Постанова

від 14.12.2017 по справі 826/4239/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/4239/17

Окружний адміністративний суд міста Києва під головуванням судді Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Європлакат-Київ до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною бездіяльності, скасування вимог, зобов'язання вчинити дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Європлакат-Київ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач 1), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач 2), та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду у встановлений пунктом 9.2 Порядку розміщення реклами у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 37/6253 від 22 вересня 2011 року строк заяви від 19 листопада 2016 року про продовження строків дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) продовжити дію дозволу № 13995-07-п-2;

- визнати протиправними та скасувати вимогу № 001667-17 від 27 січня 2017 року Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та вимогу № 004292-17 від 20 лютого 2017 року Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 березня 2017 року ним отримано вимоги відповідача 2 щодо необхідності здійснити демонтаж рекламної конструкції на даху будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 9 у зв'язку з закінченням терміну дії дозволу на розміщення реклами.

Зазначені вимоги позивач вважає протиправними, оскільки ним відповідно до чинного законодавства подавалися документи для продовження строку дії дозволу на розміщення реклами, проте відповідачем 2 заяву у визначені терміни не розглянуто, натомість винесено оскаржувані вимоги.

Підтримуючи позовні вимоги, позивач просив їх задовольнити та розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідачі письмових заперечень або пояснень до матеріалів справи не надали, в судове засідання не з'явилися, уповноважених представників не направили.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Протягом розгляду справи позивачем подавалося клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, проте ухвалою суду від 05 квітня 2017 року у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 30 травня 2017 року (протокольною) на підставі частини четвертої статті 122 КАС України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

В силу частини першої статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до дозволу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 13995-07-П-2 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами ТОВ Європлакат-Київ встановило конструкцію на даху будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 9.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 грудня 2011 року № 2433 на підставі заяви позивача строк дії дозволу № 13995-07-П-2 було продовжено по 21 грудня 2016 року включно.

Як зазначає позивач, 19 жовтня 2016 року його представником Суворовим М.О. було подано заяву та відповідні документи щодо продовження терміну дії дозволу № 13995-07-П-2 до Центру з надання адміністративних послуг, проте протягом тривалого строку заяву відповідачами розглянуто не було, жодної відповіді з приводу продовження строку дії дозволу або відмови у продовженні такого строку позивач не отримував.

Натомість, 06 березня 2017 року позивач отримав лист від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому містилося одразу дві вимоги про демонтаж рекламної конструкції: № 0011667-17 від 27 січня 2017 року та Акт обстеження неї, та № 004292-17 від 20 лютого 2017 року та акт обстеження до неї.

Вважаючи, що за умов подачі заяви про продовження дії дозволу та усіх необхідних документів та її розгляду у встановленому чинним законодавством порядку, відповідачі не мали підстав для винесення вимог про демонтаж рекламної конструкції, позивач звертається до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному досліджені доказів, дійшов до наступних висновків.

Розміщення об'єктів зовнішньої реклами у місті Києві врегульовано Законом України "Про рекламу", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі - Типові правила), Порядком розміщення реклами у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253 (далі - Порядок) та Концепцією розвитку зовнішньої реклами у місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26 січня 2012 року № 20/735 (далі Концепція).

Відповідно до статті 1, частин першої та другої статті 16 Закону України Про рекламу (далі - Закон), зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Частинами третьою та четвертою вказаної статті встановлено перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, який є вичерпним.

Відповідно до статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови у їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Право виконавчих органів сільських, селищних, міських рад видавати дозволи на розміщення зовнішньої реклами також встановлено підпунктом 13 пункту а частини першої статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до підпункту 7 пункту а частини першої зазначеної статті організація благоустрою населених пунктів належить до відання виконавчих органів міських рад.

Пунктом 4 частини першої статті 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів встановлено, що елементами благоустрою є засоби та обладнання зовнішньої реклами.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, врегульовані Типовими правилами, які також визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Типових правил).

Відповідно до пунктів 2, 3, 5, 6 і 9 Типових правил (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу, зокрема, належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Можливість продовження дії вже виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами передбачено пунктом 29 Типових правил.

Так, строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Окрім того, порядок продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами по місту Києву регулюється пунктом 9.1 розділу ІІ Порядку.

Відповідно до пункту 9.1 розділу ІІ Порядку (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається державним адміністратором за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2005 року №1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру" (із змінами і доповненнями), не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу разом із оригіналом зареєстрованого дозволу.

Разом із заявою на продовження строку дії дозволу розповсюджувач реклами надає: висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають відповідні ліцензії) щодо відповідності встановленого РЗ вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл, а також завірену належним чином копію ліцензії розробника цього висновку, що підтверджує право останнього надавати такі послуги (роботи); лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу; документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення РЗ якого раніше було надано дозвіл за договором на право тимчасового користування місцем.

Виходячи з наявних у матеріалах справи документів, термін дії дозволу № 13995-07-П-2 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами визначений по 21 грудня 2016 року включно.

19 листопада 2016 року, тобто за місяць до закінчення строку дії дозволу, позивач звернувся до Центру з надання адміністративних послуг Київської міської державної адміністрації (ЦНАП), одночасно надавши згідно опису документів, що надано до ЦНАП:

- заяву про продовження дії дозволу № 13995-07-П-2 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами;

- оригінал зареєстрованого дозволу;

- висновок щодо відповідності встановленого рекламного засобу вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл, а також завірену копію ліцензії розробника цього висновку;

- лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування рекламного засобу або уповноваженої ними особи щодо відсутності заперечення на розміщення рекламного засобу на строк продовження дії дозволу;

- документ, який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення рекламного засобу якого раніше було надано дозвіл за договором на право тимчасового користування місцем;

- довіреність;

- копію кваліфікаційного сертифікату.

Відповідно до пунктів 9.2-9.3 розділу ІІ зазначеного Порядку, дозвільний орган (яким у розумінні абзацу 17 пункту 1.3 цього Порядку у редакції рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №433/9921 був Департамент суспільних комунікацій, та після внесення до вказаного пункту Порядку змін рішенням Київської міської ради від 19 березня 2015 року №268/1133, став Департамент містобудування та архітектури) протягом п'яти робочих днів з дати одержання заяви державного адміністратора про продовження строку дії дозволу розглядає її та надає пропозиції з проектом відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для прийняття рішення.

Продовження строку дії дозволу допускається за умови відповідності місця розташування та типу РЗ схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку.

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів з дати одержання від дозвільного органу зазначених пропозицій розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні.

Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вносить відповідні зміни до дозволу, які мають бути підписані керівником дозвільного органу, скріплені печаткою дозвільного органу, та передає його державному адміністратору для видачі заявнику.

Продовження строку дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується в журналі обліку державного адміністратора та в журналі реєстрації дозвільного органу.

У випадку прострочення терміну подачі заяви на продовження строку дії дозволу, невідповідності типу РЗ, місця його розташування технологічній схемі (конструктивній) схемі РЗ, розповсюджувач реклами оформляє новий дозвіл згідно з вимогами цього Порядку.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з регламентом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 08 жовтня 2013 року №1810 (далі - Регламент), виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших актів законодавства України, а також за власною ініціативою видає розпорядження в межах функцій органу місцевого самоврядування та функцій місцевого органу виконавчої влади (пункт 1.1 Регламенту).

Отже, виходячи з наведеного у сукупності, рішення (розпорядження) про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні за результатом розгляду документів розповсюджувачів реклами на продовження строку дії дозволу приймається КМДА на підставі пропозицій, отриманих від дозвільного органу.

В ході судового розгляду судом встановлено, що питання продовження строку дії дозволу № 13955-07-П-2 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами відповідачами не розглянуто, рішення за результатами розгляду не приймалося та позивачу не надавалося.

За таких обставин відповідачами не дотримано вимог чинного законодавства щодо процедури розгляду питання про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні за результатом розгляду відповідної заяви позивача, поданої за місяць до закінчення строку дії дозволу, у чому суд вбачає протиправну бездіяльність та наявність підстав для задоволення позовних вимог цій частині.

Водночас, суд зазначає, що Рекомендаціями №К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, визначено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовими завданнями якого є здійснення правосуддя.

Згідно з частиною першою 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Отже, під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Отже, вимога позивача щодо зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого орпгану КМДА прийняти рішення про продовження строку дії дозволу є втручанням в дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень, оскільки впливають на їх право вибору при прийнятті відповідного рішення.

Разом з тим, з метою належного та ефективного захисту прав позивача в порядку частини другої статті 11 КАС України суд вважає за доцільне та необхідне зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Європлакат-Київ від 19 листопада 2016 року про продовження строку дії дозволу № 13995-07-П-2.

Крім того суд зазначає, що за умов відсутності рішення (розпорядження) КМДА про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні за результатом розгляду заяви та документів позивача від 19 листопада 2016 року щодо продовження строку дії дозволу позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вимог № 0011667-17 від 27 січня 2017 року та № 004292-17 від 20 лютого 2017 року Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є передчасними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 17, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Європлакат-Кив від 19 листопада 2016 року про продовження строку дії дозволу № 13995-07-П-2 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Європлакат-Київ від 19 листопада 2016 року про продовження строку дії дозволу № 13995-07-П-2.

Стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Європлакат-Київ (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 46/52, код ЄДРПОУ 33941663) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда