Постанова

від 19.12.2017 по справі 820/4321/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 р. № 820/4321/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - Біловус Р.В.,

представника відповідача - Лютянського М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 29 серпня 2017 року № 0000361405 з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму завищених податкових зобов'язань у розмірі 235831,00 грн. та суму завищеного податкового кредиту у розмірі 192556,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 31.07.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведена документальна позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час господарських взаємовідносин з ТОВ "Євро Спецпроект" (податковий номер 39867093) та ТОВ "Білдкрон" (податковий номер 39942154) за листопад 2015 року, та подальшому ланцюгу постачання. За результатами перевірки було складено відповідний акт № 8846/20-40-14-05-19/32338135, на підставі якого ГУ ДФС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № 0000361405. Позивач вважає, податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року №0000361405 необгрунтованим, протиправним та таким, що винесене без належних на те правових підстав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та наданих до суду запереченнях з позовними вимогами не погоджувався, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від ГУ ДФС у Харківській області від 29 серпня 2017 року № 0000361405 прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 32338135 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) .

Як свідчать матеріали справи, на підставі направлення від 18.07.2017 року №4957 виданного ГУ ДФС у Харківській області, у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 17.07.2017 року №3246, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" (податковий номер 32338135) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час господарських взаємовідносин з ТОВ "Євро Спецпрескт" (податковий номер 39867093) та ТОВ "Білдкрон" (податковий номер 39942154) за листопад 2015 року та подальшому ланцюгу постачання.

Результати перевірки оформлені відповідним актом № 8846/20-40-14-05-19/32338135 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" (код 32338135) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час господарських взаємовідносин з ТОВ "Євро Спецпроект" (податковий номер 39867093) та ТОВ "Білдкрон" (податковий номер 39942154) за листопад 2015 року, та подальшому ланцюгу постачання" (а.с. 13-41).

Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено:

- в порушення п. 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996), п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку15 "Дохід" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/415, пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України завищено дохід на 1 179 154 грн.;

- в порушення п. 2 ст 9; Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5 п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153,138.2, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України завищено собівартість реалізованої продукції на суму 1094705,70 грн. в т.ч. за 2015 рік - 1094705,7 грн.

- в порушення вимог п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу України від 22.12.2010 року №2755-УІ, підприємством завищені податкові зобов'язання за листопад 2015 на суму ПДВ 235831 грн. в порушення вимог п. 198.1 п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 22.12.2010 року № 2755-УІ, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2015 року суму 192555,78 грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № 0000361405 з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму завищених податкових зобов'язань у розмірі 235831,00 грн. та суму завищеного податкового кредиту у розмірі 192556,00 грн.(а.с. 12).

Судом встановлено, що при проведенні перевірки відповідачем прийнятий до уваги лист від 31.05.2017 № 19914/7/28-10-21-12 від Офісу великих платників податків ДФС, в якому міститься інформація про те, що старшим о/у з ОВС 3-го відділу ВКП УМС ГОУ ДФС України підполковником податкової міліції ОСОБА_3, розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань.№32016080000000009 від 15.01.16 року, з дотриманням вимог статей 65, 66, 95, 104, 106, 223, 224 КПК України, було допитано в якості свідка ОСОБА_4, який повідомив, що не має жодного відношення до ТОВ "ЄвроСпецпроект" та зареєстрував його за винагороду.

Крім цього, вказується, що відповідно до податкової звітності поданої ТОВ "БІЛДКРОН" за жовтень-листопад 2015 року встановлено реалізацію у листопаді 2015 року товарів відмінних від придбаних.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, та як наслідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки від 31.07.2017 № 8846/20-40-14-05-19/32338135, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у ході розгляду справи підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Євро Спецпроект" та ТОВ "Білдкрон".

Судом встановлено, що у листопаді 2015 року між позивачем ТОВ "НВП "Импульс" (в якості покупця) та ТОВ "Євро Спецпроект" (в якості постачальника), а також ТОВ "Білдкрон" (в якості постачальника) укладено письмові правочини у формі договорів постачання товарів, предметом яких було постачання запасних частин до рухомого складу залізниці.

А саме, з ТОВ "Білдкрон" укладено договір поставки товару №02/11/02 від 02.11.2015, а з ТОВ "Євро Спецпроект" договір поставки товару № 23/11/15 від 23.11.2015 р. На момент укладання згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідками з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Від імені сторін правочини укладені уповноваженими особами, а саме: від позивача - ОСОБА_5 від контрагента ТОВ "Білдкрон" - ОСОБА_6, від контрагента "ТОВ "Євро Спецпроект" - ОСОБА_4 Потреба в укладанні згаданих правочинів була обумовлена необхідністю в придбанні запасних частин до рухомого складу залізниці з подальшою їх реалізацією.

В межах згаданих правочинів проведені господарські операції, які оформлені:

- з ТОВ "Білдкрон" видатковими накладними №4 від 09.11.2015 р. на загальну суму 94076,90 грн., в тому числі ПДВ 15679,48 грн., №5 від 12.11.2015 на загальну суму 119710,00 грн., в тому числі ПДВ 19951,67 грн., №6 від 17.11.2015 на загальну суму 64235,28 грн., в тому числі ПДВ 10705,88 грн.; податковими накладними № 404 від 09.11.2015 р. на загальну суму 94076,90 грн., в тому числі ПДВ 15679,48 грн., №552 від 12.11.2015 на загальну суму 119710,00 грн., в тому числі ПДВ 19951,67 грн., № 801 від 17.11.2015 на загальну суму 64235,28 грн., в тому числі ПДВ 10705,88 грн.

- з ТОВ "Євро Спецпроект" видатковими накладними №7 від 27.11.2015 на загальну суму 297463,92 грн., в тому числі ПДВ 49577,32 грн., №8 від 27.11.2015 на загальну суму 295322,64 грн., в тому числі ПДВ 49220,44 грн., №9 від 27.11.2015 на загальну суму 274838,11 грн., в тому числі ПДВ 45806,35 грн., №10 від 30.11.2015 на загальну суму 168000,00 грн., в тому числі ПДВ 28000,00 грн.; податковими накладними №1354 від 27.11.2015 на загальну суму 297463,92 грн., в тому числі ПДВ 49577,32 грн., №1355 від 27.11.2015 на загальну суму 295322,64 грн., в тому числі ПДВ 49220,44 грн., №1356 від

27.11.2015 на загальну суму 274838,11 грн., в тому числі ПДВ 45806,35 грн., №1518 від 30.11.2015 на загальну суму 168000,00 грн., в тому числі ПДВ 28000,00 грн.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними рахунку №281. Фізичне переміщення товару здійснювалось автомобілями позивача, згідно договорів оренди, на умовах само вивозу в згаданих правочинах, в присутності безпосередньо директора позивача. Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товари були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагентів безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями:

- ТОВ "Білдкрон" платіжне доручення № 58 від 27.11.2015 р., на загальну суму 64235,28 грн., в тому числі ПДВ - 10705,88 грн., платіжне доручення № 110 від 11.01.2015 р. на загальну суму 213786,90 грн., в тому числі ПДВ - 35631,15 грн.

- ТОВ "Євро Спецпроект" платіжне доручення №112 від 11.01.2015 р. на загальну суму 135624,67 грн., в тому числі ПДВ - 22604,11 грн., платіжне доручення №114 від 20.01.2015 р. на загальну суму 200000,00 грн. в тому числі ПДВ - 33333,33 грн., платіжне доручення №123 від 27.01.2015 р. на загальну суму 300000 грн., в тому числі ПДВ - 50000,00 грн.

В подальшому придбаний товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ДП "Південна залізниця" відповідно до видаткових накладних: №8 від 09.11.2015 на загальну суму 99912,00 грн., в тому числі ПДВ 16652,0 грн., №9 від 09.11.2015 на загальну суму 4680,00 грн., в тому числі ПДВ 780,0 грн., №10 від 12.11.2015 на загальну суму 77880,00 грн., в тому числі ПДВ 12980,0 грн., №11 від 12.11. на загальну суму 58290,00 грн., в тому числі ПДВ 9715,0 грн., №12 від 12.11.2015 на загальну суму 8250,00 грн., в тому числі ПДВ 1375,0 грн., №13 від 17.11.2015 на загальну суму 21900,00 грн., в тому числі ПДВ 3650,0 грн., №14 від 17.11.2015 на загальну суму 14700,00 грн., в тому числі ПДВ 2450,0 грн., №15 від 17.11.2015 на загальну суму 20640,00 грн., в тому числі ПДВ 3440,0 грн., №16 від 17.11.2015 на загальну суму 14160,00 грн., в тому числі ПДВ 2360,0 грн., №18 від 27.11.2015 на загальну суму 916852,80 грн., в тому числі ПДВ 152808,80 грн., №19 від 30.11.2015 на загальну суму 76320,00 грн., в тому числі ПДВ 12720,0 грн.; №20 від 30.11.2015 на загальну суму 20280,00 грн., втому числі ПДВ 3380,0 грн.;№21 від 30.11.2015 на загальну суму 81120,00 грн., в тому числі ПДВ 13520,0 грн..

Виписані податкові накладні на адресу ДП "Південна залізиця": №1 від 09.11.2015 на загальну суму 99912,00 грн., в тому числі 16652,00 грн., №2 від 09.11.2015 на загальну суму 4680,00 грн., втому числі 780,00 грн.,№3 від 12.11.2015 на загальну суму 77880,00 грн., в тому числі 12980,00 грн., №4 від 12.11.2015 на загальну суму 58290,00 грн., в тому числі 9715,00 грн., №5 від 12.11.2015 на загальну суму 8250,00 грн., в тому числі 1375,00 грн., №6 від 17.11.2015 на загальну суму 21900,00 грн., в тому числі 3650,00 грн., №7 від 17.11.2015 на загальну суму 14700,00 грн., в тому числі 2450,00 грн., №8 від 17.11.2015 на загальну суму 20640,00 грн., в тому числі 3440,00 грн., №9 від 17.11.2015 на загальну суму 14160,00 грн., в тому числі 2360,00 грн., №11 від 27.11.2015 на загальну суму 916852,80 грн., в тому числі 152808,80 грн., №12 від 30.11.2015 на загальну суму 76320,00 грн., в тому числі 12720,00 грн., №13 від 30.11.2015 на загальну суму 20280,00 грн., в тому числі 3380,00 грн., №14 від 30.11.2015 на загальну суму 81120,00грн.,втому числі 13520,00грн.

Від проведення господарських операцій з придбання товару та подальшого використання придбаного товару, позивачем отримано валовий прибуток в розмірі 101337,95 грн.

Оплата за вказаними операціями підтверджується виписками банку.

Копії зазначених документів також надавались підприємством під час перевірки.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Положеннями п. 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які у відповідності до вимог чинного законодавства належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Щодо, посилання відповідача в акті перевірки, та запереченнях на податкову інформації щодо контрагентів позивача, та протоколів допиту свідків,суд зазначає наступне.

Належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачами не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов'язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи судом не подав жодних доказів на підтвердження факту відсутності у позивача об'єктивної потреби в укладанні вказаних вище договорів з контрагентами позивача, які на думку податкового органу є спірними правочинами.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженим та у судовому порядку не визнаний не дійсним.

Враховуючи викладене вище, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача про відсутність реальності господарських операцій необґрунтованими.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що нарахована податковим органом за дане порушення сума грошового зобов'язання є незаконною, та як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. З урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд.8, код ЄДРПОУ 32338135) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська. 46 м.Харків 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 29 серпня 2017 року № 0000361405.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська. 46 м.Харків 61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ИМПУЛЬС" (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд.8, код ЄДРПОУ 32338135) у розмірі 6425,81 грн. (шість тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 81 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.12.2017 р.

Суддя Рубан В.В.