Постанова

від 21.05.2007 по справі 11/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "21" травня 2007 р.                                                                   Справа № 11/93

За позовом прокурора Путильського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Путильському районі Чернівецької області

До сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Л.Кобилиці с.Сергії Путильського району Чернівецької області

Про стягнення заборгованості в сумі 19716,64 грн. з відшкодування пільгових пенсій

Суддя С.М. Гушилик

Представники:

Від позивача:  Микитчук І.В. - юрисконсульт

Від відповідача: Степан О.М.- голова кооперативу

В засіданні приймали участь:  прокурор  відділу облпрокуратури Філіпець В.П.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Путильського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Путильському районі Чернівецької області до СВК ім.Л.Кобилиці с.Сергії Путильського району Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 19716,64 грн. з відшкодування пільгових пенсій.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень 2006р. по березень 2007р. та довідок відповідача видані працівникам товариства, що визначають періоди їх роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 12.04.2007 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 26.04.2007 року.

Ухвалою суду від 26.04.2007 року слухання у справі відкладено на 21.05.2007 року в зв'язку з неявкою представників сторін.

Представник відповідача письмових пояснень на позов не надав, але в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Заслухавши представників сторін та прокурора, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Путильському районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до довідок відповідача гр. Петрик Д.І. та Маковійчук Ю.О. працювали у нього трактористами-машиністами і мають право на пільгову пенсію згідно пункту ”в” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

На підставі вказаних довідок, згаданим громадянам призначено пільгові пенсії відповідно до пункту ”в” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Колгоспом ім. Л.Кобилиці, правонаступником якого є відповідач, зроблено подання для призначення пільгових пенсій гр. гр. Лаюк М.М., Настащук П.М., Різак Г.П., Чопа Є.Д., Федорчук Є.Д. Вказані громадянки народили і виховали до 14-річного віку 5 дітей. На підставі вказаних документів, згаданим громадянкам призначено пільгові пенсії відповідно до пункту ”ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Як встановлено судовим слуханням, позивач з березня 2006 по березень 2007 року виплатив зазначеним громадянам пільгові пенсії у сумі 19716,64 грн., що підтверджується довідкою Путильського вузла зв'язку. Дані кошти відповідачем, який не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, не компенсовані.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” у редакції від 05.11.1991 року підприємства та організації з коштів, призначених  на  оплату

праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів  "б" - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.

Законом України ”Про внесення змін і доповнень до статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” N 198/96-ВР від 16.05.1996 року внесено зміни до згаданої норми права і визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів  "б"  - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року, тобто з 1996 року підприємства повинні відшкодовувати 100 процентів витрат на виплату і доставку пенсій.

Пунктом 2 Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України» N 1461-III від 17 лютого 2000 року вилучено частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про   пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, і яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція), відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на  виплату  і доставку пенсій,   призначених   відповідно   до   абзацу  першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам,  які  працювали  або  працюють  на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.  

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій (пункт 6.4 Інструкції). Позивачем у січні, квітні, жовтні 2006р. та в 2007р. направлялися відповідачу повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня 2006 року по березень 2007 року, у зв'язку з чим з нього стягується 19716,64 грн. заборгованості.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Л.Кобилиці с.Сергії Путильського району Чернівецької області, (код ЄДРПОУ 30834845) на користь Управління Пенсійного фонду України в Путильському районі, смт.Путила, вул.Українська, 180, (код 21430578) 19716,64 грн. боргу по відшкодуванню пільгових пенсій.

3.          Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Л.Кобилиці с.Сергії Путильського району Чернівецької області, (код ЄДРПОУ 30834845) в доход державного бюджету судовий збір в сумі 197,16 грн.

Відповідно до ч.1 ст.185, ч.1,3,5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першою інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик