Рішення

від 25.09.2017 по справі 202/4563/17

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4563/17

Провадження № 2/202/2205/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Мороз В.П.

при секретарі Гев'юк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за не виконанням зобов'язання та визнання недійсним договорів дарування та застосування наслідків їх недійсності ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у липні 2017 року звернулась з вищевказаним позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики грошову суму в розмірі 5000 тисяч доларів США, що по курсу на день пред'явлення позову становить 130 000,00 грн.

У березні 2017 року позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, позивач надав письмову заяву у якій позов підтримав у повному обсязі і просив справу розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час і місце його проведення повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про час і місце його проведення повідомлялась належним чином, при цьому надавши суду письмові пояснення по справі.

Треті особи у судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 04 квітня 2017 року між позивачем та ОСОБА_3, укладено договір позики без номеру. Відповідно до п.1.2 договору позики сума позики становить 5 000 ( п'ять тисяч) доларів США. За змістом пп. б п. 2 договору позики від 04 квітня 2017 року строк повернення позик становить 04 травня 2017 року.

За змістом п. 1 договору позикивід 04 квітня 20017 року встановлено, передача грошей було здійснено до підписання цього договору та факт отримання коштів від позикодавця підтверджується позичальником шляхом проставлення власноручного підпису на цьому Договорі.

Частина 2 ст.1047 Цивільного кодексу України, закріплює норму, відповідно до якої на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом договору позики від 04 квітня 2017 року відповідачка взяла на себе зобов'язання повернути позику в розмірі 5 000 ( п'ять тисяч) доларів США, що на день повернення позики буде становити еквівалент 5000 ( п'ять тисяч)доларів США за середнім курсом продаж комерційних банків міста Дніпро, в строк до 04 травня 2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за вищезазначеним договору позики від 04 квітня 2017 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, було укладено договір поруки, відповідно до якого останній поручився перед позикодавцем солідарно в повному обсязі відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_3 її зобов'язань за договором позики № б/н від 04 квітня 20017 року.

Крім того, виконання зобов'язань за договором позики від 04 квітня 2017 року забезпечено договором гарантійного зобов'язання укладеного 04 квітня 2017 року між позивачем та відповідачем , за яким відповідачкоюв заставу було передано 24,0 (двадцять чотири ) відсотка Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю АГЕНСТВО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ЛОГІСТІК ФОРКЛІФТ ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38432324 та 13,57 ( тринадцять цілих п'ятдесят сім сотих) відсотка Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТІК ГРУП ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32838690, які належать на праві власності відповідачці ОСОБА_3

Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, видав відповідачки ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 5000,00 доларів США 00 центів готівкою, про що свідчить п. 1 договору позики від 04 квітня 20017 року, а відповідачкою ОСОБА_3 до даного часу договір позики від 04.04.2017 року не виконала і не повернула в строк до 04.05.2017 року кошти за договором, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором поруки також не виконує.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Щодо наявності підстав для визнання договорів дарування недійсними та вимог проведення реституції суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності за взяті фінансові зобов'язання перед позивачем, в порушення умов п. 11 договору гарантійного зобов'язання, уклала фіктивні правочини та формально переоформила своє майно на ім'я свого сина - ОСОБА_4, шляхом укладання договорів дарування, а саме уклала договір дарування частки у статутному капіталі, з третьою особою - ОСОБА_4, посвідченого 19 травня 2017 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 360, на підставі якого Відповідачка подарувала частку в статутному капіталі у розмірі 24,0 ( двадцять чотири ) відсотка Статутного капіталу ТОВ АГЕНСТВО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ЛОГІСТІК ФОРКЛІФТ ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38432324, та уклала договір дарування частки у статутному капіталі, з третьою особою - ОСОБА_4 , посвідченого 23 травня 2017 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 372, на підставі якого Відповідачка ОСОБА_3 подарувала частку в статутному капіталі у розмірі 13,57 ( тринадцять цілих п'ятдесят сім сотих) відсотка Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТІК ГРУП ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32838690.

Оцінюючи вищезазначені обставини можливо прийти до висновку, що через ризик притягнення відповідачки до майнової відповідальності з метою ухилення від сплати боргу позивачки, останнє стало метою укладення між сторонами фіктивних договорів дарування та направлено на усунення правової можливості позбавлення ОСОБА_3 права власності на майно, шляхом укладення правочинів без наміру створення правових наслідків (без наміру переходу права власності на корпоративні права до її сина).

Вищезазначені обставини визнаються відповідачкою ОСОБА_3 в наданих до суду письмових поясненнях по справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України ,обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

ВСУ при розгляді цивільної справи №6-605цс16 від 25.05.2016 року зробив правовий висновок відповідно до якого: оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Згідно із вимогами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв'язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

Тому суд приходить до висновку, що є усі правові підстави для визнання недійсним з моменту укладання договору дарування частки у статутному капіталі, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого 19 травня 2017 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 360 та договору дарування частки у статутному капіталі, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого 23 травня 2017 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 372.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави має бути стягнуто судовий збір у справі.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за не виконанням зобов'язання та визнання недійсним договорів дарування та застосування наслідків їх недійсності - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 /іпн2783104655/ та ОСОБА_3 /іпн 2534721243/ на користь ОСОБА_1 /іпн 1993318001/, заборгованість за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 5000 ( п'ять тисяч ) Євро, що по курсу на день пред'явлення позову становить 130 000 грн.00 коп. ( сто тридцять тисяч) гривень 00 коп.

Визнати недійсним з моменту укладання договір дарування частки у статутному капіталі у розмірі 24,0 ( двадцять чотири відсотка ) відсотка Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю АГЕНСТВО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ЛОГІСТІК ФОРКЛІФТ ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38432324, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідченого 19 травня 2017 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 360.

Визнати недійсним з моменту укладання договір дарування частки у статутному капіталі у розмірі 13,57 ( тринадцять цілих п'ятдесят сім сотих відсотка) відсотка Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТІК ГРУП ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32838690, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого 23 травня 2017 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 372.

Визнати за ОСОБА_3 /іпн 2534721243/ право власності на частку у статутному капіталі у розмірі 24,0 ( двадцять чотири відсотка ) відсотка Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю АГЕНСТВО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ЛОГІСТІК ФОРКЛІФТ ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38432324;

Визнати за ОСОБА_3 /іпн 2534721243/ право власності на частку у статутному капіталі у розмірі 13,57 ( тринадцять цілих п'ятдесят сім сотих відсотка) відсотка Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТІК ГРУП ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32838690;

Стягнути з ОСОБА_2 /іпн2783104655/ та ОСОБА_3 /іпн 2534721243/на користь ОСОБА_1 /іпн 1993318001/ судові витрати в сумі 640 грн.00 коп .

Стягнути з ОСОБА_2 /іпн2783104655/ та ОСОБА_3 /іпн 2534721243/ на користь держави судові витрати в сумі 640 грн.00 коп. користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.П. Мороз