Постанова

від 19.12.2017 по справі 387/600/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 387/600/17

№ провадження 22-ц/781/2263/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Майстер І. П.

Доповідач Кіселик С. А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.12.2017 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді Кіселика С.А.

Суддів: Гайсюка О.В. , Черненко В.В,

за участі секретаря Двоєнко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Агрогран на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Агрогран про стягнення коштів за використання самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

У липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ Агрогран про стягнення коштів за використання самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позивач просив суд:

-прийняти позовну заяву до свого розгляду;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Агрогран на користь ОСОБА_2 кошти за самовільне користування належною ОСОБА_2 земельною ділянкою в розмірі 9606 грн. 72 коп.;

-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2016 року, яке ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.07.2016 року залишено без змін, визнано недійсним договір оренди землі від 22 лютого 2012 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрогран .

Пунктом 4.1 вищезазначеного договору оренди землі передбачалось, що орендна плата за один рік оренди земельної ділянки становила 3% від грошової оцінки земельної ділянки і в грошовому еквіваленті становить 3930 грн.

За час використання земельної ділянки, за період 2012 -2016 роки, ТОВ Агрогран було сплачено 11787 грн. 51 коп.

Позивач вважає, що з врахуванням грошової оцінки земельної ділянки відповідач не доплатив йому, як власнику земельної ділянки, за період її використання 9606 грн. 72 коп.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі представник відповідача - Директор ТОВ Агрогран Якимчук М.Д. просить скасувати рішення Добровеличківського районного суду від 17 жовтня 2017 року та постановити нове, яким в позові відмовити і стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ Агрогран судові витрати за апеляційне оскарження рішення суду.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що ОСОБА_2 фактично не поніс збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки ним у 2010 році було отримано від ТОВ Зерновик орендну плату на майбутнє, за період з 2010 року по 2019 рік, в розмірі 26329 грн. 42 коп., які він не повернув товариству після розірвання договору оренди. Суд не взяв до уваги, що ТОВ Агрогран орендну плату за договором оренди землі, до дня визнання цього договору не дійсним, виплатило у повному обсязі.

Крім того при визначенні суми упущеної вигоди суд безпідставно врахував 2012 рік, як рік коли відповідач користувався земельною ділянкою та нарахував суму орендної плати у розмірі 3718 грн. 74 коп. Суд безпідставно відмовив у застосуванні пропуску строків позовної давності і безпідставно, при визначенні суми упущеної вигоди, врахував 2012 та 2013 роки та нарахував суму орендної плати в розмірі по 3718 грн. 74 коп. за кожен із цих років. Суд безпідставно не прийняв до уваги факт виплати відповідачем ОСОБА_2 на майбутнє, за користування земельною ділянкою за 2021 - 2023 роки орендної плати в сумі 11787 грн. 51 коп. і безпідставно відмовив у зарахуванні цих коштів в рахунок плати за 2015 - 2016 роки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач на підставі договору оренди землі від 22.02.2012 року, який в судовому порядку визнаний недійсним, використовував земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка належить позивачу у період часу з 2012 по 2016 рік.

Визнаний недійсним договір оренди землі було укладено 22 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрогран" і зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі Кіровоградської області 26.07.2012 за №352178064004141 ( а.с. 15-18).

Рішення суду про визнання договору не дійсним набрало законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.07.2017.

Позивач просить стягнути з відповідача суму збитків у вигляді упущеної вигоди - неодержаний дохід від орендної плати, від використання відповідачем земельної ділянки, загальною площею 6,16 га, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим Добровеличківською районною радою народних депутатів від 05.02.1998 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що у відповідності до розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 6,16 гектара, яка розташована на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області та належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 яку використовувало TOB Агрогран , становить по наступним періодам: орендна плата за земельну ділянку в 2012 році складала: 3718,74 гривень = 123958:100% х3%; орендна плата за земельну ділянку в 2013 році складала: 3718,74 гривень = 123958:100% х3; орендна плата за земельну ділянку в 2014 році складала: 3718,74 гривень = 123958:100% х3; орендна плата за земельну ділянку в 2015 році складала: 4644, 96 гривень = 154832 :100% х3%; орендна плата за земельну ділянку в 2016 році складала: 5573, 55 гривень =185785:100% х3%.

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів встановлено, що TOB Агрогран за період 2012-2016 роки за оренду вищевказаної земельної ділянки сплатило 11787, 51 гривень.

Врахувавши наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що TOB Агрогран не доплатило за період 2015-2016 роки за використання земельної ділянки кошти в сумі 9606 гривень 72 копійки (21394,23 гривні - 11787, 51 гривень = 9606,72 гривень).

В свою чергу колегією суддів встановлено, що 22 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрогран" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі Кіровоградської області 26.07.2012 за №352178064004141.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2016 року зазначений вище договір оренди землі визнано не дійсним.

Судом у вказаному рішенні встановлено факт відсутності договірних відносин між позивачем і відповідачем щодо користування зазначеною земельною ділянкою та фактичне користування землею ТОВ Агрогран без згоди ОСОБА_2

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.07.2017 рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2016 року залишено без змін.

Згідно відомостей наданих із центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 в ІІІ кварталі 2012 року, від ТОВ Агрогран надійшли кошти в сумі 11787 грн. 51 коп. з призначенням платежу за надання майна в лізинг, та в ІV кварталі 2015 року - 150 грн. як благодійна виплата (а.с. 65).

Відповідно до розрахунків нормативної грошової оцінки землі наданих до суду позивачем, які підписані сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_4 нормативна грошова оцінка земельної ділянки ОСОБА_2 в цінах 1995 року становила 38737 грн., а проіндексована нормативна грошова оцінка станом на 01.01.2012, 01.01.2013 та 01.01.2014 років становила 123 958 грн., станом на 01.01.2015 року - 154832 грн., а станом на 01.01.2016 року та 01.01.2017 року 185 785 грн. (а.с. 12 -14). А відповідно до розрахунку нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, що наданий до суду відповідачем і який виконаний інженером ОСОБА_5 та перевірений провідним інженером ОСОБА_6 нормативна грошова оцінка в цінах 1995 року становила 23308 грн. (а.с. 47). В той же час, відповідно до договору оренди землі, виходячи із визначеної у грошовому еквіваленті вартості орендної плати, грошова оцінка земельної ділянки ОСОБА_2 становить 131000 грн. ( 3930:3х100).

Отже, між сторонами існують правовідносини щодо обов'язку відшкодування шкоди яка завдана власнику земельної ділянки в процесі користування відповідачем даною земельною ділянкою без відповідних правових підстав.

Дані правовідносини регулюються положеннями Земельного Кодексу України, нормами Цивільного Кодексу України, Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Статтею 206 ЗК України та статтею 2 Закону України "Про плату за землю" визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою статті 2 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

За змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт д частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, в тому числі, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі , включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття, обмеження прав, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Проте норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов'язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики визначеної у Порядку (частина друга статей 78 ЦПК України).

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Отже, у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2016 року у справі N 6-2588цс15, що згідно ст. 360-7 має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Із позовної заяви вбачається, що позивач ставить питання про стягнення на його користь з ТОВ Агрогран 9606 грн. 72 коп., як суму не сплаченої ТОВ Агрогран за користування земельною ділянкою позивача у 2015 та 2016 роках.

Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо необхідності стягнення збитків спричинених ОСОБА_2 в результаті користування його земельною ділянкою у період 2015 та 2016 років, без відповідних правових підстав і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Питання щодо отримання орендної плати за 2012 - 2014 роки та стягнення за цей період спричинених збитків позивачем не ставилось і не є предметом позову, а отже і безпідставна вимога відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки стягнення проводиться за користування земельною ділянкою у 2015 та 2016 роках, а договір оренди земельної ділянки визнано недійсним у липні 2016 року.

Доводи відповідача, що ним, у 2012 році земельна ділянка не використовувалась не має правового значення оскільки позивач ставить питання про стягнення збитків за період 2015 - 2016 років.

Сплачена відповідачем орендна плата за 2020 - 2023 роки не може бути зарахована як відшкодування збитків за користування земельною ділянкою у період 2015 - 2016 років, оскільки стосується виплат здійснених на майбутнє і може бути предметом спору щодо їх витребування від особи, яка ці кошти отримала.

Відповідно до розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2015 року та на 01.01.2016 року вартість спірної земельної ділянки становить 154832 грн. та 185785 грн. відповідно. А отже, 3 % від даної вартості становлять 4644 грн. 96 коп. та 5573 грн. 55 коп., відповідно, що в сумі нараховує 10218 грн. 51 коп.

Колегія суддів розглядає справу в межах позовних вимог. Позивач просив стягнути 9606 грн. 72 коп.

Свого розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 01.01.2015 року та на 01.01.2016 року відповідач не надав.

За таких умов колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування правильного рішення суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогран на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року відхилити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення тільки на підставі встановленій статтею 389 ЦПК України.

Головуючий суддя : С.А.Кіселик

Судді : О.В. Гайсюк

В.В. Черненко