Рішення

від 18.12.2017 по справі 826/1712/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2017 року 15:18 № 826/1712/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю сторін:

представник позивача - Вініченко М.В.,

представник відповідача - Мазира Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплоресурс до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Донтеплоресурс (далі - позивач, ТОВ Донтеплоресурс ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач), у якій, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.01.2016 №0000771102 та від 29.01.2016 №0000781102.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню на підставі положень пункту 35, підрозділу 10, розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України, відповідно до штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання.

Позивач також посилався на те, що до 08.04.2015 був зареєстрований у місті Донецьк і податкове зобов'язання за 2014 рік не було сплачено своєчасно у зв'язку із призупиненням банками України здійснення всіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою, згідно постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 №466.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на те, що законодавством передбачено право платника податку на розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, яким позивач не скористався, а тому штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання нараховані правомірно.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Донтеплоресурс зареєстроване як юридична особа 20.09.2005, запис №12661020000011506, юридична адреса: м. Донецьк, вул. Липецька, 79 та перебувало на обліку в Державній податковій інспекції Пролетарського району м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області.

Наказом Державної фіскальної служби України Про переміщення та закінчення простою №256 від 07.11.2014 виконання функцій Державної податкової інспекції Пролетарського району м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області покладено на Маріупольську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

15.02.2015 позивач подав до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, якою визначив грошове зобов'язання в розмірі 180 372 грн.

08.04.2015 ТОВ Донтеплоресурс змінило місцезнаходження на м. Київ, вул. Куренівська, буд. 29а, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що наявна в матеріалах справи.

Грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік сплачене позивачем частинами протягом 2015 року, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

29.01.2016 відповідач провів перевірку своєчасності сплати позивачем грошового зобов'язання, визначеного у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, за результатами якої склав акт від 29.01.2016 №13/26-54-11-02-08, згідно висновків якого позивачем порушено строк сплати авансового внеску з податку на прибуток, протягом строків визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0000771102 від 29.01.2016, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 18 994,60 грн.;

- №0000781102 від 29.01.2016, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 8 380,00 грн.

У порядку адміністративного оскарження, рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 15.04.2016 №898/10/26-15-10-01-35 та рішенням Державної фіскальної служби України від 27.05.2016 №11599/6/99-99-11-03-01-25 вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи протиправними такі податкові повідомлення-рішення, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Згідно зі статтею 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Тобто, відповідно до зазначених норм Кодексу, штрафні санкції нараховуються на податковий борг, яким є сума коштів, яку платник мав сплатити, але не сплатив своєчасно до відповідного бюджету як податок, що визначений в порядку та строки, встановлені Кодексом.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Згідно зі статтею 1 Закону Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669 від 02.09.2014 територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р до зазначених пунктів належить місто Донецьк.

Постановою Правління Національного банку України від 06.08.2014 №466 Про призупинення здійснення фінансових операцій постановлено банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Таким чином, зважаючи на те, що до 08.04.2015 ТОВ Донтеплоресурс територіально знаходилось у м. Донецьку, воно не мало можливості сплатити грошове зобов'язання із податку на прибуток у встановлений законодавством строк, враховуючи вищенаведені обмеження.

Суд встановив, що після зміни місцезнаходження позивач сплатив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

У відповідності до пункту 35, підрозділу 10, розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов'язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов'язання не підлягає подальшому оскарженню.

Обсяг доходів позивача за 2013 рік становив 8 593 358 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток за 2013 рік та не заперечувалось відповідачем, тобто наведені положення пункту 35, підрозділу 10, розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України поширюються на ТОВ Донтеплоресурс .

Порядок про скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення затверджений Міністерством фінансів України №40 від 10.02.2016 набрав чинності 18.03.2016.

Відповідно до абзацу 2, пункту 1, розділу 2 Порядку №40, платник податків, який має намір скористатися правом, наданим пунктом 35 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу, письмово повідомляє про це контролюючий орган, який склав відповідне податкове повідомлення-рішення, та надає разом з таким повідомленням копії платіжних документів, згідно з якими здійснено сплату податкового зобов'язання визначену в податкових повідомленнях-рішеннях.

Однак, станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.01.2016 №0000771102 та №0000781102 та їх оскарження в адміністративному порядку, вказаний порядок не був прийнятий.

Зважаючи на відсутність порядку скасування штрафної санкції відповідно до пункту 35, підрозділу 10, розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що намір позивача скористатись правом на скасування штрафних (фінансових) санкцій підтверджується фактом оскарження податкових повідомлень-рішень, зокрема, в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України. Крім того, в скарзі від 08.02.2016 №4 позивач просив скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення посилаючись саме на положення пункту 35, підрозділу 10, розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України.

Відповідач посилався на те, що позивач повинен був звернутися до контролюючого органу із заявою про відстрочення або розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит є саме правом платника податків, а не обов'язком. Той факт, що позивач не звертався із такою заявою до відповідача не впливає на обов'язок застосування останнім вимог пункту 35, підрозділу 10, розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністратвиний позов товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплоресурс задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 29.01.2016 №0000771102 та від 29.01.2016 №0000781102.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Донтеплоресурс (код ЄДРПОУ 33792599, адреса: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 29а) сплачений ним судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468697, адреса: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 58).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.В. Аблов

Повний текст постанови складено та підписано 26.12.2017.