операцій з розрахунків з ПП “Укрінтертрейд” за м'ясо яловиче першої категорії в сумі 188500 грн., у тому числі 50000 грн. по платіжному дорученню № 175 від 15.08.2006 р. та 138500 грн. по платіжному дорученню № 175 від 15.08.2006 р., загальна сума ПДВ по яких становить 31416,66 грн. (а.с. 18).

Кредиторська заборгованість позивача перед ПП “Укрінтертрейд” станом на 01.08.2006 р. складала 212569,80 грн. (у акті помилково –на 01.08.2005 р., а.с. 19).

Досліджуючи порядок погашення заборгованості перед ПП “Укрінтертрейд”, відповідач встановив, що при розрахунках по бухгалтерському обліку ПП “Укрінтертрейдінг” виводилося щомісячно на кінець звітного періоду згорнуте сальдо по рахунку 631, розрахунки по кожній поставці м'яса окремо не велися, тому відповідачем зроблено висновок, що оплата, яка проводилася в серпні 2006 р. (у акті помилково –у серпні 2005 р.) направлялася ПП “Укрінтертрейдінг” на погашення кредиторської заборгованості перед ПП “Укрінтертрейд”, яка мала місце станом на 01.08.2006 р. (у акті помилково –01.08.2005 р.), а тому згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо податкового кредиту в сумі 31417,0 грн., який утворився з таких операцій, не може бути заявлено бюджетного відшкодування за звітний період вересня 2006 р. (а.с. 26, 27).

За результатами вказаної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 449310231/0 від 28.12.2006 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 31417,00 грн. (а.с. 7).

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі –Закон) визначено, що бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що за результатами перевірки відповідач прийшов до висновку, що  кошти в сумі 188500 грн., сплачені позивачем 15.08.2006 р. підприємству “Укрінтертрейд” у рахунок заборгованості, яка утворилася станом на 01.08.2008 р., а тому не можуть вважатися такими, що сплачені отримувачем товару (позивачем) постачальнику (ПП “Укрінтертрейд”) у попередньому податковому періоді –серпні 2006 року і дають право на бюджетне відшкодування за вересень 2006 р.

Однак такі висновки відповідача помилкові.

По-перше, зі змісту п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону не випливає, що до бюджетного відшкодування підлягає лише та частина податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг) у тому ж податковому періоді, в якому була здійснена поставка таких товарів. Відтак, судом не беруться до уваги посилання відповідача на листи ДПА України, які розширено трактують дане положення Закону під час надання роз'яснень щодо порядку заповнення Розрахунку суми бюджетного відшкодування.

По-друге, дослідженими в судовому засіданні доказами доводиться, що позивач на виконання укладеного з ПП “Укрінтертрейд” договору № 16 від 31.07.2006 р. платіжними дорученнями № 175 і № 176 від 15.08.2007 р. перерахував останньому в якості передоплати кошти в сумі 188500 грн. та по видатковій накладній № УІТ1-00016 від 16.08.2006 р. одержав у межах вказаного договору партію м'яса в кількості 18850 грн., тобто і поставка продукції і її оплата відбулася в одному податковому періоді (а.с. 67-71).

Зазначене підтверджується поясненнями свідка Шацьких М.В., наявними у матеріалах справи договорами між ПП “Укрінтертрейдінг” та ПП “Укрінтертрейд”, а також повідомленням ПП “Укрінтертрейд” від 23.10.2006 р. (вх. податкової інспекції –від 01.11.2006 р. № 4895/10), у якому чітко вказано, що за партію м'яса в кількості 18850,00 кг, поставленого 16.08.2006 р. ПП “Укрінтертрейдінг”, останній провів розрахунки 15.08.2006 р. по платіжних дорученнях №№ 176,175 (а.с. 67, 72, 131,132).

На момент складання акту перевірки відповідачу було відома вказана інформація, однак вона не була належним чином перевірена, працівники відповідача обмежилися лише констатацією факту, що при розрахунках по бухгалтерському обліку ПП “Укрінтертрейдінг” виводилося щомісячно на кінець звітного періоду згорнуте сальдо по рах. 631, розрахунки по кожній поставці м'яса окремо не велися, тому відповідачем зроблено висновок, що оплата за м'ясо в серпні 2006 р. була направлена позивачем на погашення заборгованості, яка рахувалася станом на 01.08.2006 р. Проте вказаний висновок відповідача є необґрунтованим припущенням, зробленим на підставі неповно встановлених під час податкової перевірки позивача обставин  і спростовується доказами по справі.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, в акті перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок” також визначено обов'язок підрозділів податкового органу у ході позапланової виїзної перевірки в обов'язковому порядку перевіряти із відображенням в матеріалах перевірки такі питання:

результати перевірки фактів та обставин, що стали підставою для прийняття рішення про проведення такої перевірки;

аналіз інформаційних довідок щодо основних постачальників платника ПДВ;

рух товарно-матеріальних цінностей на складах, якщо розрахунок бюджетного відшкодування проведено по операціях, що відбулися на внутрішньому ринку;

достовірність складення розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем  не в повній мірі виконано вимоги зазначених нормативних актів, у результаті чого зроблено неправильні висновки про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ та винесено протиправне податкове повідомлення-рішення.

За таких обставин позов належить задовольнити.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. належить стягнути з Державного бюджету на користь позивача,  надлишково сплачений судовий збір може бути повернутий позивачеві за його клопотанням ухвалою суду.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 94, 160-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці від 28 грудня 2006 року № 449310231/0.

3.          Стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємства “Укрінтертрейдінг” (м. Чернівці, вул. Головна, 265 “В”, р/р 260056246 у ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, ідентифікаційний код 32357252) державне мито в сумі 3,40 грн.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

За згодою учасників судового розгляду в судовому засіданні 31.05.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанова підписана 31.05.2007 р.

Суддя                                                             Т.І. Ковальчук